French
DeutschВтрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (листопад 2022) — Вікіпедія
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні, починаючи з 1 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року (включно).
 | Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України[1]. |
Усі списки[ред. | ред. код]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Список загиблих за листопад 2022 року[ред. | ред. код]
| № | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по-батькові | Про особу | Дата смерті | Обставини смерті |
|---|---|---|---|---|---|
1 листопада[ред. | ред. код] | |||||
| 9041 |  |  Соловйов Дмитро Ігорович | 26 років, м. Сєвєродонецьк Луганська область. Мешканець м. Черкаси. Старший сержант, навідник, оператор розвідувального відділення (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО/ООС. З 2015 року проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України. Під час повномасштабного вторгнення був знову мобілізований. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (05.04.2022). | 1 листопада 2022 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу під час боїв за Луганщину[2][3]. |
| 9042 | .svg) | Марченко Володимир Ігорович | 16 липня 1978, мешканець Делятинської селищної громади Івано-Франківська область. Старший сержант, головний сержант мотопіхотного взводу 10 ОГШБр. | 1 листопада 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Спірне Донецької області[4]. |
| 9043 | | Палига Олександр Вікторович | 21 квітня 1995, с. Лехнівка Хмельницька область. Старший солдат, гранатометник 10 ОГШБр. Був призваний на військову службу до ЗС України за мобілізацією 3 березня 2022 року. | 1 листопада 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Спірне Донецької області[5] |
| 9044 | | Альберт Ярослав Дмитрович | 1980, с. Турка Івано-Франківська область. Старший солдат, військовослужбовець 10 ОГШБр. | 1 листопада 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу у Бахмутському районі Донецької області[6]. |
| 9045 | | Жежеров Віктор Олександрович | 45 років, с. Рожнів Івано-Франківська область. Військовослужбовець 10 ОГШБр. Пішов на фронт у березні 2022 року. | 1 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу міста Бахмут Донецької області[7]. |
| 9046 | | Кудрявцев Денис Ігорович | 21 вересня 1981, м. Луцьк. Старший сержант, командир відділення (підрозділ — не уточнено). Був призваний на військову службу до ЗС України за мобілізацією 3 березня 2022 року. | 1 листопада 2022 | Загинув в результаті ворожого обстрілу в районі населеного пункту Ягідне Харківської області[8]. |
| 9047 | | Явтушенко Олександр Іванович | 1970, с. Сари Полтавська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 1 листопада 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання неподалік села Ягідне Харківської області[9]. |
| 9048 |  | Гажієнко Віталій Анатолійович | 31 рік, с. Мартинівка Полтавська область. Солдат, водій десантно-штурмового взводу 79 ОДШБр. | 1 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу села Новомихайлівка Донецької області[9]. |
| 9049 | | Андріученко Віталій Вікторович | 22 квітня 1975, с. Гаївка Кіровоградська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. | 1 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[10]. |
| 9050 |  | Дорожко Максим Сергійович | 11 лютого 1998, м. Миргород Полтавська область. Аеророзвідник, оператор розвідувального відділення 81 ОАеМБр. | 1 листопада 2022 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу біля смт Білогорівки Луганської області[9]. |
| 9051 | | Байрак Сергій Миколайович | 26 вересня 1985, с. Михайлівка Полтавська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). З початком російського вторгнення в Україну одразу пішов добровольцем на фронт. | 1 листопада 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу міста Вугледару Донецької області[9]. |
| 9052 | | Жураковський Андрій Вікторович | 5 грудня 1981, мешканець Понінківської селищної громади Хмельницька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 1 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу міста Бахмут Донецької області[11]. |
| 9053 | | Вивка Андрій Богданович | 4 грудня 1996, с. Чернів Івано-Франківська область. Солдат-навідник мотопіхотного взводу, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Був призваний на військову службу до ЗС України за мобілізацією 8 липня 2022 року. | 1 листопада 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу біля одного з населених пунктів Бахмутського напрямку[12]. |
| 9054 | | Подзігун Іван | 28 років, м. Сміла Черкаська область. Водій-радіотелефоніст, військовослужбовець 42 ОСБ «Черкаські стрільці». | 1 листопада 2022 | Загинув під час бою на Донеччині[13]. |
| 9055 | | Климчук Володимир | 34 роки, с. Вельбівно Рівненська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. Вступив до ЗС України в перші дні російського вторгнення в Україну. | 1 листопада 2022 | Загинув в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Іванівка Харківської області[14][15]. |
| 9056 | | Мичко Петро Васильович | 35 років, Рівненська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 1 листопада 2022 | Загинув під час ведення бойових дій у Харківській області[15]. |
| 9057 | | Лозка Валерій Степанович | 1969, с. Рябоконеве Богодухівський район Харківська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 1 листопада 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині[16]. |
| 9058 | | Вальковець Станіслав Сергійович | 1990, с. Рябоконеве Богодухівський район Харківська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 1 листопада 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами на Донеччині[17]. |
| 9059 | .png) | Тисовський Тарас Ігорович | 16 березня 1989, с. Жупани Львівська область. Старший солдат 2 ОБр Національної гвардії України. Навчався у комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут». Закінчив Львівський державний університет внутрішніх справ. Згодом проходив строкову військову службу у місті Павлоград Дніпропетровської області. У 2007—2011 роках перебував у складі 45-го полку оперативного призначення ВВ МВС України. Протягом 2019—2020 років працював на приватному підприємстві «Капіталпромбуд». Із початком російського вторгнення в Україну захищав Батьківщину у складі 2-ї окремої Галицької бригади НГУ.У Залишилися дружина, син, мама, сестра та брат. | 1 листопада 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами (місце — не уточнено)[18]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[19]. |
| 9060 | .png) | Гаврилишин Тарас-Тимофій («ТеТе», «Гаррі») | 20 квітня 1985, м. Львів. Військовослужбовець 45 ОАБр. Навчався у Львівській гімназії «Євшан». Закінчив географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Член Львівської міської молодіжної громадської організації «Станиця Львів Пласту-Національної скаутської організації України». Із початком російського вторгнення в Україну добровольцем став на захист Батьківщини. | 1 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на південному напрямку (місце — не уточнено)[20]. |
| 9061 | | Вітко Володимир | 6 червня 1984, м. Борислав Львівська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 1 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччині[21]. |
| 9062 | | Шамшур Анатолій Анатолійович | 1976, Кіровоградська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 1 листопада 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами (місце — не уточнено)[22]. |
| 9063 | | Турчин Андрій Петрович | 39 років, смт Ємільчине Житомирська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 1 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами у населеному пункті Площанка Луганської області[23]. |
| 9064 | | Мацепа Олександр | 30 листопада 1980, с. Соколівське Кіровоградська область. Навчався у Соколівській школі, далі здобував освіту у Кіровоградському технікумі механізації сільського господарства. Працював у ТОВ «Черняхівські ковбаси», звідки і пішов захищати Батьківщину від ворога. | 1 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччині. Прощання відбулося 8 листопад в селі Соколівське[24]. |
| 9065 | | Височин Станіслав Сергійович | 17 липня 1997, с. Лобойківка. | 1 листопада 2022 | Загинув стримуючи збройну агресію на Донецькому напрямку[25]. |
| 9066 … 9075 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 1 листопада 2022 | (для доповнення за 1 листопада 2022 року) |
2 листопада[ред. | ред. код] | |||||
| 9076 |  | Чайка Тарас | 10 лютого 1993, с. Сокіл, Волинська область. Лейтенант, командир окремого розвідувального взводу 125 ОБрТрО Сил ТрО ЗС України. Закінчив Львівський національний університет природокористування. | 2 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[26]. |
| 9077 |  | Карп'юк Олександр Володимирович | 31 березня 1987, с. Горинка Тернопільська область. Старший солдат, розвідник розвідувальної роти 53 ОМБр. | 2 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[27]. |
| 9078 |  | Мегловець Володимир | 38 років, м. Покровськ Донецька область. Солдат 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї 23 ОМПБ 56 ОМПБр. | 2 листопада 2022 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу біля населеного пункту Водяне Донецької області[28]. |
| 9079 | | Сирота Вадим Сергійович | 36 років, м. Черкаси. Старший солдат, старший кухар, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Проходив службу у ЗС України з березня 2021 року. | 2 листопада 2022 | Загинув під час відбиття танкового штурму позицій у Донецькій області[29]. |
| 9080 | | Ракута Дмитро Ігорович | 1991, м. Вільногірськ Дніпропетровська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Був призваний на військову службу до ЗС України за мобілізацією 14 травня 2022 року. | 2 листопада 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Білогорівки Луганської області[30]. |
| 9081 | | Шуляк Олександр Григорович | 16 серпня 1978, смт Катеринополь Черкаська область. Мешканець м. Києва. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). На другий день війни вступив до Сил ТрО ЗС України м. Києва. Був розвідником та сапером. | 2 листопада 2022 | Загинув в результаті поранень несумісних з життям, отриманих під час ворожого обстрілу під Бахмутом Донецької області[31]. |
| 9082 | | Крохмалюк Тарас | 25 років, Рівненська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Проходив строкову військову службу у ЗС України. Після початку російського вторгнення в Україну, став на захист Вітчизни. | 2 листопада 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу міста Бахмут Донецької області[32]. |
| 9083 | | Клочко Сергій Олександрович | 1998, Дніпропетровська область. Командир піхотного відділення, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Був призваний на військову службу до ЗС України за мобілізацією у лютому 2022 року. | 2 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу населеного пункту Мала Сейдеминуха Херсонської області[33]. |
| 9084 | | Семирог Олександр Миколайович | 1978, Кам'янська громада Черкаська область. Молодший сержант, стрілець-помічник гранотоментика мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти (підрозділ — не уточнено). | 2 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччині[34]. |
| 9085 |  |  Ценг Шенг-Гуанг Джонатан Ценг(«Ценг») | 12 вересня 1997, Республіка Китай. Військовослужбовець 49-го стрілецького батальйону «Карпатська Січ». 2015 року закінчив вищу школу «Szu Wei Senior High School», м. Хуалянь, Республіка Китай. 3 2017 по 2021 рр. проходив військову службу в Збройних силах Китайської Республіки. Військова спеціальність — піхотинець. Після початку російського вторгнення в Україну приєднався до захисників України. На початку вересня 2022 року перевівся з іншого військового підрозділу до «Карпатської Січі». Залишилася дружина. | 2 листопада 2022 | Був поранений і помер від втрати крові під час бою з російськими окупантами на лиманському напрямку[35]. |
| 9086 … 9096 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 2 листопада 2022 | (для доповнення за 2 листопада 2022 року) |
3 листопада[ред. | ред. код] | |||||
| 9097 | | Солоха Антон Юрійович | 1 травня 1989, м. Кам'янське Дніпропетровська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 3 листопада 2022 | Загинув від поранень, отриманих під час участі у бойових діях в Донецькій області[36]. |
| 9098 | .svg) | Кюз Максим Олегович («Ювелір») | 16 вересня 1993, с. Нападівка Тернопільська область. Старший солдат, військовослужбовець 105 ОБрТрО. З початком російського вторгнення в Україну приєднався до підрозділу Сил ТрО ЗС України. | 3 листопада 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання біля села Масютівка Харківської області[37][38]. |
| 9099 | | Сапожник Олександр | 51 рік, м. Олександрія Кіровоградська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 3 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччині[39]. |
| 9100 | | Зубенко Едуард | Мешканець Первозванівської сільської громади Кіровоградська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 3 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу с. Первомайське на Донеччині[39]. |
| 9101 |  | Бороденко Василь | 32 років, с. Сколобів Житомирська область. Військовослужбовець Сил територіальної оборони ЗС України. Учасник АТО. Пройшов Іловайськ, був поранений, потрапив до полону, звільнений за обміном. У перші дні повномасштабного вторгнення пішов до військкомату та приєднався до складу 208-го окремого батальйону територіальної оборони «Фастів». | 3 листопада 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Торське Луганської області[40]. |
| 9102 | | Короп Анатолій Григорович | 1975, м. Черкаси. Солдат, навідник кулеметного взводу стрілецької роти стрілецького батальйону (підрозділ — не уточнено). | 3 листопада 2022 | Загинув внаслідок отримання поранень несумісних з життям на Донеччині[34]. |
| 9103 | | Хоменко Юрій Віталійович | 1979, м. Черкаси. Майор, начальник зв'язку, командир взводу управління 1 самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи (підрозділ — не уточнено). | 3 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[34]. |
| 9104 | | Заставенко Олексій Вікторович | 1970, с. Тіньки Черкаська область. Солдат кулеметного взводу стрілецької роти стрілецького батальйону (підрозділ — не уточнено). | 3 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Бахмуту Донецької області[34]. |
| 9105 |  | Ведмідь Павло | 32 роки, м. Дніпро. Військовослужбовець Зведеного добровольчого батальйону розвідки «Скала» ОК «Схід» Сухопутних військ ЗС України. До війни працював тренером у м. Дніпрі | 3 листопада 2022 | Загинув під ворожим обстрілом (місце — не уточнено)[41]. |
| 9106 |  | Ушкевич Андрій Володимирович | 19 червня 1986, 36 років, с. Озерна Тернопільська область. Солдат, 92ОМБр. Молодший брат Сергій Ушкевич також загинув на фронті. Залишилася батьки, дружина та двоє маленьких доньок. | 3 листопада 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання на межі Харківської і Луганської областей[42]. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[43]. |
| 9107 | | Промович Віталій Ігорович | 14 червня 1990, смт Підволочиськ, Тернопільська область. Закінчив загальноосвітню та художню школи, училище (спеціальність — столяр) в смт Підволочиську. Працював за кордоном. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року служив військовим медиком в лавах 79-та окремої десантно-штурмова бригади[44][45]. | 3 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу села Новомихайлівка Донецької області. Похований 11 листопада 2022 року[46]. |
| 9108 |  | Зінов'єв Олександр Вадимович | 09.05.1972 р.н. 36-та окрема бригада морської піхоти, в/ч А 2802. Командир роти. Позивний Шків | 3 листопада 2022 | Похований на Берковецькому кладовищi у м. Києвi. 42 ділянка, 7 ряд. |
| 9108 … 9115 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 3 листопада 2022 | (для доповнення за 3 листопада 2022 року) |
4 листопада[ред. | ред. код] | |||||
| 9116 |  | Матяж Андрій Володимирович | 25 січня 1974, м. Кам'янське Дніпропетровська область. 1992 року працював на АТ «ДніпроАЗОТ». У палаці культури брав участь у виступах ансамблю «Орнамент». Солдат, військовослужбовець НГ України (підрозділ — не уточнено). Був призваний на військову службу до ЗС України за мобілізацією 2 березня 2022 року. | 4 листопада 2022 | Загинув під час бойових дій на Донеччині, у районі Майорська — під Бахмутом. Похований на Алеї Героїв кладовища по вулиці Весняній (Соцмісто)[47][48]. |
| 9117 | | Жидков Андрій | Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 4 листопада 2022 | Загинув вранці 4 листопада внаслідок ворожого обстрілу «Градами» на Луганщині[49]. |
| 9118 | | Шувалов Юрій Юрійович | 4 травня 1968, м. Кременчук Полтавська область. Солдат, старший стрілець механізованого відділення (підрозділ — не уточнено). | 4 листопада 2022 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу у Донецькій області[50]. |
| 9119 | | Каптан Руслан Іванович | 26 травня 1999, м. Зінкьків Полтавська область. Солдат обслуги мінометної батареї десантно-штурмового батальйону (підрозділ — не уточнено). | 4 листопада 2022 | Загинув внаслідок осколкового поранення поблизу села Невське Луганської області[50]. |
| 9120 |  | .svg){kind=small} Тревор К'єлдал(«Ніндзя») | 40 років, Брисбен Австралія. Снайпер третьої сотні Британця 49-го стрілецького батальйону «Карпатська Січ». Не мав військового досвіду. Відгукнувся на заклик Президента України і прибув у країну, щоб стати на її захист після початку російського вторгнення в Україну. Йому відмовили у вступі в Інтернаціональний легіон територіальної оборони України, тому він приєднався до іншого підрозділу. У липні під час засідки отримав поранення. Проходив лікування під Києвом. На фронт повернувся незадовго до того, як загинув. Залишились дружина та донька. | 4 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Донбасі[51]. |
| 9121 | | Болотін Павло | 1985, мешканець Червоноградської міської громади Львівська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 4 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[52]. |
| 9122 | | Курій Андрій | 1985, мешканець Червоноградської міської громади Львівська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 4 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[52]. |
| 9123 |  | Дмитрук Дмитро | 16 березня 1965, мешканець с. Сокільники Львівська область. Військовослужбовець 80 ОДШБр. До ЗС України був призваний 14.03.2022 року. Воював на Краматорському напрямку поблизу м. Костянтинівки. | 4 листопада 2022 | Помер після перебування в тривалій комі. Похований 5 листопада в с. Сокільниках[52][53]. |
| 9124 | | Шпак Дмитро Володимирович («Добрий») | 18 квітня 1984, м. Путивль Сумська область. Стрілець-санітар ЗСУ (підрозділ не уточнено). Майстер спорту України з греко-римської боротьби. Срібний призер чемпіонату Європи-2011 з грепплінгу. Володар 1-го дану, кандидат у майстри (володар коричневого поясу, 5-го ступеня) джіу-джитсу за системою Академії бойових мистецтв «Честь». Закінчив Київський спортивний ліцей, здобував освіту у Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка та Харківському національному педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди. У 37 років став чемпіоном України з гирьового спорту (аматор). Був співзасновником дитячого СК «Путивль». Спортивний меценат, організатор двох всеукраїнських дитячих змагань з греко-римської боротьби у м. Путивль. | 4 листопада 2022 | Загинув від кульового поранення в Запорізькій обласі[54]. |
| 9125 |  | Мерзлов Сергій Олександрович («Стендаль») | 4 жовтня 1971, м. Кривий Ріг. Мобілізований 19 серпня 2022 року. 7-й окремий батальйон «АРЕЙ» УДА 129-ї ОБр ТРО Збройних сил України. | 4 листопада 2022 | Загинув під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Давидів Брід Херсонської області[55]. |
| 9126 |  | Романенко Геннадій Миколайович («Мудрий») | 10 січня 1967, м. Єнакієве, Донецька обл. До 2014 року жив в м. Єнакієво, працював інженером на державній шахті, цікавився історією та нумізматикою. З початком військових дій виїхав з окупованого регіону. В 2016—2017 роках служив в армії. Після служби в армії знайшов роботу в Київі, почав знімати квартиру та жити з родиною. Мобілізований з першого дня війни (22 лютого 2022 року) в 101 бригаду охорони Генерального Штабу ЗСУ. | 4 листопада 2022 | Вперше був поранений під час бою біля метро Берестейська, м. Київ (зі слів очевидців, був дружній вогонь). Після реабілітація був направлений на донецький напрям. Загинув в селі Дружба, Бахмутський район, Донецька область (розв'язка на Горлівку). В нього залишилась дружина і двоє повнолітніх дітей. |
| 9127 … 9150 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 4 листопада 2022 | (для доповнення за 4 листопада 2022 року) |
5 листопада[ред. | ред. код] | |||||
| 9151 | | Витошко Володимир Петрович | 9 квітня 1991, с. Підгір'я Івано-Франківська область. Стрілець-санітар 109-го батальйону 10 ОГШБр. Після закінчення Прикарпатського військово-спортивного ліцею Володимир вступив на історичний факультет Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Щороку працював вожатим у таборі «Смерічка». У травні 2021 року одружився і ненадовго поїхав працювати за кордон. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Володимир Витошко повернувся з-за кордону. Попри відмовляння рідних, 4 березня чоловік пішов воювати добровольцем. 1 червня отримав уламкове поранення в руку та груди. У вересні Володимир Витошко повернувся до побратимів на Бахмутський напрямок. | 5 листопада 2022 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу біля села Яковлівка Донецької області[56]. 10 листопада 2022 року захисника поховали в рідному селі Підгір'я. |
| 9152 |  | Кунінець Сергій Андрійович («Док») | Краснокутська селищна рада (Краснокутський район) Харківська область. Старший сержант 72 ОМБр. Випускник КЗОЗ «Богодухівський медичний фаховий коледж» Харківської обласної ради. | 5 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу населеного пункту Павлівка Волноваського району Донецької області[57]. |
| 9153 |  | Ізумрудов Ігор Станіславович («Ізюм») | 21 січня 1976, Бобринецька міська громада Кіровоградська область. Боєць 3-го окремого батальйону УДА. Після початку російського вторгнення в Україну приєднався до підрозділу Української добровольчої армії. | 5 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[58]. |
| 9154 | | Олександр («Санчос») | Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 5 листопада 2022 (орієнтовно) | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[59]. |
| 9155 | | Бричка В'ячеслав Іванович | 1971, с. Новокиївка Криничуватського старостинського округу. Солдат обслуги кулеметного відділення взводу бойового забезпечення розвідувальної роти. | 5 листопада 2022 | Загинув в результаті шквального артилерійського та кулеметного обстрілу в районі населеного пункту Майорськ Донецької області[60]. |
| 9156 | | Тупаленко Сергій Анатолійович | 01 травня 1974, м. Кіровоград. Проживав та навчався у селі Українка. Далі здобував освіту у Кіровоградському ПТУ № 2 та Кіровоградському державному технічному університеті. Працював слюсарем у ТОВ «Кіровоградпостач». | 5 листопада 2022 | Загинув на півдні України. 9 листопада 2022 відбувся похорон і прощання з захисником, с. Вільне.[60]. |
| 915 … 9160 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 5 листопада 2022 | (для доповнення за 5 листопада 2022 року) |
6 листопада[ред. | ред. код] | |||||
| 9161 |  | Дігтяр Антон Миколайович | 9 серпня 2000, с. Пологи-Низ Полтавська область. Старший солдат, механік-водій 1-ї танкової роти 1-го танкового батальйону 1 ОТБр. | 6 листопада 2022 | Помер від поранень, отриманих під час обстрілу з РСЗВ «Град» 3 листопада поблизу міста Мар'їнка Донецької області[50]. |
| 9162 | | Свищ Ігор Петрович | 9 листопада 1973, с. Рубанівка Херсонська область. Старший солдат, стрілець механізованої роти 72 ОМБр. Учасник АТО. | 6 листопада 2022 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу села Водяне Донецької області[50]. |
| 9163 |  | Канзафаров Сабір | м. Ірпінь Київська область. Боєць ротно-тактичної групи «Ірпінь» 243-го батальйону 114-ї бригади. | 6 листопада 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами на Бахмутському напрямку, що на Донеччині[61]. |
| 9164 | | Березов Ярослав | Боєць ротно-тактичної групи «Ірпінь» 243-го батальйону 114-ї бригади Сил ТрО ЗС України. | 6 листопада 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами на Бахмутському напрямку, що на Донеччині[62]. |
| 9165 |  | Блощинський Станіслав («Крот») | 20 років, с. Катеринівка Кіровоградська область. Військовослужбовець 9 ПОП НГ України. | 6 листопада 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання під містом Мелітополь Запорізької області[63]. |
| 9166 | | Мицак Мирон | 28 років, Болехівська громада Калуський район Івано-Франківська область.. Проходив службу на посаді кулеметника стрілецького батальйону Сил оборони | 6 листопада 2022 | Загинув від поранення внаслідок ворожого ракетно-артилерійського обстрілу 6 листопада 2022 року поблизу села Яковлівка Бахмутського району[64]. |
| 9167 | | Багайлюк Петро | с. Волосів Надвірнянський район Івано-Франківська область. У перші дні великої війни повернувся з-за кордону і став на захист України у складі 109 окремого гірсько-штурмового батальйону «десятки». Військовослужбовець був навідником. | 6 листопада 2022 | Загинув внаслідок ракетно-артилерійського обстрілу військ РФ поблизу села Яковлівка Бахмутського району[65]. |
| 9168 | | Красноштанов Олександр Олександрович | 1982, с. Березняки Черкаська область. Старший водій піхотного відділення піхотного взводу піхотної роти (підрозділ — не уточнено). | 6 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Херсонщині[34]. |
| 9169 | | Богуш Олег Орестович («Ipod») | 25 років, м. Львів. Військовослужбовець 80 ОДШБр. Здобув фах столяра у Львівському вищому політехнічному училищі. Працював за спеціальністю. | 6 листопада 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Площанка Луганської області[66]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[67]. |
| 9170 |  | .svg){kind=small} Джозеф Гільдебранд | 33 роки, м. Герберт (Саскачеван) Канада. Військовослужбовець Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. Проходив службу в канадській армії та відбув два відрядження в Афганістані. В період з 2009 по 2010 рік працював інструктором у групі оперативного наставництва та зв'язку для збройних сил Афганістану. 11 червня покинув Канаду, щоб добровільно допомогти Україні у війні. Брав участь в обороні Бахмута. Залишилися співмешканка, її 13-річна донька, троє братів та матір. | 6 листопада 2022 | Загинув під час транспортування поранених до медичного закладу на лінії фронту поблизу м. Бахмуту на Донеччині, потрапивши під вогонь російської артилерії[68]. |
| 9171 | | Дейлік Сергій Віталійович | 3 січня 1988. Матрос, навідник десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти морської піхоти. | 6 листопада 2022 | Загинув на Донеччині[60]. |
| 9172 |  | Павловський Олександр(«Паха») | 39 років, м. Костопіль Рівненської області. Навчався там у гімназії. Потім закінчив технологічний коледж. Пройшов строкову військову службу у Десантно-штурмових військах. Згодом працював приватним підприємцем, мав власне кафе. Під час повномасштабної війни чоловік приєднався до Збройних Сил України, щоб захищати свій дім і родину. Був розвідником-радіотелефоністом 4-ї танкової окремої бригади. Брав участь у боях за Ізюм на Харківщині, потім вирушив на Донеччину звільняти місто Лиман. | 6 листопада 2022 | Загинув біля села Площанка на Луганщині. Похований в рідному місті[69] |
| 9173 | | Ковач Віктор-Олександр Ваисльович | 37 років, м. Івано-Франківськ. Випускник 23-ої школи та ІФНТУНГ. У 2014 році Віктор-Олександр був добровольцем. До великої війни чоловік працював на місцевому підприємстві, а зранку 24 лютого пішов у військомат. Служив у 109-му батальйоні 10-ої бригади. | 6 листопада 2022 | Загинув в бою за Бахмут [70] |
| 9174 … 9180 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 6 листопада 2022 | (для доповнення за 6 листопада 2022 року) |
7 листопада[ред. | ред. код] | |||||
| 9181 | | Резніков Андрій | 25 листопада 1981, м. Львів. Військовослужбовець 125 ОБрТрО. У 1999 році проходив військову службу у складі Армії оборони Ізраїлю. З першого дня російського вторгнення в Україну долучився до підрозділу Сил ТрО ЗС України. | 7 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[71]. |
| 9182 | | Яременко Олександр Валерійович | 32 роки, смт Нові Санжари Полтавська область. Солдат, старший стрілець 2-го відділення 1-го патрульного взводу 4-ї патрульної роти стрілецького батальйону (підрозділ — не уточнено). У березні повернувся з-за кордону та став добровольцем. | 7 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Горлівки Донецької області[50]. |
| 9183 | | Кочубей Олексій | Тривалий час мешкав у Донецькій області. Після 2014 року чоловік переїхав на Івано-Франківщину в село Петрилів, звідки родом його дружина. | 7 листопада 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання на передовій у Покровському районі Дніпропетровської області[72]. |
| 9184 | | Дікаєв Михайло | с. Гостів Івано-Франківська область. | 7 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[73]. |
| 9185 | | Івакін Мар'ян | с. Городиська Івано-Франківського району. У 2006 році закінчив Верхньолипицький ліцей. З 2007 року мешкав у Жидачеві, що на Львівщині. Військовослужбовець був стрільцем відділення стрілецького взводу Збройних сил України. Мар'яну Івакіну було 34 роки. У нього залишилися мати та брат. | 7 листопада 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами поблизу селища Білогорівки Бахмутського району Донецької області[74]. |
| 9186 | .svg) | Сем'ян Ігор | Проходив службу у 110 окремій бригаді Сил ТрО ЗС України. У військовослужбовця залишилися дружина та двоє дітей. | 7 листопада 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами на Донецькому напрямку[75]. |
| 9187 | |  Тімоті Гріффін(«Mockingjay») | Нью-Йорк (штат), США. Військовослужбовець Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. Брав участь у контрнаступі ЗС України на сході України. | 7 листопада 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами в Харківській області[76]. |
| 9188 | | .svg){kind=small} Саймон Лінгард(«Grimmy») | 38 років, Грейт-Харвуд Ланкашир Велика Британія. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Проходив службу у британській армії в 2-му парашутному батальйоні на посаді кулеметника. Після цього перевівся у Групу підтримки спецпризначенців і мав декілька відряджень до Афганістану. В лютому 2022 року вирушив захищати Україну. Залишилася колишня дружина та троє дітей. | 7 листопада 2022 | Загинув внаслідок влучання ворожого снаряду в його окоп в м. Бахмуті на Донеччині[77]. |
| 9189 | | Карп'юк Любомир Михайлович | 28 січня 1991, с. Княждвір Коломийського району Івано-Франківської області. Навчався в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання. У мирному житті працював альпіністом. З перших днів повномасштабного вторгнення Любомир приєднався до лав ТРО. Згодом став бійцем ЗСУ. Обійняв посаду стрільця-зенітника 81-ї окремої аеромобільної бригади[78]. | 7 листопада 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами поблизу села Білогорівки на Луганщині[79]. Похований 3 грудня в рідному селі[80]. |
| 9190 … 9195 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 7 листопада 2022 | (для доповнення за 7 листопада 2022 року) |
8 листопада[ред. | ред. код] | |||||
| 9196 |  | Гончар Михайло Володимирович | 28 років, с. Нижня Ланна Полтавська область. Оператор відділення взводу вогневої підтримки 95 ОДШБр. Добровольцем відправився на фронт. Влітку у боях на Донецькому напрямку отримав поранення. Брав участь у звільненні Харківщини. | 8 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу села Площанка Луганської області[50]. |
| 9197 | .svg) | Мороз Сергій | м. Слов'янськ Донецька область. Лейтенант, командир інженерно-саперного взводу 109 ОБрТрО. Випускник Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут». Учасник АТО. У Збройних силах України з 2015 року. | 8 листопада 2022 | Загинув від ракетного обстрілу під час виконання бойового завдання поблизу м. Сватового на Луганщині[81][82]. |
| 9198 | | Марусевич Олександр Миколайович | 10 червня 1977, с. Кустолові Кущі Полтавська область. Мешканець м. Полтава. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. | 8 листопада 2022 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу смт Курдюмівка Донецької області[50]. |
| 9199 | | Ткаченко Сергій Сергійович | 25 травня 1984, с. Комишня Полтавська область. Молодший сержант, командир 1-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу.2-ї стрілецької роти в/ч А4467. | 8 листопада 2022 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу смт Курдюмівка Донецької області[50]. |
| 9200 | | Прийма Сергій Іванович | 24 березня 1988, с. Мартинівка Полтавська область. Старший солдат, водій 3-го відділення зенітно-ракетного взводу в/ч А4467. Учасник АТО. Був призваний на військову службу до ЗС України за мобілізацією на початку російського вторгнення в Україну. | 8 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу смт Курдюмівки Донецької області[50]. |
| 9201 | | Гойденко Станіслав Анатолійович | 18 грудня 1980, с. Покровщина Полтавська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника (підрозділ — не уточнено). В перший день російського вторгнення в Україну добровольцем пішов на фронт. У жовтні 2022 року отримав тяжкі поранення. | 8 листопада 2022 | Помер в Олександрійській лікарні м. Києва в результаті отриманих в боях тяжких поранень[50]. |
| 9202 | | Ожігін Юрій | 20 років, Харківська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 8 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Бахмуту Донецької області[83]. |
| 9203 |  | Чикиш Дмитро Сергійович («Чекіст») | 22 роки, м. Херсон. Закінчив Херсонський національний університет. Військовослужбовець 243 бТрО у складі 241 ОБрТрО, сапер, парамедик. Розміновував Київську область. До війни працював вчителем. Не дожив до звільнення свого рідного Херсона кілька днів. | 8 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на східному напрямку в Донецькій області[84]. |
| 9204 | .png) | Морозов Олег Олегович («Геша») | 29 червня 1974. Обороняв м. Київ, потім у складі батальйону «Свобода» східні рубежі України. | 8 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Бахмутському напрямку[85] |
| 9205 | | Новак Денис Олегович («Ден») | 5 листопада 1984, м. Хмільник Вінницької області. Навчався у загальноосвітній школі № 3. Після 11 класів закінчив приватний вищий навчальний заклад «Європейський університет», здобув фах менеджера. З березня 2021 року працював хмільницькому заводі «Молочний візит» у цеху з виготовлення сирів. Одразу після повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до Збройних Сил України. Денис був призваний 28 лютого. Під час проходження військової служби був навідником 3-го десантноштурмового відділення, 3-го десантноштурмового взводу 4-ї десантноштурмової роти 2-го десанту штурмового батальйону військової частини А 0284[86]. | 8 листопада 2022 | Помер у київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги внаслідок отримання проникаючих поранень голови. У жовтні на полі бою підірвався на міні і з тих пір він знаходився у шпиталі, перебуваючи в комі. Похований 12 листопада на Великомитницькому кладовищі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[87]. |
| 9206 | | Серпутько Іван Миколайович | 09 жовтня 1982, с. Мала Глумча Звягельского району Житомирська область. Місце загибелі героя уточнюється | 8 листопада 2022 | Похований на кладовищі рідного села |
| 9207 | | Кобзар Євген Євгенович («Калібан») | 17 липня 1990, м. Київ. До війни захоплювався реконструкторським рухом та промисловим альпінізмом. Був одним із найбільших авторитетів Клубу середньовічного бою «Путивль». Прекрасно розумівся на деталях спорядження середньовічного воїна, специфіці озброєння, тактиці тогочасного бою. В лютому 2022 року разом із колегами-альпіністами взявся закривати вітражі Київського вокзалу від можливих наслідків ворожих обстрілів. З перших днів повномасштабного вторгнення приєднався до ДФТГ «Свобода». У складі 6-ї (з серпня 2022 року — 8-ї) роти батальйону «Свобода» 4-ї бригади НГУ пройшов найгарячіші точки бойового шляху — річка Борова, Воронове, Зайцеве, Бахмутський напрямок. Володів усіма можливими видами зброї, освоїв керування дроном, їздив на БТР. | 8 листопада 2022 | Загинув на Бахмутському напрямку біля Курдюмівки разом з побратимом Морозовом Олегом. Вони кинулися на порятунок пораненого бійця 30-ї бригади, знаючи про те, що територія прострілювалася. На жаль, снаряд ворожого ПТУРу наздогнав усіх трьох. Похорон відбувся 26 квітня 2023 на Лісовому кладовищі[88]. |
| 9208 | | Дейнер Юрій Володимирович | 25 лютого 1995, житель села Новий Берестовець. З 2019 року служив за контрактом у Збройних Силах України, де був навідником десантно-штурмового відділення 80-ї десантно-штурмової бригади[89][90]. | 8 листопада 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Голикове Луганської області. Похований 12 листопада. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[87]. |
| 9209 | | Шеін Владислав Владиславович | Захищав Україну від окупантів у складі стрілецької роти 128-ї окремої бригади сил територіальної оборони ЗСУ[91]. | 8 листопада 2022 | Загинув 8 листопада 2022 року поблизу н.п. Новоселівське Луганської області. Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[92]. |
| 9210 … 9225 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 8 листопада 2022 | (для доповнення за 8 листопада 2022 року) |
9 листопада[ред. | ред. код] | |||||
| 9226 | | Єрьомін Олег Вікторович («Ягуар») | 33 роки, м. Охтирка Сумська область. Молодший сержант, командир відділення розвідувального взводу 92 ОМБр. Учасник Революції гідності. Учасник АТО. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (21.06.2022)[93]. | 9 листопада 2022 | Загинув в результаті ворожого артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання на межі Харківської і Луганської областей[94]. |
| 9227 | | Плетюх Анатолій | 10 серпня 1986, с. Нижня Ланна Полтавська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Незважаючи на вади здоров'я, добровольцем відправився на війну. Зазнав серйозних поранень на Донеччині. Після тривалого лікування повернувся на передову. | 9 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[50]. |
| 9228 |  | Решта Володимир Федорович | 21 липня 1963, с. Березняки Полтавська область. Молодший сержант, оператор безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти 58 ОМПБр. | 9 листопада 2022 | Загинув внаслідок авіаудару біля м. Бахмуту Донецької області[50]. |
| 9229 | | Кисляк Віктор Васильович | 14 липня 1977, с. Єрківці Полтавська область. Сержант частини матеріального забезпечення розвідувальної роти 58 ОМПБр. | 9 листопада 2022 | Загинув внаслідок авіаудару біля м. Бахмуту Донецької області[50]. |
| 9230 | | Киркач-Антоненко Віталій («Красівий»)  | 15 лютого 1987, с. Майдан (Краматорський район) Донецька область. Військовослужбовець 109 ОБрТрО. 2008 року (за іншими даними з травня 2009 року) став членом ВО «Свобода» і одразу ж розпочав активну розбудову Донецької міської організації, чим і займався до окупації Донецька 2014 року. 2010 року став заступником голови ДОО ВО «Свобода». До 24 лютого 2022 року разом з дружиною займався творчою діяльністю — виробляли у власній студії ексклюзивні прикраси ручної роботи з порцеляни і глини, продавали здебільшого на міжнародний ринок. Хоч і мав «білий квиток», але пішов в армію. Брав участь у звільненні Лиману. Залишилася вагітна дружина. | 9 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на сватівському напрямку[95]. |
| 9231 |  | Виноградська Тетяна Вікторівна | 3 травня 1988, м. Городня Чернігівська область. Штаб-сержант, працівниця паспортного контролю 105 ПрикЗ ДПСУ. В ДПСУ проходила службу з 2012 року. До російського вторгнення в Україну несла службу у прикордонних нарядах пункту пропуску. Залишилися чоловік та донька. | 9 листопада 2022 | Загинула внаслідок уламкового поранення, яке дістала під час обстрілу росіянами території Чернігівщини[96]. |
| 9232 | |  (ドブレ («Добре»)) | 20 років, Японія. Військовослужбовець 49-го стрілецького батальйону «Карпатська Січ». Товаришував із загиблим до того Джонатаном Ценґом. Брав участь у контрнаступі ЗС України на східному фронті. | 9 листопада 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[97]. |
| 9233 | | Маковійчук Віталій | м. Чернівці, солдат, воїн військової частини А2120, 81-ша аеромобільна бригада | 9 листопада 2022 | Похований 11 листопада на Алеї Слави Центрального кладовища м. Чернівців[98][99]. |
| 9234 | | Коржов Євген | 1979 Народився у місті Царедарівка Харківської області. Солдат. Навчався у Харківському національному педагогічному університеті ім. Сковороди. З початку війни Євген Коржов разом із братом Ігорем долучився до Збройних сил України. Євген служив солдатом у механізованому відділенні. | 9 листопада 2022 | Загинув у селі Новоселівське Луганська область під час виконання бойового завдання[100] |
| 9235 … 9247 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 9 листопада 2022 | (для доповнення за 9 листопада 2022 року) |
10 листопада[ред. | ред. код] | |||||
| 9248 | | Іродовський Олександр | 11 червня 1998, м. Пирятин Лубенський район Полтавська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Закінчив школу № 6 в м. Пирятині. У листопаді 2018 року був призваний на строкову військову службу, під час якої уклав контракт зі ЗС України та брав участь в ООС. Після закінчення терміну контракту повернувся до рідного міста, працював у ТОВ «Пирятинський делікатес». Під час російського вторгнення в Україну 9 вересня 2022 року був призваний до ЗС України за мобілізацією. Залишилися батьки та брат. | 10 листопада 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами в районі с. Побєда Старобешівського району Донецької області. Похований в м. Пирятині[101]. |
| 9249 | | Сердюк Олександр Володимирович («Прилуки») | 13 вересня 1981, страший солдат, боєць батальйону «Свобода» 4-ї бригади НГУ. З початком російського вторгнення в Україну добровольцем пішов захищати країну від ворогів. Виконував бойові завдання на Київщині, брав участь у зачистці Ірпеня, Бучі та Гостомеля. | 10 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Бахмутському напрямку[102] |
| 9250 | | Галайко Владислав | 25 років, с. Войнівка Полтавська область. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 10 листопада 2022 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу села Яковлівка Донецької області[50]. |
| 9251 | | Сенюк Андрій | м. Коломия Івано-Франківська область. Розвідник 10 ОГШБр. Похорон відбувся 14 листопада в Коломиї. | 10 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччині[103]. |
| 9252 | | Кривенко Віталій Валерійович («Хеппі») | 3 вересня 1997, с. Матвіївці Кременецький район Тернопільська область. Вступив до Батальйону «Свобода» з початком повномасштабного вторгнення. Одружився з коханою 14 жовтня за 5 днів до від'їзду на Схід. Менше як за місяць вона стала вдовою. До війни їздив на заробітки | 10 листопада 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами поблизу населеного пункту Курдюмівка на Бахмутському напрямку[104][105]. Похорон відбувся 18.11.2022. |
| 9253 |  | Маркевич Ілля Вікторович | 1 жовтня 1996, м. Нікополь Дніпропетровська область. Старший матрос 73-го морського центру спеціальних операцій. | 10 листопада 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання на Херсонщині[106]. |
| 9254 | .svg) | Губаль Олег Зіновійович | 2 лютого 1979, м. Ужгород Закарпатська область. Проходив службу в 68-му окремому батальйоні 101 бригади ТрО. Працював у виконавчій службі, був членом Закарпатського обласного осередку кінологічної спілки. | 10 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[107]. |
| 9255 | | Дорош Юрій Дмитрович («Лютий») | 1969, с. Лобойківка. | 10 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[108]. |
| 9256 | | Фурман Микола Віталійович («Штурман») | 7 березня 1990, с. Матвівці Тернопільська області. Командир гранатометного відділення, батальйон «Свобода». Був мисливцем та керував сільською футбольною командою. Працював на місцевому приватному риборозпліднику. | 10 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу населеного пункту Курдюмівки на Бахмутському напрямку. Похорон відбувся 18.11.2022[105]. |
| 9257 | .svg) | Воронцев Григорій («Ворон») | 37 років, с. Скалонівка Харківська область. Молодший сержант, старший оператор протитанкового відділення 111 ОБрТрО. Закінчив Зачепилівський ліцей. Працював експедитором. | 10 листопада 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання біля с. Ведмеже Донецької області[109]. |
| 9258 | | Шпакович Ігор Сергійович | 9 квітня 1981, м. Ладижин. Закінчив загальноосвітню школу № 3. Здобув професію механіка в Ладижинському аграрному технікумі. Згодом отримав вищу освіту у Львівському аграрному університеті. Був призваний до Лав Збройних Сил України в Чернігівську область. Після закінчення служби влаштувався працювати у Філію «Переробний комплекс» товариства «Вінницька птахофабрика». В липні 2022 року долучився до лав ЗСУ, служив заступником командира бойової машини навідником-оператором механізованого взводу. | 10 листопада 2022 | Загинув 10 листопада 2022 року в районі населеного пункту Безіменне Херсонської області[110]. |
| 9258 |  | Гардашник Олександр Вадимович | 10 лютого 1965 року у м. Києві. Солдат, кулеметник- навідник. З першого дня повномасштабного вторгнення вирушив добровольцем у військомат Шевченківського району, де записався до лав ТРО у м. Києві. 25.02.2022 почалася військова служба добровольця і цивільного чоловіка — Гардашника Олександра Вадимовича! Був на захисті Києва, виконував завдання у Бучі, Стоянці по зачистці диверсантів. А далі Яворівський полігон (Львівської області) — підвищення військової кваліфікації, вступ до лав ЗСУ у складі 65 ОМБр. Виконував завдання на підході до гарячих точок Запорізької обл., та на нульових позиціях. | 10 листопада 2022 | 10 листопада 2022 р. Олександр отримав смертельні поранення у м. Оріхів Запоріжської області під час виконання бойового завдання. Нагороджений медаллю «ЗАХИСНИК ВІТЧИЗНИ» посмертно. Похований 17 листопада на Берковецькому кладовищі у м. Києві. 42 ділянка, 11 ряд, 35 місце. |
| 9259 | | Мельник Олександр Васильович   | 30 травня 1972, c. Горопаї Житомирської області. У 1989 році навчався в СПТУ № 27 м. Києва з фахом електро-газозварювальник 3-го розряду. 24 червня 1990 року був призваний на військову службу, проходив її у Далеко-Східному окрузі в в/ч 55587 на посаді командира відділення по ремонту та зберіганню перевірочно-пускового та електричного устаткування оперативно-тактичних ракет. В травні 1992 року був звільнений у запас. З 28 лютого 1994 року був зарахований в в/ч 11454 м. Бердичів на посаду командира відділення регламентних робіт. З 30 червня 1994 року курсант 343 школи прапорщиків ПрикВО, яку закінчив 17 грудня 1994 року. 10 січня 1995 року зарахований техніком автомобільної роти 437 окремого навчального ремонтно-відновлювального батальйону 119 окружного навчального центру ПрикВО. З 23 серпня 1997 року командир автомобільного ремонтного взводу автомобільної роти 437 окремого навчального відновлювального батальйону 119 ОНЦ 8 АК ПОТК. З 22 квітня 2002 року інструктор автомобільної служби технічної частина 62 окремої механізованої бригади 8 АК ПОТК. З 30 квітня 2004 року старший інструктор навчально-автомобільної роти в/ч А0555 місія Сьєрра-Леоне. З 17 травня 2004 року по 07 березня 2005 року брав участь у миротворчій місії Сьєрра-Леоне. З перших днів повномасштабного вторгнення оббивав пороги військомату. Спочатку боронив Україну в лавах ТРО м. Києва. З 27 червня 2022 року боронив Україну на нулі м. Оріхів, Пологівського району, Запорізької області у складі 65 механізованої бригади, рота тактичної розвідки та охорони дивізіону, 2 взвод, 1 відділення. Нагороди: За час військової служби був нагороджений: Відзнакою МО України та медаллю «За сумлінну службу» ІІІ ступеня. Медаллю «15 років Збройним силам України». Медаллю ООН за «Службу миру». Медаллю «Захисник Вітчизни» (посмертно). | 10 листопада 2022 | 10 листопада 2022 року під час мінометного обстрілу позицій біля м. Оріхів, Пологівського району, Запорізької області загинув, отримавши поранення несумісне з життям. Похований 18 листопада 2022 року на Берковецькому кладовищі у м. Київ, 42 ділянка, 11 ряд, 27 місце |
| 9259 … 9265 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 10 листопада 2022 | (для доповнення за 10 листопада 2022 року) |
11 листопада[ред. | ред. код] | |||||
| 9266 |  | Рустамов Самір Аташлійович | 20 липня 1990. Підполковник 5 ОБр НГУ. На військовій службі з 2007 року. Учасник АТО. | 11 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[111]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[112]. |
| 9267 |  | Хомік Сергій Ярославович | 36 років, с. Сусваль Волинська область. Полковник, командир вертолітної ескадрилії 456 БрТрА. Після закінчення університету проходив службу на посаді льотчика-штурмана вертолітної ланки пошуково-рятувального забезпечення вертолітної ескадрилії транспортної авіації у місті Вінниця. Пройшовши нелегкий шлях до командира вертолітної ескадрилії, з перших днів війни обороняв українську землю від загарбника. Екіпаж полковника Хоміка здійснював успішні бойові вильоти, а під його керівництвом бойові уміння опанували більше 20 льотчиків. Був нагороджений Орденом за мужність III та II ступенів, а також відзнаками Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, командувача Повітряних сил ЗС України та відзнаками від ООН. Залишилися батьки, дружина та двоє малих дітей. | 11 листопада 2022 | Загинув виконуючи бойові завдання у складі екіпажу вертольота у Донецькій області[113]</ref>. |
| 9268 | | Пеньковий Віктор Якович | 19 липня 1978, с. Човновиця Вінницька область. Майор бортової авіаційної техніки, інструктор бригадно-транспортної авіації вертолітної ескадрилії 456 БрТрА. Народився в багатодітній родині. Залишилася дружина та двоє дітей. | 11 листопада 2022 | Загинув виконуючи бойові завдання у складі екіпажу вертольота у Донецькій області[114]. |
| 9269 | | Асмаковський Микола Михайлович («Морті») | Мешканець м. Семенівка Чернігівська область. Військовослужбовець 3-го батальйону оперативного призначення «Свобода» 4 БрОП. Випускник ОС «Магістр» освітньої програми Середня освіта (Історія) 2019 року Глухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка. З початку вторгнення перебував в Семенівці яка з перших днів опинилася в окупації. На початку березня дістався в майже оточений Чернігів та приєднався до підрозділу Національної гвардії України, виконуючи бойове завдання з оборони міста. Після втечі ворога з Чернігівщини, вирішив залишити більш-менш спокійну службу на блокпостах Чернігова. Пройшов співбесіду та перевівся в батальйон «Свобода» 4 БрОП. Після короткого вишколу зі «свободівцями», одразу потрапив на найгарячішу ділянку фронту — бахмутський напрямок. Залишилися мати, брат та дівчина. | 11 листопада 2022 | Загинув на бойовій позиції на бахмутському напрямку[115]. |
| 9270 | | Колесніченко Євген | 3 травня 1987, м. Донецьк. Мешканець м. Київ. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Майстер спорту з гандболу, триразовий чемпіон України в складі донецького Шахтаря, грав за збірну. З перших днів російського вторгнення в Україну пішов захищати Україну. | 11 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами біля м. Бахмуту Донецької області[116]. |
| 9271 | | Олійник Іван | 1991, с. Похівка Богородчанської громади. Чоловік повернувся з-за кордону і добровольцем вирушив на фронт. | 11 листопада 2022 | Загинув від вибуху міни неподалік міста Горлівка Донецької області[117]. |
| 9272 | | Гарасим'юк Володимир | 18 лютого 1976 року, смт. Кути. | 11 листопада 2022 | Загинув на Бахмутському напрямку[118]. |
| 9273 |  | Метьолкін Денис | 08 березня 1983, м. Сєвєродонецьк Луганська область. Навчався у Сєвєродонецькій гуманітарно-естетичній гімназії. У 2001 році закінчив Вище професійне училище № 92 міста Сєвєродонецька за спеціальністю «кухар». У 2002—2004 році працював на місцевому лісовому господарстві. Протягом 2015—2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. З початком повномасштабного вторгнення росії, родина переїхала до Львова. Обіймав посаду поштаря у Львівській дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта». Згодом став на захист Батьківщини, боронив її територіальну цілісність та незалежність у складі 68-ї окремої єгерської бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних сил України. | 11 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[111]. Похований 28 листопада на Личаківському кладовищі. |
| 9274 | | Черненко Юрій | 54 роки, м. Львів. Головний сержант 37 окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя» 56 ОМПБр. З 1995 року проходив службу у складі Національної гвардії України. З 2016 року навчався у центрі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Згодом військовий служив у складі 355 навчального механізованого полку. Учасник АТО. | 11 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[119]. Похований 24 листопада на Личаківському кладовищі. |
| 9275 | | Сніцар Олег Володимирович | 19 листопада 1979, с. Василиха Київська область. Мешканець м. Києва. Солдат, санітарний інструктор 56 ОМПБр. Закінчив Київський національний університет будівництва і архітектури. З 2014 року став волонтером та активно допомагав ЗСУ. З травня 2022 року служив у 56-й окремій мотопіхотній бригаді. | 11 листопада 2022 | Загинув під час евакуації поранених в районі села Невельське на Донеччині. Автомобіль підірвався на ворожій міні[120]. |
| 9276 | | Тимошенко Ігор Вікторович | 1971, м. Городище Черкаська область. Солдат 2 кулеметного взводу 3 механізованого батальйону (підрозділ — не уточнено). | 11 листопада 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччині[34]. |
| 9277 | | Северенчук Богдан Михайлович | 1991, мешканець м. Кам'янка, Черкаська область. Закінчив Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. До початку повномасштабного вторгнення працював юристом в Міністерстві культури та інформаційної політики України.[121] 24 лютого 2022 року пішов добровольцем захищати Україну. Служив старшим навідником мінометного взводу мінометної батареї (підрозділ — не уточнено). | 11 листопада 2022 | Загинув у Луганській області. Похований м. Кам'янка на Черкащині.[122] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[123]. |
| 9278 |  | Замлинний Тарас | 42 роки, Добровільно вступив до лав ЗСУ 5 березня 2022 року. Служив у складі 68 Окремої єгерської штурмової бригади ім. Олекси Довбуша. Боронив країну на самісінькому «нулі». | 11 листопада 2022 | 11 листопада рідні востаннє чули його голос перед тим як разом із побратимами вирушив у бій у селі Павлівка на Донеччині і з 13 листопада вважався зниклим безвісти. Лише 22 квітня 2023 року з військової частини дружині повідомили, що було знайдено тіло Героя. Поховали на кладовищі «Нове» на Алеї Героїв України в місті Рівне[124] |
| 9279 |  | Тітюцький Дмитро Олександрович | 26 жовтня 1994, с. Копистирин Вінницької області. Капітан спецпідрозділу «Омега» Національної гвардії України. У 2010 році закінчив навчання у Копистиринській середній загальноосвітній школі. У 2012 році пішов на строкову службу до лав ЗСУ. З 2014 року брав участь у військових діях в зоні проведення АТО. У 2015 році вступив до Харківської академії Національної гвардії України. З 2018 року — офіцер Нацгвардії України в місті Одеса. З перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну захищав рідний край в зоні бойових дій[125][126]. | 11 листопада 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу одного з населених пунктів Луганської області. Похований на Копистиринському кладовищі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[112]. |
| 9280 |  | Прендота Роман Іванович | 9 квітня 1983, м. Дрогобич Львівської області. У дитинстві проживав у місті Хирів. Навчався у закладі загальної середньої освіти I—III ступенів-ліцеї імені Владики Івана Хоми міста Хирів. Навчався у Національному університеті «Львівська політехніка». Під час навчання додатково закінчив військову кафедру. Понад 20 років Роман прожив у столиці. Працював «АПТ Україна Груп», де пройшов шлях від конструктора до головного інженера департаменту проектів. На початку війни став на захист своєї батьківщини. Був воїном 68-ї окремої єгерської бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних сил України[127][128]. | 11 листопада 2022 | Загинув у боях за Україну на Донецькому напрямку. Похований 22 листопада 2022 року на Личаківському цвинтарі у Львові. |
| 9281 … 9285 | | | Військовослужбовці ЗС України. | 11 листопада 2022 | (для доповнення за 11 листопада 2022 року) |
12 листопада[ред. | ред. код] | |||||
| 9286 |  | Одуд Вадим Миколайович («Маестро»)   | с. Стара Чортория Любарський район Житомирська область. Майор, командир 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону 128 ОГШБр. З початку російського вторгнення в Україну пройшов з батальйоном усі найважчі бої, спочатку, як ротний 3-ї гірсько-штурмової роти, а з вересня 2022 року — як командир батальйону. Разом зі своїм підрозділом боронив міста Рубіжне та Кремінну Сєвєродонецького району, в подальшому брав участь в боях за визволення Херсонської області. Нагороджений орденами «Богдана Хмельницького» II (11.05.2022)[129] та III (19.03.2022)[130] ступенів. | 12 листопада 2022 | Згідно повідомлення голови Закарпатської ОВА, військовослужбовець загинув в боях з російськими окупантами під час звільнення Херсонської області[131][132]. |
| 9287 | |||||