Абрамович Ігор Олександрович — Вікіпедія

Абрамович Ігор Олександрович
Народився 24 серпня 1984(1984-08-24) (39 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність політик, бізнес
Галузь політик і підприємець
Знання мов українська, російська і англійська
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада народний депутат України
Партія Опозиційна платформа — За життя (24 лютого 2022)
Україна Народний депутат України
IX скликання
ОПЗЖ 29 серпня 2019 24 лютого 2022
Відновлення України 22 травня 2022 6 лютого 2023

Картка на сайті Верховної Ради України

Ігор Олександрович Абрамович (24 серпня 1984(1984-08-24), Харків) — український бізнесмен та політик, мільярдер, нардеп IX скл. (з 29 липня 2022 до 6 лютого 2023[1] від проросійської фракції ОПЗЖ[2][⇨]), був заступником голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. З 22 травня 2022 до 6 лютого 2023 був співголовою депутатської групи «Відновлення України».[3]

12 лютого 2022 року, перед повномасштабним вторгненням РФ до України, виїхав з України до Варшави,[4] далі до Франції.[5] Станом на 19 серпня 2022, проти 80 осіб (включно з Абрамовичем) було відкрито провадження ДБР з приводу незаконного перетину кордону, використання службового становища.[6][7]

За даними руху Чесно, з 24 лютого до 1 червня 2022 він пропустив всі засідання, щодо яких є дані.[1]

12 січня 2023 року Ігор Абрамович повернувся в Україну, оскільки був присутнім на засіданні Верховної ради.[8]

Вже 6 лютого Абрамовича позбавили депутатського мандату за власним бажанням[9]

Освіта[ред. | ред. код]

2001 року закінчив[10] Харківський ліцей № 174 «Професіонал» з поглибленим вивченням англійської мови та комп'ютерних технологій.[11]

2004 року закінчив школу «St. Andrew's Cambridge and London School» (Британія).[12]

Має вищі освіти за спеціальностями:[13]

  • «Економіка підприємств» (Харківська академія народного господарства, 2007);
  • «Адміністративний менеджмент» (Харківський політехнічний інститут, 2009);
  • «Геофізика» (Івано-Франківський технічний університет нафти і газу, 2014);
  • «Теплоенергетика» (Київський політехнічний інститут, 2017).

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 2007 до 2012 посідає керівні посади в будівельному холдингу.[13]

З 2012 до 2015 — заступник голови правління ПАТ «Концерн АВЕК та Ко»[13].

З 2015 до 2016 — акціонер і президент енергогенеруючої компанії ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна Компанія».[13][14]

З  2016 до 2017 — президент інжинірингової компанії «Inter energy group IEG», що діє у сфері нафтогазовидобувної, енергетичної, транспортної галузей.[15]

2017—2019 — займався власним бізнесом[13].

Бізнес[ред. | ред. код]

Основні напрямки бізнесу: газодобувна галузь, альтернативна  енергетика, трейдинг газу й електроенергії, дорожнє будівництво, будівництво та девелопмент житлової та комерційної нерухомості, ІТ, фондові ринки[13].

2015 — створив газодобувну компанію ТОВ «УкргазІнвест». Згодом 50 % частки в компанії продав інвестиційному фонду «Каскад-Інвест» Віталія Хомутинника.[13][16] Згідно із даними відкритого реєстру, до групи компаній Абрамовича входять[17] як українські юридичні особи, так і нерезидентські структури «Айміні інвестментс лімітед», «Самалені файненс лтд», «Ейміні холдингз лтд», «Нісіомі інвестментс».

Політика[ред. | ред. код]

2006—2011 — депутат Жовтневої районної ради Харкова, член комісії з питань ЖКГ.[13]

2007—2012 — помічник народного депутата з Харкова Олександра Фельдмана (блок Тимошенко) у ВРУ VI скликання.[18]

На виборах 2019 року обраний нардепом від проросійської партії ОПЗЖ у списку під № 14.[19][20] За даними громадської мережі ОПОРА, Абрамович у 65,7 % голосувань голосував відмінно від загальної позиції ОПЗЖ[21].

У листопаді 2019 Абрамовичу через велику кількість прогулів засідань парламенту та комітетів не виплатили зарплатню[22].

Мав посаду заступника голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики[23]. 15 березня 2022 стало відомо, що зі складу фракції ОПЗЖ вийшов Ігор Абрамович разом з іншими трьома депутатами.[5]

З 22 травня 2022 року по 6 лютого 2023 року — співголова депутатської групи «Відновлення України». Написав заяву про дострокове складання повноважень народного депутата. Входив до Комісії із захисту прав великих інвесторів при ВРУ[24][25][26]. Входив[23] до парламентської делегації ВРУ в Асамблеї НАТО — міжпарламентському органі, який є головним майданчиком для обговорення парламентаріями всього світу питань безпеки. 6 лютого 2023 року склав повноваження депутата[27].

Був найактивнішим у законотворчості з депутатів проросійської партії ОПЗЖ.[28] Співавтор ста законодавчих ініціатив[29], які стосуються питань боротьби з рейдерством[30], пом'якшення фіскального тиску на малий бізнес[31], соціального захисту населення (зокрема, збільшення[32] обсягу державної допомоги при народженні дитини та її диференціація для другої, третьої та кожної наступної дитини, скасування ПДВ на соціально значущі товари для пільгових категорій громадян[33], збільшення мінімального розміру пенсії[34]).

Статки[ред. | ред. код]

2019 року задекларував 13 квартир, люксовий автопарк (з машин марок Lexus, Mercedes, Porsche) і колекцію швейцарських годинників, вартістю з квартиру в Києві.  У дружини — вишукані прикраси та сумки за 10 тисяч доларів, великий автопарк машин, колекцію дорогих швейцарських годинників (Hublot, Rolex, Audemars Piguet, Breguet), дорогі ювелірні прикраси (Jacob & Co, Cartier, Tom Ford), твори мистецтва (картини Дуду Герштейна тощо).[35][36]

2019 року задекларував 88 млн грн готівки.[37]

2020 — увійшов до переліку 25 найзаможніших депутатів України IX скликання[38].

Родина[ред. | ред. код]

  • Дружина — Марина Семенівна Абрамович, власниця компанії Original Copy (Словаччина).[39]
  • Діти — Ілля, Єва, Ніка, Лія та Лев.
  • Батько — Олександр Ілліч Абрамович, підприємець.
  • Дід — Ілля Олександрович Абрамович (1930—2005) — інженер-винахідник, професор, академік, заслужений діяч науки і техніки України, почесний громадянин міста Харкова.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ще один нардеп від ОПЗЖ складає мандат. Українська правда (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  2. Фракція «Опозиційної платформи – За життя» в новій Раді: список народних депутатів [Архівовано 22 серпня 2019 у Wayback Machine.] Сегодня (26 липня 2019)
  3. У Раді створено нову депутатську групу "Відновлення України" - нардеп. www.unian.ua (укр.). УНІАН. Процитовано 25 квітня 2023.
  4. У Раді підрахували нардепів, які втекли через війну в Україні. www.unian.ua (укр.). УНІАН. Процитовано 25 квітня 2023.
  5. а б Депутати Абрамович і Плачкова пояснили свій вихід із фракції ОПЗЖ. Радіо Свобода (укр.). 15 березня 2022. Процитовано 25 квітня 2023.
  6. "Батальйон Монако": ДБР відкрило провадження проти нардепів та бізнесменів, — ЗМІ (укр.). Фокус (журнал). 19 серпня 2022. Процитовано 25 квітня 2023.
  7. ДБР розслідує перетин кордону “батальйоном Монако”: у списку понад 80 осіб. Українська правда (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  8. Бійці “батальйону Монако” Столар і Абрамович повернулись в Україну – джерела. Українська правда (укр.). Процитовано 2 червня 2023.
  9. Рада забрала мандат у нардепа від ОПЗЖ Абрамовича. Українська правда (укр.). Процитовано 2 червня 2023.
  10. Харківський приватний НВК "Ліцей Професіонал" Харківської області - Выпускники 2001-2013. lyceum-prof.at.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  11. Харківський приватний НВК "Ліцей Професіонал" Харківської області - Про нас. lyceum-prof.at.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  12. UA, Голос. Игорь Александрович Абрамович: читать на Golos.ua. golos.ua (рос.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  13. а б в г д е ж и Smith, R. J.; Bryant, R. G. (27 жовтня 1975). Metal substitutions incarbonic anhydrase: a halide ion probe study. Biochemical and Biophysical Research Communications. Т. 66, № 4. с. 1281—1286. doi:10.1016/0006-291x(75)90498-2. ISSN 0006-291X. PMID 3. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 6 серпня 2021.
  14. ТОВ "ДВ НГВК" | ТЕЦ-2 Есхар. dvtec2.com.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  15. Режим технического обслуживания. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 6 серпня 2021.
  16. Chow, Y. W.; Pietranico, R.; Mukerji, A. (27 жовтня 1975). Studies of oxygen binding energy to hemoglobin molecule. Biochemical and Biophysical Research Communications. Т. 66, № 4. с. 1424—1431. doi:10.1016/0006-291x(75)90518-5. ISSN 0006-291X. PMID 6. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 6 серпня 2021.
  17. PEP: Профіль: Абрамович Ігор Олександрович, Верховна Рада України, Народний депутат України. PEP.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  18. Посіпаки: Абрамович Ігор Олександрович, помічник народного депутата. posipaky.info. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  19. Центральна виборча комісія - Вибори народних депутатів України 2019. www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  20. Голос Кремля. Кого Фірташ, Льовочкін і Медведчук взяли у список [Архівовано 14 липня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (9 липня 2019)
  21. Верховна Рада IX скликання. Підсумки року роботи.
  22. Частині нардепів не дали грошей через прогули. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
  23. а б Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 6 серпня 2021.
  24. ТОП-25 найбагатших народних депутатів | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  25. Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів - Ігор Абрамович: ТСК з питань захисту прав інвесторів стала дієвим майданчиком реагування на порушення законності - Офіційний портал Верховної Ради України. iportal.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  26. Положення про Тимчасову спеціальну комісію при Верховній Раді України з питань захисту прав інвесторів. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  27. У нардепа колишньої ОПЗЖ Абрамовича забрали мандат. РБК-Україна (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  28. Законотворча діяльність Ради: скільки ініціатив зареєстрували в жовтні. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  29. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  30. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  31. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  32. Gazeta.ua (1 червня 2021). Рада пропонує з нового року підвищити виплати за народження дітей. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  33. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  34. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  35. Нова Рада. Хто і як буде боротись за процвітання країни. www.unian.ua (укр.). УНІАН. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 26 травня 2020.
  36. Абрамович Ігор Олександрович [Архівовано 7 липня 2021 у Wayback Machine.], 2019, Щорічна, Bihus.декларація
  37. ТОП-20 депутатів з найбільшою кількістю готівки [Архівовано 7 вересня 2021 у Wayback Machine.], Громадське, 17 червня 2020
  38. В Харьковской ОГА "рекламируют" Терехова и Котвицкого: напечатали агит-календарики. Апостроф (рос.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  39. Декларації: Абрамович Ігор Олександрович від НАЗК. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]