Колтунович Олександр Сергійович — Вікіпедія

Олександр Сергійович Колтунович
Народився 4 листопада 1987(1987-11-04) (36 років)
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик
Посада народний депутат України
Партія Опозиційний блок
Опозиційна платформа — За життя
Україна Народний депутат України
9-го скликання
ОПЗЖ 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Олександр Сергійович Колтунович (нар. 4 листопада 1987) — український політик, народний депутат України 9-го скликання[1].

Член Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку[2], голова підкомітету з питань державної економічної політики.

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта вища[3]. Кандидат економічних наук[4].

Радник з питань стратегічного планування Проекту ПРООН в України[5].

2015 — кандидат у депутати Київської міської ради від партії «Опозиційний блок»[6].

Помічник-консультант народного депутата України Василя Німченка[6].

Кандидат у народні депутати від партії «Опозиційна платформа — За життя» на парламентських виборах 2019 року, № 22 у списку[7]. На час виборів: науковий співробітник відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Національної академії аграрних наук України, м. Київ, член партії «Опозиційна платформа — За життя». Проживає в місті Луцьку[3].

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Данія[8].

Скандали[ред. | ред. код]

У березні 2020 року перебував у складі делегації ОПЗЖ, що їздила до Москви на зустріч з депутатами Державної Думи[9][10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фракція «Опозиційної платформи – За життя» в новій Раді: список народних депутатів [Архівовано 22 серпня 2019 у Wayback Machine.] Сегодня (26 липня 2019)
  2. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  3. а б Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 23 серпня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  4. Науковці України [Архівовано 23 серпня 2019 у Wayback Machine.] irbis-nbuv.gov.ua
  5. Науково-аналітичний збірник НІСД. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 23 серпня 2019.
  6. а б Колтунович Олександр Сергійович [Архівовано 23 серпня 2019 у Wayback Machine.] Слово і Діло
  7. Голос Кремля. Кого Фірташ, Льовочкін і Медведчук взяли у список [Архівовано 14 липня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (9 липня 2019)
  8. Марія Мамаєва (1 листопада 2019). У Раді створили групи міжпарламентських зв’язків з шістьма країнами. УНН. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 19 листопада 2019.
  9. Волинський депутат у складі делегації на чолі з кумом Путіна Медведчуком відвідав Кремль (фото). Під прицілом (укр.). Архів оригіналу за 12 травня 2020. Процитовано 27 травня 2020.
  10. Офіс генпрокурора зобов’язали відкрити справу про держзраду депутатів ОПЗЖ, які їздили до Путіна. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 27 травня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]