French
DeutschСемінський Олег Валерійович — Вікіпедія
| Олег Валерійович Семінський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 20 грудня 1973[1] (50 років) Біла Церква, Київська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |  Україна |
| Діяльність | політик підприємець |
| Alma mater | Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана і ІФНТУНГ |
| Заклад | ПрАТ «Нафтогазвидобування» |
| Членство | Верховна Рада України IX скликання |
| Посада | народний депутат України |
| Партія | СПУ і Слуга народу |
| Сайт | fb.com/Sluganarodu.Seminsky.Oleg.205 |
| Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 9-го скликання | |||
| Слуга народу | 29 серпня 2019 | — | |
| | |||
Олег Валерійович Семінський (нар. 20 грудня 1973, Біла Церква, Київська область) — український підприємець, народний депутат України 9-го скликання («Слуга народу») У 2003—2011 роках був генеральним директором ЗАТ «Нафтогазвидобування».
2021 року був фігурантом кримінальної справи про власне викрадення, в причетності до якого слідством підозрюється його колишній партнер Микола Рудьковський.[2]
Життєпис[ред. | ред. код]
1991 року закінчив школу ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням англійської мови в Києві.
1993—1998 — навчався в Київському економічному університеті (факультет «Міжнародна економіка та право», спеціальність «магістр управління міжнародним бізнесом»).
2001—2003 — навчався в Івано-Франківському технічному університеті нафти та газу (Інститут післядипломної освіти, гірничий інженер з видобування нафти та газу)[3].
- у 1991—1992 р. — консультант в асоціації «Геос».
- у 1992—1993 рр. — консультант-перекладач МКП «Дніпро».
- з 1993 по 1996 рік — заступник директора з зовнішньоекономічних зв'язків ФСП «Фістаг-Вікторія».
- у 1997 р. — економіст відділу фінансових інвестицій Української державної кредитно-інвестиційної компанії.
- з 1998 по 2000 рр. — провідний спеціаліст відділу корпоративного управління АК «Держінвест України».
- з 2000 по 2003 — в.о. голови правління ЗАТ «Укрнафтогазтехнологія».
- з 2003 по 2011 — генеральний директор ЗАТ «Нафтогазвидобування».
- з 2011 по 2013 — голова правління ПрАТ «Нафтогазвидобування»[4][5].
- з 2015 по 2019 — заступник директора ТОВ «Ділайс».
- з 2017 по 2019 — координатор проєкту ТОВ «Стюарт Флоат Гласс»[6].
Політична діяльність[ред. | ред. код]
Був помічником проросійського політика Нестора Шуфрича у Раді IV, VI та VIII скликань[7], Миколи Рудьковського (4 і 5 скликання) і Мендусь Ярослава (5 скликання).
2006 — на виборах до Верховної Ради — кандидат у народні депутати від Соціалістичної партії, № 72 у списку. На час виборів: гендиректор ЗАТ «Нафтогазвидобування», член СПУ[8].
Народний депутат України IX скл. від партії «Слуга народу»[9], в.о. № 205, Деснянський район, частина Новозаводського району Чернігова. На час виборів: директор ТОВ «Ділайс».[10].
Парламент[ред. | ред. код]
- Заступник голови Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг
- Член Української частини Парламентського комітету Української частини Парламентського комітету асоціації
- Заступник співголови групи з міжпарламентських зв'язків з Швейцарією та Японією
- Член групи з міжпарламентських зв'язків з Канадою, Туречиною, США, Польщею, Францією та Ізраїлем
- Співавтор низки законопроєктів, один із головних розробників проєкту закону № 3356-д про обов'язкове використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у транспортній галузі, прийнятий у першому читанні[11]
- За даними громадської мережі «Опора» є одним із найбільш дисциплінованих нардепів з одним із найбільших рівнів підтримки ініціатив Президента[12]
- На посаді народного депутата України активно працює у виборчому окрузі, залучаючи на округ багатомільйонні субвенції з Державного бюджету України[13]
Справа про викрадення[ред. | ред. код]
Станом на жовтень 2021 року був фігурантом кримінальної справи про власне викрадення, в причетності до якого слідством підозрюється його колишній партнер Микола Рудьковський.[14]
У 2011 році Семінському запропонували очолити компанію «Нафтогазвидобування», усно домовившись про розподіл: Пінчук — 30 %, Рудьковський — 30 %, Шуфрич — 30 % і Семінський -10 %. По причині внутрішнього конфлікту між Шуфричем, Рудьковским і Семінським, у 2012 році компанію готували до часткового продажу. За словами Семінського, його викрали 3 лютого 2012 року, що заблокувало угоду.[15]
За матеріалами слідства, відкритого в результаті цього, Семінського викрадачі «утримували в нелюдських умовах, систематично катували та вимагали від нього і його родичів сплатити неіснуючий борг у сумі 200 млн доларів».[16][17]
23 травня 2015 року, через 3 роки, Семінського звільнили й він оголосив про своє викрадення та перебування за ґратами проти його волі. Він зокрема звинуватив у викраденні ексміністра транспорту Миколу Рудьковського.
Микола Катеринчук, адвокат юридичної компанії «Катеринчук, Моор і партнери», заявив, що в кримінальній справі Миколи Рудьковського, якого звинувачують у викраденні Семінського, є свідчення екстрасенсів.[18][14][19]
У лютому 2021 р. правоохоронці повідомили про підозру п'ятьом особам, включаючи Рудьковського.[16]
У СБУ заявили про розкриття викрадення Семінського у 2012 році. Наразі — депутата Слуги народу. Слідчі Служби безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу Генпрокурора розкрили викрадення у 2012 році топ-менеджера приватної газовидобувної компанії «Нафтогазвидобування». Про це повідомляє прес-служба СБУ та Офіс Генпрокурора.[20]
Станом на вересень 2021 р., Микола Рудьковський перебуває під цілодобовим домашнім арештом.[21]
Благодійність[ред. | ред. код]
- Олег Семінський активно займається благодійністю. Фінансує низку соціальних ініціатив[22].
- Активно співпрацює із благодійним фондом «Серце до серця»[23].
Завод гладкого скла[ред. | ред. код]
Ще до обрання в народні депутати Олег Семінський активно сприяв впровадженню проєкту будівництва першого в Україні заводу з виробництва гладкого скла[24].
Особисте життя[ред. | ред. код]
Розлучений, має 2 дітей.[25]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp407pt001f01=919pf7201=21016.html
- ↑ Цензор.НЕТ. Слуга народа Семинский обвинил Рудьковского в своем похищении: как идет война за 150 миллионов долларов. Цензор.нет (рос.). Процитовано 27 травня 2021.
- ↑ Кандидати у депутати від партії «Слуга Народу» в мажоритарних округах [Архівовано 2019-07-31 у Wayback Machine.] sluga-narodu.com
- ↑ У Києві викрали голову правління «Нафтогазвидобування» Gazeta.ua (20 лютого 2012)
- ↑ Олег Семінський: ДТЕК Ахметова простимулював ГПУ не розслідувати моє викрадення Економічна правда (12 червня 2017)
- ↑ На Чернігівщині стартує безпрецедентний для області інвестиційний проєкт Укрінформ (05.04.2019)
- ↑ Посіпаки: результати пошуку. posipaky.info. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
- ↑ Список соціалістів Українська правда (17 січня 2006)
- ↑ Підприємець Семінський від «Слуги народу» виграв вибори у екс-губернатора Куліча в Чернігівській області Українські новини (24 липня 2019)
- ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України cvk.gov.ua
- ↑ Рада прийняла за основу законопроект про обов'язкове використання щонайменше 5% біопалива в автобензині з 1 травня 2022 року. Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" (рос.). Процитовано 8 вересня 2021.
- ↑ Підтримка депутатами Чернігівщини ініціатив Президента. oporaua (рос.). Процитовано 8 вересня 2021.
- ↑ Чернігівщина: Ремонт за сприяння депутата. Голос України (рос.). Процитовано 8 вересня 2021.
- ↑ а б Цензор.НЕТ. Слуга народа Семинский обвинил Рудьковского в своем похищении: как идет война за 150 миллионов долларов. Цензор.нет (рос.). Процитовано 27 травня 2021.
- ↑ Севгіль Мусаєва, Дмитро Рясний (12 червня 2017). Олег Семінський: Думаю, ДТЕК Ахметова простимулював ГПУ не розслідувати моє викрадення. pravda.com.ua (російською) . Українська правда. Процитовано 29 вересня 2021.
- ↑ а б Розкрили викрадення депутата від "Слуги народу". Підозрюють ексміністра транспорту. bbc.com. BBC News Україна. 25 лютого 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
- ↑ Дмитро Романов (12 листопада 2021). Україна може бути енергетично незалежною - Олег Семінський. telegraf.com.ua. Телеграф. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
- ↑ Юрист рассказал о странностях в деле о похищении нардепа Семинского. РБК-Україна (рос.). Процитовано 27 травня 2021.
- ↑ Обвинение экс-министру транспорта Рудьковскому основано на показаниях экстрасенсов, - юрист. economics.segodnya.ua (рос.). Процитовано 27 травня 2021.
- ↑ В СБУ заявили о раскрытии похищения Семинского в 2012 году. Сейчас – депутата Слуги народа. biz.liga.net. ЛІГАБізнесІнформ. 25 Лютого 2021. Процитовано 25 Лютого 2021.
- ↑ Таня Матяш (16 вересня 2021). Апеляційний суд залишив Рудьковського під цілодобовим домашнім арештом. lb.ua. Процитовано 29 вересня 2021.
- ↑ Міжнародний фестиваль «На Голубих озерах» відзначив десятилітній ювілей. Чернігівська обласна державна адміністрація (рос.). Процитовано 8 вересня 2021.
- ↑ Підтримка людей, які опинилися у складних життєвих обставинах, є своєрідним тестом на людяність. facebook (рос.). Процитовано 8 вересня 2021.
- ↑ На Чернігівщині стартує безпрецедентний для області інвестиційний проект. Укрінформ (рос.). Процитовано 8 вересня 2021.
- ↑ PEP: Профіль: Семінський Олег Валерійович, Верховна Рада України, Народний депутат України. pep.org.ua. Процитовано 29 вересня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Три з половиною роки в підвалі на ланцюгу… НОВА Тернопільська газета
- Екс-голова «Нафтогазвидобування» Семінський пояснив, чому підозрює Рудьковського у своєму викраденні Дзеркало тижня (9 липня 2016)
|
