Протести в Росії проти війни в Україні — Вікіпедія

Протести в Росії проти війни в Україні
Зображення
Країна  Росія
Дата й час березень 2014
CMNS: Протести в Росії проти війни в Україні у Вікісховищі
Андрій Макаревич на антивоєнному марші в Москві

Протести в Росії проти війни в Україні — громадянські акції в Росії на припинення російської агресії проти України під час російсько-української війни 2014 року. У цілому акції протесту не були масовими, що пояснюється відсутністю в Росії громадянського суспільства, активною антиукраїнською та мілітаристською пропагандою, жорсткою протидією російської влади на прояви невдоволення.

Антивоєнні мітинги[ред. | ред. код]

2 березня в Москві[1], Санкт-Петербурзі, Калузі[2] відбулись антивоєнні акції проти агресії Росії в Криму. В Москві акції взяли участь близько 800 учасників, в результаті розгону було затримано 285 учасників, більшості з яких було інкриміновано статтю «непокора законному розпорядженню співробітника поліції». Поліція заявила, що в Москві було затримано 50 з 150 протестувальників, одночасно пройшла хода на підтримку дій російської влади в Україні. Учасників цієї акції не затримували.

15 березня, напередодні «референдуму» у Криму, в Москві знов відбувся багатотисячний мітинг противників політики Путіна в Україні на чолі з оппозиціонером Борисом Нємцовим. Поліція відзвітувала про 3 000 учасників, опозиція — про 50 000.[3]

28 серпня в Москві через соціальні мережі планувався антивоєнний мітинг, в ньому, у форматі одиночної акції, взяв участь 1 чоловік — Дмитро Монахов. Він був заарештований на 15 діб[4].

9 вересня в Брянську відбувся антивоєнний мітинг ветеранів війни в Афганістані[5].

«Марш Миру»[ред. | ред. код]

Марш Миру в Москві, 21 вересня 2014

21 вересня 2014 року, у Міжнародний день миру в Москві та ряді інших міст Росії під гаслом «Досить брехати і воювати» пройшла антивоєнна демонстрація. За даними поліції, в ній взяли участь п'ять тисяч людей, за даними організаторів — сто тисяч. В Москві в акції взяли участь відомі опозиційні політики: Борис Нємцов, Михайло Касьянов, Юрій Рижов; журналісти та громадські активісти: Дмитро Биков, Олександр Риклін[6]. Відбулись численні сутички з прибічниками «Новоросії»[7]. Акція завершиться на перетині проспекту Сахарова з Садовим кільцем.

У Петербурзі на Невському проспекті біля Казанського собору зібралося кілька тисяч людей[8]. Акція не була узгоджена з владою, поліція закликала людей розійтися, п'ятеро мітингувальників були затримані.

У Ростові-на-Дону на узгоджений пікет на підтримку миру і проти війни вийшло близько 30 осіб, відбулось зіткнення з численними агресивно налаштованими прихильниками режиму.

У Саратові, Новосибірську акції були нечисленними і пройшли без погодження з владою, відбулись численні затримання. Активістам протистояли прибічники режиму, які вихоплювали у пікетників антивоєнні гасла та ламали прапори. Нечисленні акції також відбулись в Барнаулі, Єкатеринбурзі, Красноярську, Томську.

Висвітлення заходів державними мас-медіа було дуже скупе, та акцентоване головним чином на кількох прихильниках терористичних організацій ДНР та ЛНР з банерами, які безрезультатно намагалися приєднатися до демонстрантів. Акцію не можна було в повній мірі назвати вільною, так як на вході співробітники поліції піддавали перевірці вміст наочної агітації і не пропускали учасників з неугодними гаслами. А в деяких містах, наприклад, у Новосибірську та Томську демонстрації взагалі були розігнані пропутінськими активістами та поліцією[9][10][11][12][13][14][15]

Інші акції[ред. | ред. код]

Окрім громадянських акцій протесту, мали місце виступи одинаків. Серед протестантів: поети Олександр Бившев та Андрій Орлов (Орлуша), музикант Юрій Шевчук[джерело?].

У червні 2015 року став відомим 17-ти річний росіянин, юнак Владислав Колесников, який виступив з осудом путінської агресії проти Україні: носив футболку з українським прапором, умикав рингтон з українським гімном у військкоматі тощо. У грудні 2015-го заподіяв собі смерть, не витримавши психологічного тиску прибічників агресії[джерело?].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В Москве задержаны почти триста участников протеста против агрессии России в Украине [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. «Крыму мир! Вова нам не командир!», — россияне вышли на акции протеста против агрессии РФ в Крыму. ФОТОрепортаж [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. "Марш мира" в Москве собрал десятки тысяч участников - BBC News Русская служба. BBC. 15 березня 2014. Архів оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 15 грудня 2023. (рос.)
  4. В Москве на митинг против войны в Украине вышел один человек [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Российские афганцы выступили против войны в Украине [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Марш мира сегодня прошел во многих городах России (ВИДЕО). Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.
  7. Марш мира: Россия против Новороссии // YouTube. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 28 вересня 2014.
  8. Марш мира в Петербурге
  9. В Питере и Москве запланировали "Марш Мира" в поддержку Украины. ВЕСТИ (рос.). 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 2 грудня 2020.
  10. 21 сентября в Москве состоится Общероссийский марш мира [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Борис Немцов о предстоящем «Марше мира»: согласовали быстро — мэрия отлично знает, что это первая акция за много-много месяцев. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 31 серпня 2016.
  12. В Москве пройдет „Марш мира“ против войны на Украине. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 31 серпня 2016.
  13. Найдено записей 17: РБК — «Марш мира» против войны на Украине
  14. Десятки тысяч людей прошли по Москве «Маршем мира». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 31 серпня 2016.
  15. Марш мира в Москве прошел, в целом, спокойно. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 31 серпня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]