Мотовиловець Андрій Вікторович — Вікіпедія

Андрій Вікторович Мотовиловець
Народився 29 квітня 1982(1982-04-29) (41 рік)
Київ
Громадянство Україна Україна
Національність поляк
Діяльність Перший заступник голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді України
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада народний депутат України
Партія Слуга народу
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Андрій Вікторович Мотовиловець (нар. 29 квітня 1982, Київ) — український політичний діяч, народний депутат Верховної Ради України ІХ скликання[1]. Перший заступник голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді України з 1 листопада 2021 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив економічний факультет Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Щоб оплачувати освіту, працював гіпсокартонником на будівництві. Пізніше працював у банківській сфері, де з молодшого спеціаліста виріс до начальника відділу кредитування фізичних осіб великого банка[2].

З 2014 року як спеціаліст з аналітики державних закупівель працював у Міністерстві інфраструктури України. Був помічником першого заступника міністра Володимира Шульмейстера, радником міністра Андрія Пивоварського. Після старту системи публічних закупівель ProZorro цілий рік перекладав на неї підприємства Міністерства інфраструктури[2].

З 2016 до 2019 рр. операційний директор ДП «Прозорро.Продажі»[3]. Також обіймав посаду першого заступника директора підприємства.

З 2019 року — Народний депутат України IX скликання. Був обраний за списком партії «Слуга народу». Член парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики[4].

З 14 березня 2021 року очолив Київську обласну партійну організацію «Слуга народу»[5].

1 листопада 2021 року призначений заступником голови фракції «Слуга народу» у Верховній раді України[6]. За словами голови фракції Давида Арахамії, Мотовиловець і до призначення фактично вже виконував ці функції[7][8][9].

В інтерв'ю[10] пояснюював появу президента Зеленського 23 квітня 2020 року на летовищі Гостомель на зустрічі літака з комерційним вантажем для мережі Епіцентр, заявив, що це другий літак Мрія. Журналісти звернулась до ДП «Антонов» за роз'ясненням, виробник спростував інформацію, бо другий літак не було добудовано[11].

У липні 2020-го з'явилися так звані «плівки Халімона», на записах яких нардеп Халімон нібито вимагає хабар у розмірі 40 млн грн за сприяння у веденні аграрного бізнесу на Чернігівщині. У записах також фігурує Мотовиловець[12].

ProZorro. Продажі[ред. | ред. код]

До 2019 року, коли Мотовилівця було обрано депутатом Верховної Ради, «Прозорро.Продажі» заробила для держави понад 17,5 мільярда гривень. З таким результатом впровадження системи стало найефективнішою економічною реформою України[13].

Коронавірус[ред. | ред. код]

З 17 березня 2021 року — один із організаторів роботи Антикризового штабу Офісу Президента України з боротьби з коронавірусом[14]. Налагоджував комунікацію між українськими бізнесменами, котрі виділяли кошти на закупівлю медичного обладнання, іноземними постачальниками та державними органами України.

Супроводжував перший авіарейс в Україну з масками, апаратами ШВЛ та медичними тестами з Китаю, організований Офісом президента. Вантаж, зокрема ПЛР-тести, згодом було передано до лікарень та лабораторій усіх регіонів України[15].

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

Депутат Верховної Ради IX скликання. Станом на жовтень 2021 року брав участь у 227 пленарних засіданнях із 232[16]. Мотовиловець подав на розгляд 147 законопроєктів[17].

Як член комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики брав участь у розробці закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»[18].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Хто проходить в Раду від "Слуги народу": список. Дзеркало тижня. 21 липня 2019. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 17 січня 2020.
  2. ↑ а б Мотовиловець Андрій Вікторович. Слово і Діло. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 17 січня 2020.
  3. ↑ Мотовиловець Андрій Вікторович. Чесно (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 січня 2020.
  4. ↑ Мотовиловець став першим заступником голови фракції «Слуга народу». Радіо Свобода. 4 листопада 2021. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  5. ↑ Київську облорганізацію "Слуги народу" очолив Мотовиловець замість Дубінського. Інтерфакс-Україна. 14 березня 2021. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  6. ↑ Арахамії обрали нового першого заступника. Українська правда. 1 листопада 2021. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  7. ↑ Мотовиловец может стать первым замглавы фракции "Слуга народа" - Арахамия. interfax.com.ua. Інтерфакс-Україна. 18 жовтня 2021. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  8. ↑ Арахамія розповів, хто замінить Корнієнка в керівництві Слуги народу. НВ. 18 жовтня 2021. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 22 грудня 2021.
  9. ↑ Арахамія: Замість Корнієнка моїм першим заступником має стати Мотовиловець. Цензор.НЕТ. 18 жовтня 2021. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  10. ↑ Скільки бізнес дав на боротьбу з пандемією, чому всі мовчать про внесок Коломойського, як експерт з азартних ігор Борис Баум став благодійником. Інтервʼю депутата Андрія Мотовиловця. babel.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
  11. ↑ Депутат СН Мотовиловець сказав, що влада підняла в небо другу «Мрію». У «Антонові» кажуть, що такого літака немає. babel.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
  12. ↑ «Плівки Халімона»: «Схеми» розповіли, як Венедіктова блокувала розслідування щодо ще одного «слуги народу». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  13. ↑ Андрій Мотовиловець. my.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  14. ↑ Денис Кацило (24 березня 2020). Рейс против коронавируса. Как Украина везла тесты из Китая и что в итоге привезла. Триллер. LIGA.net. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  15. ↑ В Україну з Китаю прибув літак з партією тестів для виявлення коронавірусу. Офіс Президента України. 23 березня 2020. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  16. ↑ Мотовиловець Андрій Вікторович. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  17. ↑ Мотовиловець Андрій Вікторович, IX скликання. Законопроєкти, подані суб'єктом права законодавчої ініціативи. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  18. ↑ Аліна Плющ (17 серпня 2020). Закон про азартні ігри набув чинності: що далі. Українська правда. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мотовиловець_Андрій_Вікторович&oldid=41700597