French
DeutschДунаєв Сергій Володимирович — Вікіпедія
| Сергій Володимирович Дунаєв | |
|---|---|
 | |
| 4-й міський голова Лисичанська | |
| 16 жовтня 2009 — 22 листопада 2012 | |
| Президент | Віктор Ющенко Віктор Янукович |
| Прем'єр-міністр | Юлія Тимошенко Микола Азаров |
| Попередник | Леонід Крисанов |
| Наступник | Сергій Шилін |
| Народився | 19 серпня 1973 (50 років) Лисичанськ, УРСР |
| Відомий як | політик |
| Громадянство |  Україна |
| Освіта | СНУ ім. В. Даля |
| Alma mater | Academy of Professional Development and Retraining of Educatorsd |
| Політична партія | ОПЗЖ |
| У шлюбі з | Олена Іванівна |
| Діти | Артем Сергійович Софія Сергіївна |
| Релігія | Християнство |
| Сергій Володимирович Дунаєв на сайті Верховної Ради | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
| Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 7-го скликання | |||
| ПР | 12 грудня 2012 | — | 27 листопада 2014 |
| 8-го скликання | |||
| Опоблок | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
| 9-го скликання | |||
| ОПЗЖ | 29 серпня 2019 | — | |
| | |||
Сергій Володимирович Дунаєв (нар. 19 серпня 1973, Лисичанськ) — український проросійський політик, народний депутат України 7-го (Партія регіонів), 8-го (Опозиційний блок) та 9-го (ОПЗЖ) скликань. Депутат Лисичанської міської ради 5-го скликання від Партії регіонів (2006—2009). Міський голова Лисичанська (2009—2012)[1][2][3]. Фігурант бази «Миротворець»[4].
Освіта[ред. | ред. код]
2009 — Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки та підготовки кадрів, спеціальність — «фінанси». Вступив до Східно-українського національного університету ім. Даля в Луганську, отримавши спеціальність «Фінанси».[5]
В дитинстві займався бадмінтоном під керівництвом Ольги Михайлівни Горбенко, брав участь у всесоюзних змаганнях юніорів.[6][7]
Кар'єра[ред. | ред. код]
- 1991 — 1993 рр. — монтажник БМП № 392.
- 1994 — 1995 рр. — інспектор служби економічної безпеки АТЗТ «ПІТТ».
- 1995 — 1998 рр. — приватний підприємець.
- 1998 — 1999 рр. — заступник директора з комерційних питань малого приватного виробничо — комерційного підприємства «ОСА».
- 1999 — 2000 рр. — директор малого приватного виробничо — комерційного підприємства «ОСА».
- 2000 — 2006 рр. — керівник малого приватного підприємства «ЛЕГІОН».
- 2002 — 2007 рр. — генеральний директор товариства з додатковою відповідальністю «ОЛВІ».
- 2006 — 2009 рр. — директор ТОВ «Енергетична інвестиційна компанія».
- 2009 р. — президент благодійного фонду «Регіон XXI століття».
1991 року почав працювати монтажником, 1995 року відкрив власну справу.
В 90-ті був керував організованим «краснянським» угрупованням, що займалось рекетом на Донбасі. 2000 року проти Дунаєва було порушено кримінальну справу про вимагання.
Згодом у Дунаєва почалися стосунки з донькою Юрія Бойка.[8]
2009 року в Лисичанську, за підтримки Дунаєва було відкрито пересувний крематорій для тварин, переважно для собак. Для вбивства тварин використовувався шприцемет. Мобільна груп (водій, оператор і стрілець) відстрілювали собак, а потім кремували в утилізаторі. Після того, як інформація про це з'явилася у ЗМІ, крематорій закрили.
Політична діяльність[ред. | ред. код]
В політиці мав протекторат тодішнього міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Бойка, він курував Лисичанськ як нардеп від Партії регіонів.
2006 року стає депутатом міськради від Партії регіонів, очолив комісію з питань соціальної політики, молоді, фізкультури і спорту, згодом стає мером Лисичанська. 2012-го — нардепом.
Друг Олександр Єфремов вважав роботу Дунаєва ефективною, активно допомагав йому стати нардепом.
На парламентських виборах 2012 р. обраний народним депутатом від Партії регіонів за одномандатним мажоритарним виборчим округом № 107, набрав 42,58 % голосів.[9]
Після подій на Майдані, навесні 2014 року Дунаєв вийшов з фракції Партії регіонів, але в жовтні 2014 року на дострокових парламентських виборах Дунаєв переміг по одномандатному виборчому округу № 107 (Луганська область) і став нардепом ВРУ VIII скл.
18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.[10]
Критика[ред. | ред. код]
За інформацією сайту «Миротворець», 2014 року під час звільнення міста Щастя, бійці батальйону Айдар затримали Дунаєва та іншого нардепа Олега Недаву (БПП), які того дня вели бізнес-переговори з російськими бойовиками в будинку за містом.[11]
9 травня 2015 року назвав терористів ДНР «героями».[12]
За твердженням Сергія Корсунського, одного із лідерів луганських сепаратистів навесні 2014-го, Дунаєв і Сергій Тігіпко у квітні 2014 року прибув в захоплену терористами будівлю СБУ, щоб не допустити штурму будівлі з боку ЗСУ. Він 6 днів знаходився у будівлі разом із ватажком терористів Болотовим.[13][14]
15 травня 2018 — генпрокурор Луценко вніс подання на притягнення до кримінальної відповідальності Дунаєва за те, що той подавав недостовірні відомості в декларації, приховавши 12 компаній[15] та доходи на сотні мільйонів гривень.[16][17] За недостовірні дані в декларації Дунаєва планували позбавити депутатської недоторканності, але Верховна рада не схвалила цього рішення.[18][19]
У 2017 році мерія Лисичанська, за даними журналістів «Наші гроші», без тендеру віддала підряд на пів мільйона гривень компанії Дунаєва[20]. 26 липня 2017 року по цій справі було зареєстроване кримінальне провадження[21].
9 травня 2019 року виступав в Лисичанську під забороненою символікою компартії.[22]
Статки[ред. | ред. код]
2017 року Дунаєв задекларував 8 квартир з яких 4 (площа найбільшої — 456 м2) — особисто належать нардепу, 2 — синові, 1 дружині і 1 квартира (найменша — 61 м2) — належить родині в рівних частках.[23]
Сім'я[ред. | ред. код]
Дружина Олена, виховують сина і доньку.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Сергей Дунаев – городской голова Лисичанска. lis.gov.ua (рос.) . Лисичанська міська рада. 19 жовтня 2009. Архів оригіналу за 28 вересня 2020.
- ↑ На сессии Лисичанского городского совета. lis.gov.ua (рос.) . Лисичанська міська рада. 12 листопада 2010. Архів оригіналу за 29 вересня 2020.
- ↑ Сессия Лисичанского городского совета приняла сложение полномочий городского головы. lis.gov.ua (рос.) . Лисичанська міська рада. 22 листопада 2012. Архів оригіналу за 24 травня 2016.
- ↑ Дунаєв Сергій Володимирович. myrotvorets.center (рос.) . Центр «Миротворець». 6 лютого 2016. Архів оригіналу за 9 травня 2019.
- ↑ Сергій Дунаєв: досьє, обіцянки, рейтинг » Слово і Діло. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
- ↑ 40 лет бадминтону Лисичанска [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]fbubadminton.org.ua(рос.)
- ↑ Сергей Дунаев: «Спорт учит слову „надо“». Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- ↑ Сергій Дунаєв: господар Лисичанська, знищувач собак і прихильник «русского міра». Політека (укр.). 26 грудня 2018. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
- ↑ Результати виборів по одномандатному виборчому округу № 107. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 3 січня 2013.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
- ↑ NATO. Дунаев Сергей Владимирович. Myrotvorets.center (ru-RU) . Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
- ↑ Denis Kazanskyi (13 травня 2015), Нардеп Дунаев назвал боевиков ЛНР героями на митинге в Лисичанске, архів оригіналу за 17 березня 2020, процитовано 9 травня 2019
- ↑ Павел Жаров (4 лютого 2016), Корсунский о Дунаеве, процитовано 9 травня 2019
- ↑ Сепаратист Корсунський розповів, як нардеп Дунаєв прикривав бойовиків ЛНР. ipress.ua (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
- ↑ Амнезія (не) лікується: як нардеп Дунаєв згадував про 12 фірм (інфографіка). Bihus.Info (укр.). 28 травня 2018. Процитовано 26 травня 2020.
- ↑ Нардепа з Опоблоку приперли до стінки, він здав усіх. Політека (укр.). 17 травня 2018. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
- ↑ Дунаєв не зазначив у декларації відомості про усі свої фірми - Луценко. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
- ↑ Рада не схвалила притягнення до кримінальної відповідальності депутата Дунаєва. DT.ua. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
- ↑ Парламент не погодився зняти недоторканність з “опоблоківця” Сергія Дунаєва. Новинарня (укр.). 4 жовтня 2018. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
- ↑ Підконтрольна «Опоблоку» мерія Лисичанська без тендеру віддала ще півмільйона фірмі Дунаєва. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 26 травня 2020.
- ↑ Категорія справи № 415/4527/17: У порядку процесуального законодавства (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження.
- ↑ Під Лисичанськом нардеп Дунаєв виступив під комуністичними прапорами Новини undefined Донбас на Depo.ua. www.depo.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
- ↑ Декларації: Дунаєв Сергій Володимирович. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
