French
DeutschКовальчук Олександр Володимирович (політик) — Вікіпедія
| Ковальчук Олександр Володимирович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 5 лютого 1974[1] (50 років) Новоград-Волинський, Житомирська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | політик, громадський діяч |
| Alma mater | Львівський торговельно-економічний університет, Міннесотський університет, Cuyahoga Community Colleged і Національний університет біоресурсів і природокористування України |
| Посада | народний депутат України |
| Партія | Слуга народу |
| Сайт | kovalchuk.org.ua |
| Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 9-го скликання | |||
| Слуга народу | 29 серпня 2019 | — | |
| | |||
Олександр Володимирович Ковальчук (5 лютого 1974, Новоград-Волинський, Житомирська область) — український громадський діяч, політик[2]. Нардеп IX скл[3]. Заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики[4]. Член політичної ради партії «Слуга Народу»[5]. Співзасновник БФ «Україна для героїв»[6]. Ініціатор проєкту «АртАрмор»[7].
Голова правління, співзасновник ГО «Платформа взаємодій "Простір"»[8] (2016—2019).
Освіта[ред. | ред. код]
- 1991—1995 — Львівська комерційна академія, спеціальність «Економіка та фінанси» (м. Львів)[9].
- 1998—1999 — навчально-практичний курс в галузі сільського господарства MAST International Programm в Університеті Міннесоти (м. Міннеаполіс, США)[9].
- 2000—2002 — Cuyahoga Community College[en], спеціальність «Іноземні мови та соціальна сфера» (м. Клівленд, США)[9].
Кар'єра[ред. | ред. код]
- 1995—1997 — директор Ярунського торговельно-комерційного об'єднання Новоград-Волинського району «Укропспілки» в Житомирській області[10].
- 1999—2007 — робота в компаніях ІТ та ПК напрямку на території США: ADAMANT Computers Inc, Target-USA Inc, Azatek Services LLC[10].
- 2007—2010 — виконавчий директор ЗАТ «РЕНОМЕ» (м. Рівне)[10].
- 2010—2011 — директор департаменту економіки та фінансів Державного комітету матеріальних резервів України, директор ДП «Укррезерв» (м. Київ)[10].
- З 2011 — заступник директора з розвитку Групи компаній «КРАТОС»: СГП «імені Воловікова», ЗАТ «РівнеБорошно», ТМ «Рум'янець» (м. Рівне)[10].
- З 2016—2019 — співзасновник, голова правління ГО "Платформа взаємодій «Простір»[10].
- 3 2022 — співзасновник БФ «Україна для героїв»[6][11].
Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]
Учасник робочої групи з питань інвестицій та економічного розвитку Рівненщини[12]. Уповноважений представник Конгресу ініціатив Східної Європи (КІСЄ)[12].
Член правління Агенції «ІнвестІнРівне»[12].
Експерт в групі розробників «Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2020 року»[12].
Ковальчук є ініціатором проєкту «Рівненський аеропорт — наше європейське майбутнє»[13].
У 2015 році — кандидат у депутати Рівненської обласної ради від БПП[14].
Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах у 2019 році (виборчий округ № 152, м. Рівне)[15]. На час виборів: голова правління ГО "Платформа взаємодій «Простір», проживає в місті Рівному. Безпартійний[16].
У грудні 2019 року кандидат від Слуги народу Олександр Ковальчук став «Миколаєм» для одного із вихованців Бердичівської спеціалізованої школи-інтернату Українського фонду «Сила Добра» та подарував одному із вихованців те, що той просив у своєму листі до святого Миколая, також він запросив на святкування дня Миколая дітей воїнів АТО та Героїв Небесної Сотні з Рівненщини[17].
Член партії «Слуга народу»[18]. Член політичної ради партії[19].
Особисте життя[ред. | ред. код]
Має чотирьох дітей[20].
Кандидат у майстри спорту з греко-римської боротьби[12].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp407pt001f01=919pf7201=21145.html
- ↑ На 152-му окрузі в Рівному впевнено переміг кандидат від «Слуги народу» Ковальчук [Архівовано 26 Липня 2019 у Wayback Machine.] Сегодня (25 липня 2019)
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 152 [Архівовано 28 Липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
- ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 Серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
- ↑ [ https://sluga-narodu.com/politrada-sluhy-narodu-zaymetsia-taktykoiu-ta-stratehiieiu/ [Архівовано 13 Вересня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Ukraine for Heroes. Ukraine for Heroes (амер.). Процитовано 16 жовтня 2022.
- ↑ Головна. Art Armor (укр.). Процитовано 16 жовтня 2022.
- ↑ Платформа взаємодій «Простір». Архів оригіналу за 19 Березня 2019. Процитовано 16 Серпня 2019.
- ↑ а б в Депутати від партії «Слуга Народу» в мажоритарних округах [Архівовано 16 Серпня 2019 у Wayback Machine.] sluga-narodu.com
- ↑ а б в г д е Ще один новоград-волинець пройшов у Верховну Раду [Архівовано 24 Липня 2019 у Wayback Machine.] Новоград.City (23.07.2019)
- ↑ Ukraine For Heroes. www.facebook.com (укр.). Процитовано 16 жовтня 2022.
- ↑ а б в г д Досьє: Ковальчук Олександр Володимирович [Архівовано 20 Серпня 2019 у Wayback Machine.] Рівняни
- ↑ Олександр Ковальчук: Я – частина громади Рівного і готовий працювати на її розвиток [Архівовано 20 Серпня 2019 у Wayback Machine.] ОГО (01.10.2015)
- ↑ Ковальчук Олександр Володимирович [Архівовано 25 Вересня 2020 у Wayback Machine.] Чесно
- ↑ «Слуга народу» представила мажоритарників у 23 областях і Києві [Архівовано 10 Вересня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (21 червня 2019)
- ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 31 Серпня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
- ↑ Олександр Ковальчук став "Миколаєм" для одного із вихованців школи-інтернат, Ковальчук Олександр Володимирович | Музей політичної агітації | Громадський рух ЧЕСНО. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 11 Серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
- ↑ Далі буде. У Києві пройшов з'їзд Слуги народу, на якому обрали нового голову партії - хроніка. НВ. 10 листопада 2019. Архів оригіналу за 20 Січня 2022. Процитовано 25 листопада 2019.
- ↑ [ https://sluga-narodu.com/politrada-sluhy-narodu-zaymetsia-taktykoiu-ta-stratehiieiu/ [Архівовано 13 Вересня 2021 у Wayback Machine.]]
- ↑ Ковальчук Олександр Володимирович Четверта влада (19 липня 2019)
Посилання[ред. | ред. код]
|
