Атака дронів на Чорноморський флот у Севастополі — Вікіпедія

Атака дронів на Чорноморський флот у Севастополі
Час 4:20 (UTC+3)
Дата 29 жовтня 2022 року
Місце Севастопольська бухта, Севастополь, Україна (окуповано Росією)
Руйнування майна пошкоджено від 1 до 4 кораблів
Звинувачені Україна та Велика Британія

29 жовтня 2022 року відбулася масштабна атака дронів на Чорноморський флот у Севастополі під час російського вторгнення в Україну[1][2]. Для цього було застосовано безпілотні брандери українського виробництва.

Перебіг подій[ред. | ред. код]

Уранці 29 жовтня 2022 року російський губернатор Севастополя[комент. 1] Михайло Развожаєв заявив про атаку безпілотників на кораблі Чорноморського флоту РФ, що перебувають в акваторії Севастопольської бухти[5]. Розвожаєв назвав цю атаку наймасштабнішою з 24 лютого — дня початку вторгнення Росії на територію України[5]. За його словами, в операції брали участь дев'ять дронів та сім автономних морських безпілотних апаратів[5].

За словами російського ТАРС, о 4:20 ранку 29 жовтня пролунав сильний вибух, після чого були чутні ще кілька «хлопків». У телеграм-каналах почали поширюватися відео, на яких видно чорний дим над Севастополем та чутно вибухи[5].

Наслідки[ред. | ред. код]

Міністерство оборони Росії повідомило, що в результаті атаки «незначні пошкодження» отримали тральщик «Іван Голубець», а також бономережне загородження в бухті Південна. Міноборони Росії заявило, що атаковані кораблі були «залучені до забезпечення безпеки зернового коридору в рамках вивезення продовольства з українських портів»[6].

В українських телеграм-каналах повідомлялося, що, можливо, під час атаки були пошкоджені 4 російські військові кораблі, зокрема фрегат «Адмірал Макаров», з якого російські війська запускали ракети «Калібр» по об'єктах на території України. З цього корабля, зокрема, був завданий удар по Вінниці 14 липня 2022 року.

Аналітики GeoConfirmed вважають, що в атаці на російські кораблі брали участь від 6 до 8 безпілотників і що вони вразили принаймні три кораблі; два морські безпілотники, найімовірніше, були знищені[7].

Реакція[ред. | ред. код]

Після атак російська влада вирішила закрити жителям Севастополя доступ до трансляцій з міських камер спостереження, заявивши, що ті «дають противнику можливість виявляти системи оборони міста»[8].

Росія звинуватила в атаці Україну та Велику Британію[9]. Представники російської влади заявили, що атака здійснювалася «під керівництвом британських фахівців, що перебувають у місті Очаків Миколаївської області України»[10]. Водночас російська сторона заявила, що цей самий підрозділ «британських фахівців» був причетний до здійснення «терористичного акту в Балтійському морі», коли було підірвано газопроводи «Північний потік» та «Північний потік — 2». Представники Великої Британії назвала ці заяви «брехнею епічного масштабу».

Українська влада офіційно не підтверджувала, але й не спростовувала свою причетність до інциденту. Уранці 29 жовтня Служба безпеки України опублікувала допис у соціальних мережах за підписом «Час бавовни».

У відповідь на атаку Росія заявила про «призупинення» участі в угоді щодо експорту українського зерна через Чорне море[9]. До цих подій Україна попереджала про плани Росії вийти із «зернової угоди»[11]. 2 листопада Росія відновила свою участь в угоді, оскільки звинувачення в використанні торгового судна для завдання удару було хибним, що було стверджено в ООН[12].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки та коментарі[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. ↑ У лютому 2014 року російські війська без розпізнавальних знаків захопили контроль над Кримським півостровом, після чого Росія здійснила анексію українського Криму[3][4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Howard Altman, Stetson Payne, Tyler Rogoway (29 жовтня 2022). Ukraine Unleashes Mass Kamikaze Drone Boat Attack On Russia's Black Sea Fleet Headquarters. The Drive (англ.). Процитовано 31 жовтня 2022.
  2. ↑ Tayfun Ozberk (30 жовтня 2022). Analysis: Ukraine strikes with Kamikaze USVs - Russian bases are not safe anymore. Naval News (амер.). Процитовано 31 жовтня 2022.
  3. ↑ Россия: День сил спецопераций в годовщину захвата Крыма. Русская служба Би-би-си. 27 лютого 2015. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 21 липня 2022.
  4. ↑ Хроника аннексии: "крымская весна" в воспоминаниях участников событий. Русская служба Би-би-си. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 21 липня 2022.
  5. ↑ а б в г Россия заявила об атаке украинских дронов на Черноморский флот в Севастополе. Что известно. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 31 жовтня 2022.
  6. ↑ В Севастополе закрыли водную переправу после серии взрывов. Радио Свобода (рос.). Процитовано 31 жовтня 2022.
  7. ↑ GeoConfirmed: Беспилотники в севастопольской бухте поразили минимум три российских корабля. The Insider (рос.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2022. Процитовано 30 жовтня 2022.
  8. ↑ Жителям Севастополя закроют доступ к трансляциям с камер наблюдения после атаки беспилотников на корабли Черноморского флота. Meduza. 29 жовтня 2022. Процитовано 29 жовтня 2022.
  9. ↑ а б Порт Севастополя атаковали беспилотники. Россия обвинила в атаке Украину и Великобританию — и объявила о выходе из «зерновой сделки». Meduza. 29 жовтня 2022. Процитовано 29 жовтня 2022.
  10. ↑ Россия бессрочно приостановила "зерновую сделку" с Украиной. Поводом назвали атаку на Севастополь. Русская служба Би-би-си. 29 жовтня 2022. Процитовано 29 жовтня 2022.
  11. ↑ Росія призупиняє участь в "зерновій угоді". Усе через "атаку" на Севастополь (укр.). Украинская служба Би-би-си. 29 жовтня 2022. Процитовано 29 жовтня 2022.
  12. ↑ Reuters (2 листопада 2022). Russia returns to Black Sea grain deal in sudden U-turn. Reuters (англ.). Процитовано 2 листопада 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Атака_дронів_на_Чорноморський_флот_у_Севастополі&oldid=42165161