Юрчишин Ярослав Романович — Вікіпедія

Юрчишин Ярослав Романович
Народився 14 жовтня 1980(1980-10-14) (43 роки)
Мирне, Плесецький район, Архангельська область, РРФСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Місце проживання Київ
Діяльність політик, громадський активіст
Alma mater Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (2002) і Національний університет «Києво-Могилянська академія» (2010)
Посада народний депутат України
Партія Голос
У шлюбі з Ольга Юрчишин
Діти Дарина, Ярема, Любомир
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Голос 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юрчишин.

Яросла́в Рома́нович Юрчи́шин (нар. 14 жовтня 1980(19801014), Мирне, Плесецького району, Архангельска область, РРФСР, СРСР) — український громадський та політичний діяч, експерт у галузі адвокації та боротьби з корупцією. Протягом 2016—2018 років — виконавчий директор Трансперенсі Інтернешнл Україна. Заступник голови партії «Голос»[1], перший заступник голови комітету ВР з питань антикорупційної політики у Верховній Раді України IX скликання[2] голова комітету ВР з питань свободи слова . Один із спікерів Форуму Вільних Держав Постросії.

Освіта[ред. | ред. код]

1997[3]— 2002 — Львівський національний університет імені Івана Франка, факультет історії, спеціальність «учитель історії, історик, археолог», спеціаліст.

2006[3] — Національний університет «Києво-Могилянська академія», факультет соціальних наук і технологій, Школа практичної психології (сертифіковані курси), сертифікат «Практичний психолог».

2008—2010[3] — Національний університет «Києво-Могилянська академія», факультет соціальних наук і технологій, політологія, спеціалізація «Європейські студії», магістр політології[4].

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Протягом 2003—2005 років Ярослав відповідав за зовнішні зв'язки ВМГО «Пласт-Національна скаутська організація України», керував Київським офісом організації[5].

Протягом 2005—2010 років Ярослав Юрчишин брав участь у будівництві структур партії «Наша Україна»[6].

З 2009 до 2011 року очолював відділ щодо зв'язків з владою в інвестиційному банку «Фенікс капітал».

2012—2014 — тренер з питань лобіювання, традиційних та нових медіа Інституту політичної освіти, Національного демократичного інституту (США), Інституту лідерства та управління УКУ (Львів)[4].

2014 — радник секретаря Ради національної безпеки та оборони України. Член Ради громадського контролю при НАБУ.

2014—2016 — менеджер з адвокації коаліції громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ[4].

2016—2017 — член конкурсної комісії з обрання прокурорів Спеціальної антикорупційної прокуратури. Член конкурсної комісії з обрання голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

2016—2018 — виконавчий директор Трансперенсі Інтернешнл Україна, а у 2018—2019 роках — Голова правління організації[7].

У травні 2019 року Ярослав зупинив членство в правлінні, щоб взяти участь у передвиборчій кампанії партії «Голос»[8].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Член Пласту з 2001 року. Також був членом керівних органів на місцевому рівні, активним учасником низки громадських організацій: Фундація регіональних ініціатив, Молодіжний націоналістичний конгрес, Просвіта тощо[4].

Протягом 2007—2012 років Юрчишин працював помічником на громадських засадах народного депутата Ігоря Кріля. А впродовж 2010—2014 — помічник на громадських засадах народного депутата Лесі Оробець. 2013—2016 — Голова ради (Крайової пластової ради) Пласту — національної скаутської організації України. 2014 року Ярослав Юрчишин був керівником напрямку підготовки та обговорення реформ Центру Реформ Інституту розвитку суспільних інновацій[4].

Входив до Ради громадського контролю при НАБУ (2015—2016)[9].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Один з основних членів партії «Голос»[10]. Кандидат у народні депутати, обраний на парламентських виборах 2019 року, № 7 у списку[11]. Перший заступник голови комітету з питань антикорупційної політики у Верховній Раді України IX скликання (з 29 серпня 2019 року)[12].

Міжпарламентська діяльність[ред. | ред. код]

Заступник члена Постійної делегації у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі[13].

Заступник співголови групи з міжпарламентських зв'язків з Чеською Республікою[14].

Член групи з міжпарламентських зв'язків зі Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії[15].

Член групи з міжпарламентських зв'язків з Японією[16].

Член групи з міжпарламентських зв'язків з Канадою[17].

Член групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Сінгапур[18].

Член групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Швеція[19].

Член групи з міжпарламентських зв'язків з Литовською Республікою[20].

12 грудня 2019 року Юрчишин увійшов до складу Міжфракційного об'єднання «Гуманна країна», створеного за ініціативи UAnimals для популяризації гуманістичних цінностей та захисту тварин від жорстокості[21].

Потрапив під санкції Росії у 2020 році[22].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ PEP: Політична партія «Голос» // Відкритий реєстр національних публічних діячів України. — Дата звернення: 26.06.2019.
  2. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 6 жовтня 2020.
  3. ↑ а б в Юрчишин Ярослав Романович Слово і Діло
  4. ↑ а б в г д Юрчишин Ярослав Романович // ЧЕСНО. — Дата звернення: 26.06.2019.
  5. ↑ ПЛАСТ НСОУ Крайова Булава УПЮ : [арх. 29.07.2007] // Крайова Булава УПЮ. — Дата звернення: 26.06.2018.
  6. ↑ Ярослав Юрчишин: «Сповідуй те, що проповідуєш» : [арх. 31.08.2017] / Олександр Король // Моя Могилянка. — 2017. — 10 січня. — Дата звернення: 26.06.2019.
  7. ↑ Річний звіт Трансперенсі Інтернешнл Україна — 2018 (К., 2019. — 74 с.) // Трансперенсі Інтернешнл Україна. — Дата звернення: 26.06.2019.
  8. ↑ Юрчишин і Клименко завершили співпрацю з Transparency International Ukraine через участь у передвиборчій кампанії : [арх. 26.05.2019] // Інтерфакс-Україна. — 2019. — 16 травня. — Дата звернення: 26.06.2019.
  9. ↑ Результати інтернет-голосування 2015 року : [арх. 26.01.2017] // НАБУ. — Дата звернення: 26.06.2019.
  10. ↑ Вакарчук заявив про створення партії і похід у Раду, Українська правда, 16 травня 2019
  11. ↑ ХТО З ЛЬВІВ'ЯН ІДЕ В ПАРЛАМЕНТ З «ГОЛОСОМ» ВАКАРЧУКА. ПЕРЕЛІК tvoemisto.tv
  12. ↑ Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список.
  13. ↑ Верховна Рада України. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
  14. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 6 жовтня 2020.
  15. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 6 жовтня 2020.
  16. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 6 жовтня 2020.
  17. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 6 жовтня 2020.
  18. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 6 жовтня 2020.
  19. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 6 жовтня 2020.
  20. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 6 жовтня 2020.
  21. ↑ У Раді створили міжфракційне об'єднання з метою захисту прав тварин. «НВ». Процитовано 12 грудня 2019.
  22. ↑ Постановление Правительства Российской Федерации от 31.08.2020 № 1332 «О внесении изменений в приложение № 1 к постановлению Правительства Российской Федерации от 1 ноября 2018 г. № 1300», 04.09.2020

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юрчишин_Ярослав_Романович&oldid=41755758