Північний вимір — Вікіпедія

Північний вимір — це спільна політика чотирьох рівноправних партнерів – Європейського Союзу, Росії, Норвегії та Ісландії – щодо транскордонної та зовнішньої політики, що географічно охоплює Північно-Західну Росію, Балтійське море та Арктичний регіон, включаючи Баренцевий регіон. Політика ND була започаткована в 1999 році і оновлена в 2006 році. Північний вимір розглядає конкретні виклики та можливості, що виникають у цих регіонах, і спрямований на посилення діалогу та співпраці між ЄС та його державами-членами, північними країнами, які асоціюються з ЄС в рамках Європейської економічної зони (Норвегія та Ісландія) та Росією. Особливий наголос робиться на субсидіарності та забезпеченні активної участі всіх зацікавлених сторін на Півночі, включаючи регіональні організації, місцеві та регіональні органи влади, наукові та бізнес-спільноти та громадянське суспільство.

Було визначено кілька ключових пріоритетних тем для діалогу та співпраці в рамках Північного виміру:

• Економіка, бізнес та інфраструктура
• Людські ресурси, освіта, культура, наукові дослідження та охорона здоров'я
• Навколишнє середовище, ядерна безпека та природні ресурси
• Транскордонне співробітництво та регіональний розвиток
• Правосуддя і внутрішні справи

Методом роботи для співпраці в рамках Північного виміру є модель партнерства. Співпраця ND відбувається в рамках чотирьох партнерств:

1. Екологічне партнерство Північного виміру (NDEP)
2. Партнерство Північного виміру в галузі охорони здоров'я та соціального благополуччя (NDPHS)
3. Партнерство Північного виміру з транспорту та логістики (NDPTL) та
4. Партнерство Північного виміру з питань культури (NDPC).

Інші види діяльности здійснюються через Інститут Північного виміру (NDI) та Бізнес-раду Північного виміру (NDBC). З початку 2019 року Інститут північного виміру, очолюваний Центром перехідних ринків Університету Аалто (CEMAT), очолює дію аналітичного центру NDI, яка співфінансується з ЄС.

Цілі[ред. | ред. код]

Північний вимір має на меті сприяти безпеці та стабільності в регіоні, а також допомогти створити безпечне, чисте та доступне середовище для всіх людей на півночі. Він спрямований на вирішення особливих проблем регіонального розвитку Північної Європи. Сюди входять холодні кліматичні умови, великі відстані, значні відмінності в рівнях життя, екологічні проблеми, включаючи проблеми з ядерними відходами та управлінням стічними водами, а також недостатні транспортні засоби та засоби перетину кордону. Північний вимір також має на меті скористатися багатим потенціалом регіону, наприклад, з точки зору природних ресурсів, економічного динамізму та багатої культурної спадщини.

Крім того, Північний вимір також має на меті вирішення проблем, пов’язаних із нерівномірним регіональним розвитком, та допомогти уникнути появи нових розділових ліній у Європі після розширення ЄС.

З розширенням Союзу 1 травня 2004 р. до Естонії, Латвії, Литви та Польщі значення Північного виміру значно зросло: вісім держав-членів ЄС (Данія, Німеччина, Польща, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, і Швеція) оточують Балтійське море, а спільний кордон ЄС з Росією подовжується.

Історія[ред. | ред. код]

Останні роки відбулися далекосяжними змінами на геополітичній карті Північної Європи. У 1991 році країни Балтії відновили незалежність. Фінляндія та Швеція приєдналися до ЄС у 1995 році, а Естонія, Латвія, Литва та Польща – у 2004 році. Ці події значно збільшили «присутність» ЄС на півночі та Балтії та значно подовжили спільний кордон між ЄС та Російською Федерацією. Необхідно було конструктивно вирішувати нові виклики та можливості, які створили ці зміни.

Північний вимір як важлива тема для політики ЄС вперше був визнаний на Раді Європи в Люксембурзі в грудні 1997 року. У наступні роки концепція стала більш конкретною. Європейська рада у Відні в грудні 1998 року прийняла Повідомлення Комісії щодо Північного виміру щодо політики Союзу. Через півроку в Кельні Європейська Рада прийняла Керівні принципи впровадження Північного виміру. У листопаді 1999 року Фінляндія, яка головує в ЄС, провела конференцію міністрів з питань Північного виміру, на якій було прийнято перелік поточної діяльности в рамках Північного виміру. Європейська рада в Гельсінкі в грудні 1999 року запропонувала Комісії підготувати План дій щодо Північного виміру, а Європейська рада Фейра в червні 2000 року згодом прийняла цей перший План дій щодо Північного виміру у зовнішній та транскордонній політиці Європейського Союзу, 2001-2003.

Також новий вимір цих складних відносин з'являється з таненням Арктики через зміну клімату. Танення морського льоду призводить до нових доступних природних ресурсів, які можуть спричинити боротьбу за владу.

Посилання[ред. | ред. код]

• Інформаційна сторінка (www.northerndimension.info)
• Домашня сторінка ЄС для Північного виміру
• Домашня сторінка екологічного партнерства Північного виміру
• Домашня сторінка Партнерства Північного виміру в галузі охорони здоров'я та соціального благополуччя
• Домашня сторінка Партнерства Північного виміру з транспорту та логістики
• Домашня сторінка Партнерства Північного виміру з питань культури

п о р Міжнародні відносини Європейського Союзу   Двосторонні відносини Див. також: Економічні відносини третіх країн Африка Алжир Гана Кабо-Верде Екваторіальна Гвінея Єгипет Лівія Мавританія Марокко Переговори про вступ Південно-Африканська Республіка Сомалі Судан Туніс Америка Аргентина торгівля Багамські острови Барбадос Бразилія Венесуела Канада Колумбія Куба Ґренландія Мексика Сполучені Штати Америки Перу Уругвай Чилі Азія Бахрейн Бангладеш Бруней Китайська Народна Республіка Індія Індонезія Іран Ірак Ізраїль Японія Йорданія Казахстан Киргизстан Ліван Малайзія Непал Північна Корея Пакистан Палестина† Філіппіни Південна Корея Саудівська Аравія Сирія Сінгапур Республіка Китай Узбекистан В'єтнам Ємен Європа Албанія Переговори про вступ Андорра Азербайджан Білорусь Боснія і Герцеговина Переговори про вступ Вірменія Фарерські острови Грузія Переговори про вступ Ісландія Переговори про вступ Косово† Переговори про вступ Ліхтенштейн Молдова Переговори про вступ Монако Чорногорія Переговори про вступ Північна Македонія Переговори про вступ Північний Кіпр† Норвегія Переговори про вступ Російська Федерація Сан-Марино Сербія Переговори про вступ Мальтійський орден Швейцарія Переговори про вступ Туреччина Переговори про вступ Україна Переговори про вступ Сполучене Королівство Святий Престол Океанія Австралія Федеративні Штати Мікронезії Нова Зеландія Папуа Нова Гвінея Колишні Югославія Загальне Спеціальні території держав-членів Мікродержави Найбільші торгові партнери Угода про асоціацію Угоди про вільну торгівлю †= Спірна держава, яка не може бути визнана незалежною державою деякими або всіма членами Європейського Союзу.   Багатосторонні відносини й ініціативи Організації Ліга арабських держав Асоціація держав Південно-Східної Азії Співдружність Націй Рада Європи ЄКПЛ G7 МКС IOC Меркосур НАТО ООН СНД Ініціативи Країни Африки, Карибського басейну та Тихоокеанського регіону Форум «Азія — Європа» КАРІФОРУМ Митний союз Східне партнерство Енергетичне співтовариство Євро-латиноамериканська парламентська асамблея Спільний європейський авіаційний простір Європейська економічна зона Євро-середземноморська зона вільної торгівлі Середземноморський союз Євронест Угоди про економічне партнерство Ініціатива Ради Європи зі зменшення ризику ХБРЯ Європейська політика сусідства Північний вимір Середземноморський союз Процес стабілізації й асоціації   Адміністрація та політика Спільна зовнішня та безпекова політика Європейська стратегія безпеки Усе, крім Зброї Спільна політика безпеки та оборони Розширення Адміністрація Генеральний директорат європейських операцій з цивільного захисту та гуманітарної допомоги Генеральний директорат з міжнародного партнерства Європейська служба зовнішніх справ Рада міністрів закордонних справ Високий представник Комітет Європейського парламенту із закордонних справ Служба інструментів зовнішньої політики Дипломатичні місії ЄС (посли) Служба інструментів зовнішньої політики

п о р Розширення та партнери Європейського Союзу Історія Створення (1958) 6 членів:  Бельгія відносини  Франція відносини Західна Німеччина відносини  Італія відносини  Люксембург відносини Нідерланди відносини 1-е розширення (1973) 9 членів: Данія вступ відносини  Ірландія вступ відносини Сполучене Королівство вступ відносини 2-е розширення (1981) 10 членів:  Греція вступ відносини 3-є розширення (1986) 12 членів:  Іспанія вступ відносини  Португалія вступ відносини Возз'єднання Німеччини (1990) 12 членів: Східна Німеччина інтеграція відносини 4-е розширення (1995) 15 членів:  Австрія вступ відносини  Швеція вступ відносини  Фінляндія вступ відносини 5-е розширення (2004) 25 членів:  Естонія вступ відносини Кіпр вступ відносини Латвія вступ відносини  Литва вступ відносини Мальта вступ відносини  Польща вступ відносини Словенія вступ відносини Словаччина вступ відносини  Угорщина вступ відносини  Чехія вступ відносини 6-е розширення (2007) 27 членів:  Болгарія вступ відносини  Румунія вступ відносини 7-е розширення (2013) 28 членів:  Хорватія вступ відносини Кандидатки Ведуть переговори  Албанія статус відносини Боснія і Герцеговина статус відносини  Грузія статус відносини Північна Македонія статус відносини  Сербія статус відносини Чорногорія статус відносини  Молдова статус відносини  Україна статус відносини Заморожені переговори  Туреччина статус відносини Заявниці  Косово статус відносини Партнерські відносини Східне партнерство  Азербайджан відносини  Білорусь відносини  Вірменія відносини Північний вимір Ісландія статус відносини Норвегія статус відносини  Росія відносини Середземноморський союз Алжир відносини Єгипет відносини Ізраїль відносини Йорданія відносини Ліван відносини Мавританія відносини Монако відносини Марокко відносини відхилений вступ Палестина відносини Сирія відносини призупинено Туніс відносини Митний союз  Андорра відносини Сан-Марино відносини Угоди про вільну торгівлю  Велика Британія вихід відносини Угода про торгівлю та співробітництво Ліхтенштейн відносини  Швейцарія статус відносини Інші географічно країни Європи  Ватикан відносини  Казахстан відносини Статистика Критерії Вихід

п о р Європейський Союз у темах Історія Хронологія До 1945 • 1945–1957 • 1958–1972 • 1973–1993 • 1993–2004 • з 2004 Попередники Європейська спільнота з вугілля та сталі (1951–2002) • Європейська економічна спільнота (1958–1993/2009) • Євратом (з 1958) • Європейські спільноти (1967–1993/2009) • Правосуддя та внутрішні справи (1993–2009) • Хронологія ЄС Управління Інституції Парламент • Рада • Рада Союзу • Комісія • Суд • Центральний банк • Рахункова палата Агенції Євроюст • Європол • Frontex • Довкілля • Реконструкція • Профілактика та контроль захворюваності • Лікарські засоби • Євростат • Європейський поліційний коледж Посади Голова ради • Голова парламенту • Голова комісії • Верховний представник • Омбудсмен • Європейський комісар з цифрової економіки та суспільства Політика Співпраця • Політичні системи в ЄС • Вибори • Округи Європейського парламенту • Фракції Європейського парламенту • Політичні партії • Розширення (1995 • 2004 • 2007 • 2013 • подальше) • Інтеграція • Пан'європеїзм • Євроскептицизм • Зовнішня політика • Євроміф • Спільна торговельна політика • Спільна транспортна політика • Вихід із Європейського Союзу Право Доробок спільноти • Закон про конкуренцію • Закон про авторське право • Директива • Вісник • Чотири свободи (Переміщення робочої сили) • Законодавча процедура • Постанова • Шенгенська угода • Хартія з прав людини • Договори (Право на неучасть) • Європейська громадянська ініціатива • Тісніша співпраця Географія Кордони • Крайні точки • Найбільші міста • Найбільші агломерації • Найбільші метрополійні території • Країни-члени • Спеціальні території • Регіони Економіка Валюти • Спільна сільськогосподарська політика • Спільна рибна політика • Соціальна політика Європейського Союзу • Бюджет • Євро • Центральний банк • Інвестиційний банк • Інвестиційний фонд • Фонд фінансової стабільності • Єврозона • Енергетична політика • Регіональна політика • Внутрішній ринок • Солідарний фонд • Транспорт (Навігаційна система Галілео) • Транс'європейські мережі • Цифровий порядок денний для Європи Культура Гасло • Громадянство (Паспорт) • Демографія • Водійське посвідчення • Освіта • Інститут інновацій та технології • Мови • Релігія • Спорт • Свята • Телефонні коди • Символи • Статистика • Douzelage • Інтернет Списки Агенції • Скликання Європейської Ради • Директиви • Політичні партії • Головування • Найвищі хмарочоси • Автомобільні знаки • Абревіатури та жаргон Теорія Наддержавність • Міждержавність • Європа різних швидкостей • Євросфера