Пушкаренко Арсеній Михайлович — Вікіпедія

Пушкаренко Арсеній Михайлович
Народився 10 жовтня 1992(1992-10-10) (31 рік)
Київ, Україна
Діяльність політик
Alma mater філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2015)
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада народний депутат України
Партія Слуга народу
Сайт pushkarenko.com.ua
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пушкаренко.

Пушкаренко Арсеній Михайлович (10 жовтня 1992(1992-10-10), Київ) — український політик і громадський діяч. Народний депутат України від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 79 у списку[1][2] На час виборів був безпартійним, згодом вступив до партії «Слуга народу»[3]. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Естонією[4].

Освіта[ред. | ред. код]

У 2009 році закінчив СШ № 15 міста Києва
У 2013 — закінчив бакалаврат філософський факультетКиївського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Філософія».

У 2015 — закінчив магістратуру філософський факультетКиївського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Державна служба».

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

З січня по вересень 2016 року — радник голови Конфедерації вільних профспілок України[5][6].

З листопада 2016 по вересень 2017 року — виконавчий директор[7] Міжнародного центру Балтійсько-Чорноморських досліджень та консенсусних практик[8].

З жовтня 2018 року по серпень 2019 року — помічник-консультант Апарату Верховної Ради України.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

У 2006—2008 рр. очолював Молодіжний осередок при Київській міській організації Всеукраїнського Товариства «Меморіал» імені Василя Стуса. Брав участь у зібранні і підготовці матеріалів для книги «Кияни — свідки Голодомору», яка була видана Романом Круциком. Разом з дисидентом Василем Овсієнком організували та провели понад 60 лекцій про Василя Стуса та дисидентський рух у школах Києва.

У 2008—2010 роках був співзасновником і керівником Молодіжної громадської організації «Патріот». У рамках діяльності молодіжної організації був започаткований проєкт «Шляхом українських патріотів», який мав на меті проведення заходів із вшанування видатних українських діячів другої половини ХХ століття[9]. За результатами проєкту була видана книга «Біля витоків Незалежності» до 20-річчя Незалежності України про 20 видатних українців. До книги увійшли: Володимир Івасюк, Василь Макух, В'ячеслав Чорновіл, Алла Горська, Петро Григоренко, Василь Стус, Василь Шумук, Олекса Гірник, Іван Миколайчук та інші. Над книгою працювали: Іван Драч, Лесь Танюк, Петро Осадчук, Олег Чорногуз, Марія Миколайчук, Левко Лук'яненко, Атена Пашко, загалом близько 50 людей. А.Пушкаренко, як керівник проєкту, презентував книгу у 20 містах України[10], також — у Центральному офісі Радіо Свободи у Празі[11].

У 2009—2010 роках — заступник голови Української Народної Ради, яка була створена після відзначення 20-річчя Народного Руху України у вересні 2009 року представниками інтелігенції і студентства. На базі УНР потім був створений Комітет Захисту України — перша організація, яка виступила проти режиму Януковича навесні 2010 року. До УНР входили: Дмитро Павличко — голова, Ігор Юхновський, Борис Олійник, Павло Мовчан, Юрій Шухевич, Іван Заєць, Михайло Ратушний.

У 2010—2013 рр. — голова Молодіжного Руху Києва. Активно займався проблемами Києва і киян: захистом історичного центру міста (архітектурних пам'яток: садиби Сікорського, садиби Мурашко, Будинку зі зміями, Будинку Барона)[12][13][14], питанням якості води у Києві, боротьбою за детінізацію та реформування бюджету Київського метрополітену, особистою критикою мера Києва Олександа Попова за його невиконані обіцянки[15], захистом НПП «Голосіївський» та багато іншого[16][17].

Спільно з Львівською міською радою проводив «Дні Львова» в університетах (КНУ ім. Т.Шевченка, КПІ), після яких отримав пропозицію від мера Львова Андрія Садового очолити представництво громадської організації «Самопоміч» у місті Києві. З квітня 2013 року до квітня 2014 координував і організовував роботу «Самопомічі» у Києві. За час діяльності було реалізовано ряд соціальних проєктів на користь громади, а саме: «Дні спорту» у Подільському, Печерському, Святошинському районах за участі Олімпійських чемпіонів Стелли Захарової, Ірини Мерлені, Людмили Бобрусь-Порадник; була організована безкоштовна юридична допомога, яку отримали кілька тисяч киян; запущений проєкт «Світло в оселі» — допомога волонтерами самотнім людям похилого віку[18].

Навесні 2014 року виступив, як голова, співзасновником громадської ініціативи киян «Збережемо Голосієво!», в рамках якої влітку 2014 року учасники виступили з ініціативою надати ім'я генерала Сергія Кульчицького одній з вулиць у Голосіївському районі міста Києва[19]. Це фактично був початок боротьби проти забудови на вулиці Полковника Потєхіна[20][21].

Восени 2014 року ініціював повторну компанію «Донецькому національному — ім'я Василя Стуса». Під відкритим листом-зверненням до ректора Донецького національного університету Романа Гринюка, професорсько-викладацької та студентської спільноти, підписалися видатні особистості, хто знав Василя Стуса або досліджував його творчість; за перейменування виступили: Дмитро Стус, Іван Драч, Лесь Танюк, Микола Жулинський, Павло Мовчан та інші. Спільно з Левком Лук'яненко та Василем Овсієнко організував прес-брифінг на цю тему[22]. 10 червня 2016 колектив ДонНУ проголосував за присвоєння університету імені Василя Стуса[23].

Член Наглядової ради БФ «Національний центр Сікорського»[24].

У серпні 2017 року, разом з однодумцями, як голова[25] виступив співзасновником та очолив Центр захисту прав громади Голосіїва.

У лютому 2018 року, на запрошення Конгресу США, відвідав 66-й традиційний Молитовний сніданок за участю Президента Дональда Трампа у Вашингтоні[26]

Був помічником-консультантом на громадських засадах у VI скликанні Павла Мовчана[27], у VII скликанні — Андрія Павловського[28].

12 грудня 2019 року увійшов до складу Міжфракційного об'єднання «Гуманна країна», створеного за ініціативи UAnimals для популяризації гуманістичних цінностей та захисту тварин від жорстокості[29].

24 лютого 2023 на запрошення президента парламенту Естонії Юрі Ратаса, як керівник міжпарламентської групи співробітництва, відвідав захід урочистого підняття державного прапора Естонської Республіки над Рійгікогу на честь 105-ї річниці Незалежності Естонії[30].

Щодо російської військової агресії в Україні[ред. | ред. код]

Спільно з народним депутатом Андрієм Павловським та почесним Головою ВГО Спілка офіцерів України Євгеном Лупаковим підготували та оприлюднили списки поплічників сепаратизму у звільнених містах (Слов'янськ, Краматорськ, Костянтинівка). Неодноразово відвідував зону АТО в рамках кампанії люстрації у звільнених містах. Вдалося добитися звільнення ряду посадовців-сепаратистів у Слов'янську та Краматорську[31].

Нагороджений Відзнакою Служби безпеки України за «утвердження та зміцнення державної безпеки України»[32].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Слуга народу» опублікувала список із своїх 200 кандидатів у Раду [Архівовано 19 червня 2019 у Wayback Machine.] Дзеркало Тижня (13 червня 2019)
  2. ↑ Хто проходить в Раду: Поіменний список майбутніх депутатів. 112.ua (uk-UA) . Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
  3. ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
  4. ↑ У Раді розповіли, як пройшов перший закордонний візит дружби українських депутатів. Рубрика. 13 листопада 2019. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 19 листопада 2019.
  5. ↑ «Україні потрібні сильні і вільні профспілки» [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] День (газета), 30 травня 2016 року
  6. ↑ Вільні профспілки залізничників готуються страйкувати [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] День (газета), 22 червня 2016 року
  7. ↑ Арсений Пушкаренко. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
  8. ↑ Газета "День". Архів оригіналу за 26 травня 2018.
  9. ↑ Людина-смолоскип [Архівовано 19 лютого 2015 у Wayback Machine.] Український тиждень, 7 листопада, 2011
  10. ↑ Кияни презентували бердичівлянам книгу «Біля витоків незалежності» [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.], 22-03-2013
  11. ↑ Українців Чехії відвідали представники Молодіжного Руху Києва, 14.10.2011
  12. ↑ Столица без лица. Сотни памятников архитектуры в Киеве находятся под угрозой захвата и разрушения. [Архівовано 31 січня 2015 у Wayback Machine.]', 30 мая 2013
  13. ↑ Замість садиби Сікорського збудують чергову багатоповерхівку? [Архівовано 31 січня 2015 у Wayback Machine.] Радіо Свобода, 12.12.2014
  14. ↑ Україна: хто збереже київські пам'ятки архітектури? [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] Euronews, 21/11/12
  15. ↑ Кияни прийшли виганяти Попова зі столиці [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] ТВі
  16. ↑ У центрі Києва збирали гроші для «нужденних» депутатів (відео) [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.], 8 Серпня 2014
  17. ↑ На ремонт київських доріг лише з міського бюджету обіцяють виділити понад 250 мільйонів гривень [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] Перший національний, 18 февраля 2013
  18. ↑ «Життя зі спортом яскравіше!» В СШ № 185 імені Володимира Вернадського відбувся День спорту «Будь сильним» (фото) [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] Святошинська районна державна адміністрація (офіційний інтернет-портал), 20 грудня 2013
  19. ↑ У Києві може з'явитися провулок імені генерала Сергія Кульчицького [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] 5 канал, 4 серпня 2014
  20. ↑ [1] [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.] Протягом 2011—2014 років разом з письменником Петром Осадчуком проводили акції «Подаруй українську книгу», в рамках якої бібліотекам Києва та області було подаровано понад 2 тисячі книжок українських письменників. 10 квітня 2015 року, у п'яту річницю катастрофи під Смоленськом, видав і презентував збірку промов Леха Качинського «Він передбачав, він боровся, він знав — Президент Качинський»<ref>К пятой годовщине гибели Президента Качинского презентован сборник его выступлений Український кризовий медіа-центр, 10.04.2015
  21. ↑ У Києві презентували збірку промов Леха Качинського [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], 10.04.2015
  22. ↑ Активісти прагнуть назвати Донецький національний університет на честь українського героя Василя Стуса [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] Український кризовий медіа-центр, 24 листопада 2014 року
  23. ↑ Колектив ДонНУ проголосував за присвоєння університету імені Василя Стуса [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] День (газета), 10 червня 2016 року
  24. ↑ У Києві створили Наглядову раду Національного центру Сікорського [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] День (газета), 23 травня 2016 року
  25. ↑ Реєстр громадських об'єднань. rgo.informjust.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 26 травня 2018.
  26. ↑ Збережемо Голосієво. www.facebook.com (укр.). Процитовано 26 травня 2018.
  27. ↑ Посіпаки: Мовчан Павло Михайлович, помічники народного депутата України. posipaky.info (укр.). Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
  28. ↑ Посіпаки: Павловський Андрій Михайлович, помічники народного депутата України. posipaky.info (укр.). Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
  29. ↑ У Раді створили міжфракційне об'єднання з метою захисту прав тварин. НВ. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 12 грудня 2019.
  30. ↑ Один з лідерів підтримки України Естонія відзначає 105 років проголошення незалежності. 24.02.2023, 20:04
  31. ↑ Боротьба за люстрацію освітян-сепаратистів у Слов'янську [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.], 15.09.2014
  32. ↑ Волонтери передали військовий автомобіль для контррозвідки СБУ (відео) [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] Служба безпеки України, 26 грудня 2014

Посилання[ред. | ред. код]

Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пушкаренко_Арсеній_Михайлович&oldid=40695052