Цимбалюк Михайло Михайлович — Вікіпедія

Цимбалюк Михайло Михайлович
Голова Львівської обласної державної адміністрації
21 грудня 2010 — 2 листопада 2011
Попередник	Василь Горбаль
Наступник	Михайло Костюк
Голова Тернопільської обласної державної адміністрації
16 червня 2010 — 21 грудня 2010
Попередник	Ярослав Сухий
Наступник	Валентин Хоптян
Голова Тернопільської обласної державної адміністрації
17 липня 2004 — 19 січня 2005
Попередник	Іван Курницький
Наступник	Іван Стойко
Народився	21 листопада 1964(1964-11-21) (59 років) с. Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області Українська РСР
Відомий як	політик
Громадянство	СРСР →  Україна
Alma mater	Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Політична партія	ВО «Батьківщина»
Звання	Генерал-лейтенант
Нагороди
Цимбалюк Михайло Михайлович на сайті Верховної Ради
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
9-го скликання
ВО «Батьківщина»	29 серпня 2019	—
Картка на сайті Верховної Ради України

Цимбалю́к Михайло Михайлович (нар. 21 листопада 1964, с. Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області) — генерал-лейтенант міліції, народний депутат України, доктор юридичних наук, професор, автор та співавтор 5 монографій, 6 підручників, 6 навчально-методичних посібників, більше ніж 70 статей, 4 патентів на винаходи, Заслужений юрист України, Почесний громадянин міст Бучач, Підволочиськ та Монастириська Тернопільської області.

Голова Тернопільської обласної державної адміністрації з 17 липня 2004 року по 19 січня 2005 року та з 16 червня по 21 грудня 2010 року. Голова Львівської обласної державної адміністрації з 21 грудня 2010 року по 2 листопада 2011 року. З грудня 2015 року призначений в. о. голови Львівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина». З 5 квітня 2016 року — голова «Батьківщини» на Львівщині, згодом член політичної ради партії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

У 1988 році закінчив Тернопільський державний педагогічний інститут^[1], у 1998 році — Міжрегіональну академію управління персоналом^[2], у 2001 році— магістратуру Національної академії внутрішніх справ України^[3].

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Після закінчення ТДПІ працював директором дитячо-юнацької спортивної школи у селі Кошляки Підволочиського району на Тернопільщині.

З 1988 року розпочав роботу в органах внутрішніх справ. Обіймав посади начальника управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області^[4], заступника начальника УМВС України в Тернопільській області^[5]. У липні 2002 року очолив УМВС в Рівненській області^[6].

У 2005—2007 роках — начальник Департаменту кримінальної міліції у справах неповнолітніх МВС України^[7], а з січня по грудень 2007 року — начальник Головного управління МВС України у Львівській області^[8]. З грудня 2007 року по березень 2010 року обіймав посаду начальника ГУМВС України у Полтавській області^[9], з березня по червень 2010 року — начальника ГУ МВС України у Львівській області^[8].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У липні 2004 року Президент України Леонід Кучма призначив Михайла Цимбалюка^[10] головою Тернопільської обласної державної адміністрації, де той працював до 19 січня 2005 року^[11].

16 червня 2010 року Президент України Віктор Янукович удруге призначив^[12] Михайла Цимбалюка головою Тернопільської обласної державної адміністрації. 21 грудня 2010 року його звільнено^[13] і призначено головою Львівської обласної державної адміністрації^[14]. 2 листопада 2011 Цимбалюк подав заяву про відставку і був звільнений із займаної посади^[15]. 30 грудня 2011 року призначений ректором Львівського державного університету внутрішніх справ. З посади звільнився в лютому 2014 року.^[16]

Обраний народним депутатом України від «Батьківщини» на парламентських виборах 2019 року, № 15 у списку.^[17] Перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів^[18].

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Удостоювався Почесних відзнак та нагород, зокрема:

• почесний знак МВС України «За відзнаку у службі» (1998);
• почесна грамота МВС України (1998);
• нагрудні знаки «За відзнаку у службі» 1 ступеня (2000), «За бездоганну службу в ДАІ» 2 ступеня (2001) та «Знаком пошани державної охорони України» (2007);
• відзнаки МВС України: «Хрест Слави» (1999), «Почесний знак МВС України» (1999), «За бездоганну службу» 3-го (2002), 2-го (2003) і 1 ступеня (2005), «Лицарю звитяги» (2004), «За співпрацю з внутрішніми військами» (2004), «Вогнепальна зброя» (2004), «За безпеку народу» 1, 2 ступенів (2005), «Лицар Закону» (2006), «Закон і честь» (2006), «За протидію дитячій злочинності» 1-2 ступенів (2006), «За розвиток науки, техніки освіти» 1-2 ступенів (2007);
• почесне звання «Заслужений юрист України» (2004);
• почесна грамота Кабінету Міністрів України (2007);
• Медаль «Дружба» (Монголія) (2011);
• почесний громадянин міста Бучача Тернопільської області^[19];
• почесний громадянин міста Підволочиськ Тернопільської області;
• почесний громадянин міста Монастириська Тернопільської області;
• почесний орден Архістратига Михаїла ІІ ступеня.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Барна В., Ханас В., Яворський Г. Цимбалюк Михайло Михайлович// Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 574–575. — ISBN 978-966-528-279-2.

Посилання[ред. | ред. код]

• Богдан Бондаренко. Михайло Цимбалюк: «На всіх посадах служив Україні та народу, ніколи — владам і режимам» // «Наш день» — 2014. — № 48 (26 лист. — 2 груд.). — С. 5.
• Михайло Цимбалюк: Зараз багато хто хоче повернутися й примкнути до «Батьківщини» Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2018/06/21/myhaylo_tsymbalyuk_zaraz_bagatohto_hoche_povernutysya_y_prymknuty_do_1350943
• Михайло Цимбалюк: «Батьківщина» — перша партія, у яку я вступив https://zik.ua/tv/video/124643
• Цимбалюк: Люди із Західної України були першими на Майдані, вони ж і розчарувалися першими. Військкомати Львівщини не виконують нормативів призову в АТО https://m.gordonua.com/ukr/publications/tsymbaljuk-ljudy-iz-zahidnoji-ukrajiny-buly-pershymy-na-majdani-vony-zh-i-rozcharuvalysia-pershymy-vijskomaty-lvivshchyny-ne-vykonujut-normatyviv-pryzovu-v-ato-235913.html

Довідкові видання OpenSanctions Нормативний контроль GKG: /g/121yhdv6

п о р Керівники Львівської області Перші секретарі Львівського обласного комітету КПУ Леонід Грищук (1939—1941) Іван Грушецький (1944—1949) Борис Коваль (1949—1950) Іван Грушецький (1950—1951) Василь Чучукало (1951—1952) Зиновій Сердюк (1952—1954) Михайло Лазуренко (1954—1961) Іван Грушецький (1961—1962) Василь Куцевол (1962—1963) Василь Куцевол (промисловий, 1963—1964) Леонід Ванденко (сільський, 1963—1964) Василь Куцевол (1964—1973) Віктор Добрик (1973—1987) Яків Погребняк (1987—1990) В'ячеслав Секретарюк (1990—1991) Голови Львівського обласного виконавчого комітету Микола Козирєв (1939—1940) Петро Тимченко (1940—1941) Микола Козирєв (1944—1949) Кузьма Пелехатий (1949—1952) Петро Миргородський (1952, в.о.) Петро Козланюк (1952—1954) Семен Стефаник (1954—1963) Федір Коваль (промисловий, 1963—1964) Семен Стефаник (сільський, 1963—1964) Семен Стефаник (1964—1969) Тимофій Телішевський (1969—1979) Петро Шавков (1979—1980, в.о.) Михайло Кирей (1980—1990) Степан Давимука (1990—1991) Голови Львівської обласної ради Вячеслав Чорновіл (1990—1992) Микола Горинь (1992—1997) Орест Фурдичко (1997—1998) Степан Сенчук (1998—2001) Ярослав Гадзало (2001—2002) Михайло Сендак (2002—2006) Мирослав Сеник (2006—2010) Олег Панькевич (2010—2012) Петро Колодій (2012—2015) Олександр Ганущин (2015—2020) Ірина Гримак (2020—2023) Євгеній Гірник (в. о., 2023) Юрій Холод (т. в. о., з 2023) Голови Львівської обласної державної адміністрації Вячеслав Чорновіл (1991—1992) Степан Давимука (1992—1994) Микола Горинь (1994—1997) Михайло Гладій (1997—1999) Степан Сенчук (1999—2001) Михайло Гладій (2001—2002) Мирон Янків (2002—2003) Олександр Сендега (2003—2004) Богдан Матолич (в.о, 2004—2005) Петро Олійник (2005—2008) Микола Кміть (2008—2010) Василь Горбаль (2010) Михайло Цимбалюк (2010—2011) Михайло Костюк (2011—2013) Віктор Шемчук (2013) Олег Сало (2013—2014) Ірина Сех (2014) Юрій Турянський (в. о., 2014) Олег Синютка (2014—2019) Ростислав Замлинський (т.в.о. 2019) Маркіян Мальський (2019) Василь Лозинський (в.о., 2019—2020) Максим Козицький (2020—)

п о р Керівники Тернопільської (Тарнопільської) області Перші секретарі Тернопільського (Тарнопільського) обласного комітету КПУ Іван Компанець (1939—1941) Іван Компанець (1944—1948) Володимир Дружинін (1948—1951) Ілля Профатілов (1951—1952) Григорій Шевчук (1952—1968) Іван Ярковий (1968—1983) Анатолій Корнієнко (1983—1987) Валентин Острожинський (1987—1990) Іван Бойко (1990—1991) Голови Тернопільського (Тарнопільського) обласного виконавчого комітету В. М. Ягленко (1939—1940) Михайло Слонь (1940—1941) Яків Артюшенко (1944—1946) Григорій Гришко (1946—1949) Марко Ткачук (1949—1951) Федір Пізнак (1951—1958) Василь Лисенко (1958—1971) Іван Ілляш (1971—1982) Олександр Ткаченко (1982—1985) Олександр Товстановський (1985—1990) Василь Олійник (1990—1991) Голови Тернопільської обласної ради Валентин Острожинський (1990) Любомир Маланчук (1990) Василь Олійник (1990—1992) Богдан Бойко (1992—1994) Борис Косенко (1994—1996) Іван Бойчук (1996—1998) Василь Олійник (1998—2002) Анатолій Жукінський (2002—2005) Василь Кравець (2005—2006) Михайло Миколенко (2006—2009) Олексій Кайда (2009—2012) Сергій Тарашевський (в.о., 2012—2013) Василь Хомінець (2013—2015) Віктор Овчарук (2015—2020) Михайло Головко (2020—2023) Володимир Болєщук (в.о., з 2023) Голови Тернопільської обласної державної адміністрації Василь Олійник (1990—1992) Богдан Бойко (1992) Роман Гром'як (1992—1994) Борис Косенко (1994—1996) Богдан Бойко (1996—1998) Василь Вовк (1998—1999) Василь Коломийчук (1999—2002) Іван Курницький (2002—2004) Михайло Цимбалюк (2004—2005) Іван Стойко (2005—2007) Юрій Чижмарь (2007—2010) Ярослав Сухий (2010) Валентин Хоптян (2010—2014) Олег Сиротюк (2014) Іван Крисак (в. о., 2014—2015) Степан Барна (2015—2019) Іван Крисак (т.в.о., 2019) Ігор Сопель (2019—2020) Володимир Труш (2020—2023) Володимир Важинський (в.о., 2023—2024)