Ткачук Марко Якович — Вікіпедія

Ткачук Марко Якович
Народився	28 березня 1907(1907-03-28) Любитів, Ковельський район, Волинська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер	6 вересня 1962(1962-09-06) (55 років) Рівне, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Учасник	німецько-радянська війна
Партія	КПРС
Нагороди

Марко Якович Ткачук (28 березня 1907(19070328), село Любитів Волинської губернії, тепер Ковельського району Волинської області — 6 вересня 1962, місто Рівне) — український радянський і компартійний діяч. Депутат Верховної Ради СРСР 2—4-го скликань (1946—1958). Член Ревізійної Комісії КПУ в 1952—1954 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1954—1956 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в багатодітній родині залізничника Якова Івановича Ткачука. Мати, Ганна Федорівна, була домогосподаркою. Під час Першої світової війни родину евакуювали до Звенигородського повіту Київської губернії. У 1917 році закінчив початкову школу на Звенигородщині.

У 1918 році повернувся на Волинь, вчився у залізничних школах на станціях Ківерці та Рівне. У 1921 році закінчив семирічну школу в місті Ковелі. З 1921 року наймитував, працював робітником на залізниці та на лісопильному заводі в селі Любитів.

У 1923—1929 роках — на навчанні в Кременецькій учительській семінарії та гімназії. Працював учителем народної школи в місті Кременець Волинського воєводства Польщі.

Екстерном склав іспити за гімназію та в 1930 році вступив до Варшавського університету, декілька разів переривав навчання через матеріальні нестатки, поновлювався в університеті, але навчання не закінчив через початок Другої світової війни в 1939 році.

У вересні 1939 року повернувся з Варшави до рідного села Любитів, був обраний головою сільського революційного комітету. Наприкінці 1939 року переїхав вчителювати до міста Крем'янця.

У 1940—1941 роках — директор Кременецької середньої школи № 8 Тернопільської області. У червні 1941 року був евакуйований до Ворошиловградської області, працював учителем.

З жовтня 1941 по 1944 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив старшим лейтенантом будівельної колони № 67 військ НКВС СРСР, працював на будівництві воєнних споруд.

У 1944—1945 роках — викладач курсів перепідготовки вчителів, завідувач Кременецького міського відділу народної освіти Тернопільської області.

У грудні 1945—1946 роках — голова виконавчого комітету Микулинецької районної ради депутатів трудящих Тернопільської області.

Член ВКП(б) з 1946 року.

У листопаді 1946 — січні 1949 року — заступник голови виконавчого комітету Тернопільської обласної ради депутатів трудящих.

У січні 1949 — вересні 1951 року — голова виконавчого комітету Тернопільської обласної ради депутатів трудящих.

У вересні 1951 — вересні 1952 року — слухач річних курсів при ЦК ВКП(б) у Москві.

У вересні 1952 — січні 1956 року — голова виконавчого комітету Волинської обласної ради депутатів трудящих.

У 1956—1961 роках — начальник управління культури при виконавчому комітеті Ровенської обласної ради депутатів трудящих.

З 1961 року — на пенсії в місті Ровно (Рівне). Помер 6 вересня 1962 року після важкої хвороби.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина, Ольга Семенівна, була письменницею. Син Володимир працював інженером, дочка Оксана — вчителем французької мови.

Нагороди[ред. | ред. код]

• орден «Знак Пошани» (23.01.1948)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль

Література[ред. | ред. код]

• Тернопільський енциклопедичний словник. Том 3. — Тернопіль, 2008.

Посилання[ред. | ред. код]

• (рос.)Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991

п о р Керівники Тернопільської (Тарнопільської) області Перші секретарі Тернопільського (Тарнопільського) обласного комітету КПУ Іван Компанець (1939—1941) Іван Компанець (1944—1948) Володимир Дружинін (1948—1951) Ілля Профатілов (1951—1952) Григорій Шевчук (1952—1968) Іван Ярковий (1968—1983) Анатолій Корнієнко (1983—1987) Валентин Острожинський (1987—1990) Іван Бойко (1990—1991) Голови Тернопільського (Тарнопільського) обласного виконавчого комітету В. М. Ягленко (1939—1940) Михайло Слонь (1940—1941) Яків Артюшенко (1944—1946) Григорій Гришко (1946—1949) Марко Ткачук (1949—1951) Федір Пізнак (1951—1958) Василь Лисенко (1958—1971) Іван Ілляш (1971—1982) Олександр Ткаченко (1982—1985) Олександр Товстановський (1985—1990) Василь Олійник (1990—1991) Голови Тернопільської обласної ради Валентин Острожинський (1990) Любомир Маланчук (1990) Василь Олійник (1990—1992) Богдан Бойко (1992—1994) Борис Косенко (1994—1996) Іван Бойчук (1996—1998) Василь Олійник (1998—2002) Анатолій Жукінський (2002—2005) Василь Кравець (2005—2006) Михайло Миколенко (2006—2009) Олексій Кайда (2009—2012) Сергій Тарашевський (в.о., 2012—2013) Василь Хомінець (2013—2015) Віктор Овчарук (2015—2020) Михайло Головко (2020—2023) Володимир Болєщук (в.о., з 2023) Голови Тернопільської обласної державної адміністрації Василь Олійник (1990—1992) Богдан Бойко (1992) Роман Гром'як (1992—1994) Борис Косенко (1994—1996) Богдан Бойко (1996—1998) Василь Вовк (1998—1999) Василь Коломийчук (1999—2002) Іван Курницький (2002—2004) Михайло Цимбалюк (2004—2005) Іван Стойко (2005—2007) Юрій Чижмарь (2007—2010) Ярослав Сухий (2010) Валентин Хоптян (2010—2014) Олег Сиротюк (2014) Іван Крисак (в. о., 2014—2015) Степан Барна (2015—2019) Іван Крисак (т.в.о., 2019) Ігор Сопель (2019—2020) Володимир Труш (2020—2023) Володимир Важинський (в.о., 2023—2024)

п о р Керівники Волинської області Перші секретарі Волинського обласного комітету КПУ Петро Таценко (1939—1941) Олексій Федоров (1943—1944) Михайло Слонь (1944) (в.о.) Ілля Профатілов (1944—1951) Іван Грушецький (1951—1961) Федір Калита (1961—1969) Семен Заїченко (1969—1973) Микола Корж (1973—1979) Леонід Палажченко (1979—1984) Зиновій Ковальчук (1984—1987) Леонід Павленко (1987—1990) Володимир Блаженчук (1990) Іван Лазорко (1990—1991) Голови Волинського обласного виконавчого комітету Григорій Гришко (1939—1941) Пилип Решетняк (1944—1949) Андрій Мізюк (1949—1952) Марко Ткачук (1952—1956) Юхим Ярощук (1956—1972) Іван Церковний (1972—1975) Борис Свенцицький (1975—1985) Володимир Федоров (1985—1988) Михайло Парасунько (1988—1991) Голови Волинської обласної ради Володимир Блаженчук (1990—1992) Борис Клімчук (1992—1998) Василь Дмитрук (1998—2006) Анатолій Грицюк (2006—2010) Володимир Войтович (2010—2014) Валентин Вітер (2014—2015) Ігор Палиця (2015—2019) Ірина Вахович (2019—2020) Григорій Недопад (з 2020) Голови Волинської обласної державної адміністрації Володимир Блаженчук (1990—1994) Юрій Ленартович (1994—1995) Борис Клімчук (1995—2002) Анатолій Француз (2002—2005) Володимир Бондар (2005—2007) Микола Романюк (2007—2010) Борис Клімчук (2010—2014) Олександр Башкаленко (2014) Григорій Пустовіт (2014) Володимир Гунчик (2014—2018) Олександр Савченко (2018—2019) Олександр Киричук (т.в.о., 2019) Юрій Погуляйко (з 2019)