Використання фосфорних бомб під час вторгнення Росії в Україну — Вікіпедія

Під час вторгнення Росії в Україну у 2022 році українська влада неодноразово звинувачувала Росію у використанні фосфорних бомб: у боях за Київ та Краматорськ у березні, а також проти оборонних на металургійному заводі «Азовсталь» у Маріуполі у травні. Своєю чергою Міністерство оборони Росії стверджувало, що Збройні сили України використовували фосфорні боєприпаси при обороні аеродрому Гостомель наприкінці лютого[1][2][3][4].

Незалежні експерти, опитані ЗМІ, заявляли про брак даних, щоб однозначно встановити тип боєприпасів, що застосовуються[4][5][6][7].

Регулювання та застосування[ред. | ред. код]

Саме використовування запальної зброї, включно з білим фосфором, не заборонено Женевськими конвенціями[7], але обмежено Протоколом III Конвенції про конкретні види звичайної зброї[8]. Цей протокол забороняє застосування будь-якої запальної зброї проти цивільних осіб та об'єктів,[9] а також її застосування в районі зосередження цивільного населення за допомогою доставлення повітрям[10] та у випадках коли військовий об'єкт невідділений чітко від зосередження цивільного населення і не прийняти усі можливі заходи для обмеження запальної дії та зведення до мінімуму випадкових жертв серед цивільного населення, поранення цивільних осіб та пошкодження цивільних об'єктів[11]. Крім запальних боєприпасів, фосфор можна використовувати в димових боєприпасах, призначених для створення димових завіс, що маскують свої війська або засліплюють противника.[6]

Білий фосфор спалахує при взаємодії з киснем, виділяючи при горінні велику кількість диму. Військові можуть використовувати завісу для маскування пересування військ. Однак, хімічні характеристики речовини роблять фосфорні бомби особливо небезпечними: температура горіння фосфору — 800—2500 °C; він прилипає до різних поверхонь, включаючи шкіру та одяг; палаючу субстанцію важко загасити. Білий фосфор може викликати глибокі опіки аж до кісток, залишки речовини в тканинах можуть спалахнути повторно після початкового лікування. Військовим лікарям, зазвичай обмеженим медичними ресурсами, складно надати своєчасну та повноцінну допомогу постраждалим. Навіть жертви, які вижили після опіків, можуть померти від відмови органів через токсичність білого фосфору. Крім того, пожежі, викликані запалювальними снарядами, можуть руйнувати цивільні будівлі та майно, завдавати збитків посівам та худобі. Такі гуманітарні організації, як Human Rights Watch, закликають уряди включити фосфорні боєголовки до переліку заборонених Конвенцією ООН про конкретні види звичайної зброї[6][7][12][13].

Попри небезпеку, на 2022 рік Конвенція про хімічну зброю не відносила до такої фосфорні бомби. Неурядові міжнародні організації фіксували їхнє застосування під час військових конфліктів у Сирії, Афганістані, секторі Газа, а також інших зонах бойових дій. Однак використання фосфорних бомб поблизу населених пунктів або цивільних осіб є воєнним злочином, оскільки гуманітарне право вимагає дотримання вибірковості військових атак. Командування має розрізняти цивільних і солдатів, і навіть цивільні і військові об'єкти, що неможливо з використанням таких снарядів у населених пунктах[7].

Під час російського вторгнення 2022 року[ред. | ред. код]

Відео, опубліковане Державною прикордонною службою України в жовтні 2023 року. За даними служби, показане використання фосфорних бомб російськими військами на бахмутському напрямку.

25 березня 2022 року у зверненні до лідерів НАТО президент України Володимир Зеленський звинуватив російських військових у застосуванні фосфорних снарядів проти мирного населення: «Сьогодні вранці, до речі, було застосовано фосфорні бомби. Російські фосфорні бомби. Знову було вбито дорослих, знову було вбито дітей»[4]. Наприкінці місяця про обстріл Краматорська запальними снарядами із фосфором повідомляв заступник начальника київської поліції. У ЗМІ з'явилися фото, де видно характерні спалахи над Києвом[14]. Хоча на той момент факт використання фосфорних снарядів не підтверджено незалежними організаціями, експерти допускали таку можливість. Імовірно, до застосування небезпечної зброї російську владу підштовхнули активний український опір та слабкий прогрес наступу[4][6][7][15][16].

Заступник міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що уряд розпочав перевірку щодо інформації, що надходить, про можливе застосування хімічної зброї, до якої вона зокрема відносить і фосфорні бомби, при блокаді Маріуполя. Голова адміністрації Донецької області та український політик Павло Кириленко підтвердив, що бачив повідомлення про те, що на околицях Маріупольського металургійного заводу безпілотник скинув невідомий вибуховий пристрій, троє людей відчули себе погано та були госпіталізовані. Підтримувані Росією сили ДНР спростували факт застосування забороненої зброї у Маріуполі[17].

У середині травня українська сторона звинуватила російські сили в атаці запальними та фосфорними бомбами 9М22С маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь». Підтвердженням цього було відео з характерними спалахами над територією заводу, яке розмістив у соціальних мережах командувач проросійської самопроголошеної Донецької республіки Олександр Ходаковський[5]. На той момент ряд мирних жителів, які раніше ховалися на заводі, були евакуйовані за підтримки Міжнародного комітету Червоного Хреста та ООН[16][18]. Тим не менш, на території залишалося близько тисячі українських солдатів, російські сили перекрили всі шляхи евакуації з Маріуполя[14][19][20].

Західні експерти розійшлися на думці, чи обстріл «Азовсталі» є фактом використання фосфорних боєприпасів або звичайних термітних снарядів 9М22С на основі магнієвого сплаву[21]. Російське командування не коментувало, яка зброя була використана для атаки. У російських ЗМІ висловлювалося припущення, що у відео з «Азовсталі» відображені снаряди системи «Град» з піротехнічним наповнювачем, а не фосфорні бомби[22].

Це ж відзначили й індійські експерти: вони пояснюють, що ймовірно було використано запальні снаряди 9М22С, ​​розроблені НВО «Сплав» у 1971 році на основі уламково-фугасного боєприпасу 9М22. Замість осколково-фугасної бойової частини ракета 9М22С несе бойову частину 9Н510, що містить 180 окремих запалювальних елементів. Ці запалювальні елементи, призначені для займання рослинності, складських споруд або палива, складаються з шестикутних призм, виготовлених з магнієвого сплаву, відомого як МЛ5[23], заповнених піротехнічним складом, подібного до терміту. Кожен елемент має номінальну довжину 40 мм та ширину 25 мм та час горіння не менше 2 хвилин. Зазначається також, що дія цих запальних, а також звичайних освітлювальних боєприпасів (особливо вночі) зовні часто схоже на застосування фосфорних боєприпасів, але вони не є ними[24].

Українські політики назвали російських нападників військовими злочинцями, порівнюючи їхні дії з діями нацистів[25]. 16 травня прокуратура України розпочала розслідування можливого застосування запальної зброї проти захисників «Азовсталі»[16][26][27].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Минобороны РФ обвинило армию Украины в применении фосфорных боеприпасов. Meduza (рос.). Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 23 травня 2022.
  2. ↑ Власти Мариуполя обвинили Россию в применении фосфорных боеприпасов против «Азовстали». Meduza (рос.). Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022.
  3. ↑ Azovstal steel plant defenders ‘hit with phosphorus bombs’. The Times (англ.). 16 травня 2022. Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
  4. ↑ а б в г Zelenskyy claims new Russian war crimes, asks for help as Biden joins NATO partners for emergency summit on Ukraine war. CBS. 24 березня 2022. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  5. ↑ а б Burning munitions cascade down on Ukrainian steel plant, video shows. Reuters. 15 березня 2022. Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  6. ↑ а б в г Ukraine claims that Russia is using white phosphorus. The Washington Post. 25 березня 2022. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  7. ↑ а б в г д What is white phosphorus, and what does it mean that Russia may be using it in Ukraine?. CBS. 25 березня 2022. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  8. ↑ Article 2 of the Protocol on Prohibitions or Restrictions on the use of Incendiary Weapons [Стаття 2 Протоколу про заборону або обмеження застосування запалювальної зброї]. Text of the Convention on Conventional Weapons (with Protocols I, II and III) [Текст Конвенції про конкретні види звичайної зброї (з протоколами I, II та III)] (PDF). Організація Об'єднаних Націй. 10 жовтня 1980. {{cite book}}: Проігноровано |website= (довідка) (араб.) (кит.) (англ.) (фр.) (рос.) (ісп.)
  9. ↑ Article 2, Section 1 of the Protocol on Prohibitions or Restrictions on the Use of Incendiary Weapons [Пункт 1 Статті 2 Протоколу про заборону або обмеження застосування запалювальної зброї]. Text of the Convention on Conventional Weapons (with Protocols I, II and III) [Текст Конвенції про конкретні види звичайної зброї (з протоколами I, II та III)] (PDF). Організація Об'єднаних Націй. 10 жовтня 1980. {{cite book}}: Проігноровано |website= (довідка) (араб.) (кит.) (англ.) (фр.) (рос.) (ісп.)
  10. ↑ Article 2, Section 2 of the Protocol on Prohibitions or Restrictions on the Use of Incendiary Weapons [Пункт 2 Статті 2 Протоколу про заборону або обмеження застосування запалювальної зброї]. Text of the Convention on Conventional Weapons (with Protocols I, II and III) [Текст Конвенції про конкретні види звичайної зброї (з протоколами I, II та III)] (PDF). Організація Об'єднаних Націй. 10 жовтня 1980. {{cite book}}: Проігноровано |website= (довідка) (араб.) (кит.) (англ.) (фр.) (рос.) (ісп.)
  11. ↑ Article 2, Section 3 of the Protocol on Prohibitions or Restrictions on the Use of Incendiary Weapons [Пункт 3 Статті 2 Протоколу про заборону або обмеження застосування запалювальної зброї]. Text of the Convention on Conventional Weapons (with Protocols I, II and III) [Текст Конвенції про конкретні види звичайної зброї (з протоколами I, II та III)] (PDF). Організація Об'єднаних Націй. 10 жовтня 1980. {{cite book}}: Проігноровано |website= (довідка) (араб.) (кит.) (англ.) (фр.) (рос.) (ісп.)
  12. ↑ ‘White Phosphorus’ Claimed To Be Used In Ukraine May Really Be Russian Napalm Weapon. Forbes. 25 березня 2022. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  13. ↑ “They Burn Through Everything”. Human Rights Watch. 9 листопада 2020. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  14. ↑ а б Horror as Russians rain ‘2,500C incendiary phosphorus bombs’ down on Ukrainians defending steel plant in Mariupol. The Sun. 15 травня 2022. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  15. ↑ Ukraine says Russia using phosphorus bombs as Biden warns of ‘real threat’ of chemical weapons attack. Independent. 23 березня 2022. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  16. ↑ а б в Putin continues brutal assault on Azovstal steelworks: Footage show Russian' incendiary phosphorous bombs' raining down on last Ukrainian stronghold in Mariupol. Daily Mail. 15 травня 2022. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  17. ↑ Putin defends ‘noble’ war amid allegations of chemical weapons use. Arab News. 12 квітня 2022. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  18. ↑ As Russia continues to bomb Ukraine, are its weapons of choice getting worse?. The Guardian. 14 квітня 2022. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  19. ↑ Russia-Ukraine War: Kyiv Claims Moscow Using Phosphorus Bombs In Mariupol. Republic. 15 травня 2022. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  20. ↑ Russia 'drops phosphorus bombs' on Azovstal steelworks. The Telegraph. 15 травня 2022. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  21. ↑ Fact Check: Does Video Show Russia Use Phosphorus Against Azovstal Plant?. Newsweek. 18 травня 2022. Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  22. ↑ Стал известен секрет «фейерверка» над «Азовсталью». Московский Комсомолец. 16 травня 2022. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  23. ↑ ГОСТ 2856-79 Сплавы магниевые литейные. — 1981.
  24. ↑ Russia used 9M22S incendiary munitions on Azovstal steel plant - Defence View. Defence View. 15 травня 2022. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
  25. ↑ 'Hell came down to earth' Russia chemical weapon fears over 2,500C 'phosphorus bombs'. Express Newspapers. 15 травня 2022. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  26. ↑ Burning munitions cascade down on Ukrainian steel plant - video. Swissinfo. 15 травня 2022. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  27. ↑ Russia says it will evacuate wounded Ukrainian soldiers from Azovstal. Swissinfo. 16 травня 2022. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Використання_фосфорних_бомб_під_час_вторгнення_Росії_в_Україну&oldid=41653012