Сирія під час російсько-української війни — Вікіпедія

Російсько-українська війна
Передумови та причини
Основні теми
Схожі теми
Проєкт і портал
Проєкт • Портал

Після початку російського вторгнення в Україну в 2022 році рядом гуманітарних організацій, міжнародних ЗМІ та офіційних представників держав було зроблено заяви як про опосередковану, так і про безпосередню участь Сирії у війні на боці Росії.

Взаємодія Сирії з Російською Федерацією в 2014-2021 рр.[ред. | ред. код]

Міністр оборони РФ Сергій Шойгу та президент САР Башар Асад у Дамаску 15 лютого 2022 року

У березні 2014 року під час початку тимчасової російської окупації Криму, президент Сирії Башар Асад підтримав дії Путіна[1]. У Генеральній Асамблеї ООН Сирія проголосувала за визнання так званого «кримського референдуму», увійшовши в число країн, які підтримали Росію[2].

Росія бере участь у громадянській війні в Сирії на боці режиму Башара Асада з вересня 2015.[3] Вона поряд з Іраном допомогла уряду Асада зберегти владу в країні.[4] За цей час Москва тричі оголошувала про закінчення операції в Сирії та виведення контингенту, проте продовжувала участь у бойових діях.[3] Асадовська Сирія 29 червня 2022 року визнала незалежність ДНР і ЛНР[4], після чого між Україною та САР були офіційно розірвані дипломатичні відносини.[5] Також щодо Сирії Україною було запроваджено торгове ембарго.[6]

Участь сирійських підрозділів у повномасштабному вторгненні[ред. | ред. код]

Пропагандистський відеоролик Міністерства оборони РФ про мітинг сирійців на підтримку вторгнення Росії в Україну, опублікований 11 березня 2022 року. На відео видно прапори Росії, Сирійської Арабської Республіки та партії Баас

У перші дні російського вторгнення в Україну в російських державних ЗМІ почали з'являтися повідомлення про сирійських добровольців — телеканал Міністерства оборони РФ «Зірка» у своєму сюжеті заявив, що понад 16 тисяч сирійських військових записалися до добровольчого загону збройних сил РФ для відправки на Україну.[3] Російські ЗМІ стверджували, що сирійці почуваються у боргу перед Росією, яка допомогла їм у громадянській війні, і готові таким чином відплатити цей борг. Водночас, за даними розслідування Арабської служби Бі-бі-сі, 80% сирійських бійців були готові воювати «буквально заради шматка хліба» — за оцінками різних міжнародних організацій, після 11 років громадянської війни понад 60% населення Сирії — близько 12 млн. людина - зіткнулися з голодом.[7] Різні джерела оцінювали плату обіцяну сирійським бійцям сумами від 600 доларів США [3] до 1200 євро.[7]

За даними Сирійського центру моніторингу за дотриманням прав людини (SOHR) 260 офіцерів 25-ї дивізії спеціального призначення, бригади Аль-Кудс, батальйонів БААС і 5-го добровольчого штурмового корпусу Сирійських арабських збройних сил, що знаходяться в 2 березня. року брали участь у розвідувальному турі на схід України. Після їхнього повернення активізувалися курси військової підготовки для сирійців, які вирішили стати найманцями в обмін на фінансові стимули.[8] За даними українського уряду та SOHR на кінець березня 2022 року, у різних містах Сирії, включаючи Дамаск, Ракку та Алеппо, з ініціативи Росії вже деякий час діяли 14 центрів з набору бійців.[7] За даними SOHR на 1 квітня групи сирійських найманців пройшли інтенсивні курси військової підготовки під наглядом десятків російських офіцерів, офіцерів режиму Ассада та проурядових командирів і були готові до відправки на східну Україну з метою участі у війні на російській стороні, проте SOHR та Арабська служба бі-сі не змогли підтвердити інформацію про їх перекидання.[8][7] Водночас The New York Times, посилаючись на свої джерела, заявила про прибуття до Росії щонайменше 300 сирійців для відправки на війну з Україною. За даними видання, вони були солдатами одного з підрозділів сирійської армії, який співпрацював з російськими військовослужбовцями під час війни в Сирії, і пройшли перевірку сирійськими і російськими спецслужбами і приступили до підготовки перед відправкою на Україну.[9] Згідно з даними української розвідки, SOHR та Інституту вивчення війни (ISW), центром зусиль Росії з передислокації сирійців стала російська авіабаза в Хмеймімі.[10][8]

На початку квітня вже глава Міноборони РФ Сергій Шойгу доповідав президенту РФ Володимиру Путіну про заявки, що надійшли, від 16 тисяч сирійських добровольців готових воювати в Україні на боці Росії.[3] У той же час, за даними SOHR на 27 липня, чисельність завербованих сирійських «найманців» становила 2000 бійців, вони перебували в Росії і не брали участі в бойових діях — найбільшою перешкодою для їхньої участі в перших рядах бойових дій стало незнання російської мови.[8] У свою чергу офіційні особи США та джерела «Голосу Америки» серед місцевих активістів вже до кінця квітня відзначали приєднання незначної кількості сирійських найманців до російської армії на українському фронті[3], а позаштатний радник Офісу Президента України Олексій Арестович, в одному зі своїх інтерв'ю на початку червня розповів про атаку на російську базу в Чкалово, під час якої загинуло не менше 200 російських військовослужбовців, включаючи арабів, імовірно з Сирії - за його словами це був перший підтверджений випадок участі арабів у бойових діях на боці Росії. 15 вересня джерела SOHR підтвердили, що деякі сирійські «найманці» вже перебували на сході України — їхнє завдання полягало у захисті своїх позицій.[8] 21 вересня джерела SOHR повідомили, що сотні бійців 25-ї дивізії спеціального призначення почали брати участь у бойових діях у районах, що утримуються Росією, на сході України — бійці цього підрозділу говорять російською після проходження військових курсів у Росії в 2021 році. 4 жовтня SOHR повідомив про загибель 5 бійців 25-ї дивізії у боях на північному сході Херсонської області.[8]

Протидія сирійській участі з боку третіх країн[ред. | ред. код]

Дії у юридичному полі[ред. | ред. код]

Шверон 25-ї дивізії спеціального призначення САА

Європейський Союз, через те, що сирійський режим надає підтримку, у тому числі військову, неспровоковану та невиправдану військову агресію Росії проти України, 21 липня 2022 року ввів санкції проти 10 фізичних та 2 юридичних осіб із Сирії, причетних до вербування сирійських найманців для бойових дій в Україні разом із російськими військами. До цих санкцій також приєдналися Албанія, Боснія та Герцеговина, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Північна Македонія, Україна та Чорногорія 26 липня Сполучене Королівство запровадило санкції проти 5 громадян Сирії, а також сирійської компанії, яка, на думку британського уряду, співпрацювала з ПВК «Ваґнер».

Практичні дії[ред. | ред. код]

У перший день повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022, троє сирійських солдатів було вбито під час ізраїльського авіаудару недалеко від Дамаска[11].

23 квітня 2022 року Туреччина тимчасово закрила свій повітряний простір для російських цивільних та військових літаків із пунктами призначення в Сирії[12].

За даними низки ЗМІ та SOHR Військово-повітряні сили Ізраїлю в липні, вересні та жовтні 2022 року завдали ударів по заводах поблизу Дамаска, які збирали іранські дрони. За даними ЗМІ, також було знищено запас БПЛА, можливо, призначених для поставок РФ.[13][14][15]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Асад поддерживает позицию России. gazeta.ru. 6 березня 2014. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
  2. ↑ Генасамблея ООН назвала Крим і Севастополь окупованими. Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  3. ↑ а б в г д е Санджар Хамидов. Помогут ли России «солдаты удачи» из Сирии и Эфиопии?//«Голос Америки», 29 апреля 2022
  4. ↑ а б Сирия признала независимость самопровозглашённых «ЛНР» и «ДНР»//Радио «Свобода», 29 июня 2022
  5. ↑ Сирия разорвала дипломатические отношения с Украиной//Радио «Свобода», 20 июля 2022
  6. ↑ Украина разрывает дипломатические отношения с Сирией и вводит торговое эмбарго//Media.az, 30 июня 2022
  7. ↑ а б в г «Лично я еду на смерть». Россия собирает сирийских наемников на войну в Украине — ради чего они готовы рисковать жизнью? // Русская служба BBC, 31 марта 2022
  8. ↑ а б в г д е Five Syrian fighters of Special Task Forces of 25th Division killed on Kherson front//SOHR, Oct 4, 2022
  9. ↑ Сергей Ромашенко. В РФ прибыли 300 сирийцев для отправки на войну с Украиной // «Deutsche Welle», 1 апреля 2022 г.
  10. ↑ RUSSIA MOBILIZES REINFORCEMENTS FROM SYRIA AND AFRICA TO UKRAINE // ISW, Mar 31, 2022
  11. ↑ Syria says three soldiers killed in Israeli strikes near Damascus. Times of Israel. 24 лютого 2022.
  12. ↑ Турция закрыла небо для полетов России в Сирию Архівовано квітень 25, 2022 на сайті Wayback Machine.//«Deutsche Welle», 23.04.2022
  13. ↑ Израиль уничтожил иранские беспилотники//«Зеркало», 2022/07/23
  14. ↑ Дмитрий Каневский. Поможет ли Израиль Украине бороться с иранскими дронами?//«Deutsche Welle», 20.10.2022
  15. ↑ Правозахисники: ізраїльські ракети знищили в Сирії одне з підприємств зі складання іранських дронів//Радио «Свобода», 23 жовтня 2022
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сирія_під_час_російсько-української_війни&oldid=41856337