French
DeutschАтака на Бєлгород і Брянськ (2022) — Вікіпедія
| Квітнева атака Бєлгорода та Брянська | |
|---|---|
| Частина інцидентів на території Росії під час російсько-української війни | |
| Місце атаки | |
| Дата | 14 квітня 2022 |
| Поранені | 7 (за словами РФ) |
14 квітня 2022 року в Брянській і Бєлгородській областях Російської Федерації було повідомлено про декілька вибухів, які стверджували, що руйнування сталися внаслідок ударів української авіації. Україна заперечує відповідальність, стверджуючи, що атаки є частиною російської пропаганди.
Передумови[ред. | ред. код]
29 березня в Бєлгороді було знищено кілька цистерн з паливом, причиною якого стала атака українського гелікоптера.
Кілька російських регіонів перейшли на другий «жовтий» рівень небезпеки «терору».[1] 12 квітня у Шебекіно Бєлгородської області був пошкоджений залізничний міст.[1]
Нібито напади[ред. | ред. код]
14 квітня 2022 року обласна та міська влада заявили, що Україна обстріляла село Сподарюшине (поблизу Мокрої Орлівки) у Бєлгородській області, спричинивши кілька вибухів. Хоча постраждалих не було, населення села було «тимчасово евакуйовано» через побоювання щодо можливої ескалації. Сусіднє поселення також зазнало переселення населення.[2] Губернатор Бєлгородської області В'ячеслав Гладков заявив, що напад «відбувся з українського боку».[3]
Того ж дня Слідчий комітет Росії повідомив, що українські ударні гелікоптери завдали шість ракетних ударів по житлових масивах у місті Климово Брянської області, пошкодивши шість будівель.[4][5] Представники Міністерства охорони здоров'я Росії повідомили, що семеро людей отримали поранення, двоє з яких отримали серйозні травми.[5] За інформацією працівників міської лікарні, серед постраждалих вагітна жінка та дворічна дитина.[6][3] Губернатор Брянської області Олександр Богомаз заявив, що внаслідок нібито українських обстрілів у Климово було пошкоджено «близько» 100 житлових будинків.[7] Як повідомляє Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, у мережі з'явилося неперевірене відео, як горить будинок у Брянську.[6] Наступного дня російські спецслужби заявили, що під час інциденту збили вертоліт Мі-8.[8]
У Федеральній службі безпеки Росії повідомили ТАСС про нібито напад на групу з близько 30 українських біженців мінометним обстрілом, коли вони намагалися перетнути прикордонний контрольно-пропускний пункт.[3][6] Повідомляється, що декілька транспортних засобів були пошкоджені, але постраждалих не зафіксовано.[9]
У ніч на 3 липня від вибухів у Бєлгороді загинули 4 особи, були пошкоджені 11 багатоквартирних будинків та понад 30 приватних садиб, 5 з яких зруйновані повністю. Губернатор Бєлгородської області В'ячеслав Гладков повідомив про спрацювання систем ППО. Губернатор Курської області Роман Старовойт повідомив також про нібито збиття двох БПЛА «Стриж» у регіоні. Міністерство оборони Росії звинуватило у вибухах Україну[10]. Видання The Insider повідомило, що серед уламків було ідентифіковано ракети комплексу ЗРГК «Панцир», що може вказувати на спрацювання ППО на випущену власну російську ракету, яка й спричинила руйнування[11].
Наслідки[ред. | ред. код]
Російська відповідь[ред. | ред. код]
Після нападу закрили школи в Брянській області, а чотири регіони Росії посилили заходи безпеки.[5][12] 15 квітня Росія завдала масштабних ракетних ударів по столиці України Києві у відповідь за атаки.[8] Російські атаки були найбільшими в своєму роді з тих пір, як Росія відмовилась від наступу на Київську область.[13]
Українська відповідь[ред. | ред. код]
Україна заперечила свою відповідальність за атаки, натомість стверджуючи, що російські спецслужби намагаються «здійснювати терористичні акти, щоб розпалювати антиукраїнську істерію» в країні.[14][5] Як повідомляють українські інформаційні агентства «Інтерфакс-Україна» та «Євромайдан Преса», після нападу Служба безпеки України оприлюднила перехоплені розмови російських військових, в яких стверджується, що Росія навмисно обстрілювала села, щоб звинуватити Україну. Один із російських військових сказав своїй дружині, що напад був «нашим», і що це було зроблено, щоб «вдати, ніби українці провокують (Росію)». У розмові також згадуються вибухи російських квартир у 1999 році, які послужили приводом для початку Другої чеченської війни і які деякі історики та журналісти вважають операцією російських спецслужб, щоб допомогти Путіну стати президентом.[15][16] У відповідь на напад на пункт пропуску Антон Геращенко повідомив, що біля кордону з Брянськом «впав і загорівся» предмет на військовому об'єкті. Не «відверто заперечуючи відповідальність України», Геращенко розкритикував Росію за те, що вона негайно звинуватила Україну.[9]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Times, The Moscow (12 квітня 2022). Russian Railroad Near Ukraine Border Destroyed – Governor. The Moscow Times (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ AFP. Russia evacuates two border villages, accuses Kyiv of shelling. www.timesofisrael.com (амер.). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ а б в AFP (14 квітня 2022). Russia Accuses Ukraine of Helicopter Strike on Border Town. The Moscow Times (англ.). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ AFP. Russia accuses Ukraine of helicopter strike on border town. www.timesofisrael.com (амер.). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ а б в г Reuters (14 квітня 2022). Russia says Ukraine helicopters strike homes in cross-border attack. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ а б в Russia Accuses Ukraine Of Shelling Its Bryansk Region. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ About 100 houses damaged when Ukraine troops shell Bryansk Region settlement — governor. TASS. 14 квітня 2022. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ а б Reuters (15 квітня 2022). Russia pledges more strikes on Kyiv after missile attack. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ а б Russia says Ukraine fired mortars at Bryansk border post. euronews (англ.). 15 квітня 2022. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Вибухи і смерті у російських Бєлгороді та Курську. Що відомо. BBC Україна. 3 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
- ↑ Роман Петренко (3 липня 2022). На будинок у Бєлгороді впала частина ракети російського ЗРГК "Панцир" - The Insider. Українська правда. Процитовано 3 липня 2022.
- ↑ Russia accuses Ukraine of helicopter strike in cross-border attack - National | Globalnews.ca. Global News (амер.). Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Polityuk, Pavel; Piper, Elizabeth (15 квітня 2022). Russia says it hits Kyiv missile factory after flagship sinks in Black Sea. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ AFP. Kyiv rejects Moscow's claim it struck Russian border region. www.timesofisrael.com (амер.). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ Russian army fires at Klimovo village in Bryansk region, blames Ukraine - SBU. Interfax-Ukraine (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Russia shelled its village to blame Ukraine, SBU intercepts claim. Euromaidan Press. 15 квітня 2022. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
