Копанчук Олена Євгенівна — Вікіпедія

Копанчук Олена Євгенівна
Народилася 1 листопада 1978(1978-11-01) (45 років)
м. Львів
Громадянство Україна Україна
Діяльність адвокат
Alma mater Подільський державний аграрно-технічний університет
Львівський національний університет імені Івана Франка
Національна академія державного управління при Президентові України
Посада народний депутат України
Партія Слуга народу
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Копанчук.

Копанчук Олена Євгенівна — український адвокат, засновник та керівник адвокатського об'єднання «Копанчук та партнери». Народний депутат України 9-го скликання від 189-го виборчого округу від партії «Слуга народу»[1]. Заступниця голови комітету з питань бюджету у Верховній Раді України IX скликання[2] — обрана 29 серпня 2019 року.[3]

Народилась 1 листопада 1978 року у Львові.

Освіта[ред. | ред. код]

  • 1994 закінчила середню школу № 96 у Львові.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

  • У 1997—2000 рр. працювала бухгалтером на підприємствах: ПП "Вайн", ТОВ «Іскра», ТОВ «Прем'єрбудсервіс».
  • У 2000—2004 рр. працювала бухгалтером акціонерного банку «Укоопспілка».
  • У 2004—2008 рр. працювала головним бухгалтером ЗАТ «Автопідприємство 2261».
  • З 2007 року — по сьогоднішній день займається господарською діяльністю, зареєстрована фізичною особою-підприємцем у м. Хмельницькому.
  • З 2011—2018 року адвокат, самозайнята особа.
  • З 2018 року Головний партнер адвокатського об'єднання.

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року (виборчий округ № 189, м. Нетішин, Білогірський, Ізяславський, Красилівський, Теофіпольський райони)[4]. На час виборів: адвокат адвокатського об'єднання «Копанчук та Партнери», проживає в м. Хмельницькому. Безпартійна[5].

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Князівством Монако.

Родина[ред. | ред. код]

Чоловік - Володимир Копанчук

Син - Дмитро Володимирович Копанчук (2001 року народження)

Критика[ред. | ред. код]

Помічена рухом «Чесно» у грубих порушеннях регламенту Верховної Ради та Конституції України[6] — не персональному голосуванні за свого колегу Вячеслава Рубльова під час голосування за законопроєкт про внесення змін до закону «Про будівельні норми» щодо удосконалення нормування у будівництві (№ 1052) за основу[7]. У зв'язку з порушенням регламенту, як покарання обіцяла віддати свою місячну зарплату до благодійних фондів.[8]

ТОВ "ГВК «Подільські кар'єри», яке належало та керувалось до 2019 року Копанчук Оленою фігурує у переплаті «прокладкам» за вапно у розмірі 3 млн грн в березні-вересні 2018 року[9].

22-річний син народної депутатки Дмитро Копанчук, який є депутатом міськради у Рудках на Львівщині, виїхав з України під приводом супроводу батька з інвалідністю й не повернувся. Близько полудня 1 січня він перетнув у Смільниці українсько-польський кордон на новенькій Toyota Land Cruiser Prado 150, що належить компанії "Гідросвіт", де він є співвласником. Офіційною підставою для виїзду став супровід його батька, 46-річного Володимира Копанчука з другою групою інвалідності, доцента кафедри кримінального права Хмельницького університету управління та права. 7 лютого Володимир Копанчук тим же автомобілем повернувся до України. Проте сам Дмитро Копанчук так і не повернувся, що прямо суперечить законодавчій вимозі повернутися в країну не пізніше, ніж супроводжувана особа з інвалідністю.[10] 10 серпня 2023 року Дмитро Копанчук написав заяву на складання депутатського мандата. Заяву він надіслав поштою.[11]

Примітки[ред. | ред. код]

Олена Копанчук
у соціальних мережах
Олена Копанчук на сайті Facebook
  1. ↑ Центральна виборча комісія - Вибори народних депутатів України 2019. cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019.
  2. ↑ Хто зі «слуг народу» обійме керівні посади у фракції та комітетах парламенту: список. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019.
  3. ↑ Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019.
  4. ↑ «Слуга народу» представила мажоритарників у 23 областях і Києві [Архівовано 10 вересня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (21 червня 2019)
  5. ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 23 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  6. ↑ Конституція України. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  7. ↑ Рух ЧЕСНО виявив у “Слузі народу” ще одного кнопкодава. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
  8. ↑ Ціна кнопкодавства для "слуг": скільки довелося віддати Литвиненку та Копанчук. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021.
  9. ↑ Поліція підозрює «фірташівців» у переплаті 2,5% за вапно для «Сумихімпрому» через «прокладки». НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 23 серпня 2021.
  10. ↑ Син нардепки від “Слуги народу” виїхав з України й не повернувся – ЗМІ. Українська правда (укр.). Процитовано 6 серпня 2023.
  11. ↑ Син народної депутатки Олени Копанчук відмовився від депутатського мандата. NGL.media (укр.). 27 січня 2014. Процитовано 10 серпня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Копанчук_Олена_Євгенівна&oldid=40138517