Копиленко Олександр Любимович — Вікіпедія

Копиленко Олександр Любимович
Народився 26 червня 1961(1961-06-26) (62 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність правник, політик
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
Посада народний депутат України
Науковий ступінь доктор юридичних наук[d]
Членство Верховна Рада України IX скликання
Нагороди
орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня
Державна премія України в галузі науки і техніки Заслужений юрист України

CMNS: Копиленко Олександр Любимович у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 15 жовтня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Олександр Любимович Копиленко (нар. 26 червня 1961(19610626), Київ) — український правник, доктор юридичних наук (1993), професор (1999), академік Національної академії наук України (2018) та Національної академії правових наук України (2001), заслужений юрист України (2004), кавалер ордена «За заслуги» II і ІІІ ступенів[1][2]. Політик, народний депутат України 9-го скликання. Голова Національної комісії з радіаційного захисту населення України (з 2019).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 26 червня 1961 року в Києві. У 1983 році закінчив Київський університет. У 1983—1990 роках працював в Інституті держави і права АН УРСР, 1990—2002 — в апараті Верховної Ради України (з 1998 — радник Голови Верховної Ради), з 2002 — директор Інституту законодавства Верховної Ради України.

У 2002—2009 рр. одночасно обіймав посаду віце-президента Національної академії правових наук України.

У 2013—2014 роках — член Центральної виборчої комісії.

У 2014—2019 роках — знову директор Інституту законодавства Верховної Ради України.

З 6 травня 2006 — член-кореспондент НАН України, з 7 березня 2018 — академік НАН України (відділення історії, філософії та права, спеціальність: право)[3]

Член Комісії з питань правової реформи[4], а також Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.

Віце-президент Всеукраїнської федерації фрі-файту.[5]

Родина[ред. | ред. код]

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Має значний науковий доробок, є автором близько 400 наукових праць, у тому числі кількох десятків індивідуальних та колективних монографій і науково-практичних посібників у галузі історії держави і права, конституційного права, міжнародного права і європейської інтеграції.

Запропонував новий підхід до підготовки й експертизи проектів нормативно-правових актів, який має велике теоретичне та практичне значення для удосконалення законотворчого процесу.

Його праці відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки, преміями ім. М. Грушевського, ім. М. Василенка та ім. М. Костомарова НАН України.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Член Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин[7].

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Болгарія.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 28 червня 2019. 
  2. Про відзначення державними нагородами України. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 28 червня 2019. 
  3. Копиленко Олександр Любимович [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / Кар'єра у НАН України
  4. Указ Президента України від 7 серпня 2019 року № 584/2019 «Питання Комісії з питань правової реформи»
  5. Керівництво. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 28 червня 2019. 
  6. Людмила Каверіна
  7. Антоніна Карташева (5 грудня 2019). У Раді призначили нових членів комітетів. УНН. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]