Авіаудар по Маріупольському театру — Вікіпедія

Авіаудар по Маріупольському театру
Частина Російське вторгнення в Україну (2022) та Блокада Маріуполя
Пошкодження театру після авіаудару
Мапа
 Епіцентр вибуху, який припав на центральну частину театру, де розташована зала
Місце атаки Донецький академічний обласний драматичний театр, Маріуполь, Донецької області
Координати 47°05′46″ пн. ш. 37°32′56″ сх. д. / 47.0960° пн. ш. 37.5488° сх. д. / 47.0960; 37.5488Координати: 47°05′46″ пн. ш. 37°32′56″ сх. д. / 47.0960° пн. ш. 37.5488° сх. д. / 47.0960; 37.5488
Мета атаки Терористичний акт
Дата 16 березня 2022
~14:30 (UTC+2)[2]
Спосіб атаки Авіаційний удар
Зброя ймовірно фугасна авіабомба ФАБ-500[3]
Загиблі ~600[4]
Поранені невідомо[5]
Терористи Збройні сили Російської Федерації

Бомбардування Маріупольського театру — руйнування Донецького драматичного театру в Маріуполі у результаті бомбового авіаційного удару російськими Збройними силами 16 березня 2022 року.

Будівля театру в Маріуполі використовувалася як бомбосховище під час блокади міста. У ньому переховувалися за різними даними від 500 осіб[6] до 1200 мирних жителів за дні до 16 березня[7].

Маріупольська міська рада 18 березня повідомила, що бомбосховища під будівлею театру вціліло й з нього вдалося визволити близько 130 людей[8]. Станом на 25 березня, у повідомленні міськради йшлося, що «за свідченням очевидців» під час бомбардування театру загинуло близько 300 людей[9]. Інформаційна агенція «Associated Press» провела власне розслідування й дійшла висновку, що внаслідок авіаудару могло загинути до 600 людей[4]. Міжнародна правозахисна організація «Amnesty International» вважає, що жертв було менше у зв'язку з процесом евакуації з міста, яка почалася до цього[10].

13 квітня експерти ОБСЄ заявили, що російські військові відповідають за бомбардування Маріупольського театру, назвавши це військовим злочином. 30 червня міжнародна правозахисна організація «Amnesty International» дійшла такого ж висновку[11].

Передумови[ред. | ред. код]

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)
Зовнішні зображення
Супутниковий знімок Maxar Technologies, створений за 2 доби (14 березня) до трагедії. На асфальті з обох боків будівлі драмтеатру величезні написи білою фарбою кирилицею російською мовою — «Дети»

24 лютого збройні сили російської федерації разом з проросійськими бойовиками взяли в облогу портове місто Маріуполь, що призвело до великих втрат, оскільки місцеві жителі були відключені від постачання їжі, газу та електроенергії[12]. За свідченнями мера Маріуполя внаслідок обстрілів було зруйновано від 80 до 90 % міста[13].

Театр є одним із багатьох пам'яток української спадщини та культури, які були знищені під час російського вторгнення в Україну 2022 року[14].

На відео, оприлюдненому 10 березня 2022 року на Ютуб-каналі «AZOV media» видно, що у приміщеннях театру тимчасово мешкала велика кількість людей, які втратили своє житло в Маріуполі; для них було організовано безплатне харчування. У дописі було зазначено, що в театрі знайшли прихисток близько 1000 людей[15]. Супутникові знімки театру, зроблені 14 березня 2022 року, показують слово «Діти», написане російською мовою, у двох місцях за межами театру, намагаючись ідентифікувати його для сил вторгнення як цивільне авіаукриття, в якому знаходяться діти, а не військові[16]. Представники Маріупольської міської ради заявили, що театр був найбільшим поодиноким бомбосховищем у місті, і на момент нападу в ньому були лише жінки та діти[14]. Human Rights Watch опитали біженців з Маріуполя, які заявили, що за дні, що передували 16 березня, в театрі перебувало від 500 до 800 осіб[6].

Атака[ред. | ред. код]

16 березня російські війська продовжували обстріли цивільних районів Маріуполя. Артилерія вразила багато місць, включаючи будівлю басейну та автоколонну. Російські бомбардувальники завдали авіаудару по театру, який перетворив будівлю на руїни[17]. Українська влада кваліфікувала це як військовий злочин[16].

За різними оцінками у театрі було від 500[6] до 1200 цивільних[7]. Люди були розміщені на всіх поверхах театру, а також у бомбосховищі[18]. Кількість жертв не була відома станом на 16 березня 2022 року. Бомбосховище у підвалі театру пережило бомбардування. Багато людей опинилися в пастці під палаючими завалами театру, що впав, після атаки, а триваючі обстріли в цьому районі ускладнили зусилля з відновлення[14][16].

Депутат українського парламенту від Маріуполя Дмитро Гурін заявив, що рятувальні роботи утруднені через постійні обстріли району з боку російських військ[19].

Жертви[ред. | ред. код]

Станом на 17 березня 2022 року кількість постраждалих не була відома. Деякі люди вийшли живими 17 березня[20]. До 18 березня було врятовано близько 130 тих, хто вижив[8].

25 березня 2022 року офіційний представник Маріуполя підтвердив, що в результаті нападу загинули приблизно 300 людей[9].

Видання Associated Press з посиланням на проведений аналіз слів очевидців, розміри будівлі, тощо, стверджує, що під час авіаудару загинули близько 600 осіб, які ховалися у його приміщеннях та поруч. Зазначається, що удар виявився страшнішим, ніж передбачалося раніше. Внаслідок чого загинуло близько 600 людей усередині та зовні будівлі. Це майже вдвічі більше, ніж зазначено й досі, і багато людей, які вижили, називають ще більшу кількість загиблих[4].

Усі свідки сказали, що принаймні 100 осіб перебували на польовій кухні неподалік будівлі, і ніхто не вижив. Вони також сказали, що кімнати та коридори всередині будівлі були переповнені приблизно одна людина на кожні 3 м² вільного простору. За оцінками багатьох людей, що вижили, під час авіаудару всередині знаходилося близько 1000 людей. Ті, що вижили в основному вийшли через головний вихід або один бічний вхід; інша сторона та задня частина були зруйновані[4].

Жителька Маріуполя, яка вціліла після авіаудару по драматичному театрі, розповіла, що за два дні до обстрілу в театрі був перепис людей. За її словами, у театрі було близько 1200 осіб. Виживша повідомила, що до театру завозили вагітних, породіль з пологового будинку, матусь з новонародженими[21].

Після захоплення міста російськими загарбниками до 20 травня 2022 року ними було розібрано завали зруйнованого театру. Загиблих було поховано під безіменними номерами в братській могилі в селищі Мангуш[22].

Реакції[ред. | ред. код]

Російська влада заперечує свою відповідальність, натомість звинувачуючи полк «Азов» у плануванні та здійсненні вибуху театру, не надавши доказів[12][16].

Міністр культури Італії Даріо Франческіні запропонував допомогу українському уряду, щоб якнайшвидше відбудувати театр[23].

Подальші дії[ред. | ред. код]

Тема розслідування продовжує бути актуальною й чотири місяці по трагедії. Детальними спогадами про перебування в укритті театру діляться подружжя Євгенія та Сергій Забогонські (портал «Свої. Сіти»[24], канал Юлії Латиніної[25]). Окупантська влада готує фейкове «розслідування» про бомбардування Маріупольського драмтеатру, для якого збирають «свідків»[26].

У день 16 липня, рівно чотири місяці після скинутої бомби, на площу біля розбомбленого Драматичного театру в Маріуполі вийшов хлопець з прапором України[27], а в місті Ужгород зіграв свою першу прем'єру відновлений Донецький академічний обласний драматичний театр — вистава «Крик нації» про життя і долю Василя Стуса у постановці режисерки Людмила Колосович[28][29][30][31].

16 вересня Донецький академічний обласний драматичний театр поставив в Ужгороді документальну виставу «Маріупольська драма» про знищення будівлі театру (режисер Євген Тищук, автор тексту Олександр Гаврош за споминами акторів, що переховувалися в театрі під час російських обстрілів). [джерело?]

В 20-х числах грудня 2022 року окупаційна влада знесла рештки театру, що може допомогти приховати скоєний злочин[32].

28 березня 2023 року стало відомо що наказ про бомбардування Драмтеатру, пологового будинку та дитячої лікарні в Маріуполі віддавав російський військовий злочинець, полковник Сергій Атрощенко[13].

Посилання[ред. | ред. код]

  • Amnesty International, Ukraine: Deadly Mariupol theatre strike ‘a clear war crime’ by Russian forces // Знищення загарбниками театру в Маріуполі було свідомим – Amnesty International
  • Заборона і Центр просторових технологій шукають ваші свідчення про бомбардування Маріупольського драматичного театру
  • Театр-сховище. Чи був шанс вижити в тих, хто ховався у Маріупольському драмтеатрі?. Заборона.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Супутники зуміли зафіксувати, як виглядає театр у Маріуполі після бомбардувань (укр.). Українська правда. 19 березня 2022. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  2. ↑ Найбільше укриття. Авіація окупантів розбомбила Драмтеатр у Маріуполі (укр.). НВ. 16 березня 2022. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  3. ↑ «Багато людей живцем поховані під завалами Драмтеатру у Маріуполі» – командир полку «Азов» (укр.). Букви. 27 березня 2022. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  4. ↑ а б в г Lori Hinnant, Mstyslav Chernov, Vasilisa Stepanenko (4 травня 2022). AP evidence points to 600 dead in Mariupol theater airstrike. Associated Press. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
  5. ↑ Авіаудар по драмтеатру в Маріуполі: даних про загиблих немає, але є важко поранений. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  6. ↑ а б в Ukraine: Mariupol Theater Hit by Russian Attack Sheltered Hundreds. Human Rights Watch (англ.). 16 березня 2022. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  7. ↑ а б Russia attacks theatre sheltering civilians, Ukraine says. BBC News (en-GB) . 17 березня 2022. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  8. ↑ а б Ukraine says 130 people rescued so far from bombed Mariupol theatre. The Independent (англ.). 18 березня 2022. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  9. ↑ а б Ukraine war latest: Estimated 300 dead in Mariupol theatre bombing. BBC News (en-gb) . Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  10. ↑ bb_admin. Ukraine: «Children»: The attack on the Donetsk Regional Academic Drama Theatre in Mariupol, Ukraine. Amnesty International (англ.). Процитовано 30 червня 2022.
  11. ↑ lauriehannaamnestyorg (30 червня 2022). Deadly Mariupol theatre strike ‘a clear war crime’. Amnesty International (англ.). Процитовано 30 червня 2022.
  12. ↑ а б Up to 1,200 people may have been inside the theater, the city's deputy mayor Serhiy Orlov said. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  13. ↑ а б Survivors leaving basement of Mariupol theatre after airstrike, say officials. the Guardian (англ.). 17 березня 2022. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  14. ↑ а б в CNN, Tim Lister, Olga Voitovych, Tara John and Paul P. Murphy. Russia bombs theater where hundreds sought shelter and 'children' was written on grounds. CNN. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  15. ↑ Маріупольський ДрамТеатр. — AZOV media. — 10.03.2022. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  16. ↑ а б в г Ukraine war: People buried under rubble after Mariupol theatre sheltering hundreds is hit by Russian bomb, officials say. Sky News (англ.). Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  17. ↑ Mariupol: Russia accused of bombing theatre and swimming pool sheltering civilians. the Guardian (англ.). 17 березня 2022. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  18. ↑ "Кров та хаос": вціліла після бомбардування театру в Маріуполі жахнула спогадами. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  19. ↑ Mariupol theatre: 'We knew something terrible would happen'. BBC News (en-GB) . 17 березня 2022. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  20. ↑ Helen Regan, Travis Caldwell, Seán Federico-O'Murchú, George Ramsay, Ed Upright, Adrienne Vogt, Maureen Chowdhury, Aditi Sangal and Meg Wagner (17 березня 2022). People are emerging from the bombed Mariupol theater building, Ukrainian official says. CNN (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  21. ↑ "Кровь и хаос": выжившая после бомбардировки театра в Мариуполе ужаснула воспоминаниями (рос.). UNIAN. 24 березня 2022. Архів оригіналу за 31 серпня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  22. ↑ росіяни розібрали завали і вивезли тіла з Драмтеатру Маріуполя - встановити кількість жертв неможливо. Укрінформ. 20 травня 2022.
  23. ↑ Ukraine: Italy ready to rebuild Mariupol theatre says min - Lifestyle. ANSA.it (англ.). 17 березня 2022. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  24. ↑ Ганна КУРЦАНОВСЬКА (20 травня 2022). Я была комендантом убежища в драмтеатре Мариуполя. Это мы написали «ДЕТИ» краской перед входами. «Свої. Сіти». Процитовано 26 липня 2022.
  25. ↑ Юлія ЛАТИНІНА (24 липня 2022). Драмтеатр в Мариуполе. Как это было. Интервью Евгении и Сергея Забогонских Юлии Латыниной. «Yulia Latynina». Процитовано 26 липня 2022.
  26. ↑ Ольга МУЗИКА (24 липня 2022). Окупанти готують фейкове "розслідування" про бомбардування Маріупольського драмтеатру. «24 Канал». Процитовано 26 липня 2022.
  27. ↑ Фото дня: хлопець з прапором України біля розбомбленого Драмтеатру в Маріуполі. «Vogue». 18 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
  28. ↑ Megan SPECIA (1 липня 2022). ‘Long Live the Theater’: Mariupol’s Drama Company to Perform Again. «The New York Times». Процитовано 8 липня 2022.
  29. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (4 липня 2022). Ренесанс Маріупольського театру в Ужгороді: «Тут є театр» — Людмила Колосович. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 8 липня 2022.
  30. ↑ Сергій ФЕДАКА (17 липня 2022). На високій ноті. «Закарпаття онлайн». Процитовано 22 липня 2022.
  31. ↑ Joanna KAKISSIS (21 липня 2022). The bombed Mariupol theater troupe is back on stage with a homegrown Ukrainian play. «National Public Radio». Процитовано 26 липня 2022.
  32. ↑ Приховують злочини: у Маріуполі загарбники знесли розбомблений драмтеатр. Укрінформ. 23 грудня 2022.
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Авіаудар_по_Маріупольському_театру&oldid=42253963