Лозинський Роман Михайлович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лозинський.
Лозинський Роман Михайлович
Народився 20 січня 1994(1994-01-20) (30 років)
Львів, Україна
Громадянство Україна Україна
Діяльність народний депутат України IX скликання
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Посада народний депутат України
Військове звання  Старший матрос
Партія Українська Галицька партія
Україна Народний депутат України
IX-го скликання
Голос
«Справедливість» 		29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Лозинський Роман Михайлович (нар. 20 січня 1994, Львів, Україна) — український політик та громадський діяч, народний депутат України[1][2], перший заступник голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування[3], голова підкомітету з питань деколонізації[4]. Член парламентської асамблеї Євронест. Екс-член партії «Голос». Екс-голова Української галицької партії. Військовослужбовець, старший матрос Сил спеціальних операцій Збройних сил України[5]. Учасник списку молодих лідерів України Forbes «30 до 30: творці майбутнього»[6] та один із 15 лідерів у категорії "Державне управління" рейтингу видання Українська правда "Список лідерів України УП-100"[7] у 2023 році.

Член громадських організацій «Пласт» та «Бігова Україна». Пластун з найвищим почесним ступенем Гетьманського скоба[8]. Тріатлет, марафонець. Співзасновник «Школи Молодої Еліти»[9] у Львові.

Біографія[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Навчався у спеціалізованій школі № 28 з поглибленим вивченням німецької мови (м. Львів)

В 2015 році закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка. Спеціальність політологія, бакалавр[10].

У тому ж році успішно пройшов програму «Політичні студії: все що потрібно знати майбутньому депутату» від Інституту лідерства та управління Українського Католицького Університету.

2016 рік — завершив програму «Вища Політична Школа» від Центру політичних студій та аналітики (Фонд Кондрата Аденауера) у Києві.

2017 року — здобув ступінь магістра (MPA) у «Школі публічного адміністрування» Українського Католицького Університету[10].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Біля Верховної Ради України, 13 вересня 2021

У 2015 році, будучи студентом, приєднався до Української Галицької Партії.

На місцевих виборах 2015 року балотувався до Львівської міської ради 7 скликання від «Української Галицької партії» за округом № 46[2]. Посів на своєму окрузі друге місце із рейтингом 8,9 %. У внутрішньопартійному рейтингу зайняв 7 місце з 41.

З 2015 року — помічник депутата Львівської міськради Юлії Гвоздович, голови комісії законності, депутатської діяльності та свободи слова.

В 2016 році стажувався в офісі Бориса Вжесневського, депутата трьох скликань парламенту Канади від правлячої Ліберальної партії.

2015—2017 — заступник голови львівської міської організації УГП.

2017—2018 — заступник голови УГП та керівник секретаріату партії[10]. Будучи заступником, Роман Лозинський запровадив в партії експертні групи — спеціальні комісії, що фахово досліджують ключові питання для усунення популізму.

У березні 2018 року став головою Політради Української Галицької Партії[11][12].

Влітку 2019 року УГП та Голос домовляються про співпрацю в рамках парламентської кампанії. На виборах 2019 року був координатором партії «Голос» у Львівській області[13].

29 серпня 2019 року Роман Лозинський стає народним депутатом України[14] (15 номер в партійному списку Голосу)[15].

У квітні 2020 року розпочав кампанію[16] з вимогою продовження блокування російських соцмереж в Україні (Вконтакте, Одноклассники, Mail.ru тощо). 13 травня зібрав підписи 156 народних депутатів для проведення позачергового засідання Верховної Ради заради ухвалення постанови про продовження блокування соцмереж. Того ж дня Верховна Рада голосами 252 депутатів підтримала проєкт постанови #3319 про продовження санкцій[17]. Наступного дня Президент України підписав указ[18], яким було продовжено дію санкцій та, відповідно, блокування інтернет-провайдерами російських соцмереж в Україні.

В кінці серпня 2020 року потрапив під санкції Російської Федерації[19]

Послідовно виступав на захист громадського активіста Сергія Стерненка в процесі судової справи проти нього. 29 січня 2021 року взяв на особисті поруки Сергія, у зв'язку з чим Приморський районний суд Одеси зняв запобіжний засіб у вигляді домашнього арешту, який тривав понад 6 місяців[20].

У 2021 році 11 із 20 членів парламентської фракції «Голос» оголосили про недовіру до керівництва партії і фракції та оголосили про створення у Верховній Раді України об'єднання «Справедливість»[21]. В об'єднання «Справедливість» увійшли: Олександра Устінова, Юлія Клименко, Соломія Бобровська, Галина Васильченко, Роман Лозинський, Наталя Піпа, Ярослав Рущишин, Ольга Стефанишина, Володимир Цабаль, Андрій Шараскін та Ярослав Юрчишин.[22]

Військова служба[ред. | ред. код]

Роман Лозинський у центрі Херсона після звільнення міста
Роман Лозинський у Херсоні, 2023 рік.
Відзнака "Золотий Хрест", яким нагороджено Романа Лозинського

У жовтні 2021 року Роман Лозинський підписав контракт на проходження служби в резерві Збройних Сил України у 73 морському центрі ССО[23].

В 2022 році після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну 7 березня добровільно мобілізувався та проходив службу в ЗСУ[24] Воював на Херсонському напрямку [5].

Був одним з перших, хто зайшов в Херсон 11 листопада 2022 року.

Отримав Відзнаку Головнокомандувача Збройних сил України "Золотий Хрест".

Від березня 2023 року працював у парламенті[24], з літа 2023 прикомандирований до Верховної Ради України із залишенням на строк виконання депутатських повноважень на службі.[25][26]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

2014 рік — з пластунами заснували 15 сотню Самооборони Майдану, де Роман Лозинський був канцлером. Разом з Самообороною їздив у 132 виборчий округ Миколаївської області для захисту від фальсифікацій на повторних виборах у Верховну Раду по мажоритарному округу 15 грудня 2013 року.

З жовтня 2014 по квітень 2015 року — координатор проєкту Школа Молодої Еліти у Львові.

2016 рік — ініціював та втілив проєкт першого для львівської залізниці веловагону[27].

2016 рік — співзасновник та один з аналітиків Львівського регуляторного хабу. Займався сферою регулювань для малого та середнього бізнесу, проблеми паркування, літні майданчики тощо.

У 2019[28][29], 2020[30] та 2021[31] роках разом з делегацією пластунів здійснював волонтерські поїздки на позиції військових на сході України в рамках естафети передачі Вифлеємського Вогню Миру.

Сім'я[ред. | ред. код]

Двоюрідний брат прабабці Романа Лозинського Євген Петрушевич — перший президент Західноукраїнської Народної Республіки[32].

Прадід Романа Лозинського Володимир Кузьмович — голова секретаріату УНДО, першої політичної партії в Західній України[32].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Відзнака "Золотий Хрест" (2023) - за проявлену мужність і успішне виконання завдань під час бою.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

У березні 2018 року Роман Лозинський обраний головою Політради УГП, ставши наймолодшим головою політичної партії в Україні[33].

Колекціонує унікальні олівці з усього світу — в колекції понад 500 екземплярів.

Любить мандрувати, відвідав понад 30 країн.

Участь у молодіжному русі[ред. | ред. код]

З 16 років займався патріотичним вихованням дітей та юнацтва.

2001—2016 роки — бере активну участь в діяльності Пласту — Національної Скаутської організації України. Організовував літні табори, розробляв навчальний план і контролював фінансову складову організації пластових таборів та заходів. Втілював соціальні, спортивні та інші проєкти.

2010 рік — учасник програми обміну студентами в Німеччині в рамках проєкту «Ми покращуємо світ».

З 2010 року — виховник (ментор) пластового гуртка «Скорпіони» 5-го юнацького куреня ім. Романа Купчинського у Львові. Згодом — зв'язковий (куратор виховників) даного куреня.[34]

2012 рік — вишкіл булавних на пластовому таборі "Лісова Школа 2012"[35].

2013 рік — в.о. голови Львівського осередку Пласту — Національної скаутської організації України.

2017 — керівник делегації пластунів на міжнародний табір (Світове скаутське Джемборі) до Австралії.

Спортивна діяльність[ред. | ред. код]

З дитинства займається великим тенісом.

З 2016 року член ГО «Бігова Україна».

Фінішер ультратрейлу «Нічний чорногірський марафон» на 60 кілометрів по Чорногірському хребту (маршрут проходив через всі гори-«двотисячники» України) в червні 2018 року.[36]

Фінішер Стамбульського Марафону (42,195 км) у 2017 році[37] та Берлінського Марафону у 2021 році[38]

Фінішер трейлу Burning Heads 2018 на 25 км по піщаній Кінбурнській косі[39].

Фінішер запливу Oceanman Odesa у 2018 році[40]

Фінішер змагань з трейлраннингу «Wet Hills-2021» на 48 кілометрів у Холодному Яру[41]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 11 вересня 2019.
  2. ↑ а б Лозинський Роман Михайлович [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] на сайті «Чесно»
  3. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
  4. ↑ У Комітеті з питань організації державної влади утворено підкомітет з питань деколонізації. www.rada.gov.ua. Процитовано 14 березня 2024.
  5. ↑ а б Мобілізувався в ЗСУ - Роман Лозинський у Facebook. Facebook. Процитовано 13 липня 2022.
  6. ↑ 30 до 30: творці майбутнього — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 29 серпня 2023. Процитовано 27 вересня 2023.
  7. ↑ Українська правда відзначила 100 лідерів України. Українська правда (українською) . 23 листопада 2023. Процитовано 14 грудня 2023.
  8. ↑ Реєстр Гетьманських пластунів скобів та пластунок вірлиць – Головна Булава УПЮ (укр.). Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ а б в Лозинський Роман Михайлович [Архівовано 8 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Слово і Діло
  11. ↑ В Україні обрали наймолодшого голову партії. Українська Галицька Партія (укр.). 31 березня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
  12. ↑ Українську Галицьку партію очолив 24-річний Роман Лозинський. zbruc.eu. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.
  13. ↑ Голос Галицької партії. Хто представляє партію Вакарчука у Львові. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.
  14. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
  15. ↑ ЦВК. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.
  16. ↑ Роман Лозинський. www.facebook.com (укр.). Процитовано 10 червня 2020.
  17. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
  18. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №184/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 10 червня 2020.
  19. ↑ Постановление Правительства Российской Федерации от 31.08.2020 № 1332 ∙ Официальное опубликование правовых актов ∙ Официальный интернет-портал правовой информации. publication.pravo.gov.ru. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 4 листопада 2020.
  20. ↑ Стерненку скасували домашній арешт і віддали на поруки нардепу. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  21. ↑ «Справедливість» у «Голосі»: 11 нардепів відокремилися в своє об'єднання, не виходячи з фракції. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
  22. ↑ Фракція "Голос" офіційно розкололася: у Раді з'явилося об'єднання "Справедливість". ФОКУС (укр.). 7 вересня 2021. Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
  23. ↑ Підписав контракт про проходження військової служби в резерві Збройних Сил України - Роман Лозинський у Facebook. Facebook. 01.10.2021. Процитовано 13 липня 2022. {{cite web}}: Текст «language» проігноровано (довідка)
  24. ↑ а б Наталія Патрікєєва (27 червня 2023). «На щастя, більшість побратимів не знали, що я нардеп». Подкаст «Свої серед своїх» із матросом, народним депутатом Романом Лозинським. Радіо Свобода.
  25. ↑ Нардеп із “Голосу” Лозинський після 15 місяців служби і боїв у ЗСУ повернувся на роботу в парламент // 29/09/2023 14:51
  26. ↑ – Роман Лозинський: "Мій найбільший страх і завдання – щоб ціна, яку заплатили мої друзі, була не намарно" // Ольга Кириленко, 10 жовтня 2023, 05:30
  27. ↑ Перший веловагон у гори з львівського двірця вирушить уже завтра!. Українська Галицька Партія (укр.). 19 травня 2016. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
  28. ↑ Роман Лозинський в рамках волонтерської поїздки з Віфлеєма на Донеччину з Вифлеємським Вогнем Миру, фото. Пластуни привезли на Донеччину Вифлеємський вогонь миру // 21 грудня 2019 року, 15:03 / Власність Донецької обласної державної адміністрації, створено за підтримки Програми розвитку ООН в Україні за кошти Швеції та Швейцарської Конфедерації в рамках Програми відновлення та розбудови миру.
  29. ↑ Публікація про волонтерську поїздку на схід у 2019 році. Facebook (укр.). Процитовано 12 січня 2022.
  30. ↑ Публікація про волонтерську поїздку на схід у 2020 році. Facebook (укр.). Процитовано 12 січня 2022.
  31. ↑ Публікація про волонтерську поїздку на схід у 2021 році. Facebook (укр.). Процитовано 12 січня 2022.
  32. ↑ а б Роман Лозинський. www.facebook.com (укр.). Процитовано 12 грудня 2019.
  33. ↑ В Україні обрали наймолодшого голову партії. west-info.if.ua - Новини, Аналітика, Політика, Культура, Економіка, Суспільство, Релігія, Закон (uk-ua) . Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  34. ↑ УПЮ, Крайова Булава. Курінь ч. 5 ім. Романа Купчинського. Крайова Булава УПЮ (укр.). Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
  35. ↑ ЛШ ч. 51. lsh.plast.org.ua. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 7 лютого 2020. Урочище Гнилий потік, 21 липня - 3 серпня 2012 року. Вишкіл булавних, гурток ч.1 “Чупринка”, ст.пл.гетьм скоб Лозинський Роман
  36. ↑ Звіт з Нічного Чорногірського Марафону. Літо 2018. life.ture.ua (укр.). 25 червня 2018. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  37. ↑ Results 2017: Vodafone Istanbul Marathon. marathons.ahotu.com (англ.). 13 листопада 2017. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  38. ↑ Results Archive. BMW BERLIN-MARATHON (англ.). 3 травня 2023. Процитовано 10 серпня 2023.
  39. ↑ Результати Burning Heads | Ukrainian Trail League. ukrainiantrailleague.com.ua. Архів оригіналу за 29 листопада 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  40. ↑ Odessa results. Google Docs (укр.). Процитовано 12 грудня 2019.
  41. ↑ Результати 2021 року | Ukrainian Trail League. ukrainiantrailleague.com.ua. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лозинський_Роман_Михайлович&oldid=42345512