Багатосторонні відносини — Вікіпедія

Багатосторонні відносини (також полілатеральні відносини, мультилатералізм) — державні контакти між трьома і більше країнами у політичній, економічній, культурній, інформаційній областях.

Ці країни пов'язуються одне з одним безпосередньо, або через одну з них, що відіграє важливішу роль ніж інші^[1].

Міжнародна кооперація[ред. | ред. код]

Міжнародна кооперація — взаємодія двох чи більше суб'єктів господарської діяльності, серед яких хоча б один є іноземним, при якій здійснюється спільна розробка або спільне виробництво, спільна реалізація кінцевої продукції та інших товарів на основі спеціалізації у виробництві проміжної продукції (деталей, вузлів, матеріалів, а також устаткування, що використовується у комплексних поставках) або спеціалізації на окремих технологічних стадіях (функціях) науково-дослідних робіт, виробництва та реалізації з координацією відповідних програм господарської діяльності.

Див. також[ред. | ред. код]

• Двосторонні відносини

Література[ред. | ред. код]

• Н. Л. Яковенко. Дипломатія багатостороння // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
• Kathryn C. Lavelle, The Challenges of Multilateralism (New Haven: Yale University Press, 2020). ISBN 9780300230451
• Nicola Contessi, "Multilateralism" in Joel Krieger (ed.) Oxford Companion to International Relations (New York, NY: Oxford University Press, 2014), pp. 96–101.
• Edward Newman, Ramesh Rhakur and John Tirman, Multilateralism Under Challenge (Tokyo: United Nations Press, 2006).

Примітки[ред. | ред. код]