Довгий Олесь Станіславович — Вікіпедія

Олесь Станіславович Довгий
Олесь Станіславович Довгий
Народний депутат України VIII та IX скл.
Нині на посаді
На посаді з 27 листопада 2014
Заступник Міського голови Києва — Секретар Київської міської ради
28 квітня 2006 — 19 квітня 2011
Попередник Володимир Яловий
Наступник Галина Герега
Народився 1 листопада 1980(1980-11-01) (43 роки)
Київ
Відомий як політик
Країна Україна
Alma mater Державний університет «Київський авіаційний інститут»
Політична партія Безпартійний
У шлюбі з Ірина
Діти сини: Макарій та Матвій
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
oles.ua
Олесь Станіславович Довгий на сайті Верховної Ради
Народний депутат України Україна
8-го скликання
Безпартійний 27 листопада 2014 29 серпня 2019
9-го скликання
Безпартійний 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Оле́сь Станісла́вович До́вгий (нар. 1 листопада 1980, Київ, УРСР) — український політик, секретар Київської міської ради (2006—2011), позафракційний депутат Київської міської ради (з 2006 року). Позафракційний депутат Верховної ради VIII та IX скл., член депутатської групи «Воля народу»[1].

У ВРУ VIII скл. — член груп зі зв'язків з Австрією та Чорногорією. Член комітету з питань економічної політики, секретар депутатської групи «Воля народу».

У ВРУ IX скл. — голова підкомітету з питань медичного страхування Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.[2]

У Верховній раді Довгий керує офісом представників бізнесу в парламенті.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї вченого, підприємця та політика Станіслава Довгого.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Трудову діяльність Довгий почав 1997 року — референтом в Українській асоціації молодих юристів. З 1998 був помічником керівника страхової компанії «Кредо Класік» (зараз «Уніка Україна») та одним із керівників групи компаній Nova Records та Western Thunder, а також був засновником першої української DVD-компанії[3]. Довгий разом із партнерами заснував одного з перших інтернет-провайдерів та компанію «Синергія».[4][5]

За декларацією, свій перший мільйон доларів Довгий заробив у 21 рік.[4][5]

Довгий є партнером у бізнесі разом зі старшими членами його родини. У бізнесовому плані найбільш значущими проєктами для родини були розвиток та продаж Київського заводу радіоапаратури, у межах якого організовано виробництво комп'ютерів та ноутбуків, а також впроваджено ліцензійне виробництво телевізорів Sanyo та Philips.

Другим успішним проєктом родини Довгих стало створення мережі продуктових супермаркетів «Чумацький шлях», яку 2015 продано більш потужному гравцю на ринку — мережі супермаркетів «Велика Кишеня».

Після продажу цих двох бізнесів родина сконцентрувала свої зусилля на напрямках діяльності, пов'язаних із девелопментом, нерухомістю, приватною медициною. Група є партнером у нерухомості для мережі медичних клінік «Добробут».

Окрім нерухомості та девелопменту, у сім'ї залишився продуктовий напрямок, пов'язаний з імпортом преміальних харчових продуктів, та мережа магазинів елітної електротехніки Bang & Olufsen.

Олесь грає на саксофоні, готує. Є колекціонером сучасного українського мистецтва, має колекцію з близько 100 предметів мистецтва.

Політика[ред. | ред. код]

2015

18 вересня 2015 року депутат Довгий став одним з керівників групи «Воля народу».[6] На місцевих виборах 2006 року Олесь Довгий пройшов до Київської міської ради від Блоку Леоніда Черновецького[7], 28 квітня того ж року був обраний заступником голови — секретарем Київради.

2008 року на дострокових виборах до столичної ради знову став депутатом та переобраний заступником голови — секретарем Київради на другий термін.

2011 року склав повноваження секретаря Київради на знак протесту проти політики Віктора Януковича.

У жовтні 2014-го був обраний народним депутатом на позачергових парламентських виборах по виборчому округу № 102 (Кіровоградська область), з результатом 29,9 %[8].

2014 року, під час виборчої кампанії до Верховної ради, один зі спостерігачів «Опори» заявив, що представники Довгого у Знам'янці на зустрічі з виборцями дарували ветеранам тонометри, порушуючи тим самим закон про агітацію[9]. Як докази, було надано фото людей із пакунками, що стояли біля будівлі, де можливо проходила зустріч. За даними спостерігача, у пакунках були тонометри. При цьому, інших доказів наведено не було[10]. Розслідування не змогло отримати доказів цієї заяви, тому кримінальне провадження за відсутності доказів закрили. Довгий в інтерв'ю заявив, що дані спостерігача не відповідають дійсності.[11][12]

10 листопада 2016 року Довгого обрали офіційним представником промисловців, підприємців і роботодавців у Парламенті, також він очолив Офіс представників бізнесу у ВР.[13]

21 липня 2019 року був повторно обраний народним депутатом на позачергових парламентських виборах по виборчому округу № 102 (Кіровоградська область).[14]

Розслідування діяльності[ред. | ред. код]

2007—2009 — Довгий був підозрюваним у незаконній передачі земельних ділянок заказника «Жуків острів»[15] кооперативам. Частина цих земель була з 2005 року захищена законом як така, що потребує захисту. Збитки держави було оцінено у 81,7 млн грн[16][17]. 22 грудня 2017 року САП закрила дане провадження, пояснивши це недостатністю зібраних слідством доказів та не знайшовши доказів причетності Довгого до порушення законів[18][19][20].

2014 року громадська мережа Опора звинуватила засновника фонду Олеся Довгого у непрямому підкупі виборців через діяльність благодійного фонду, звернувши увагу на публікації у місцевих виданнях і наявність табличок з прямою вказівкою не на фонд, а на безпосередньо кандидата [21][22].

У декларації 2015 року Довгий не вказав квартиру в Києві.[23][24]

21 червня 2017 року тодішній генпрокурор України Юрій Луценко вніс до ВРУ подання щодо зняття недоторканності з Довгого через можливі порушення регламенту при голосуванні Київської міськради. За даними Луценка, Довгий міг порушити регламент 2007 року, коли він був секретарем ради. Рада тоді розглядала передачу земельних ділянок заказника «Жуків острів» кільком кооперативам.[25][26]

11 липня 2017 року із трибуни Довгий сам попросив депутатів проголосувати за зняття недоторканності[27] та заявив про непричетність до будь-яких порушень закону. В результаті голосування Верховна Рада задовольнила прохання Довгого[28][29]. 22 вересня 2017 року генпрокурор Луценко підписав підозру Довгому.[30]

Прокуратура не змогла знайти достатніх доказів порушення закону Довгим, тому 22 грудня 2017 року САП закрила це провадження[19][20].

Займався підкупом виборців, зокрема на день міста Світловодськ Довгий, бувши самовисуванцем організував концерт джазбенду і також особисто грав на саксофоні[31]. Також він дарував солодкі подарунки до свята Миколая у Кіровоградській області. Роздавав тонометри.[32]

Помічений за кнопкодавством[33].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

У квітні 2011 року заснував БФ «Можемо разом» для підтримки освітніх проєктів для дітей, молоді та батьків. Діяльність фонду здійснюється за напрямами: спорт і здоровий спосіб життя, освітні програми та соціальні проєкти[34], зокрема, проєкту «Діємо разом» під час карантину і боротьби із COVID-19[35].

2020 року Довгий із родиною закінчили проєкт із реставрації унікальної пам'ятки української архітектури в стилі українського бароко козацьких часів — Храму чудотворця Миколая. Храм розташовано в Городищі на Чернігівщині, його побудовано 1763 року[36]. Реставрацію оплатила родина Довгих, будівлю було перевезено до Національного Музею народної архітектури та побуту Пирогів.[37][38][39]

Сім'я[ред. | ред. код]

Олесь одружений, виховує синів Макарія та Матвія.[40]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 1 червня 2015.
  2. Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 18 липня 2020.
  3. Довгий Олесь. ДОСЬЄ. Досьє (укр.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 25 березня 2021.
  4. а б Довгий Олесь. ДОСЬЄ. Досьє (укр.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 25 березня 2021.
  5. а б Довгий Олесь Станиславович. bp.ubr.ua (рос.). Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 25 березня 2021.
  6. Депутат Ради Довгий увійшов до групи "Воля народу". ukranews.com. Українські Новини. 18.09.2015. Архів оригіналу за 19 жовтня 2015.
  7. Довгий Олесь Станіславович — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. www.chesno.org. Архів оригіналу за 26 лютого 2019. Процитовано 10 червня 2019.
  8. У "Слузі народу" визнали перемогу Довгого у 102 окрузі. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  9. «Олеся Довгого матюками вигнали зі Знам'янки.» [Архівовано 29 вересня 2014 у Wayback Machine.] Українська правда, 24.09.2014.
  10. Довгий підкуповував виборців тонометрами | Каталог ФАР | ЧЕСНО. www.chesno.org. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 1 серпня 2021.
  11. Довгий підкуповував виборців тонометрами | Каталог ФАР | ЧЕСНО. www.chesno.org. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 18 липня 2020.
  12. Через підкуп виборців в окрузі Довгого почали розслідування. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 10 червня 2019.
  13. Представлять бизнес в Раде будет Олесь Довгий // https://focus.ua/money/360439/ [Архівовано 11 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  14. Олесь Довгий переміг на виборах до Верховної Ради України по 102 одномандатному виборчому округу. Вісник Кіровоградщини (рос.). Процитовано 26 березня 2021.
  15. За що ГПУ хоче позбавити недоторканності п’ятьох депутатів. ДОКУМЕНТИ. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 2 грудня 2021.
  16. Недоторканність Довгого: чи загрожує щось колишньому підлеглому Черновецького?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 18 липня 2020.
  17. Дерибан землі на Жуковому завдав збитків на 81,7 млн – подання на Довгого. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 18 липня 2020.
  18. САП закрила справу проти Олеся Довгого. espreso.tv (рос.). Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
  19. а б САП закрила справу проти Довгого - джерело. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 18 липня 2020.
  20. а б САП закрила справу проти Довгого. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 25 лютого 2021.
  21. Олесь Довгий підкуповував виборців через благодійний фонд | Каталог ФАР | ЧЕСНО. far.chesno.org. Процитовано 11 липня 2022.
  22. На Кіровоградщині Олесь Довгий підкуповує виборців через благодійний фонд - ОПОРА Кропивницький. oporakr.org. Процитовано 11 липня 2022.
  23. НАЗК знайшло порушення у декларації Довгого. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 10 червня 2019.
  24. НАЗК знайшло порушення у декларації Довгого. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 2 грудня 2021.
  25. Недоторканність Довгого: чи загрожує щось колишньому підлеглому Черновецького?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 25 лютого 2021.
  26. Дерибан землі на Жуковому завдав збитків на 81,7 млн – подання на Довгого. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 25 лютого 2021.
  27. Рада забрала у Довгого депутатський імунітет. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 10 червня 2019.
  28. Рада забрала у Довгого депутатський імунітет. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 25 березня 2021.
  29. ВР забрала імунітет у Довгого, як і просив. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 25 березня 2021.
  30. Луценко підписав повідомлення про підозру депутату Ради Довгому. ukranews.com. Українські новини. 22 вересня 2017. Архів оригіналу за 17 квітня 2018.
  31. Олесь Довгий організував концерт джазбенду, Довгий Олесь Станіславович | Музей політичної агітації | Громадський рух ЧЕСНО. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
  32. Олесь Довгий роздавав тонометри, Довгий Олесь Станіславович | Музей політичної агітації | Громадський рух ЧЕСНО. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
  33. ЧЕСНО. knopkodavy.chesno.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
  34. Благодійний фонд Олеся Довгого та Катерини Горіної. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
  35. Власівська амбулаторія отримала обладнання та захисні товари у межах проєкту «Діємо Разом». Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  36. Родина Довгих завершила реставрацію Храму чудотворця Миколая. espreso.tv (укр.). Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  37. Жити, лишаючи слід. Вісник Кіровоградщини (рос.). Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 29 грудня 2020.
  38. Митрополит Епіфаній звершив освячення Свято-Миколаївського храму в Пирогові. PCU (укр.). 1 листопада 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
  39. Предстоятель ПЦУ освятив у Пирогові храм XVIII століття, який привезли з Чернігівщини - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 29 грудня 2020.
  40. Довгий Олесь. LIGA. Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
  41. Кафедра культурології. Національний університет «Києво-Могилянська академія» (укр.). Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  42. Довгий став батьком. gordonua.com. Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
  43. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 9 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  44. Митрополит Епіфаній звершив освячення Свято-Миколаївського храму в Пирогові (українською) . Газета День. 1 листопада 2020. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 29 грудня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]