French
DeutschВідносини Святий Престол — Європейський Союз — Вікіпедія
| Відносини Святий Престол — Європейський Союз | |
|---|---|
 | |
 ЄС | .svg){kind=small} Ватикан |
Відносини Святого Престолу та Європейського Союзу — це відносини між Європейським Союзом (ЄС) та Святим Престолом (включаючи суверенну територію Святого Престолу, відому як Держава Ватикан).[a]
Співпраця[ред. | ред. код]
Святий Престол і Ватикан не є членами Європейського Союзу, але є невід'ємною частиною ЄС. Місто Ватикан має відкритий кордон з Італією, а отже, з усім Шенгенським простором, частиною якого є Італія. У 2006 році Ватикан виявив зацікавленість у приєднанні до Шенгенської інформаційної системи.[1] І Святий Престол, і Ватикан використовують євро як єдину законну валюту, а монети євро Ватикану карбуються відповідно до угоди, затвердженої ЄС з Італією.[2] ЄС надав Італії повноваження вести переговори про угоду зі Святим Престолом у 2000 році, що дозволило Святому Престолу карбувати максимум 670 000 євро. Після перегляду домовленостей нова угода набрала чинности в 2010 році, що дозволило їй заробляти 1 млн. Євро на рік (плюс до додаткових 300 000 євро в особливих випадках).[3]
Відповідно до Копенгагенських критеріїв Європейського Союзу для визначення прийнятности держав приєднуватися до ЄС, держава-кандидат має бути демократією вільного ринку. З огляду на те, що Святий Престол не є державою, і місто Ватикан функціонує як виборна абсолютна монархія, що має лише одного великого економічного суб'єкта (саму державу), жоден з них не відповідає критеріям.
Місто Ватикан не є частиною Митного союзу Європейського Союзу або зони ПДВ ЄС, на відміну від деяких інших малих європейських держав. Однак Ватикан звільняється від мита та податків, а невелика кількість товарів, що експортуються з Ватикану, звільняється від мита.[2]
Представлення[ред. | ред. код]
Перший представник Святого Престолу, Апостольський Нунцій, був акредитований при ЄС у 1970 році. Роль представника ЄС при Святому Престолі відводиться представнику ЄС при ООН у Римі:[2] даний час посол Ів Гаццо. Першим представником ЄС при Святому Престолі був Луїс Рітто, акредитований у 2006 році. Ця акредитація відбулася після візиту президента Комісії Жозе Мануеля Баррозу, який бажав створити повноцінні відкриті дипломатичні відносини між ними.[3]
Точки напруги[ред. | ред. код]
Деякі з останніх подій у стосунках були;
- Незгода щодо того, чи включати посилання на християнську спадщину в Європейській Конституції[4]
- Європарламент відмовився ратифікувати Рокко Буттільоне як єврокомісара, оскільки він підтримав погляд Католицької церкви на гомосексуальність[5]
- Європейський Союз схвалив Звіт Сандбека, збільшивши фінансування абортів[6]
- Фінансування досліджень стовбурових клітин Європейським Союзом[7]
- Європейський парламент прийняв пропозицію[8] вимагає обов'язкового визнання одностатевих союзів по всьому Європейському Союзу
Членство[ред. | ред. код]
Місто Ватикан (найменша держава у світі[9]) є церковною або священно — монархічною[10] державою, і як така не має демократичних повноважень для вступу до ЄС (ст. 49 ДЕС) і є навряд чи вдасться їх досягти з огляду на його унікальний статус. Крім того, його економіка також має унікальний некомерційний характер. Загалом, місія держави Ватикан, яка пов’язана з місією Святого Престолу, мало пов’язана з цілями Договору про ЄС.[11] Таким чином, членство в ЄС не обговорюється, навіть якщо країна повністю оточена державою-членом ЄС.
Див. також[ред. | ред. код]
- Релігія в Європейському Союзі
- Мальтійський орден і Європейський Союз
- Святий Престол і Організація Об'єднаних Націй
- Ватикан і євро
- Італія в Європейському Союзі
- Мікродержави та Європейський Союз
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ While the Holy See and the Vatican City State are not synonymous, under the Lateran Treaty Vatican City is under "full ownership, exclusive dominion, and sovereign authority and jurisdiction" of the Holy See and ultimate authority of each in terms of international relations have the same impact in terms of the topics discussed in this article
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Vatican seeks to join Schengen borderless zone. euobserver.com. 13 січня 2006. Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 23 серпня 2011.
- ↑ а б в Holy See (Vatican) [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.], European External Action Service
- ↑ а б Work with the Holy See [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.], EU delegation in Rome
- ↑ BBC NEWS - Europe - Pope presses EU on constitution. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
- ↑ BBC NEWS - Europe - EU row candidate stands down. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
- ↑ EU funds must not be used for abortions in developing countries [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.], Commission of the Bishop's Conferences of the European Commission, Press Release, 13 February 2003
- ↑ Roman Catholic Church Outraged at EU Stem Cell Funding Decision - Christian News on Christian Today. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
- ↑ Texts adopted - Wednesday, 14 June 2006 - Non-discrimination and equal opportunities for all - P6_TA(2006)0261. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
- ↑ Holy See (Vatican City). CIA—The World Factbook. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 13 серпня 2013.
- ↑ Vatican City. Catholic-Pages.com. Архів оригіналу за 22 September 2013. Процитовано 12 серпня 2013.
- ↑ "EU Enlargement and the Failure of Conditionality" (European Monographs #59), by Dimitry Kochenov, Kluwer Law International, 2008, p. 25
Посилання[ред. | ред. код]
- Делегація ЄС у Римі [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
