Шевченко Євгеній Володимирович — Вікіпедія

Шевченко Євгеній Володимирович
Народився 4 травня 1972(1972-05-04) (51 рік)
Мелітополь, Запорізька область
Громадянство Україна Україна
Діяльність юрист
підприємець
Галузь підприємець і політик
Alma mater Інститут права ім. В. Сташиса Класичного приватного університету
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада народний депутат України
Партія Слуга народу, безпартійний
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 — 24 травня 2021
Позафракційний 24 травня 2021 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевченко.

Євгеній Володимирович Шевченко (нар. 4 травня 1972, Мелітополь, Запорізька область, Українська РСР, СРСР) — український проросійський політик, Народний депутат України IX скликання, колишній член фракції «Слуга народу»[1][2]. Член Комітету ВРУ з питань економічного розвитку[3], голова підкомітету з питань промислової політики.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Інститут права ім. Сташиса Класичного приватного університету, отримав диплом юриста-правознавця[4].

Проходив армійську службу у Прилуках в Чернігівській області, працював електриком у колгоспі. Обіймав керівні посади в компаніях «Eurocape New Energy», «ECE Projektmanagement GMBH», «Агросталь», «Цветмет» та інших підприємствах[5].

У грудні 2021 року заявив, що СБУ відкрило проти нього кримінальну справу. У СБУ заявили, що це може зробити лише прокуратора і СБУ не відкривало жодних справ[6].

Політика[ред. | ред. код]

2012 — на виборах до Верховної Ради — кандидат у народні депутати, самовисуванець (виборчий округ № 75, Заводський, Ленінський райони м. Запоріжжя). На час виборів: генеральний директор ТОВ «Агросталь», безпартійний[7].

2014 — на виборах до Верховної Ради — кандидат у народні депутати від партії «Воля» (виборчий округ № 210, м. Прилуки, Бобровицький, Козелецький, Прилуцький райони). На час виборів: генеральний директор ТОВ «Агросталь», безпартійний[8].

Є. Шевченко та Д. Разумков. Верховна Рада України, 2021 рік.

2019 — під час президентських виборів — довірена особа кандидата Зеленського[9][10]. Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року (в.о. № 76, Вознесенівський, Хортицький райони Запоріжжя)[11].

Керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Казахстаном. У жовтні 2020 року Шевченко назвав критиків Конституційного суду «адептами» Держдепартаменту США та філантропа Джорджа Сороса.[12]

Підтримка Лукашенка[ред. | ред. код]

17 серпня 2020 року Шевченко закликав білорусів «пробачити» Лукашенку його «гріхи та злочини»[13].

20 квітня 2021 року поїхав на зустріч до білоруського диктатора Лукашенка. Згодом заступник глави фракції Слуга народу Олександр Корнієнко заявив, що поїздка була власною ініціативою Євгена, а представники партії вимагатимуть пояснень[14]. У Мінську заявляв, що третина українців хочуть бачити своїм президентом Лукашенка[15].

23 травня, коли у Білорусі примусово посадили літак «Ryanair» і затримали опозиціонера Рамана Протасевіча, Шевченко похвалив Лукашенка[16].

24 травня фракція «Слуга Народу» заявила про виключення Шевченка зі свого складу.[17][18][19].

Навесні 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення РФ до України, Шевченко допомагав ГУР комунікувати з білоруським диктатором Лукашенком задля того, щоб не допустити втягування Білорусі у війну. Про це стало відомо 16 травня 2023 року від голови ГУ МО України Кирила Буданова[20].

Проросійська позиція[ред. | ред. код]

Симпатизує проросійському пропагандисту Анатолію Шарію, Миколі Азарову і проросійському телеканалу «НАШ». Негативно налаштований щодо Джорджа Сороса, Дмитра Кулеби та нового українського правопису.[21]

В листопаді 2021 року Шевченко виявив бажання поїхати до Донецька, де, за його словами «наші люди стріляють один в одного».

Відомий проросійською позицією, неодноразово долучався до прямих включень на пропагандистських російських телеканалах[22].

Примітки[ред. | ред. код]

Євгеній Шевченко
у соціальних мережах
Євгеній Шевченко на сайті Facebook
  1. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 76 [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  2. ↑ Послали на три «Б»: Як слуги народу трощили на Запоріжжі Бандурова, Богуслаєва і «команду Буряка» [Архівовано 23 липня 2019 у Wayback Machine.] zp.depo.ua (22 липня 2019)
  3. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  4. ↑ Слуга Народу [Архівовано 9 серпня 2019 у Wayback Machine.] facebook.com (21 червня 2019)
  5. ↑ Євгеній Шевченко: про свої обіцянки, бажання очолити Комітет ВР та майбутнього мера Запоріжжя [Архівовано 30 липня 2019 у Wayback Machine.] inform.zp.ua (29 липня 2019)
  6. ↑ СБУ каже, що не відкривала справу проти нардепа Шевченка. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 24 грудня 2021.
  7. ↑ Шевченко Євгеній Володимирович 24tv.ua
  8. ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 29 квітня 2020 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  9. ↑ Про реєстрацію довірених осіб кандидата на пост Президента України Зеленського В. О. на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року в територіальних виборчих округах. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 22 липня 2019.
  10. ↑ Про скасування реєстрації та реєстрацію довірених осіб кандидата на пост Президента України Зеленського В. О. на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року в територіальних виборчих округах. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
  11. ↑ «Слуга народу» представила мажоритарників у 23 областях і Києві [Архівовано 10 вересня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (21 червня 2019)
  12. ↑ Андрейковець, Костя (29 жовтня 2020). «Адепт Сороса» і «ватний клоун». Депутати «Слуги народу» Шевченко і Безгін влаштували перепалку в соцмережах через рішення КС. babel.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2021.
  13. ↑ Депутат “Слуги народу” просить білорусів пробачити Лукашенку скоєні ним злочини. www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 11 листопада 2021.
  14. ↑ "Ми його туди не відправляли": СН вимагатиме у Шевченка пояснень через зустріч з Лукашенком. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
  15. ↑ “Слуга” Шевченко – Лукашенку: Вас третина українців хочуть бачити своїм президентом. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  16. ↑ Літав до Лукашенка: нардепа Шевченка виключили зі "Слуги народу". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  17. ↑ “Слуга народу” виключила з фракції Шевченка, який захоплюється Лукашенком. Українська правда. 24 травня 2021. Архів оригіналу за 24 травня 2021.
  18. ↑ Масний, В'ячеслав (24 травня 2021). Нардепа Шевченка виключили з фракції "Слуги народу". suspilne.media. Архів оригіналу за 24 травня 2021.
  19. ↑ Корнієнко про виключення Шевченка зі «Слуги народу»: рішення давно стояло на голосуванні. Радіо Свобода. 24 травня 2021. Архів оригіналу за 24 травня 2021.
  20. ↑ Дві цілі. Нардеп Євген Шевченко допомагає українській розвідці контактувати з Білоруссю та Лукашенком — Буданов
  21. ↑ Шеремет, Ангеліна (24 травня 2021). Євгенія Шевченка виключили із фракції «Слуга народу». babel.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2021.
  22. ↑ Одіозний нардеп Шевченко пригрозив колегам та зібрався до окупованого Донецька. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шевченко_Євгеній_Володимирович&oldid=41770571