Розширення Європейського Союзу (2007) — Вікіпедія

Розширення Європейського Союзу
Попередник	Розширення Європейського Союзу
Наступник	Розширення Європейського Союзу (2013)
Дата й час	1 січня 2007

Розширення Європейського Союзу у 2007 році приєднало Болгарію та Румунію до Європейського Союзу 1 січня 2007 року. Це розширення розглядається Європейською комісією як частина тієї ж хвилі (п'ятої), що і розширення 2004 року^[1].

Передумови розширення ЄС[ред. | ред. код]

Після Другої Світової Війни Європа була розділена на дві зони впливу — американську і радянську. До кінця 1980-х років, СРСР під впливом внутрішніх факторів почав втрачати позиції в Центральній та Східній Європі, і результатом цього стали послідовні падіння комуністичних режимів у 1989, а згодом і розпад СРСР у 1991. У 1994 Румунія і Болгарія підписали договір про асоціацію з Європейським Союзом і мали підготуватися до вступу в ЄС. У 1995 році були подані заявки цих двох країн на членство в Євросоюз, і це мало відбутися у 2004 році разом з країнами Вишеградської групи (Польща, Угорщина, Чехія і Словаччина), Литвою, Латвією, Естонією, Словенією, Мальтою та Кіпром, але прийняти ці дві країни було вирішено в 2007 році, так як на думку Європейської Комісії в економіках цих країн було занадто багато соціалістичних пережитків.

Європейська рада в Брюсселі 17 грудня 2004 року підтвердила завершення переговорів про вступ Болгарії та Румунії. 26 вересня 2006 року Європейська комісія ще раз підтвердила цю дату, оголосивши також, що Болгарія та Румунія не зустрінуть прямих обмежень, але прогрес у певних сферах – реформа судової системи, ліквідація корупції та боротьба з організованою злочинністю – суворо контролюється.

Кирилиця[ред. | ред. код]

Після приєднання, кирилиця стала третім офіційним алфавітом в ЄС, після латинського і грецького алфавітів. Кирилиця також показана на банкноті євро і національній (аверс) стороні болгарської монети євро. ЄЦБ і Європейська комісія наполягала, що Болгарія повинна змінити офіційну назву валюти ЕВРО (як прийнято в болгарській мові) на EУPO, стверджуючи, що валюта повинна мати стандартне написання і вимову в Європейському Союзі.

Це питання було остаточно вирішено на користь Болгарії в 2007 на Саміті ЄС у Лісабоні, що дозволило використовувати кирилицю на всіх офіційних документах ЄС.^[2]

Після вступу Болгарії до ЄС, нова серія банкнот євро вийшла з написом «EBPO», а також скорочення «ЄЦБ» (від болг. Европейска централна банка).^[3]

Договір[ред. | ред. код]

Дата приєднання, 1 січня 2007 року, була визначена на саміті в Салоніках у 2003 році та підтверджена в Брюсселі 18 червня 2004 року. Болгарія, Румунія та ЄС-25 підписали Договір про приєднання 25 квітня 2005 року в люксембурзькому абатстві Ноймюнстер.

У моніторинговому звіті Європейської Комісії від 26 вересня 2006 року було підтверджено, що дата вступу – 1 січня 2007 року. Останній документ про ратифікацію Договору про приєднання було передано на зберігання італійському уряду 20 грудня 2006 року, таким чином гарантуючи, що він набув чинності 1 січня 2007 року.

Обмеження в роботі[ред. | ред. код]

Деякі країни-члени ЄС вимагали від болгар і румунів отримання дозволу на роботу, тоді як члени всіх інших старих держав-членів не вимагали. У Договорі про приєднання 2005 року було положення про перехідний період, щоб кожна стара країна-член ЄС могла ввести такі перехідні періоди 2+3+2. Планувалося, що обмеження будуть діяти до 1 січня 2014 року – через 7 років після їх приєднання.^[4][5][6]

Решта зони включення[ред. | ред. код]

Болгарія та Румунія стали членами 1 січня 2007 року, але деякі сфери співпраці в Європейському Союзі стосуються Болгарії та Румунії пізніше. Це:

• Шенгенська зона
• Єврозона (див. Розширення єврозони)

Моніторинг[ред. | ред. код]

Хоча обидві країни були прийняті, стурбованість корупцією та організованою злочинністю все ще залишалася високою. У результаті, хоча вони приєдналися, вони підлягали моніторингу з боку Європейської комісії через Механізм співпраці та перевірки (CVM). Спочатку його було створено протягом трьох років після вступу, але воно продовжувалося нескінченно, і, хоча він підкреслював корупцію та чинив певний тиск для продовження реформ, йому не вдалося змусити дві країни завершити реформи, і корупція зберігається.^[7][8] Однак у 2019 році Європейська комісія заявила, що прийме Болгарію до Шенгенської зони за її зусилля проти корупції.^[9]

Комісари[ред. | ред. код]

Договір про приєднання надав Болгарії та Румунії місце, як і будь-яку іншу державу, у Комісії. Болгарія з 1 січня 2007 року по 31 жовтня 2009 року висунула кандидатуру Меглену Куневу від NDSV, яка була призначена уповноваженим із захисту прав споживачів у Комісії Баррозу. Її висунув у 2006 році тодішній прем'єр-міністр Болгарії Сергій Станішев. Румунія висунула кандидатуру Леонарда Орбана, незалежного, який був призначений комісаром з питань багатомовності в Комісії Баррозу, з 1 січня 2007 року по 31 жовтня 2009 року. Його висунув у 2006 році попередній прем'єр-міністр Румунії Келін Попеску-Терічану. Обидва були затверджені парламентом, щоб вони стали комісарами після вступу.

Депутати Європарламенту[ред. | ред. код]

Після вступу 18 євродепутатів Болгарії та 35 спостерігачів від Румунії стали повноправними представниками з правом голосу, доки кожна держава не провела вибори на ці посади, які мали відбутися до кінця року. Вибори в Болгарії відбулися 20 травня 2007 року, а в Румунії – 25 листопада 2007 року.

Див. також[ред. | ред. код]

• Договір про приєднання (2005)
  • Розширення Європейських Співтовариств (1973)
  • Розширення Європейських Співтовариств (1981)
  • Розширення Європейських Співтовариств (1986)
  • Розширення Європейського Союзу (1995)
  • Розширення Європейського Союзу (2004)
  • Розширення Європейського Союзу (2013)

Примітки[ред. | ред. код]

п о р Розширення та партнери Європейського Союзу Історія Створення (1958) 6 членів:  Бельгія відносини  Франція відносини Західна Німеччина відносини  Італія відносини  Люксембург відносини Нідерланди відносини 1-е розширення (1973) 9 членів: Данія вступ відносини  Ірландія вступ відносини Сполучене Королівство вступ відносини 2-е розширення (1981) 10 членів:  Греція вступ відносини 3-є розширення (1986) 12 членів:  Іспанія вступ відносини  Португалія вступ відносини Возз'єднання Німеччини (1990) 12 членів: Східна Німеччина інтеграція відносини 4-е розширення (1995) 15 членів:  Австрія вступ відносини  Швеція вступ відносини  Фінляндія вступ відносини 5-е розширення (2004) 25 членів:  Естонія вступ відносини Кіпр вступ відносини Латвія вступ відносини  Литва вступ відносини Мальта вступ відносини  Польща вступ відносини Словенія вступ відносини Словаччина вступ відносини  Угорщина вступ відносини  Чехія вступ відносини 6-е розширення (2007) 27 членів:  Болгарія вступ відносини  Румунія вступ відносини 7-е розширення (2013) 28 членів:  Хорватія вступ відносини Кандидатки Ведуть переговори  Албанія статус відносини Боснія і Герцеговина статус відносини  Грузія статус відносини Північна Македонія статус відносини  Сербія статус відносини Чорногорія статус відносини  Молдова статус відносини  Україна статус відносини Заморожені переговори  Туреччина статус відносини Заявниці  Косово статус відносини Партнерські відносини Східне партнерство  Азербайджан відносини  Білорусь відносини  Вірменія відносини Північний вимір Ісландія статус відносини Норвегія статус відносини  Росія відносини Середземноморський союз Алжир відносини Єгипет відносини Ізраїль відносини Йорданія відносини Ліван відносини Мавританія відносини Монако відносини Марокко відносини відхилений вступ Палестина відносини Сирія відносини призупинено Туніс відносини Митний союз  Андорра відносини Сан-Марино відносини Угоди про вільну торгівлю  Велика Британія вихід відносини Угода про торгівлю та співробітництво Ліхтенштейн відносини  Швейцарія статус відносини Інші географічно країни Європи  Ватикан відносини  Казахстан відносини Статистика Критерії Вихід

п о р Європейський Союз у темах Історія Хронологія До 1945 • 1945–1957 • 1958–1972 • 1973–1993 • 1993–2004 • з 2004 Попередники Європейська спільнота з вугілля та сталі (1951–2002) • Європейська економічна спільнота (1958–1993/2009) • Євратом (з 1958) • Європейські спільноти (1967–1993/2009) • Правосуддя та внутрішні справи (1993–2009) • Хронологія ЄС Управління Інституції Парламент • Рада • Рада Союзу • Комісія • Суд • Центральний банк • Рахункова палата Агенції Євроюст • Європол • Frontex • Довкілля • Реконструкція • Профілактика та контроль захворюваності • Лікарські засоби • Євростат • Європейський поліційний коледж Посади Голова ради • Голова парламенту • Голова комісії • Верховний представник • Омбудсмен • Європейський комісар з цифрової економіки та суспільства Політика Співпраця • Політичні системи в ЄС • Вибори • Округи Європейського парламенту • Фракції Європейського парламенту • Політичні партії • Розширення (1995 • 2004 • 2007 • 2013 • подальше) • Інтеграція • Пан'європеїзм • Євроскептицизм • Зовнішня політика • Євроміф • Спільна торговельна політика • Спільна транспортна політика • Вихід із Європейського Союзу Право Доробок спільноти • Закон про конкуренцію • Закон про авторське право • Директива • Вісник • Чотири свободи (Переміщення робочої сили) • Законодавча процедура • Постанова • Шенгенська угода • Хартія з прав людини • Договори (Право на неучасть) • Європейська громадянська ініціатива • Тісніша співпраця Географія Кордони • Крайні точки • Найбільші міста • Найбільші агломерації • Найбільші метрополійні території • Країни-члени • Спеціальні території • Регіони Економіка Валюти • Спільна сільськогосподарська політика • Спільна рибна політика • Соціальна політика Європейського Союзу • Бюджет • Євро • Центральний банк • Інвестиційний банк • Інвестиційний фонд • Фонд фінансової стабільності • Єврозона • Енергетична політика • Регіональна політика • Внутрішній ринок • Солідарний фонд • Транспорт (Навігаційна система Галілео) • Транс'європейські мережі • Цифровий порядок денний для Європи Культура Гасло • Громадянство (Паспорт) • Демографія • Водійське посвідчення • Освіта • Інститут інновацій та технології • Мови • Релігія • Спорт • Свята • Телефонні коди • Символи • Статистика • Douzelage • Інтернет Списки Агенції • Скликання Європейської Ради • Директиви • Політичні партії • Головування • Найвищі хмарочоси • Автомобільні знаки • Абревіатури та жаргон Теорія Наддержавність • Міждержавність • Європа різних швидкостей • Євросфера