Вступ Латвії до Європейського Союзу — Вікіпедія

Латвійська заявка на вступ до ЄС
Статус
Держава-член ЄС
Заявку подано 13 жовтня 1995
Заявку схвалено 12 грудня 1997
Початок перемовин 30 березня 1998
Прогрес
Латвія вступила до ЄС — 1 травня 2004
Хід скринінгу
100% виконано
Закриті розділи
100% виконано
Хід ратифікації
100% виконано
Статистичне порівняння
Європейський Союз Європейський Союз
Населення▼ 447,007,596[1]
Площа4,233,262 км2
1,634,472 sq mi
ВВП (ПКС)▲ $21,5 трлн.[2]
Повний
▲ $48,304[2]
На душу населення
ВВП (номінал) на душу населення $17,0 трлн.[2]
Повний
$40,995[2]
На душу населення
ІЛР▲ 0,911
Джині30.2
Відмінності після вступу до ЄС
Увесь ЄС
Населення ЄС
Площа ЄС
Нова офіційна мовалатиська
ІЛР
Джині
Середній член ЄС
Сер. населення членів
Сер. площа членів
ВВП
ВВП на душу населення
Вебсайт
Ця стаття про процес переговорів про вступ. Про широкий погляд на відносини між Європейським Союзом і Латвійською Респубілкою див. Латвія в Європейському Союзі.

Вступ Латвії до Європейського Союзу (латис. Latvijas pievienošanās Eiropas Savienībai) — процедура, яка дозволила Латвії приєднатися до Європейського Союзу 1 травня 2004 року. Таким чином, Європейський Союз був розширений до 25 держав, Латвія увійшла одночасно з дев’ятьма іншими державами.[N 1]

Історія[ред. | ред. код]

Латвійська марка на честь п'ятого розширення ЄС.

Початкова ситуація[ред. | ред. код]

За підсумками референдуму 3 березня 1991 року, Латвія відновила незалежність. Незалежність визнала Європейська комісія 27 серпня 1991 року.[3]

11 січня 1992 року, Латвія та інші країни Балтії були включені до програми PHARE. 11 травня того ж року було підписано торгову угоду між Латвією та Європейськими Співтовариствами. Вона набула чинности 11 лютого 1993 року.[3] 5 травня 1993 року, підписана чергова угода про відносини з рибальства з Європейським економічним співтовариством. Вона набувала чинности 5 серпня.[3] 3 червня 1993 року, Рада приймає рішення щодо критеріїв, Копенгагенських критеріїв, для нових заявників.[3]

9 травня 1994 року, Латвія приєднується до Західноєвропейського Союзу як асоційований партнер. 18 липня того ж року була підписана торговельна угода між Європейським Союзом і Латвією на заміну торговельній угоді з Російською Федерацією 11 травня 1992 року.[3] У листопаді 1994 року, Рада міністрів Латвії відкрила Офіс європейської інтеграції.[3]

У квітні 1995 року, Сейм прийняв концепцію зовнішньої політики з пріоритетом інтеграції в ЄС і НАТО.12 червня 1995 року, уряд підписав угоду про асоціацію з Європейським Союзом.[4]

Подання та визнання кандидатури[ред. | ред. код]

13 жовтня 1995 року уряд Латвії підписав заявку на членство в Європейському Союзі:

Відповідно до рішення, прийнятого Парламентом Латвії, ми цим подаємо Вам заявку Латвії на членство в Європейському Союзі відповідно до статті O Договору про Європейський Союз.

Наступного дня всі політичні партії Сейму підтримали заяву президента про членство Латвії.[3] Після цієї підтримки запит подався до Іспанії, яка головувала в Раді Європейського Союзу.[3]

У листопаді 1995 року, Сеймом створюється Комітет з європейських справ.[3] Після цієї заявки на членство Європейська рада в Мадриді в грудні 1995 року Рада просить Європейську Комісію підготувати висновок щодо заявок на членство, поданих новими державами-кандидатами.[3]

29 березня 1996 року міжурядова конференція, скликана під час Європейської ради в Мадриді в грудні 1995 року зустрічається в Турині. У квітні 1996 року Європейська комісія подає 2000 запитань до уряду Латвії, який відповідає на них 26 липня.[3]

26 червня 1997 року Європейська комісія публікує Порядок денний на 2000 рік, в якому міститься висновок щодо вступу Латвії.[5] На підставі цього висновку Рада приймає рішення 12 грудня 1997 року, щоб включити в переговорний процес усіх 11 держав-кандидатів.[3]

11 лютого 1998 року, набуває чинности Угода про асоціацію між Союзом і Латвією.[3][4] 23 лютого того ж року відбулося перше засідання Ради асоціації Латвія-Європейський Союз.[3][6]

Перемовини[ред. | ред. код]

30 березня 1998 року, офіційно починаються переговори про вступ до Європейського Союзу.[3] Європейська комісія надсилає Партнерство приєднання державам-кандидатам, у тому числі Латвії.[7]

Референдум і вступ[ред. | ред. код]

Докладніше: Референдум щодо членства Латвії в Європейському Союзі 2003 року

16 січня 2003 року прем'єр-міністр Ейнарс Репше підписав розпорядження про створення керівної групи для проведення інформаційної роботи референдуму Європейського Союзу. 20 вересня 2003 року в Латвії відбувся референдум про членство в ЄС. 1 травня 2004 року Латвійська Республіка стала повноправним членами Європейського Союзу.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Це Кіпр, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія та Угорщина.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ Population on 1 January. ec.europa.eu. Eurostat. Процитовано 29 січня 2022.
  2. ↑ а б в г IMF World Economic Outlook Database, October 2017. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 24 January 2018. Процитовано 22 грудня 2016.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с (Chronologie des relations Lettonie-UE)
  4. ↑ а б (Accord d'association entre la Lettonie et l'Union européenne)
  5. ↑ (Avis de la Commission sur l'adhésion de la Lettonie)
  6. ↑ (Europe Agreement)
  7. ↑ (Partenariat pour l'adhésion 1999)

Бібліографія[ред. | ред. код]

Впровадження acquis[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Історія
Створення (1958)
1-е розширення (1973)
2-е розширення (1981)
3-є розширення (1986)
Возз'єднання Німеччини (1990)
4-е розширення (1995)
5-е розширення (2004)
6-е розширення (2007)
7-е розширення (2013)
Кандидатки
Ведуть переговори
Заморожені переговори
Заявниці
Партнерські відносини
Східне партнерство
Північний вимір
Середземноморський союз
Митний союз
Угоди про вільну торгівлю
Інші географічно
країни Європи
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вступ_Латвії_до_Європейського_Союзу&oldid=41381035