Рудик Сергій Ярославович — Вікіпедія

Рудик Сергій Ярославович
Народився 11 жовтня 1970(1970-10-11) (53 роки)
Чернівці, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик, державний діяч
Alma mater Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Членство Верховна Рада України VIII скликання
Посада народний депутат України IX скликання
Військове звання підполковник ЗСУ
Партія «Команда Сергія Рудика. Час змін!»
Батько Рудик Ярослав Дем'янович (1947—2019)
Мати Рудик Таїсія Миколаївна (1948)
Діти сини — Максим та Іван, дочка — Євгенія
Нагороди
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня
Почесна грамота Верховної Ради України Орден святого Юрія Переможця
Медаль «За жертовність і любов до України»
Сайт Офіційний сайт
Народний депутат України Україна
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 2 грудня 2014 29 серпня 2019
9-го скликання
За майбутнє (депутатська група) 12 листопада 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Сергі́й Яросла́вович Ру́дик (нар. 11 жовтня 1970(19701011), Чернівці) — народний депутат України VIII та IX скликання. Із березня 2022 року — військовослужбовець Збройних сил України, підполковник. Кандидат історичних наук (2004).

Обраний шляхом самовисування по виборчому округу № 198 у Черкаській області. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Із червня 2020 року — Представник Федерації профспілок України у Верховній Раді України. Із серпня 2023 року — голова Української всесвітньої координаційної ради.

Делегат Об’єднавчого Собору Православної Церкви України.  

Є головою політичної партії «Команда Сергія Рудика. Час змін!».

Освіта[ред. | ред. код]

Чернівецький університет ім. Федьковича, історичний факультет (1992), «Всесвітня історія». Українська академія державного управління при Президентові України (2001), магістр державного управління. Університет Північного Лондона[en] (2001), «Суспільна адміністрація». Кандидатська дисертація «Еміграція українських біженців і переміщення осіб до США та Канади після Другої світової війни: причини, особливості, наслідки (1945-1953)». Докторантура Національної академії державного управління при Президентові України (2011-2013).

Кар'єра[ред. | ред. код]

Сергій Рудик у 2014
  • Серпень — листопад 1992 — вихователь Вижницької школи-інтернату Чернівецької області.
  • Листопад 1992 — жовтень 1995 — аспірант Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича.
  • 19931994 — кореспондент всеукраїнської газети «Час».
  • Листопад 1995 — червень 1996 — викладач Чернівецького механіко-технологічного технікуму.
  • Із 1996 по 1999 рр. працював у Міністерстві (після реорганізації – Державному комітеті) України у справах національностей та міграції на посадах начальника відділу організаційного забезпечення повернення депортованих, а згодом начальника управління у справах депортованих.
  • Голова наглядової ради ГО «Фонд регіональних ініціатив» (з березня 2001).
  • Президент Асоціації державних службовців (з травня 2005).
  • 24 жовтня 2005 — 10 січня 2007 — голова Державного комітету України у справах національностей та міграції[1][2].
  • Депутат Київської міськради (квітень 2006 — травень 2008), голова постійної комісії з питань місцевого самоврядування, регіональних і міжнародних зв'язків (з червня 2006).
  • Голова політради Київської міської організації ГП «Пора»2007); заступник голови Ради з питань етнонаціональної політики (з травня 2006).
  • 2007 — березень 2010 — заступник голови Київської міськдержадміністрації.
  • 2011 р. – радник голови Тернопільської обласної ради.
  • Керівник секретаріату депутатської фракції ВО «Свобода» у Верховній Раді України (січень 2013 — квітень 2014).
  • У квітні 2014 року був призначений головою Державного агентства земельних ресурсів України[3]. Звільнений з посади 26 листопада 2014 року у зв'язку з обранням народним депутатом України[4].
  • Голова Української всесвітньої координаційної ради (серпень 2023 — )[5].

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

На виборах народних депутатів 26 жовтня 2014 року обраний по одномандатному виборчому округу № 198 (Черкаська область) шляхом самовисунення. 2 грудня 2014 року склав присягу народного депутата. В Раді зайняв посаду голови підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету комітету з питань бюджету.

У серпні 2019-го після уточнення протоколу підрахунку голосів на окрузі № 198 на Черкащині став нардепом IX скликання[6]. Депутатські повноваження набув 12 листопада 2019 року[7].

Особисте життя[ред. | ред. код]

  • Батько Ярослав Дем'янович (19472019), мати Таїсія Миколаївна (1948 р.н.).
  • Діти: Максим (1999 р. н.), Іван (2006 р.н.), Євгенія (2012 р. н.).

Доробок[ред. | ред. код]

Є автором та співавтором понад 20 науково-публіцистичних праць з питань державного управління, розвитку громадянського суспільства та міграційної проблематики, зокрема:

  • «Етика поведінки державних службовців під час виборів»,
  • «Органи самоорганізації населення. Сучасні тенденції. Основи створення, проблеми функціонування та розвитку»,
  • «Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як інститут громадянського суспільства».

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів, відзнаками Головнокомандувача ЗСУ «Хрест Військова честь», Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя», «За зразкову службу», а також численними нагородами Православної церкви України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 24 жовтня 2005 року № 1507/2005 «Про призначення С. Рудика Головою Державного комітету України у справах національностей та міграції»
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 січня 2007 року № 12 «Про звільнення Рудика С.Я. з посади Голови Державного комітету України у справах національностей та міграції».
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2014 року № 350-р «Про призначення Рудика С.Я. Головою Державного агентства земельних ресурсів України».
  4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 1136-р «Про звільнення Рудика С.Я. з посади Голови Державного агентства земельних ресурсів України».
  5. В Києві відновила діяльність ГС “Українська всесвітня координаційна рада”. OCD Media. International Non-Governmental Organization for Cooperation and Development. 25 серпня 2023. Процитовано 9 вересня 2023.
  6. ЦВК визнала обраним депутатом по округу №198 самовисуванця Рудика. РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 серпня 2019.
  7. Верховна Рада України. Рудик Сергій Ярославович. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]