Відносини Сирія — Європейський Союз — Вікіпедія

Відносини Сирія — Європейський Союз
Європейський Союз
Європейський Союз
Сирія
Сирія

Європейський Союз (ЄС) і Сирійська Арабська Республіка підписали між собою дві угоди. Однак через репресії сирійського уряду проти своєї опозиції ЄС вводить ембарго на Сирію.[1] З 2011 року ЄС підтримує опозиційну Сирійську національну раду і закликає нинішній уряд піти у відставку, скасувати режим надзвичайного стану (що діє з 1962 року) та провести в країні демократичні перетворення.[2] З 2012 року вона визнає опозицію легітимним представником сирійського народу.[3]

На початку 2012 року кілька країн-членів ЄС, у тому числі Франція, Сполучене Королівство, Італія та Нідерланди, закрили свої посольства в Дамаску.[4]

Угоди[ред. | ред. код]

У 1977 році ЄС і Сирія підписали Угоду про співробітництво, яка регулює відносини, яка служить основою для відносин з ЄС. [5] У 2004 та 2008 роках між ЄС та Сирією було укладено нові двосторонні угоди.[5] Сирія також приєдналася до Європейського Союзу для Середземномор'я (а раніше до Барселонського процесу) і Європейської політики сусідства, але не отримує повної вигоди до застосування Угоди про асоціацію між ЄС та Сирією, яка була підписана в 2009 році[6] і була призупинена Союз Середземномор'я у 2011 році.[7][8]

З 2011 року[ред. | ред. код]

Башар аль-Асад

Після громадянського повстання в Сирії навесні 2011 року та ескалації насильства та порушень прав людини ЄС призупинив двостороннє співробітництво з сирійським урядом і заморозив проект Угоди про асоціацію. Відтоді ЄС також призупинив участь сирійської влади у своїх регіональних програмах. Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) призупинив усі кредитні операції та технічну допомогу. ЄС запровадив, а потім розширив цілеспрямовані санкції, включаючи ембарго на поставки зброї, заморожування активів і заборону на поїздки для членів уряду, а також нафтове ембарго. Таким чином, Сирія припинила своє членство та участь у Середземноморському Союзі. Представництво ЄС у Сирії залишалося відкритим до грудня 2012 року.[3] У грудні 2012 року ЄС визнав Національну коаліцію сирійських революційних і опозиційних сил «законними представниками» сирійського народу.[3]

ЄС є членом Групи друзів Сирії.

Торгівля[ред. | ред. код]

До війни ЄС був найбільшим торговельним партнером Сирії з експортом товарів ЄС до Сирії на 3,6 млрд євро та 3,5 млрд євро з сирійського експорту до ЄС. Загальна торгівля становила 7,18 мільярдів євро в 2010 році, і ЄС є найбільшим торговельним партнером Сирії з 22,5% її торгівлі (Сирія є 50-м у ЄС). [9] Двостороння торгівля скоротилася після війни до 1,45 мільярда євро в 2013 році, що на 91% скоротилося експорту із Сирії та на 61% експорту з ЄС порівняно з 2011 роком.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Syrian Arab Republic, European External Action Service
  2. EU takes first step toward recognition of anti-Assad council, EU Observer 10 October 2011
  3. а б в г European Commission Memo on Syria, 2014
  4. Goldman, Yoel (15 березня 2013). Saudi Arabia, Italy and Holland. The Times of Israel. Процитовано 11 серпня 2013.
  5. а б EU-Syria relations, factsheet, Bruxelles, 14/07/2016 - 23:22, UNIQUE ID: 141215_01
  6. Agreements EU delegation to Syria
  7. Union for the Mediterranean: time for parliaments to play their role - News. European Parliament. 22 березня 2013. Процитовано 18 лютого 2019.
  8. List of Member States of the Union for the Mediterranean. Union for the Mediterranean - UfM. Процитовано 18 лютого 2019.
  9. Bilateral relations Syria, European Commission

Посилання[ред. | ред. код]