Фінська заявка на вступ до ЄС |
---|
|
Статус |
---|
Держава-членкиня ЄС |
Заявку подано | 1 липня 1991 |
---|
Прогрес |
---|
Фінляндія вступила до ЄС — 1 січня 1995 |
Хід скринінгу | |
---|
Закриті розділи | |
---|
Хід ратифікації | |
---|
|
Статистичне порівняння |
---|
| Європейський Союз | | Населення | ▼ 447,007,596[1] | | Площа | 4,233,262 км2 1,634,472 sq mi | | ВВП (ПКС) | ▲ $21,5 трлн.[2] Повний ▲ $48,304[2] На душу населення | | ВВП (номінал) на душу населення | $17,0 трлн.[2] Повний $40,995[2] На душу населення | | ІЛР | ▲ 0,911 | | Джині | 30.2 | | | Відмінності після вступу до ЄС | Увесь ЄС | | Середній член ЄС | | | | Сер. населення членів | | | Сер. площа членів | | | ВВП | | | ВВП на душу населення | | | | |
Вебсайт |
Вступ Фінляндії до Європейського Союзу (фін. Suomen liittyminen Euroopan unioniin) — процес, за допомогою якого Фінляндської Республіки приєдналася до Європейського Союзу 1 січня 1995 року. Таким чином, Європейський Союз був розширений до 15 держав.
Референдуми та договір про приєднання[ред. | ред. код]
За результатами двох референдумів (Фінляндія та Аландські острови) Фінляндія підписала Корфуський договір у 1994 році та приєдналася до Європейського Союзу. Аландські острови підписують спеціальний протокол, що підтверджує конкретні положення, що стосуються його статусу по відношенню до Фінляндії та Європейського Союзу.
Питання членства в Фінляндії[ред. | ред. код]
Питання про Аландські острови постало ще до приєднання Фінляндії; Аландські острови — один із 19 регіонів Фінляндії, вони мають велику автономію та користується статусом асоційованої вільної держави. Ця автономія закріплена в Конституції Фінляндії, а єдиною офіційною мовою Аландських островів є шведська. Мовою навчання є шведська, а фінська, поряд з французькою та німецькою, є факультативним предметом; 5 % фіномовного населення не є визнаною меншиною, тоді як материкова Фінляндія є двомовною.[3] Ось чому на архіпелазі було проведено окремий референдум і до договору про приєднання Фінляндії додано спеціальний протокол, який визначає умови щодо ПДВ, права спільноти та навіть доступу до спільного ринку.[4]