Гасло Європейського Союзу — Вікіпедія

«In varietate concordia» (з лат. Єдність у різноманітті) — офіційне гасло Європейського Союзу. Прийняте 2000 року. Перекладене на 24 офіційні мови ЄС. Згідно з рішенням Європейської комісії, гасло означає, що європейці єдині у спільній праці на користь миру й добробуту, і що багато різноманітних культур, традицій і мов Європи є позитивним чинником для цього континенту. Один з символів Європейського Союзу, поряд із прапором та гімном. Хоча після Лісабонського договору символи ЄС не є юридично обов'язковими для шістнадцяти країн-членів, але вони заявили в документі, що додається до декларації, про зобов'язання використовувати їх у громадських місцях. Європейський парламент також змінив внутрішні правила, щоб частіше використовувати символи.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Проєкт ла Прері[ред. | ред. код]

У квітні 1998 року Патрік ла Прері в газеті «Ouest-France» запропонував організувати конкурс гасел серед старшокласників тодішніх 15 країн-члені ЄС.[2][3] А метою було відзначити 50-річчя від дня підписання знаменитої декларації про наднаціональне об'єднання Робера Шумана, який вважається одним із батьків-засновників Європейського Союзу.[4]

У 1998 році Європейський Союз уже мав прапор і гімн та збирався випустити валюту — євро. Але, союз ще не створив гасла, і вирішили провести конкурс. Патрік ла Прері знайшов двох спонсорів: французький музей про Другу світову війну «Військовий меморіал у Кані[en]» і компанію «France Telecom».[5] Загалом знайшли 40 партнерів-газет у Франції та інших країнах-членах ЄС[6] (як «La Repubblica» в Італії;[7] «Le Soir» у Бельгії,[8] «The Irish Times» в Ірландії, «Berliner Zeitung» у Німеччині; «The Guardian» у Сполученому Королівстві[9]).

Конкурс розпочався 31 березня 1999 року з відкриття офіційного вебсайту «devise-europe.org», під керівництвом «France Telecom». Вебсайт містив педагогічну документацію, створену офісом проєкту, що розташований біля меморіалу в Кані; а також документацію та реєстрації форми для вчителів на 11-ти європейських мовах (і каталонською). Існувала й англомовна версія сайту. Гасло конкурсу: «La seule récompense sera d'avoir écrit une page d'histoire de l'Europe» (укр. Єдиним призом стане написання сторінки в історії Європи).[2][5]

Конкурс[ред. | ред. код]

У вересні, на початку навчального року 1999—2000 року, провели конкурс. Усього брали участь 2575 класів, серед учнів від 10 до 19 років. За єдиним правилом гасло не повинно бути довшим 12-ти слів, а супровідним поясненням — не більше 1500 символів місцевою мовою (а також англійською).[5] До закінчення конкурсу 15 січня 2000 року було подано понад 2000 варіантів.[5] Лексичний аналіз цього корпусу з 400 000 слів виконала компанія «Taylor Nelson Sofres» і виявила найпопулярніші слова як: «Європа» (англ. Europe), «мир» (англ. peace), «єдність» (англ. unity), «союз» (англ. union), «разом» (англ. together), «майбутнє» (англ. future), «відмінність» (англ. difference), «надія» (англ. hope), «солідарність» (англ. solidarity), «рівність» (англ. egality), «свобода» (англ. liberty), «різноманітність» (англ. diversity), «повага» (англ. respect).[10] Це дослідження використовували журі під час національного відбору. У лютому 2000 року 15 країни-члени ЄС відібрали по 10 кандидатів для оцінки журі, що відповідальні за європейський відбір. Усі 142 гасла перекладено на 11 офіційних європейських мов. 11—12 квітня 2000 року 7 відібраних варіантів вирушило до Брюселя на оцінювання Вищим журі.[5]

Гасло ЄС[ред. | ред. код]

4 травня 2000 року в Європейському парламенті в Брюсселі понад 500 школярів з 15 класів ЄС-15 зібрали для оголошення гасла, обраного Вищим журі з 15 членів (у складі нього були: канцлер Австрії Франц Вранський; екс-міністр закордонних справ Італії Сусанна Аньєллі, колишній бельгійський астронавт Дірк Фрімут, екс-міністр закордонних справ Данії Уффе Еллеманн-Йенсен, люксембурзький історик Гілберт Трауш, екс-президент Бундестагу Ріта Зюсмут, ірландський сенатор Мері Генрі, екс-президент Великої Британії Рой Дженкінс та екс-президент Франції Жак Делор).[10]

Гасло фр. Unité dans la diversité (укр. Єдність у різноманітті) презентували на синьому фоні, позаду 24-го голови Європейського парламенту Ніколь Фонтен. Воно було перекладене одинадцятьма офіційними мовами ЄС та латинською мовою («In varietate concordia»). Його створила люксембурзька молодь, і виголошений головою журі Жаком Делором, який додав до нього слово «Європа» (англ. Europe).

19—20 червня 2000 року офіційно не ратифікований 15 головами Європейської ради. Однак, президент Ніколь Фонтен заявила: «Я хочу, щоби це стало гасло усіх наших установ, як прапор і гімн» (англ. I want it to become the motto of all institutions, just as we have a flag and anthem).[11]

Шість відхилених гасел: «Мир, свобода, солідарність» (англ. Peace, Liberty, Solidarity), «Наші відмінності — наша сила» (англ. Our differences are our strength), «Об'єдналися заради миру і демократії» (англ. United for peace and democracy), «Об'єднані на свободі» (англ. United in liberty), «Старий континент, нова надія» (англ. An old continent, a new hope) та «Усі різні, усі європейці!» (англ. All different, all Europeans!).[10]

Саміт Європейської Ради (2000)[ред. | ред. код]

19 червня 2000 року Ніколь Фонтен на саміті Європейської Ради в Санта-Марія-да-Фейра завершила промову словами «єдність у різноманітті»:

Очікуючи підсумок ширшого обговорення щодо майбутнього Європи з 28 членів, цим громадянам потрібні: відчинені й довготривалі установи, і єдність у різноманітті, цитуючи гасло, що прийняте декілька днів тому 80000 молодими європейцями[12]
Оригінальний текст (фр.)
En attendant l’aboutissement d’une réflexion bien plus vaste sur le devenir d’une Europe à 28, ces citoyens ont besoin d’idées claires : des institutions lisibles et durables assurant l'unité dans la diversité, pour reprendre la devise adoptée il y a quelques semaines par 80.000 jeunes de nos pays.

З тих пір гасло стали використовували ще кілька європейських політиків під час виступів у Страсбурзі: президент Європейської комісії Романо Проді «Наша справжня сила це „єдність у різноманітті“» (4 липня 2001 року);[13] італійський доповідач Джорджіо Руффоло «Отже, гаслом звіту було обрано вираз „єдність у різноманітті“» (4 вересня 2001 року);[14] австрійський член Європарламенту Пауль Рюбіг «Європа — це, зрештою, єдність у різноманітті» (10 квітня 2002 року);[15] іспанський член Європарламенту Раймон Обіолс «Учора президент Європейської ради завершив свою промову, вимовивши майбутній європейський девіз: єдність у різноманітті» (4 вересня 2003 року).[16]

Європейська Конституція (2004)[ред. | ред. код]

2004 року гасло було додано до статті I-8 проєкту Конституції ЄС, і було дещо модифіковане в англомовній версії як «United in Diversity»:[17]

Стаття I-8
Символи Союзу
Прапором Союзу є коло з дванадцяти золотих зірок на блакитному тлі.
Гімн Союзу узятий з «Оди радості» на музиці «Дев'ятої симфонії» Людвіга ван Бетховена.
Гасло Союзу: «Єдність у різноманітті».
Валютою Союзу є євро.
День Європи відзначається 9 травня у всьому Союзі.
Оригінальний текст (англ.)
Article I-8
The symbols of the Union
The flag of the Union shall be a circle of twelve golden stars on a blue background.
The anthem of the Union shall be based on the 'Ode to Joy' from the Ninth Symphony by Ludwig van Beethoven.
The motto of the Union shall be: 'United in diversity'.
The currency of the Union shall be the euro.
Europe day shall be celebrated on 9 May throughout the Union.

День Європи (2005)[ред. | ред. код]

9 травня 2005 року Європейська комісія до Дня Європи випустила листівки зі символами Європи: прапор, гімн і гасло («United in diversity»). Не вистачало лише євро.[18] На офіційному плакаті також додали напис «United in diversity».[19] Гасло потім стали використовувати щороку на Дні Європи.[20]

Лісабонський договір (2007)[ред. | ред. код]

Лісабонський договір 2007 року не містить жодної статті, присвяченої символам ЄС. Але він зберіг значну частину проєкту конституції 2004 року.[21] Проте, до нього додається декларація 16 країн-членів, які підтвердили визнання символів ЄС.[22] Пізніше Парламент також змінив внутрішні правила, щоб частіше використовувати символи та друкувати їх на усіх документах.[23][24]

Переклади[ред. | ред. код]

Офіційні

4 травня 2000 року гасло було перекладено на 11 мов країн-членів ЄС. 2004 року для проєкту Конституції ЄС його переклали на 23 мови, включно з болгарською і румунською. 2007 року — ірландською, а 2013 — хорватською.[25]

Неофіційні

Існують неофіційні переклади як:

А також країн-кандидатів до ЄС:

  • ісл. Sameinuð í fjölbreytileika[26]
  • мак. Обединети во различноста[27][28]
  • серб. Уједињени у различитости / Ujedinjeni u različitosti[29]
  • тур. Çeşitlilikte birlik[30]
  • укр.Єдність у різноманітті

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Declaration by the Kingdom of Belgium, the Republic of Bulgaria, the Federal Republic of Germany, the Hellenic Republic, the Kingdom of Spain, the Italian Republic, the Republic of Cyprus, the Republic of Lithuania, the Grand-Duchy of Luxembourg, the Republic of Hungary, the Republic of Malta, the Republic of Austria, the Portuguese Republic, Romania, the Republic of Slovenia and the Slovak Republic on the symbols of the European Union. Final Act. Council of the European Union. 3.12.2007. с. 267. Архів оригіналу (PDF) за 16 березня 2021. Процитовано 27 січня 2021.(англ.)
  2. ↑ а б Fornäs, Johan (2012). Signifying Europe. Intellect Books. с. 105—106. ISBN 978-1-84150-521-3.(англ.)
  3. ↑ Patrick La Prairie (5 жовтня 2000). Students give a name to Europe (Les élèves donnent une devise à l'Europe). Congrès Newropeans. Архів оригіналу за 29 червня 2004. Процитовано 27 січня 2021.(фр.)
  4. ↑ Patrick La Prairie (5 жовтня 2000). Les élèves donnent une devise à l'Europe. Newropeans Networks. Процитовано 27 січня 2021. {{cite web}}: |archive-url= вимагає |archive-date= (довідка)
  5. ↑ а б в г д Patrick La Prairie (27/02/2009). Une devise pour l'Europe. Ouest-France. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  6. ↑ Curti Gialdino, Carlo (2005). I simboli dell'Unione europea : bandiera, inno, motto, moneta, giornata. Roma: Istituto poligrafico e Zecca dello Stato, Libreria dello Stato. с. 130—132. ISBN 88-240-2503-X. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.(фр.)(англ.)(італ.)
  7. ↑ E ora l' Europa cerca un motto (англ.). La Repubblica. 04.03.2000. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.(італ.)
  8. ↑ Une devise de compromis pour l'Europe. Le Soir. 05.05.2000. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.(фр.)
  9. ↑ Members of the European Media Jury and of the European Grand Jury for the ‘Motto for Europe' competition. CVCE. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  10. ↑ а б в A motto for Europe (Une devise pour l'Europe), "Europa: in varietate concordia", by R. Urbain, excerpt from the official press file (published by the Luxembourg class that was at Brussels). Архів оригіналу за 8 червня 2009. Процитовано 27 січня 2021.
  11. ↑ A compromise motto for Europe. Le Soir. 5 травня 2000. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  12. ↑ Nicole Fontaine (19 de junio de 2000). Speech by Nicole Fontaine, President of the European Parliament at the Meeting of the European Council in Feira. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 27 січня 2021.(фр.)
  13. ↑ Debates - Wednesday, 4 July 2001 - Programme of the Belgian presidency. www.europarl.europa.eu. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  14. ↑ Debates - Tuesday, 4 September 2001 - Cultural cooperation in the EU. www.europarl.europa.eu. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  15. ↑ Debates - Wednesday, 10 April 2002 - Question Time (Council). www.europarl.europa.eu. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  16. ↑ Debates - Thursday, 4 September 2003 - Regional and lesser-used languages – enlargement and cultural diversity. www.europarl.europa.eu. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  17. ↑ Faingold, Eduardo D. (2019). Language Rights and the Law in the European Union. Springer Nature. с. 38—39. ISBN 978-3-030-33012-5.(англ.)
  18. ↑ Postcard showing the symbols of the European Union (2005). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  19. ↑ Europe Day 2005 poster — English version [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Día de Europa. Unión Europea (англ.). 16 червня 2016. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  21. ↑ Kuijper, Pieter Jan; Amtenbrink, Fabian; Curtin, Deirdre; Witte, Bruno De; McDonnell, Alison (28 вересня 2018). 8.2 The Treaty of Lisbon. The Law of the European Union and the European Communities. Kluwer Law International B.V. Процитовано 27 січня 2021.(англ.)
  22. ↑ Declaration (No 52). Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  23. ↑ EU Parliament set to use European flag, anthem. EU Business. 11 вересня 2008. Архів оригіналу за 12 September 2008. Процитовано 12 вересня 2008.
  24. ↑ Kubosova, Lucia (9 жовтня 2008). No prolonged mandate for Barroso, MEPs warn. EU Observer. Архів оригіналу за 10 жовтня 2008. Процитовано 9 жовтня 2008.
  25. ↑ The EU motto. European Union (англ.). 16 червня 2016. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  26. ↑ Sendinefnd ESB á Íslandi. Архів оригіналу за 22 жовтня 2015. Процитовано 27 січня 2021.
  27. ↑ Letter from the foreign minister Milokoski to Mr. Leonard Orban, multilingualism commissioner This version is used in the translations produced by the Macedonian government about the multilingualism questions; e.g., the bilingual letter from July 28, 2008 [Архівовано 16 липня 2011 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Писмо на мнр Милошоски до Леонард Орбан, комесар за повеќејазичност во Европска комисија same document in Macedonian language instead of English [Архівовано 16 липня 2011 у Wayback Machine.]
  29. ↑ Делегација Европске комисије у Републици Србији / Delegacija Evropske komisije u Republici Srbiji. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  30. ↑ Article about the European Union on the Turkish Wikipedia tr:Avrupa Birliği

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гасло_Європейського_Союзу&oldid=40620098