Чорноморська зернова ініціатива — Вікіпедія

Чорноморська зернова ініціатива
Aбревіатура Getreideabkommen і Grain Deal
Тип міжнародний договір
Підписано 22 липня 2022
Місце Долмабахче
Стамбул
Підписанти Росія, Україна, Туреччина і Організація Об’єднаних Націй
Сторони Росія, Україна, Туреччина і Організація Об’єднаних Націй
Сайт https://www.un.org/en/black-sea-grain-initiative
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ініціатива з безпечного транспортування зерна та харчових продуктів з українських портів, також знана як Чорноморська зернова ініціатива[1] (коротко — «зернова угода») — є двома окремими угодами з різними змістами: між Росією та Організацією Об'єднаних Націй (ООН) за участю Туреччини, між Україною та ООН за участю Туреччини, укладеними під час російського вторгнення в Україну у 2022 році.

Російське вторгнення в Україну, що триває з лютого 2022 року, призвело до повної зупинки поставок зерна з України, яка раніше була великим експортером. Документи були підписані в Стамбулі 22 липня 2022 року. Липнева угода створила процедури для безпечного експорту зерна з певних портів, щоб спробувати вирішити продовольчу кризу 2022 року. Станом на кінець жовтня з українських портів успішно вийшло понад 400 суден, які перевезли майже 9,5 млн тонн зерна та інших харчових продуктів.

Термін дії угоди закінчувався 19 листопада 2022 року, якщо її не буде продовжено. Переговори про його продовження велися за сприяння ООН протягом жовтня 2022 року[2][3]. Однак Росія призупинила свою участь в угоді 29 жовтня через атаку безпілотника на російські військові кораблі в порту Севастополя.[4][5] Росія відновила свою участь 2 листопада після посередництва Туреччини та ООН[6]. Росія заявила, що Україна погодилася не використовувати зерновий експортний коридор для проведення військових операцій проти Росії, в той час як Україна заявила, що ніяких нових запевнень не було надано, оскільки Україна не використовувала і не буде використовувати коридор у військових цілях[7].

Після виходу Росії з угоди 17 липня 2023 зросла ескалація бойових дій на Чорному морі, за результатом яких Україна послабила російський флот і в односторонньому порядку проголосила створення нового коридору.

Передумови[ред. | ред. код]

За оцінками, у 2022 році 47 мільйонів людей страждатимуть від гострого голоду внаслідок різкого зростання цін на продовольство у світі, частково через вплив російського вторгнення в Україну у 2022 році. Країни, що розвиваються, та країни з перехідною економікою в Африці, Азії та Латинській Америці найбільше постраждали від цієї війни через їхню залежність від імпорту зерна та палива[8].

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Україна входить до числа провідних світових експортерів зерна, щорічно поставляючи на світовий ринок понад 45 млн тонн[9]. За повідомленням Бі-Бі-Сі, в українському портовому місті Одеса накопичилося близько 20 млн тонн зерна[10] До нападу Росії на Україну майже вся українська пшениця, кукурудза та соняшникова олія експортувалися через чорноморські порти. До підписання угоди інфраструктура деяких портів була пошкоджена, інші перебувають під російським контролем, а треті заблоковані мінами[11]. Спочатку український уряд неохоче йшов на розмінування моря через масштабність завдання та можливість залишити порти відкритими для нападу[12].

Хронологія[ред. | ред. код]

Представники чотирьох сторін за столом переговорів у Стамбулі

2022[ред. | ред. код]

  • 25 квітня: Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган провели зустріч, щоб обговорити вплив конфлікту на глобальні проблеми, зокрема продовольство, енергетику та фінанси[13].
  • 26 квітня: Гутерріш зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним, назвавши зустріч «дуже корисною»[14].
  • 28 квітня: Гутерріш зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським та іншими офіційними особами, щоб обговорити продовольчу кризу.[15]
  • 26 травня: Росія змінила маршрут «блакитного безпечного морського коридору» з українських портів через свою морську зону відчуження з метою підвищення безпеки для торговельних суден[16].
  • 3 червня: Путін зустрівся з президентом Африканського Союзу Макі Солом, щоб обговорити поставки зерна з Росії та України до Африки [17].
  • 7 червня: міністри оборони Росії та Туреччини обговорили декілька тем, у тому числі потенційний коридор експорту зерна з України[18].
  • 8 липня: міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія відпустить експорт зерна, якщо Україна розмінує воду навколо своїх портів[19].
  • 11 липня: Зеленський заявив, що провів переговори з Ердоганом про необхідність розблокувати порти України та відновити експорт зерна[20].
  • 13 липня: Військові делегації Росії, Туреччини та України зустрілися з делегацією ООН у Стамбулі[21].
  • 19 липня: під час зустрічі в Ірані Путін зустрівся з Ердоганом, щоб обговорити експорт зерна[22].
  • 22 липня : Церемонія підписання документів відбулася в Стамбулі за присутності Гутерріша, Ердогана, міністра оборони Росії Сергія Шойгу, міністра інфраструктури України Олександра Кубракова та міністра оборони Туреччини Хулусі Акара[23][24].
  • 23 липня: менш ніж через добу після підписання угоди про експорт зерна Росія розбомбила Одеський морський торговельний порт[25].
  • 25 липня: Адміністрацією морських портів України (АМПУ) проводиться підготовка до відновлення експорту зерна[26].
  • 27 липня: у Стамбулі офіційно відкрито Спільний координаційний центр (СКЦ)[27].
  • 28 липня: голова ООН з питань допомоги Мартін Гріффітс заявив, що перша поставка може бути здійснена вже в п'ятницю, але «важливі» деталі ще опрацьовуються[28].
  • 29 липня: під час неоголошеної появи в Одесі Зеленський заявив, що український корабель готовий і чекає сигналу для виходу з порту[29].
  • 31 липня: речник президента Туреччини Ібрагім Калін оголосив, що перше судно може вирушити в понеділок (1 серпня) і не пізніше вівторка (2 серпня)[30].
  • 1 серпня: перше судно, завантажене українським зерном, покинуло порт Одеси. Пунктом призначення корабля був Ліван[31].
  • 7 вересня: загальна кількість суден, які вийшли з України на сьогоднішній день відповідно до угоди, досягає 100[32][33].
  • 28 жовтня: загальна кількість суден, які вийшли з України на сьогоднішній день згідно з угодою, досягла 400[32].
  • 29 жовтня: Росія призупиняє свою участь[5]
  • 2 листопада: Росія відновлює свою участь[34].
  • 15 листопада: Україна пропонує поширити ініціативу на Миколаївський порт та порт Ольвія в Миколаївській області[35].
  • 19 листопада: Угоду продовжено ще на 120 днів[36].

2023[ред. | ред. код]

  • 19 березня: дія зернової угоди продовжена ще на чотири місяці (120 днів)[37][38], заявили в Україні. В Росії стверджують, що продовжили угоду на 60 днів[39]. В ООН підтвердили продовження зернової угоди, яка стосується експорту українського зерна, — про це повідомила пресслужба організації[40][41].
  • 17 травня: зернову угоду розблоковано, вона продовжить свою дію до 18 липня[42].

17 липня зернову угоду припинено з боку Росії на тлі підриву Кримського мосту[43][44].

19 липня російське міністерство оборони заявило, що з 00:00 московського часу 20 липня 2023 року вважатиме всі судна, що прямують до українських портів потенційними перевізниками озброєнь а країни, під чиї прапора мають ці судна — залученими до війни. Також росія оголосила низку районів у північно-західній та південно-східній частині Чорного моря небезпечними для судноплавства[45].

Після зриву домовленостей росія стала систематично завдавати ракетних ударів по портах, портовій та зерновій інфраструктурі на півдні України[46][47]. Зокрема:

  • Вночі з 18 на 19 липня по портовій інфраструктурі Одеси завдано масованого ракетного удару із застосуванням крилатих ракет, БПЛА-камікадзе типу «Шахед-131». В порту Чорноморська знищено до 60 тисяч тон готового до відправлення зерна[48][49]. Внаслідок удару постраждала портова інфраструктура, численні житлові будинки в місті та інші об'єкти[50].
  • Вночі на 24 липня 2023 року був обстріляний Ренійський морський порт[51].
  • Вночі з 1 на 2 серпня 2023 року збройні сили РФ атакували об'єкти портової та промислової інфраструктури Дунаю. Внаслідок обстрілу пошкоджень та руйнувань зазнали елеватор, зернові ангари, резервуари одного з вантажних терміналів, виробничі, складські та адміністративні приміщення. Також суттєвих руйнувань зазнала триповерхова будівля «Морвокзалу». Істотних ушкоджень зазнав елеватор в порту Ізмаїл[52].
  • 16 серпня 2023 РФ атакувала ДП «Ренійський морський торговельний порт».[53]
  • 23 серпня 2023 — восьма за рахунком атака на портову інфраструктуру України після виходу росії зі зернової ініціативи. Загалом за місяць атак на порти знищено 270 тисяч тонн зерна.[54][55]
  • 4 вересня 2023 року масована нічна атака ударними безпілотними літальними апаратами була спрямована по цивільній інфраструктурі Подунав'я, коли два російські дрони-камікадзе Shahed-136 впали та здетонували на території Румунії.[56][57]
  • 6 вересня 2023 внаслідок російської атаки безпілотниками загинув працівник агропідприємства — помер у лікарні від отриманих поранень. У кількох населених пунктах — руйнування та пожежі. Росіяни пошкодили об'єкти припортової та сільськогосподарської інфраструктури: елеватори, адміністративні будівлі, агропідприємства.
    6 вересня 2023 Туреччина пропустила російське судно з краденим українським зерном.[58]

Натомість, спершу Міністерство оборони України попередило, що «з 00:00 21 липня 2023 року всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів Російської Федерації та українських морських портів, що знаходяться на тимчасово окупованій Росією території України, можуть розглядатися Україною як такі, що перевозять вантажі воєнного призначення з усіма відповідними ризиками». А після ураження неподалік Новоросійська великого десантного корабля Оленегорский горняк та танкера «Sig» («Сиг») в українських територіальних водах неподалік Керченської протоки Держгідрографії України 5 серпня 2023 року оголосило про військову загрозу в акваторії внутрішнього та зовнішнього рейдів портів Анапа, Новоросійськ, Геленджик, Туапсе, Сочі, Тамань[59].

13 серпня 2023 року російські військові втілили свої погрози — неподалік Босфорської протоки, поблизу Турецьких територіальних вод патрульний корабель проєкту 22160 «Василий Быков» здійснив примусовий догляд цивільного турецького судна Sukru Okan під прапором Палу, яке прямувало до порту Ізмаїл. На борт турецького суховантажу була висаджена з вертольота Ка-29 доглядова команда російських військових. Після інциденту корабель змінив порт призначення на румунський Суліна[60][61].

Угода[ред. | ред. код]

 Підписанти першої дзеркальної угоди:
Росія Міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу
Організація об'єднаних націй Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш
Туреччина Міністр національної оборони Туреччини Хулусі Акар (посередник (медіатор)
 Підписанти другої дзеркальної угоди:
Україна Міністри інфраструктури України Олександр Кубраков
Організація об'єднаних націй Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш
Туреччина Міністр національної оборони Туреччини Хулусі Акар (посередник (медіатор)
Чорноморська ініціатива, узгоджена 22 липня 2022 року

Церемонія підписання відбулася 22 липня 2022 року в палаці Долмабахче в Стамбулі, Туреччина[62]. Церемонія стала першою великою угодою між ворогуючими сторонами з початку російського вторгнення в лютому[63]. Однак, це не була пряма угода між Росією та Україною. Замість цього Україна підписала угоду з Туреччиною та ООН, а Росія підписала окрему «дзеркальну» угоду з Туреччиною та ООН[64].

Підписані документи передбачають безпечне судноплавство для експорту зерна та супутніх харчових продуктів, а також добрив, включаючи аміак, з українських портів Одеси, Чорноморська та Южного. Судна проходитимуть Чорним морем у спеціально створених коридорах, які розміновані. Всі торгові судна зобов'язані заходити до Туреччини для огляду[65].

Водночас була досягнута ще одна домовленість щодо сприяння ООН безперешкодному експорту російського продовольства, добрив та сировини для них[66]. Станом на жовтень 2022 року такий російський експорт все ще стикається з перешкодами[67][68].

Об'єднаний координаційний центр[ред. | ред. код]

У рамках угоди 27 липня в Стамбулі було створено Спільний координаційний центр (СКЦ) під егідою ООН[27]. Завданням СКЦ є реєстрація та моніторинг відплиття комерційних суден за допомогою супутникового зв'язку, Інтернету та інших засобів зв'язку. Його основним обов'язком є перевірка відсутності несанкціонованих вантажів і персоналу на борту суден[69]. СКЦ розташований на території кампусу Національного університету оборони, приблизно за 7 кілометрів на північ від центру Стамбула. Центр очолює турецький адмірал. Всього в ньому працюють двадцять делегатів (по п'ять представників від кожної з 4-х залучених сторін). Українці та росіяни працюють окремо один від одного і контакт між ними відбувається лише в екстрених ситуаціях, якщо це буде визнано необхідним[70]. СКЦ узгодив та видав окремий документ - Процедури для торгівельних суден.[71] Дані Процедури визначали координати гуманітарного коридору та інспекційних зон, встановлювали буферну зону радіусом 10 морських миль від судна, що рухалось коридором, у яку заборонялося заходити віськовим кораблям, літакам або дронам[72].

Наслідки[ред. | ред. код]

Після цієї угоди ціни на пшеницю впали до довоєнного рівня[73].

23 липня, менш ніж через добу після підписання угоди про експорт зерна, стало відомо, що Росія запустила ракети «Калібр» в Одеському морському торговому порту. За даними України, дві з чотирьох ракет були перехоплені[25]. Російські офіційні особи заявили Туреччині, що Росія не має «жодного відношення» до ракетного удару. Наступного дня Ігор Конашенков, речник Міністерства оборони Росії, підтвердив факт удару, заявивши, що він знищив український військовий корабель і склад протикорабельних ракет «Гарпун»[74]. Після атаки страховики стали більш неохоче страхувати торгові судна, що прямують до України. Велика Британія заявила, що допоможе домогтися страхування відповідних компаній[75].

Топ-реципієнти українського продовольства (до 31 жовтня 2022 року)[32]
Країна Вага (тони)
Іспанія Іспанія
1 800 000
Туреччина Туреччина
1 300 000
КНР КНР
906 300
Італія Італія
860 300
Нідерланди Нідерланди
620 400
Єгипет Єгипет
428 800

1 серпня перше судно вийшло з українського порту[76].

Станом на 26 серпня, за словами Президента України Володимира Зеленського, Україна експортувала близько 1 мільйона тонн зерна. Заявлена мета, за словами українського президента, становить не менше 3 млн тонн на місяць[77].

4 вересня 2022 Україна відправила 282 500 тонн сільськогосподарської продукції до восьми країн світу 13 суднами, що є найбільшим добовим показником на сьогоднішній день[78]. Станом на 29 жовтня 2022 року до 40 країн світу відправлено 9,3 млн тонн сільськогосподарської продукції 409 рейсами, найбільше - до Туреччини (134), Іспанії (64), Італії (54), Китаю (20), Греції (20) та Єгипту (19)[32].

Україна має намір експортувати 60 млн тонн за 9 місяців, якщо порти продовжать нормально функціонувати[78]. «Коридори солідарності» були організовані на кордонах України Європейським Союзом для пропуску зерна через європейські залізничні, автомобільні та річкові вантажопотоки до країн призначення, 60% українського зерна було експортовано через європейські "коридори солідарності", а решта - через чорноморські порти, розблоковані згідно зі Стамбульськими домовленостями до жовтня 2022 року[79].

Можливе продовження терміну дії та переукладання договору[ред. | ред. код]

Угода, яка спочатку була укладена лише на чотири місяці, втратить чинність 19 листопада 2022 року, якщо її не буде продовжено[80]. В середині жовтня російські дипломати в ООН заявили, що оновлена угода має також дозволити збільшити експорт російського зерна і добрив[81]. Україна розкритикувала позицію Росії та заявила, що не має жодних додаткових вимог, окрім липневих умов, на які вона раніше погодилася[81].

Координатор ООН з питань угоди Амір Махмуд Абдулла висловив сподівання, що домовленість про її продовження може бути досягнута, оскільки ООН продовжує сприяти переговорам[2][3].

29 жовтня Росія призупинила участь в угоді через масовану атаку безпілотників на порт Севастополя[4][5]. Росія припустила, що Україна неправомірно використала вантажне судно для нанесення удару, але ООН заявила, що в ніч атаки в зерновому коридорі не було жодного вантажного судна[82]. Ряд суден з зерном продовжували вирушати з українських портів зі схвалення ООН і Туреччини, хоча неясно, чи можуть поставки тривати нескінченно довго[83]. Страховики призупинили видачу страховок на майбутні рейси суден в рамках ініціативи[84]. Росія відновила свою участь 2 листопада за посередництва Туреччини та ООН[6]. Росія заявила, що Україна погодилася не використовувати зерновий експортний коридор для проведення військових операцій проти Росії, в той час як Україна заявила, що ніяких нових запевнень не було надано, оскільки Україна не використовувала і не буде використовувати коридор у військових цілях[7].

Реакція[ред. | ред. код]

Угода була позитивно сприйнята міжнародним співтовариством, при цьому зберігається занепокоєння щодо її імплементації[85][86]. Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що G7 «тісно співпрацює з такими партнерами, як Туреччина та іншими», щоб вивезти зерно з України, не маючи при цьому впевненості в надійності Росії[87][88]. Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель написав у Твіттері, що угода є «кроком у правильному напрямку» і привітав зусилля ООН і Туреччини[89].

Міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс привітала угоду і заявила, що «стежить за тим, щоб дії Росії відповідали її словам»[90]. Генеральний секретар Міжнародної палати судноплавства Гай Платтен назвав угоду «довгоочікуваним проривом для мільйонів людей, виживання яких залежить від безпечного транспортування зерна»[91]. Лідери африканських країн, які імпортують продовольство з України та Росії, привітали угоду, а президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса заявив, що «на це пішло надто багато часу»[85].

На церемонії підписання генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш назвав угоду «маяком надії». Це «принесе полегшення країнам, що розвиваються, на межі банкрутства, і найбільш уразливим людям, які перебувають на межі голоду». Він також назвав важливою наполегливість президента Ердогана на кожному етапі цього процесу[92][93].

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу після церемонії підписання заявив, що Росія не скористається тим, що порти будуть розміновані та відкриті[94].

2023[ред. | ред. код]

17 липня 2023 року Речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив про зупинку дії "зернової угоди". Також Росія оголосила про відкликання гарантій безпеки судноплавства в рамках Чорноморської зернової ініціативи. Після чого представники різних країн висловили свої думки з цього приводу.[95] Голова Європейської ради Шарль Мішель відреагував на рішення Росії наступною заявою: "Це поставить під загрозу продовольчу безпеку та доступ населення всього світу до зерна та добрив".[95]

Президент України Володимир Зеленський відреагував на оголошення Росії про вихід із зернової угоди: «Навіть без РФ треба робити все, щоб ми могли використовувати цей чорноморський коридор. Ми не боїмося. До нас звернулися компанії, які є власниками кораблів. Вони сказали, що вони готові, якщо Україна відпустить, а Туреччина буде пропускати, то всі готові продовжувати постачання зерна», також Зеленський додав «Тому, коли Росія каже, що вона зупиняє, – вона зриває свої домовленості з генсеком ООН Ґуттерішем і з президентом Ердоганом. Не з нами. У нас не було ніяких з ними домовленостей».[96][97]

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що глибоко шкодує про рішення Росії завершити зернову угоду, пише російська агенція ТАСС. "Я глибоко шкодую про рішення Російської Федерації припинити виконання чорноморської зернової ініціативи, включаючи вихід Російської Федерації із гарантій безпеки навігації у північно-західній частині Чорного моря. ", - сказав Гутерріш.[98]

Речниця китайського Міністерства закордонних справ Мао Нін, наголосила, що: «Китай сподівається, що чорноморська зернова ініціатива й надалі буде збалансованою та повністю реалізованою», також додала «Китайська сторона готова посилити комунікацію та співпрацю з усіма сторонами для сприяння більшому міжнародному консенсусу та забезпечення глобальної продовольчої безпеки».

У заяві МЗС Франції 4 вересня 2023 року сказано, що «Франція засуджує російські удари, спрямовані сьогодні вранці по зерновій інфраструктурі в Ізмаїльському районі.», а також, що таким чином Росія продовжує свій шантаж глобальної продовольчої безпеки, що позначається систематичним знищенням транзитних і складських потужностей в Україні, перешкодами для експорту зерна та призупиненням Чорноморської зернової ініціативи, яка дозволила відправити 33 мільйони тонн харчів до 45 країн, особливо до найбільш вразливих країн Азії та Африки.[56]

На початку вересня 2023 року уперше від початку повномасштабної війни три кораблі із продукцією українських металургів прорвали морську блокаду, влаштовану країною-агресором. З портів Одеси та «Південного» вийшли судна Primus, Anna Tereza та Ocean Courtesy, які було заблоковано із 24 лютого 2022 року.[99]

Станом на 24 листопада 2023 року 153 судна, що перевозять понад 5,6 мільйона метричних тонн зерна та інших вантажів, пройшли Чорноморським гуманітарним коридором України.[100]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • «Зерновий коридор» в Чорному морі у червні - липні 2023. Підсумкова статистика і база даних. Black Sea News. 26 липня 2023.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Joint Coordination Centre opens in Istanbul to facilitate safe export of commercial foodstuffs and fertilizers from Ukrainian ports. reliefweb.int (англ.). United Nations Office for the Coordination of Humanitarian Affairs. 27 липня 2022. Архів оригіналу за 31 July 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  2. ↑ а б Aarup, Sarah Anne; Wax, Eddy (14 жовтня 2022). Putin menaces Black Sea grain deal, but UN says it can be saved. POLITICO (амер.). Процитовано 19 жовтня 2022.
  3. ↑ а б Psaledakis, Daphne; Jackson, Katharine; Nichols, Michelle (17 жовтня 2022). Porter, Mark (ред.). Discussions to continue on Ukraine deal after UN officials' meetings in Moscow. Reuters (англ.). Процитовано 19 жовтня 2022.
  4. ↑ а б Faulconbridge, Guy (29 жовтня 2022). Russia halts Ukraine Black Sea grain exports, citing attack on Crimea. Reuters (англ.). Процитовано 29 жовтня 2022.
  5. ↑ а б в Maynes, Charles (29 жовтня 2022). Russia is suspending a Ukraine grain export deal that has helped keep food prices down. NPR (англ.). Процитовано 29 жовтня 2022.
  6. ↑ а б Reuters (2 листопада 2022). Russia returns to Black Sea grain deal in sudden U-turn. Reuters (англ.). Процитовано 2 листопада 2022.
  7. ↑ а б Yackley, Ayla Jean; Seddon, Max; Olearchyk, Roman (2 листопада 2022). Russia agrees to rejoin Ukraine grain export deal. Financial Times. Процитовано 2 листопада 2022.
  8. ↑ Watson, Cameron (26 липня 2022). Metis Insights: Black Sea Grain Initiative Analysis. channel16.dryadglobal.com (англ.). Dryad Global. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  9. ↑ Black Sea grain exports deal 'a beacon of hope' amid Ukraine war - Guterres. UN News (англ.). 22 липня 2022. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  10. ↑ Food crisis: Ukraine grain export deal reached with Russia, says Turkey. BBC News. 22 липня 2022. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  11. ↑ Youssef, Nancy (2 липня 2022). Mines, Port Damage Threaten Revival of Sea Route for Ukraine Grain. Wall Street Journal. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  12. ↑ Boffey, Daniel (7 червня 2022). Plan to ship grain out of Ukraine dealt blow due to mines. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  13. ↑ UN chief, Turkish president promise to work for peace in Ukraine-Xinhua. english.news.cn. 26 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  14. ↑ UN chief says his meeting with Putin was "very useful". CNN (англ.). 28 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  15. ↑ UN Chief Sees Progress Made in Food Crisis, Though Timeline Unclear. VOA (англ.). Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  16. ↑ Communication from the Government of the Russian Federation (PDF). Mission of the Russian Federation to the IMO. International Maritime Organization. 26 травня 2022. Circular Letter No.4577. Архів (PDF) оригіналу за 1 October 2022. Процитовано 2 серпня 2022.
  17. ↑ Grain supply tops Putin's talks with African Union leader. AP NEWS (англ.). 3 червня 2022. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  18. ↑ Russia, Turkey discuss grain export corridor from Ukraine. www.aljazeera.com (англ.). 7 червня 2022. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  19. ↑ Lavrov to Ukraine: De-mine your ports and we'll let grain exports out. euronews (англ.). 8 червня 2022. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  20. ↑ Hunder, Max (14 липня 2022). Ukraine's Zelenskiy, Turkey's Erdogan discuss grain exports, Ukrainian ports. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  21. ↑ Ukraine grain exports deal to be signed next week, says Turkey. Al Arabiya English (англ.). 13 липня 2022. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  22. ↑ Putin Says Progress in Ukraine Grain Talks Thanks to Erdogan – Kremlin. The Moscow Times (англ.). 19 липня 2022. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  23. ↑ Guterres says agreement signed on export of grain by Black Sea. interfax.com. 22 липня 2022. Архів оригіналу за 29 July 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  24. ↑ Lynch, Colum. Inside the UN's high-stakes deal to open Ukraine's grain corridor. Devex.
  25. ↑ а б Russia fires missiles at Odesa port hours after signing grain export deal. the Guardian (англ.). 23 липня 2022. Архів оригіналу за 24 July 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  26. ↑ Ullyett, Richard (25 липня 2022). Ukraine prepares three Black Sea ports and ships for grain export. PortSEurope. Архів оригіналу за 25 July 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  27. ↑ а б Joint Coordination Centre opens in Istanbul to facilitate safe export of commercial foodstuffs and fertilizers from Ukrainian ports. ukraine.un.org (англ.). 27 липня 2022. Архів оригіналу за 5 October 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  28. ↑ UN says details for safe Ukraine grain shipments still unresolved. www.aljazeera.com (англ.). 28 липня 2022. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  29. ↑ Ukraine ready for first grain ship in Russia deal. BBC News. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  30. ↑ Bilgic, Taylan (31 липня 2022). Ukraine's First Grain Ship May Depart on Monday, Turkey Says. www.bloomberg.com. Процитовано 1 серпня 2022.
  31. ↑ 1st ship carrying Ukrainian grain leaves the port of Odesa. AP NEWS (англ.). 1 серпня 2022. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  32. ↑ а б в г Vessel Movements. Black Sea Grain Initiative Joint Coordination Centre. United Nations. 28 жовтня 2022. Процитовано 29 жовтня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  33. ↑ Two more grain ships leave Ukraine, Turkey's defence ministry says. Reuters (англ.). 20 серпня 2022. Архів оригіналу за 20 серпня 2022. Процитовано 20 серпня 2022.
  34. ↑ Reuters (2 листопада 2022). Russia returns to Black Sea grain deal in sudden U-turn. Reuters (англ.). Процитовано 2 листопада 2022.
  35. ↑ Ukraine offers to expand ‘grain corridor’ to Mykolaiv Port, Olvia Port. www.ukrinform.net (англ.). Процитовано 29 листопада 2022.
  36. ↑ «Зернову угоду» продовжили ще на 120 днів. Україна пропонує долучити до неї порт «Миколаїв» — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 17 листопада 2022. Процитовано 29 листопада 2022.
  37. ↑ «Зернову угоду» подовжили ще на чотири місяці. 18.03.2023, 16:25
  38. ↑ «Зернову угоду» продовжили ще на 4 місяці. 18.03.2023, 16:57
  39. ↑ У росії стверджують, що "зернову угоду" продовжили лише на 60 днів. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 20 березня 2023.
  40. ↑ Note to Correspondents — on the extension of the Black Sea Grain Initiative. 18 March 2023
  41. ↑ В ООН підтвердили продовження «зернової угоди». 19.03.2023, 10:58
  42. ↑ Олександр Кубраков: Зернову угоду розблоковано. Міністерство інфраструктури України (ua) . Процитовано 18 травня 2023.
  43. ↑ Песков заявил о прекращении действия зерновой сделки. TACC. Процитовано 17 липня 2023.
  44. ↑ У Кремлі заявили про припинення дії зернової угоди. 17.07.2023, 12:15
  45. ↑ Москва заявила, що вважатиме військовими цілями всі судна, які йдуть в українські порти. Укрінформ. 19 липня 2023.
  46. ↑ Після атак на порти Півдня РФ переключилася на агропідприємства регіону. Економічна Правда. 21 липня 2023.
  47. ↑ Михайло Тимошенко (4 серпня 2023). Ціль – зерно. Карта прильотів по портовій інфраструктурі півдня України. Тексти.
  48. ↑ Russia strikes Ukraine’s Odesa port in ‘hellish’ attack after Moscow vowed payback for Crimea bridge. NBC News. 19 липня 2023.
  49. ↑ Масована атака на Одесу: пошкоджені житлові будинки та автомобілі. Укрінформ. 19 липня 2023.
  50. ↑ У порту «Чорноморськ» внаслідок російських обстрілів знищені 60 тисяч тонн зерна. Укрінформ. 19 липня 2023.
  51. ↑ Ворог вночі атакував припортову інфраструктуру Дунаю, - ОК "Південь". ФОТО. Цензор.НЕТ. 24 липня 2023.
  52. ↑ Дронова атака по Одещині: окупанти суттєво пошкодили морвокзал, елеватор, зернові ангари (ФОТО, ВІДЕО). Тексти. 2 серпня 2023.
  53. ↑ Російський безпілотник влучив у склади у Ренійському порту. Дзеркало тижня. 16 серпня 2023.
  54. ↑ В порту Ізмаїл внаслідок атаки безпілотників було знищено 13 тисяч тонн збіжжя. Black Sea News. 23 серпня 2023. Процитовано 5 вересня 2023.
  55. ↑ РФ запустила ракети по цивільному судну в порту України, — Сунак. Еспресо TV з покликанням на Рейтер. 11 вересня 2023.
  56. ↑ а б У МЗС Франції засудили російські удари по зерновій інфраструктурі України. Еспресо TV. 5 вересня 2023.
  57. ↑ Міністр оборони Румунії підтвердив уламки російського дрона на території країни. Еспресо TV. 6 вересня 2023.
  58. ↑ Туреччина пропустила російське судно з краденим українським зерном. Юкрейніан Шиппінг Мегазін (англ.). 6 вересня 2023.
  59. ↑ Україна оголосила акваторії чорноморських портів РФ зоною воєнної загрози. Укрінформ. 5 серпня 2023.
  60. ↑ Андрій Клименко: Зупинка та огляд турецького суховантажного судна SUKRU OKAN патрульним корветом «Василий Быков» Чорноморського флоту РФ. BlackSeaNews. 13 серпня 2023.
  61. ↑ Чому рашисти доглядом судна Sukru Okan успішно "прострелили собі ногу". Defense Express. 14 серпня 2023.
  62. ↑ Russia, Ukraine seal landmark grain deal in Istanbul. Bangkok Post. 23 липня 2022. Архів оригіналу за 5 October 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  63. ↑ Ukraine and Russia sign vital grain export deal in Istanbul. euronews (англ.). 21 липня 2022. Архів оригіналу за 3 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  64. ↑ Kareem, Fahim (22 липня 2022). Russia and Ukraine agree to release blockaded grain exports. Washington Post. Архів оригіналу за 11 August 2022. Процитовано 2 серпня 2022.
  65. ↑ Jones, Dorian (22 липня 2022). Agreement Signed on Trapped Ukrainian Grain. VOA (англ.). Архів оригіналу за 31 July 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  66. ↑ Note to correspondents on today's agreements. United Nations. 22 липня 2022. Архів оригіналу за 2 August 2022. Процитовано 2 серпня 2022.
  67. ↑ Russian crops, fertiliser must move 'unimpeded': UN chief. France 24. 20 серпня 2022. Процитовано 1 листопада 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  68. ↑ U.N. chief delays travel to focus on Ukraine's Black Sea grain deal. Reuters. 30 жовтня 2022. Процитовано 1 листопада 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  69. ↑ Agreement On Unblocking Grain Exports From Ukrainian Ports Signed In Istanbul. en.cfts.org.ua (англ.). 25 липня 2022. Архів оригіналу за 5 October 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  70. ↑ Grain coordination centre set to launch in Istanbul. TRT World (англ.). 27 липня 2022. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  71. ↑ Joint Coordination Centre. BLACK SEA GRAIN INITIATIVE – PROCEDURES FOR MERCHANT VESSELS (PDF). UN.org (Англійською) . United Nations.
  72. ↑ Kormych, Borys; Averochkina, Tetyana; Kormych, Liudmyla (12 лютого 2024). Black Sea Grain initiative: bringing lawfare to conventional armed conflict. Australian Journal of Maritime & Ocean Affairs (англ.). с. 1—18. doi:10.1080/18366503.2024.2316455. ISSN 1836-6503. Процитовано 16 лютого 2024.
  73. ↑ Cooper, Amanda (23 липня 2022). Wheat prices drop to pre-war levels after Ukraine and Russia strike deal to unblock shipments. Markets Insider. Архів оригіналу за 30 July 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  74. ↑ Russia says strike on Ukrainian port hit military targets. AP NEWS (англ.). 24 липня 2022. Архів оригіналу за 25 July 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  75. ↑ Koshiw, Isobel (29 липня 2022). Ukraine waiting for UN go-ahead to get grain ships away. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  76. ↑ Guldogan, Diyar (1 серпня 2022). 1st grain-loaded ship leaves Ukraine for Lebanon. Anadolu Agency. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  77. ↑ Ukraine exports 1 million tonnes of grain under new deal, train attacks may be war crimes, experts say. ABC. 27 серпня 2022. Архів оригіналу за 2 September 2022. Процитовано 27 серпня 2022.
  78. ↑ а б Vasovic, Aleksandar (4 вересня 2022). Ukraine dispatches its biggest grain convoy of U.N. deal so far - ministry. Reuters. Архів оригіналу за 5 September 2022. Процитовано 5 вересня 2022.
  79. ↑ Safe export of grain impossible without land route. ukrinform. Архів оригіналу за 30 September 2022. Процитовано 30 вересня 2022.
  80. ↑ Ukraine's economy seems to be growing again. The Economist. ISSN 0013-0613. Процитовано 19 жовтня 2022.
  81. ↑ а б Aarup, Sarah Anne; Kejewski, Leonie; Wax, Eddy; Lee, Meredith (13 жовтня 2022). Moscow threatens to exit Black Sea grain deal. POLITICO (амер.). Процитовано 19 жовтня 2022.
  82. ↑ Nichols, Michelle (1 листопада 2022). U.N. says no ships in grain corridor when Russia says it was attacked. Архів оригіналу за 2 листопада 2022. Процитовано 3 листопада 2022.
  83. ↑ Olearchyk, Roman; Terazono, Emiko; Yackley, Ayla Jean (31 жовтня 2022). Ukraine ships grain despite deal collapse. Financial Times. Процитовано 31 жовтня 2022.
  84. ↑ Diakun, Bridget (31 жовтня 2022). Ukraine grain hangs in the balance as insurers pause cover. Lloyd's List Intelligence - insuranceday. Процитовано 1 листопада 2022.
  85. ↑ а б 'A beacon of hope': Ukraine, Russia sign grain export deal. AP NEWS (англ.). 22 липня 2022. Архів оригіналу за 31 July 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  86. ↑ EU, UK, US, others welcome Turkey, UN-brokered Ukraine grain deal. Daily Sabah. 22 липня 2022. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  87. ↑ Major, Darren (22 липня 2022). Trudeau says he has no faith Russia will uphold deal to export Ukrainian grain. cbc.ca. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  88. ↑ Reaction to Ukraine, Russia grain export deal. euronews (англ.). 23 липня 2022. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  89. ↑ UN officials announce grain exports deal with Russia, Ukraine and Turkey. France 24 (англ.). 22 липня 2022. Архів оригіналу за 24 July 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  90. ↑ Foreign Secretary stresses the need for full implementation of important deal to get grain out of Ukraine. GOV.UK (англ.). Архів оригіналу за 31 July 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  91. ↑ Reaction to Ukraine, Russia grain export deal. Reuters (англ.). 22 липня 2022. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  92. ↑ Ukraine, Russia agree to export grain, ending a standoff that threatened food supply. NPR (англ.). 22 липня 2022. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  93. ↑ Secretary-General's remarks on Signing of Black Sea Grain Initiative | United Nations Secretary-General. www.un.org (англ.). Архів оригіналу за 1 серпня 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  94. ↑ Ukraine, Russia sign deal to reopen Black Sea ports, averting food crisis. New York Post. 22 липня 2022. Архів оригіналу за 1 August 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  95. ↑ а б В ЄС назвали зрив “зернової угоди” загрозою продовольчій безпеці світу. Європейська правда (укр.). Процитовано 17 липня 2023.
  96. ↑ Свобода, Радіо (17 липня 2023). Зеленський відреагував на вихід РФ з зернової угоди. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 17 липня 2023.
  97. ↑ «Ми не боїмося». Зеленський відреагував на вихід Росії із «зернової угоди». nv.ua (укр.). Процитовано 17 липня 2023.
  98. ↑ Генсек ООН відреагував на припинення Росією зернової угоди. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 17 липня 2023.
  99. ↑ Прорив блокади суднами зі сталлю – крок до відновлення морського експорту – «Метінвест» — Новини — GMK Center. GMK (укр.). Процитовано 26 вересня 2023.
  100. ↑ https://www.facebook.com/UNNews (27 листопада 2023). Українським коридором у Чорному морі пройшло вже 153 судна - посол США | УНН. unn.ua (укр.). Процитовано 27 листопада 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чорноморська_зернова_ініціатива&oldid=42162605