Європейський омбудсман — Вікіпедія

Європейський омбудсман англ. European Ombudsman
Логотип офісу Європейського омбудсмана
Посаду обіймає Емілі О'Рейлі[en] від 1 жовтня 2013
Місце	Страсбург, Франція
Призначає	Європейський парламент
Термін каденції	5 років Термін дії повноважень Європейського парламенту
Створення	1993
Перший на посаді	Якоб Седерман
Платня	€ 252.000 на рік[1]
Вебсайт	ombudsman.europa.eu

Європейський Союз

Це одна із статей, що входять до серії: Політичний устрій Європейського Союзу

Європейський парламент Голова: Роберта Мецола Найбільші фракції: Манфред Вебер: ЄНП Іратхе Гарсія: СіД 9-а сесія Депутат Європарламенту (705) 2019—2024 Бюро: Заступники Голови Квестор Конференція Законодавча процедура Комітети

Рада ЄС Головування: Швеція У складі: Загальна політика Зовнішня політика Економічна політика Єврогрупа Законодавча процедура Голосування Секретаріат Генеральний секретар Комітет

Європейська рада Голова: Шарль Мішель Партії Саміти

Європейська комісія Комісія фон дер Ляєн Президент: Урсула фон дер Ляєн Віцепрезиденти Комісари Генеральний секретар

Суд ЄС Суд ЄС Суд загальної юрисдикції Трибунал цивільної служби Члени суду Постанови

Інші установи Центральний банк: Голова ЄСЦБ Євро EMU Єврозона Європейський суд аудиторів: Бюджет ЄС OLAF Інвестиційний банк Комітет регіонів СЕК Омбудсмен Інші органи Агентства Національні парламенти

Внутрішня політика Бюджет «Чотири свободи»: Економічна зона Спільний ринок Зона FS&J Шенген Політика: Сільськогосподарська Енергетична Рибна Регіональна Громадянство: Ідентичність Пан'європеїзм Євроскептицизм Інтеграція: Наддержавність Єврофедералізм СШЄ Європа різних швидкостей Право на неучасть Тісніша співпраця Вихід із ЄС

Зовнішня політика Верховний представник: Жозеп Боррель Служба зовнішніх справ Спільна зовнішня політика Безпека та оборона Розширення

Вибори 1979, 1984, 1989 1994, 1999, 2004 2009 2014 2019 Політичні партії: ЄНП СіД ЄКР АЛДЄ ЄВА ЄКР ЛЗП Зелені — ЄВА ЄОЛ/ЛЗП ЄСПД Незалежні Виборчі округи Референдуми

Право Спільні досягнення: Верховенство Субсидіарність Договори: Римські договори (1957) Договір злиття (1965) Єдиний європейський акт (1986) Маастрихтський договір (1992) Амстердамський договір (1997) Ніццький договір (2001) Лісабонська угода (2007) Хартія основних прав Членство п о р

Європе́йський омбудсма́н (англ. European Ombudsman) — омбудсман Європейського Союзу; посадова особа, уповноважена приймати та розглядати скарги від громадян і резидентів ЄС на адміністративні порушення в інституціях та установах об'єднання.

Історія[ред. | ред. код]

Посаду Європейського омбудсмана було запроваджено Маастрихтським договором у 1993 році. «Статутом Європейського омбудсмана» є Рішення Європарламенту від 9 березня 1994 «Про правила та загальні умови регулювання виконання обов'язків омбудсмана»^[2].

Першим посаду Європейського омбудсмана обійняв Якоб Седерман у 1995 році і, на той час, в його офісі був лише один працівник — секретар^[3]. У 2003 році Седермана змінив Нікіфорос Діамандурос, він залишався на цій посаді майже 10 років. Склавши свої повноваження омбудсмана в Ірландії, з 1 жовтня 2013 офіс Європейського омбудсмана очолила Емілі О'Рейлі (Emily O'Reilly)^[4]. Вона ж стала першою жінкою на цій посаді.

Офіс Європейського омбудсмана розміщується у Страсбурзі (Франція)^[5]. Наразі в ньому працює майже 90 співробітників, більшість з яких є юристами та володіє декількома мовами — задля забезпечення ефективного розгляду звернень усіма 24 офіційними мовами ЄС^[6].

Призначення та звільнення[ред. | ред. код]

Омбудсман призначається після кожних виборів до Європейського парламенту — новообраним парламентом і на строк дії його повноважень (п'ять років), при цьому Європейський омбудсман має право на повторне обрання^[7]. Кандидат повинен бути громадянином ЄС й відповідати вимогам, що висуваються до кандидатів на обіймання найвищих посад у судових органах його країни, або ж мати загальновизнану компетентність та досвід для виконання обов'язків омбудсмана^[2].

Європейський омбудсман, перебуваючи на своїй посаді, не може вести будь-яку іншу діяльність — за винагороду чи без неї^[2]. На вимогу Європейського парламенту, у разі, коли омбудсман більше не відповідає вимогам, необхідним для виконання своїх обов'язків, або вчинив неправомірні дії, за рішенням Суду ЄС, він може бути звільнений з посади^[7].

Обов'язки та повноваження[ред. | ред. код]

Європейський омбудсман уповноважений приймати скарги на незадовільну діяльність всіх інституцій та установ Спільноти, за виключенням Суду ЄС та Суду загальної юрисдикції. Заяву, самостійно або через члена Європарламенту, може подати будь-яка фізична особа — громадянин або резидент Європейського Союзу, а також юридична особа, що має реєстрацію у країнах ЄС^[2]. Вона може бути написана однією з 24 офіційних мов ЄС і подаватися як безпосередньо до офісу омбудсмана, так і надсилатися: листом, факсом або через спеціальну форму на сайті^[8]. Крім того, за бажанням скаржника, заява залишається конфіденційною^[2].

У відповідь омбудсман проводить розслідування: на підставі скарги або за власною ініціативою здійснює відповідні запити. При цьому інституції ЄС зобов'язані надавати йому будь-яку інформацію і доступ до відповідних документів. Виявивши факти порушень, омбудсман сповіщає установу, про яку йдеться, і надсилає їй свої рекомендації. Установа-адресат має три місяці на те, щоб дати докладну відповідь; після чого омбудсман направляє остаточний звіт Європейському парламентові та відповідній установі. Крім того, він сповіщає скаржника про результати свого розслідування^[2]. Акти омбудсмана мають рекомендаційний характер, але загальний рівень виконання цих рекомендацій є досить високим і у 2012 році, зокрема, склав 82 %^[9].

Більшість скарг розглядаються протягом року, але перша відповідь надається заявнику якнайшвидше^[3]. Про результати своєї діяльності омбудсман щорічно звітує у парламенті^[2].

Статистика звернень[ред. | ред. код]

За статистикою найбільше нарікань мешканці ЄС мають на діяльність Європейської комісії — 58,2 % від усіх звернень у 2018 році^[10]. При цьому основними предметами скарг є прозорість в доступі до інформації, якість надання послуг, компетентність, дотримання процедур та регламентів^[10].

З 2011 року лідером за кількістю поданих звернень є Іспанія, за нею — Німеччина, Велика Британія, Польща та Бельгія^[10].

У порівнянні з іншими періодами, рекордну кількість розслідувань за отриманими зверненнями Європейським омбудсманом було відкрито 2018 року^[11][10].

Приклади справ[ред. | ред. код]

• У 2007 році два високопосадовці Єврокомісії прийняли VIP-квитки на матч Кубку світу з регбі від відомого виробника спортивних товарів. Федерація «Друзі Землі Європи», вбачаючи у таких діях конфлікт інтересів, зробила відповідне звернення до Європейського омбудсмана. У відповідь на розслідування й отримані рекомендації від омбудсмана, Європейська комісія визнала, що з її боку було помилкою надавати дозвіл на прийняття квитків чиновниками, а також погодилася змінити внутрішні правила для персоналу щодо отримання знаків уваги^[13][3].
• Дві фармацевтичні компанії у 2009 році звернулися до омбудсмана зі скаргою на Європейську агенцію лікарських засобів, звинувачуючи її в дискримінації: агенція зобов'язала провести дослідження щодо використання їх препарату (кандесартан) для лікування серцевої недостатності у дітей, але при цьому два аналогічні препарати інших виробників (лозартан і валсартан) від необхідності виконання такого аналізу звільнила. За результатами розслідування, що остаточно було закрито у липні 2013 року, омбудсман дійшов висновку, що агенція вчинила правильно і діяла згідно з чинним законодавством, але не змогла забезпечити адекватну прозорість процесу прийняття рішення та не обґрунтувала належним чином його причини скаржникам. Європейська агенція лікарських засобів погодилася із зауваженнями та взяла до опрацювання розроблені омбудсманом рекомендації, які покликані зробити її діяльність більш прозорою, особливо у питаннях захисту здоров'я дітей^[14][15].
• 2012 року до офісу Європейського омбудсмана надійшла скарга про те, що Рада Європейського Союзу не розголошує зміст розробленого проекту документу з переліком спільних кроків щодо встановлення безвізового режиму між ЄС та Росією. Разом з тим, аналогічні документи, що стосувалися Молдови й України, були розміщені у вільному доступі на сайті Ради. Після того, як омбудсман надіслав відповідний запит, Рада Європейського Союзу цей документ опублікувала^[16].

Список омбудсманів[ред. | ред. код]

Країна	Портрет	Ім'я	Період
Фінляндія		Якоб Седерман	1995-2003
Греція		Нікіфорос Діамандурос	2003-2013
Ірландія		Емілі О'Рейлі	з 2013

Див. також[ред. | ред. код]

• Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
• Хартія основних прав Європейського Союзу
• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• The European Ombudsman. Problems with the EU? Who can help you?. — 2011. — ISBN 978-92-9212-381-9.(англ.)
• Статут Європейського омбудсмана [Архівовано 6 листопада 2013 у Wayback Machine.](англ.)
• Глосарій термінів Європейського Союзу [Архівовано 18 квітня 2007 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

• Офіційний сайт Європейського омбудсмана [Архівовано 18 грудня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
• Офіційний сайт Європейського інституту омбудсманів [Архівовано 25 травня 2016 у Wayback Machine.](нім.)

п о р Європейський Союз у темах Історія Хронологія До 1945 • 1945–1957 • 1958–1972 • 1973–1993 • 1993–2004 • з 2004 Попередники Європейська спільнота з вугілля та сталі (1951–2002) • Європейська економічна спільнота (1958–1993/2009) • Євратом (з 1958) • Європейські спільноти (1967–1993/2009) • Правосуддя та внутрішні справи (1993–2009) • Хронологія ЄС Управління Інституції Парламент • Рада • Рада Союзу • Комісія • Суд • Центральний банк • Рахункова палата Агенції Євроюст • Європол • Frontex • Довкілля • Реконструкція • Профілактика та контроль захворюваності • Лікарські засоби • Євростат • Європейський поліційний коледж Посади Голова ради • Голова парламенту • Голова комісії • Верховний представник • Омбудсмен • Європейський комісар з цифрової економіки та суспільства Політика Співпраця • Політичні системи в ЄС • Вибори • Округи Європейського парламенту • Фракції Європейського парламенту • Політичні партії • Розширення (1995 • 2004 • 2007 • 2013 • подальше) • Інтеграція • Пан'європеїзм • Євроскептицизм • Зовнішня політика • Євроміф • Спільна торговельна політика • Спільна транспортна політика • Вихід із Європейського Союзу Право Доробок спільноти • Закон про конкуренцію • Закон про авторське право • Директива • Вісник • Чотири свободи (Переміщення робочої сили) • Законодавча процедура • Постанова • Шенгенська угода • Хартія з прав людини • Договори (Право на неучасть) • Європейська громадянська ініціатива • Тісніша співпраця Географія Кордони • Крайні точки • Найбільші міста • Найбільші агломерації • Найбільші метрополійні території • Країни-члени • Спеціальні території • Регіони Економіка Валюти • Спільна сільськогосподарська політика • Спільна рибна політика • Соціальна політика Європейського Союзу • Бюджет • Євро • Центральний банк • Інвестиційний банк • Інвестиційний фонд • Фонд фінансової стабільності • Єврозона • Енергетична політика • Регіональна політика • Внутрішній ринок • Солідарний фонд • Транспорт (Навігаційна система Галілео) • Транс'європейські мережі • Цифровий порядок денний для Європи Культура Гасло • Громадянство (Паспорт) • Демографія • Водійське посвідчення • Освіта • Інститут інновацій та технології • Мови • Релігія • Спорт • Свята • Телефонні коди • Символи • Статистика • Douzelage • Інтернет Списки Агенції • Скликання Європейської Ради • Директиви • Політичні партії • Головування • Найвищі хмарочоси • Автомобільні знаки • Абревіатури та жаргон Теорія Наддержавність • Міждержавність • Європа різних швидкостей • Євросфера

У соціальних мережах Instagram · Twitter Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво YouTube Тематичні сайти LinkedIn · Quora Словники та енциклопедії Велика данська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Uppslagsverket Finland Довідкові видання UK Parliament thesaurus Нормативний контроль Freebase: /m/016061 · GND: 5195436-9 · ISNI: 0000000122940886 · J9U: 987007260959905171 · LCCN: no97054649 · NKC: vse2005265936 · VIAF: 147022317 · WorldCat: lccn-no97054649