Янченко Галина Ігорівна — Вікіпедія

Янченко Галина Ігорівна
Народилася 29 квітня 1988(1988-04-29) (35 років)
Житомир
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик
громадський діяч
Alma mater НаУКМА
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада народний депутат України
Партія Демократичний альянс
Слуга народу
IMDb ID 13539248
Нейтральність цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки.
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Янченко.

Галина Ігорівна Янченко (нар. 29 квітня 1988, Житомир) — український політик, громадський діяч, народна депутатка України[1]. Експерт з економічних питань та антикорупційної політики[2]. Член Національної ради з питань антикорупційної політики (з 2019). Заступниця голови фракції партії «Слуга народу» у ВРУ ІХ скл[3]. Голова комісії ВРУ з захисту прав інвесторів[4]. Секретар Національної інвестиційної ради при Президентові України[5]. Автор соціальної ініціативи «Прихисток»[6][7].

За версією журналу «Фокус», увійшла до рейтингу «100 найвпливовіших жінок України 2021» під 38 номером[8].

У березні 2021 року увійшла до топ-100 успішних жінок України за версією журналу НВ[9].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 29 квітня 1988 року в Житомирі[10]

Освіта[ред. | ред. код]

Під час навчання в школі виграла стипендію Програми обміну майбутніх лідерів (FLEX — Future Leaders Exchange) і рік провчилась в школі в Техасі, США[11].

Має дві вищі освіти — магістр соціології (Києво-Могилянська Академія)[12] та магістр права (КНУ ім. Т. Шевченка)[13].

У 2023 році закінчила навчання у Стенфорді за стипендією Fisher Family Summer Fellows on Democracy and Development Program, організованою Центром демократії, розвитку та верховенства права (CDDRL)[14].

Професійний досвід[ред. | ред. код]

Професійну діяльність почала під час навчання в «Києво-Могилянській академії». Перший професійний досвід отримала, провівши маркетингове дослідження для мережі закладів харчування «Пузата хата»[15]. Координувала випускників програми студентських обмінів. Пізніше була менеджером дослідницьких та аналітичних програм міжнародної організації Pact та проєктів Ялтинської європейської стратегії. Брала участь в організації 5ї щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії в Ялті у 2008 році, форуму «Зона вільної торгівлі для України», «Літнього університету YES» для молодих політиків з України та Європи[16].  

Пізніше працювала в бізнесі в сфері проведення соціологічних та маркетингових досліджень, розробки стратегічних документів і проєктів реформ.

З 2019 року — народний депутат України[17].

Громадська і політична діяльність[ред. | ред. код]

У 2008 році заснувала Київський осередок організації «Демократичний Альянс». Входила в бюро партії «Демократичний Альянс» в Києві[18].

Активна учасниця Революції гідності. Серед Героїв Небесної Сотні — двоє близьких друзів Галини Янченко: Устим Голодюк і Андрій Мовчан[19].

З 2014 по 2015 рік — депутат Київської міської ради від «ДемАльянсу» (№ 2 у списку)[20]. Член комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування[21]. Займалася протидією знищенню зелених зон, забудові дитячих та спортивних майданчиків[22][23][24]. У 2014 році ініціювала в Київраді низку антикорупційних норм, які пізніше стали частиною національного законодавства — наприклад, обов'язок депутатів публічно декларувати конфлікт інтересів при розгляді питань[25], оприлюднювати свої майнові декларації тощо[26].

Голова Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) з 2018 року[27].

Під час виборчої кампанії на президентських виборах 2019 року увійшла до команди майбутнього Президента України Володимира Зеленського[28]. Відповідала за антикорупційну політику та реформу діджиталізації[29]. В січні 2019 року запропонувала Зеленському створити мобільний додаток з державними сервісами «Держава24» за аналогією з діджитал рішеннями в банківській сфері. Під час реалізації цієї реформи Михайлом Федоровим додаток отримав назву «Дія»[30].

На виборах до Верховної Ради 2019 року обрана від «Слуги народу» під № 5 у списку[31]. Після обрання стала заступницею голови комітету з питань антикорупційної політики у Верховній Раді[32]. В грудні 2022 року перейшла в економічний комітет Верховної Ради[33].

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з ФРН[34].

Заступниця голови фракції партії «Слуга народу» у Верховній Раді України ІХ скликання[35].

Голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів[36].

З травня 2021 року — заступниця голови Наглядової ради урядової агенції UkraineInvest[37].

З січня 2022 року — Секретар Національної інвестиційної ради при Президенті України[5].

19 грудня 2022 року заявила про вихід з партії «Слуга народу» на знак протесту проти дій голови партії Олени Шуляк[38]: та увірвалась у шпиталь до пораненого українського ветерана, який критикував її корупційний законопроєкт щодо містобудування, і влаштувала розбірки[39]. Дії Шуляк викликали різку критику у середовищі військових і ветеранів[40][41].

24 лютого 2022, у перший день повномасштабного вторгнення, ініціювала створення і разом з командою волонтерів запустила соціальний сервіс «Прихисток». Він працює на базі сайту prykhystok.gov.ua, створеного за принципом дошки оголошень, і дає можливість вимушеним переселенцям знайти безкоштовне житло[6].

Боротьба з корупцією[ред. | ред. код]

2014 — ініціювала створення і стала засновником громадської ініціативи «Антикорупційний штаб Києва» для розслідування можливих зловживань владою київських чиновників[42]. За словами Янченко, на той час місто через корупційні оборудки втрачало 2-4 млрд грн щороку[43]. За результатами першого ж розслідування, вдалося документально встановити зловживання на кілька мільйонів гривень на державних тендерах при закупівлі харчування для дітей в садках і школах[44].

Під час каденції в Київраді протидіяла корупції у владі, викривала корупційні схеми за участі чиновників, боролася із незаконними забудовами[22][23]. Була єдиною із членів земельної комісії Київради, яка голосувала проти передачі земельної ділянки в Пущі-Водиці під побудову елітного тенісного клубу соратникам тодішнього Президента Петра Порошенка[24]. 29 серпня 2014 року провела акцію на знак солідарності з киянами, які залишилися без гарячої води: оголосила перший політичний флешмоб «Ice Bucket Challenge», облилася крижаною водою біля будівлі КМДА і кинула виклик міському голові Києва Віталію Кличку, олігарху Рінату Ахметову і гендиректору «Київенерго» Олександру Фоменку[45].

У 2015 році Янченко разом з іншими активістами «Антикорупційного штабу» запустили онлайн карту з інформацією про всі ремонтні роботи, які проводяться за бюджетні кошти у Києві. Назвали її — «Антикорупційна карта ремонтів». На момент запуску на карті було відмічено 1 тисячу 393 об'єктів житлової та соціальної інфраструктури: садочків, шкіл, житлових будинків[46].

Завдяки цьому ресурсу кияни вперше побачили, скільки коштів витрачається на ремонт, та дізналися, що робити, якщо ремонт за фактом — не провели, хоча гроші — освоїли. Також завдяки проєкту вдалося встановити недобросовісних підрядників, з якими роками співпрацювала столична влада, хоча багато з них фігурували у кримінальних провадженнях[47][48].

За кілька років «Антикорупційну карту ремонтів» було масштабовано на всю територію України, включно із малими селами[49]. З'явилася можливість побачити інформацію про замовників і підрядників, звернутися до державних органів. Дані програма отримує з електронної системи державних закупівель Prozorro, наповнюється автоматично, в режимі реального часу[50]. Скарги розглядаються практично миттєво[51].

З «Антикорупційною картою ремонтів» Галина Янченко була представлена у програмі «Нові лідери» (категорії «Державне управління», «Соціальний захист» і «Регіональні програми»)[52].

У вересні 2017 року Галина Янченко стала одним з ініціаторів суспільно-політичного руху «Ініціатива реальних дій», метою якого було змусити парламент скасувати депутатську недоторканість[53]. Також у 2017 році «Антикорупційний штаб» під керівництвом Янченко випустив чат-бот «Держслужбовець Тарас» для допомоги державним службовцям в заповненні е-декларацій[54]. Адже на той час НАЗК, на думку представників Штабу, не справлялася з покладеним на неї обов'язком надання консультацій і роз'яснень щодо правильного заповнення е-декларацій чиновників[55].

У 2018 році «Антикорупційний штаб» запустив і презентував інтерактивний інструмент «Приховані інтереси», за допомогою якого виборці могли простежити можливі корупційні зв'язки місцевих депутатів[56]. Розслідування організації показало, що за попередній рік компанії, пов'язані з народними депутатами, отримали тендерів на 4,1 мільярда гривень. Більшість тендерів, які виграли компанії нардепів, проводились з єдиним учасником, тобто навіть без видимості конкуренції[57].

«Антикорупційний штаб» під керівництвом Галини Янченко займався контролем і моніторингом діяльності Національної агенції з питань запобігання корупції. За оцінками фахівців Штабу, у перші кілька років після створення НАЗК працювала непрофесійно і неефективно, була політично залежним органом[58].

8 червня 2018 року Галину Янченко обрали головою Ради громадського контролю НАБУ[27].

У квітні 2019 року Галина Янченко окреслила антикорупційні плани команди обраного Президента Володимира Зеленського: скасування депутатської недоторканності, перезапуск антикорупційних органів, зменшення тиску на бізнес[59].

Верховна Рада[ред. | ред. код]

Після перемоги «Слуги народу» на дострокових парламентських виборах 21 липня 2019 стала народним депутатом України у Верховній Раді України ІХ скликання[60]. У ВРУ не було зареєстровано жодного неособистого голосування Янченко[61].

29 серпня 2019 року обрана заступницею голови фракції «Слуга народу» у парламенті[35].

Законодавчі ініціативи[ред. | ред. код]

Автор десятків законодавчих ініціатив. У 22 законопроєктах є першим автором. 7 з них — стали законами.

За ініціативи Янченко перший законопроєкт з ухвалених Верховною Радою ІХ скликання стосувався змін до Конституції щодо зняття депутатської недоторканності[62]. Щоб норма запрацювала, також підготувала законопроєкт № 2237 — зміни в Кримінально-процесуальний кодекс, якими запроваджено спрощену процедуру розслідування та притягнення депутатів до відповідальності[63]. Закон було ухвалено і підписано Президентом у грудні 2019 року[64].

Брифінг в кулуарах Верховної Ради

Також прийнято такі законопроєкти Янченко:

  • Пропозиції Президента України до Закону «Про внесення змін до Закону України „Про запобігання корупції“ щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів»: антикорупціний закон, що регулює створення Єдиного порталу повідомлення[65].
  • Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству[66].
  • Проєкт Закону про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (щодо пільг та підвищення оплати праці професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров'я): закон, що регулює питання соціального захисту працівників лабораторій в державних лікарнях[67].
  • Проєкт Закону про внесення змін до Закону України про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо гарантій прав українських та іноземних інвесторів[68]. За ініціативи Янченко Парламент вперше за 6 років вніс зміни до профільного закону про АРМА. Цим законом було скасовано монополію Нацагентства на прийняття рішень про продаж активів та заборонено продавати активи приватних компаній та осіб до вироку суду. Таким чином були посилені гарантії на приватну власність та знищено одну з найбільших рейдерських схем в Україні[69].

Ціла низка законопроєктів за авторства Янченко готується до другого читання або ж опрацьовується в профільних комітетах — економічному, антикорупційному, правоохоронному, аграрному тощо.

Зокрема, законопроєкт № 7508 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму державно-приватного партнерства (ДПП) для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об'єктів та будівництва нових об'єктів, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки України»[70]. Він допоможе вирішити одразу декілька проблем у впровадженні проєктів ДПП: спростить процедури, закріпить фінансові гарантії інвесторів в законодавстві, що дозволить не тільки відновити зруйновану війною інфраструктуру у короткі терміни, але й надати поштовх економіці України[71].

Парламентська спецкомісія з захисту прав інвесторів[ред. | ред. код]

З 2020-го очолює парламентську ТСК з захисту інвесторів

Ініціювала постанову «Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів», яку ВР 5 червня 2020 року підтримала конституційною більшістю (319 голосів). До цього колегіального експертного органу парламенту увійшло 13 депутатів, Галина Янченко очолила ТСК[72].

Метою спецкомісії є створення сприятливого інвестиційного клімату в країні. Виділено два пріоритетних напрямки роботи: розробка і реформування українського законодавства щодо інвестицій та розгляд скарг бізнесу[73].

Розглянуті в межах роботи ТСК звернення лягли в основу законодавчих змін: парламент ухвалив 6 законів, напрацьованих Спецкомісією[74].

Під час повномасштабної війни Спецкомісія продовжила працювати і вирішувати проблемні питання бізнесу, який створює робочі місця в Україні[74].

Національна інвестиційна рада при Президенті України[ред. | ред. код]

З 2021-го — у складі Національної інвестиційної ради при Президенті України

Указом Президента України від 11 січня 2022 року введена до складу і призначена секретарем Національної інвестиційної ради[5].

Попри війну, у 2022 Рада підготувала концепцію Великої агропереробки та шість публічних інвестиційних проєктів, домовившись з великими міжнародними страховими компаніями щодо кредитування бізнесу і страхування військових ризиків при запуску нових проєктів[75].

Шість інвестпроєктів, напрацьованих Національною інвестиційною радою, Галина Янченко представила під час онлайн-форуму REBUILDING UKRAINE WITH THE PRIVATE SECTOR. Інвестрада запропонувала по-новому подивитись на аграрну галузь та рухатись від сировинного експорту до глибокої переробки та створення продукту з високою доданою вартістю, що разом з тим забезпечує створення в Україні нових високооплачуваних робочих місць[76].

Як секретар Національної інвестиційної ради у 2022 і 2023 роках провела серію зустрічей і круглих столів з представниками бізнесу в різних регіонах України[77][78][79] та за кордоном, зокрема, у Польщі, Туреччині, Німеччині, США тощо. На них обговорювалися проблеми, з якими стикнувся бізнес під час повномасштабної війни, і шляхи їхнього вирішення[80][81].

Національна інвестиційна рада за участі іноземних та українських експертів, науковців і представників бізнесу розробила реформу державно-приватного партнерства (ДПП), яка втілена у поданому Галиною Янченко законопроєкті № 7508. Головна мета реформи — спростити існуючі процедури в рамках ДПП, щоб долучити бізнес до відновлення країни[82].

Інструмент ДПП включили до Плану модернізації України, який презентували у швейцарському місті Лугано під час щорічної конференції щодо реформ в Україні у липні 2022 року[83].

21-22 липня 2022 року Галина Янченко презентувала реформу ДПП в Туреччині[84], країні, яка має успішний досвід у цьому напрямку[85].

У липні 2022 року секретар Національної інвестиційної ради взяла участь у дводенній конференції з відновлення України — Ukrainian Recovery Conference[86].

Родина[ред. | ред. код]

  • Колишній чоловік: Віктор Андрусів, екс-керівник Українського інституту майбутнього. З червня 2022 року — військовослужбовець ЗСУ. 15 вересня 2023 року Галина Янченко оголосила про розлучення[87] з ним на сторінці у своїй соціальній мережі.
  • Діти: дочка Афіна (нар. 2012), син Аскольд (нар. 2016).

Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
  • 13 грудня 2021 — почесна відзнака І ступеня Національної асоціації адвокатів України.
  • У грудні 2021 — премія Київської школи державного управління імені Сергія Нижного як переможець у номінації «Найкраща бізнес-ініціатива в державній сфері»[88].
  • 2021 — відзнака International Chamber of Commerce.
  • 8 листопада 2022 — відзнака International trade council за лідерство у розвитку економічної дипломатії.
  • 2023 — нагорода Міністра внутрішніх справ України.

Примітки[ред. | ред. код]

Галина Янченко
у соціальних мережах
Галина Янченко на сайті Facebook
Галина Янченко на сайті Telegram
  1. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. web.archive.org. 18 січня 2022. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 24 квітня 2023.
  2. ↑ Галина Янченко, останні новини - РБК-Україна. www.rbc.ua. Процитовано 24 квітня 2023.
  3. ↑ Янченко Галина - досьє, кар'єра, біографія, сім'я. Політична партія «Слуга Народу» (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  4. ↑ Рада створила ТСК з питань захисту прав інвесторів. Економічна правда (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  5. ↑ а б в УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №8/2022 Про зміни у складі Національної інвестиційної ради.
  6. ↑ а б Прихисти своїх. Як волонтерська ініціатива рятує життя. Українська правда _Життя. Процитовано 24 квітня 2023.
  7. ↑ Цензор.НЕТ. "Прихисток" заради життя: як українці рятують одне одного (Галина Янченко). Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 24 квітня 2023.
  8. ↑ #38 Галина Янченко в рейтингу «100 найвпливовіших жінок України за версією журналу «Фокус» 2021». ФОКУС (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  9. ↑ Журнал НВ називає 100 найуспішніших жінок України. nv.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  10. ↑ Янченко Галина Ігорівна. LB.ua. Процитовано 24 квітня 2023.
  11. ↑ Янченко Галина. LIGA. Процитовано 24 квітня 2023.
  12. ↑ Галина Янченко. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  13. ↑ Галина Янченко депутат: біографія, фото, чоловік, батьки. ВЕСТИ (укр.). 22 лютого 2022. Процитовано 24 квітня 2023.
  14. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 2 жовтня 2023.
  15. ↑ Галина Янченко: досьє і біографія експерта Зеленського по боротьбі з корупцією. znaj.ua (укр.). 23 травня 2019. Процитовано 24 квітня 2023.
  16. ↑ Галина Янченко - биография, образование, семья, карьера, компромат. MY.UA (рос.). Процитовано 24 квітня 2023.
  17. ↑ Галина Янченко — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 31 травня 2021. Процитовано 24 квітня 2023.
  18. ↑ Галина Янченко. Досьє на депутата. nv.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  19. ↑ Разом ми — непереборна сила. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  20. ↑ Депутати Київради. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  21. ↑ Галина Янченко: помічники депутатів говорили, що мене за спиною називають “зубастая дєвочка” | Громадський Простір. www.prostir.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  22. ↑ а б РОЗДАЧА. Slidstvo.info (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  23. ↑ а б ТОП-10 обіцянок влади по київським землям. Слово і Діло (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  24. ↑ а б Савчук, Максим (14 липня 2016). Родинна гра Кононенків (розслідування). Радіо Свобода (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  25. ↑ ДЕПУТАТІВ КИЇВРАДИ ЗОБОВ’ЯЗАЛИ ПОВІДОМЛЯТИ ПРО "КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ".
  26. ↑ 23 депутати Київради не показали свої декларації. www.unian.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  27. ↑ а б Нова РГК НАБУ обрала керівництво і визначилася з делегатами до комісій. rgk-nabu.org. Процитовано 24 квітня 2023.
  28. ↑ Москвичова, Анастасія (19 квітня 2019). Двадцятка Зеленського: що відомо про команду кандидата. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  29. ↑ 20 людей Зеленського. Що відомо про команду, яку він готовий привести у владу. nv.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  30. ↑ Володимир Зеленський: Додаток «Дія» – це перший крок на шляху до побудови держави-сервісу.
  31. ↑ Янченко Галина Ігорівна — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  32. ↑ Головним завданням було розблокування роботи антикорупційних органів. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  33. ↑ Рада змінила голів трьох парламентських комітетів: кого призначили. www.unian.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  34. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 24 квітня 2023.
  35. ↑ а б Депутати. Політична партія «Слуга Народу» (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  36. ↑ Верховна Рада створила Спецкомісію для захисту інвесторів. Над чим працюватиме ТСК?. LB.ua. Процитовано 24 квітня 2023.
  37. ↑ Наглядова рада – UkraineInvest (укр.). Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 24 квітня 2023.
  38. ↑ «Слуга» Янченко написала заяву про вихід з партії через вчинок голови політсили Шуляк. Про що йдеться?. hromadske.ua (укр.). 19 грудня 2022. Процитовано 24 квітня 2023.
  39. ↑ Депутатка зі «Слуги народу» залишає партію через візит Шуляк до пораненого військового. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 24 квітня 2023.
  40. ↑ Військовий назвав “вибачення” Шуляк знущанням і вимагає ветувати її скандальний закон. Українська правда (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  41. ↑ ВІЙСЬКОВИЙ ВИМАГАЄ ЗНЯТИ "СЛУГУ" ШУЛЯК ІЗ ПОСАД ЗА ГАНЕБНУ ПОВЕДІНКУ З ВАЖКОПОРАНЕНИМ БІЙЦЕМ ЗСУ.
  42. ↑ Опозиційні депутати міськради запустили Антикорупційний штаб Києва. espreso.tv (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  43. ↑ ДемАльянс - місто Київ - Новини - Опозиційні депутати міськради запустили Антикорупційний штаб Києва. dem-alliance.org. Процитовано 25 квітня 2023.
  44. ↑ Як заробляють на дитячих харчах. Розслідування депутатів Київради від ДемАльянсу. texty.org.ua (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  45. ↑ Фотоновини, фото останніх новин, купити скачати фото - Фотобанк УНІАН. photo.unian.ua (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  46. ↑ У Києві створили он-лайн карту з ремонтами будинків, лікарень і шкіл. Українська правда - Київ. Процитовано 25 квітня 2023.
  47. ↑ osvitaua.com | ОПРИЛЮДНЕНО АНТИКОРУПЦІЙНУ КАРТУ РЕМОНТІВ КИЄВА (ІНТЕРАКТИВНА КАРТА) (укр.). Архів оригіналу за 16 серпня 2022. Процитовано 25 квітня 2023.
  48. ↑ Ремонтные компании, которые получили больше всего подряды из городского бюджета, фигурируют в уголовных процессах - «Антикоррупционный штаб». Uacrisis.org (ru-RU) . 18 травня 2016. Процитовано 25 квітня 2023.
  49. ↑ Завдяки інтерактивній мапі львів’яни можуть перевірити якість виконання ремонтних робіт у місті. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  50. ↑ Українці створили "Антикорупційну карту ремонтів". 24 Канал (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  51. ↑ Карта ремонтів - знайди свій будинок!. Карта ремонтів (англ.). Процитовано 25 квітня 2023.
  52. ↑ Янченко Галина - новий лідер| Нові лідери. novilidery.com (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  53. ↑ Ініціатива реальних дій та Велика політична реформа. Центр Політико-Правових Досліджень (ua-UK) . Процитовано 25 квітня 2023.
  54. ↑ PTV UA. У Полтаві презентували помічника для е-декларантів. archive.ptv.ua. Процитовано 25 квітня 2023.
  55. ↑ В Україні з’явився посібник з перевірки е-декларацій чиновників. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  56. ↑ У Полтаві розповіли про «приховані інтереси» міських депутатів. 0532.ua - Сайт міста Полтави (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  57. ↑ Компанії нардепів виграли тендерів на 4 мільярди — дослідження. Економічна правда (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  58. ↑ Уповноважені з питань запобігання корупції різко розкритикували НАЗК. Українська правда - Блоги. Процитовано 25 квітня 2023.
  59. ↑ В команде Зеленского заявили, что планируют перезапустить НАПК и антикоррупционную прокуратуру. gordonua.com. Процитовано 25 квітня 2023.
  60. ↑ Вибори до Верховної Ради України 2019. Результати підрахунку голосів. Українська правда (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  61. ↑ Янченко зобов'язалась, відповідно до меморандуму партії, голосувати особисто та не використовувати картку для голосування колег. Слово і Діло (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  62. ↑ Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)» (відео). www.rada.gov.ua. Процитовано 25 квітня 2023.
  63. ↑ Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України".
  64. ↑ Зеленський підписав закон “слуг народу” про недоторканність нардепів. Українська правда (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  65. ↑ Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 25 квітня 2023.
  66. ↑ Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 25 квітня 2023.
  67. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 25 квітня 2023.
  68. ↑ Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 25 квітня 2023.
  69. ↑ Верховна Рада ухвалила законопроект Галини Янченко про реформу АРМА. www.rada.gov.ua. Процитовано 25 квітня 2023.
  70. ↑ Кабінет Міністрів України - Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму державно-приватного партнерства для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об'єктів та будівництва нових об’єктів, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки України. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 25 квітня 2023.
  71. ↑ Народні депутати пропонують удосконалити механізм державно-приватного партнерства. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 25 квітня 2023.
  72. ↑ У Раді займуться захистом інвесторів — створили спецкомісію. biz.nv.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
  73. ↑ Верховна Рада створила Спецкомісію для захисту інвесторів. Над чим працюватиме ТСК?. LB.ua. Процитовано 26 квітня 2023.
  74. ↑ а б У ТСК з питань інвесторів підбили підсумки 2022 року та вручили подяки за захист прав бізнесу. www.rada.gov.ua. Процитовано 26 квітня 2023.
  75. ↑ Галина Янченко: DFC готова страхувати воєнні ризики та кредитувати український бізнес на $1 млрд. agropolit.com (укр.). 21 листопада 2022. Процитовано 26 квітня 2023.
  76. ↑ User, Super. Галина Янченко презентувала інвестпроекти з агропереробки, розроблені Національною інвестиційною радою. www.nicouncil.org.ua (uk-ua) . Процитовано 26 квітня 2023.
  77. ↑ Як живе бізнес сьогодні. Галина Янченко в Полтаві про регіональні проблеми й конкуренцію. ЗМІСТ (uk-UA) . 14 лютого 2023. Процитовано 26 квітня 2023.
  78. ↑ Зустрічі з бізнесом в Одесі.
  79. ↑ IgnBor (26 липня 2022). Козицький озвучив представникам Національної інвестиційної ради проблеми, з якими стикається релокований бізнес. Leopolis.news (англ.). Процитовано 26 квітня 2023.
  80. ↑ Асоціація українського бізнесу в Польщі | Релокація, інвестиції, діалог: у Варшаві відбулись бізнес-сніданки «Досвід роботи українського бізнесу в Польщі» та «Досвід роботи польських інвесторів в Україні» від PAIH (ru-RU) . Процитовано 26 квітня 2023.
  81. ↑ "Україна зараз — це відомий у всьому світі бренд, інвестиції в який допоможуть повернути мир у всьому світі", — Янченко | Новини | Українське радіо. nrcu.gov.ua (ua) . Процитовано 26 квітня 2023.
  82. ↑ User, Super. Галина Янченко: Національна інвестрада розробила реформу ДПП та закликає бізнес долучитись до відбудови країни. www.nicouncil.org.ua (uk-ua) . Процитовано 26 квітня 2023.
  83. ↑ Реформа ДПП або як долучити бізнес до модернізації країни. Українська правда - Блоги. Процитовано 26 квітня 2023.
  84. ↑ User, Super. Національна інвестиційна рада презентувала реформу ДПП у Туреччині та запросила турецький бізнес до відбудови України. www.nicouncil.org.ua (uk-ua) . Процитовано 26 квітня 2023.
  85. ↑ Як побудувати сучасні лікарні не витрачаючи бюджетних коштів – досвід Туреччини. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
  86. ↑ User, Super. Україна підписала заявку на вступ до OECP. www.nicouncil.org.ua (uk-ua) . Процитовано 26 квітня 2023.
  87. ↑ Ось і все. Наша сім'я з Victor Andrusiv припинила своє існування.
  88. ↑ Погорілко, Марина (13 грудня 2021). У Києві пройшло вручення премії Державник року 2021: названо переможців у різних категоріях. Фоторепортаж. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Янченко_Галина_Ігорівна&oldid=41495742