Бої за Ізюм (2022) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бої за Ізюм.
Бої за Ізюм
Російський наступ на північний схід України (2022)
Контрнаступ ЗСУ (2022)
Координати: 49°11′45″ пн. ш. 37°16′49″ сх. д. / 49.19583333336110798° пн. ш. 37.28027777780555141° сх. д. / 49.19583333336110798; 37.28027777780555141
Дата: 27 лютого 2022 — 10 вересня 2022
Місце: Ізюмський район, Харківська область, Україна
Результат: Перемога України
  • 1 квітня 2022 місто було захоплено окупантами.[1]
  • 10 вересня 2022 російські окупанти були вибиті з Ізюму.[2][3]
Сторони
Росія Росія Україна Україна
Військові формування
 Збройні сили РФ

Добровольчі формування

ЗСУ Збройні сили

 Національна гвардія

 Національна поліція

 СБУ
ДБР Державне бюро розслідувань
Добровольчі формування:

Військові сили
на початок квітня:
12—15 БТГ
Втрати
див. Список втрат у боях за Ізюм

Бої за Ізюм — бойові дії за контроль над Ізюмом та його околицями під час вторгнення Росії в Україну, що тривали з кінця лютого до 10 вересня 2022 року.

На початку квітня місто опинилось під контролем російських окупантів, поки не було звільнене українськими військами в ході контрнаступу ЗСУ у вересні 2022 року.

За словами депутата Ізюмської міської ради Максима Стрельнікова, від початку вторгнення росіян у місті загинула щонайменше одна тисяча цивільних, близько 80 % інфраструктури міста — зруйновано, розбита система централізованого опалення. Ще більша кількість людей постраждала через відсутність медичної допомоги. На час звільнення в місті було близько 10 тисяч мешканців від понад 46 тисяч станом на 2020 рік[14].

Перебіг подій[ред. | ред. код]

Лютий[ред. | ред. код]

27 лютого[ред. | ред. код]

За даними BBC, в Ізюмі з'явилися перші прояви війни: в п'ятиповерхівку на вулиці капітана Орлова влучив снаряд, а в асфальт на вулиці Московській — бомба, що не розірвалася[15].

28 лютого[ред. | ред. код]

За даними МВС України, з'являються перші повідомлення про російські атаки на Ізюм[16]: окупанти обстріляли місто[17]. На нього скинули дві авіабомби, одна з яких знову влучила в п'ятиповерховий будинок[15].

Вулиця Ізюма після бомбардувань, початок березня

Березень[ред. | ред. код]

1 березня[ред. | ред. код]

О 1:25 в Ізюмі сталися потужні вибухи від російських авіаударів[18].

О 16:25 на трасі Ізюм-Харків поблизу с. Волохів Яр російські окупанти обстріляли пасажирський автобус з людьми, 14 людей було поранено[19][20].

3 березня[ред. | ред. код]

В ніч на 3 березня масовані удари окупантів пошкодили житлові будинки на кількох вулицях, а також магазини, банки та відділок поліції. Зруйновано крило центральної міської лікарні[16]. Атака почалася близько 23:59 2 березня. Загинуло щонайменше 8 людей.[21][16]

6 березня[ред. | ред. код]

Російські окупанти силами до 2 батальйонних тактичних груп намагалися захопити місто.[22]

9 березня[ред. | ред. код]

Зруйнований авіаударом житловий будинок на вулиці Першотравневій, 2

О 7 ранку російським авіаударом зруйнований 5-поверховий будинок за адресою Першотравнева, 2[23][24][25]. 10 травня голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що під завалами будинку знайшли тіла 44 загиблих цивільних. Серед них є дві сім'ї по п'ять осіб, ще дві — по три[26][27]. 17 вересня уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про 54 загиблих[28], а в січні 2023 року Human Rights Watch — про 51 загиблого цивільного (військових у будинку не було). Більшість із них ховалися в підвалі[29].

14 березня[ред. | ред. код]

Зруйнована гімназія №1 на фоні Хрестовоздвиженської церкви
Будівля міської ради
Рештки російської ТОС-1А «Солнцепьок» в Ізюмі

ЗСУ провели контрнаступ під Ізюмом, проте ситуація залишалася складною[30].

20 березня[ред. | ред. код]

За словами Олега Синєгубова, ворог намагався активізуватися у напрямку Дергачів та Ізюму, але був розбитий ЗСУ[31].

23 березня[ред. | ред. код]

У південно-східному регіоні Харківщини вранці зенітні ракетні комплекси ПС ЗСУ знищили 2 ворожі літаки. Найбільше від окупантів на Харківщині страждає місто Ізюм, а райони Харкова Північна Салтівка і П'ятихатки перебувають під постійними обстрілами.[32]

27 березня[ред. | ред. код]

«Тривають бої в Ізюмському напрямку. Сьогодні мобільні підрозділи протиповітряної оборони ЗСУ в Ізюмському районі знищили російський винищувач Су-34. Це один із найновіших літаків ворожої армії», – Синєгубов[33]. Але ворог продовжує здійснювати воєнні злочини. Сьогодні авіаударами був атакований Оскіл, що в Ізюмському районі. Ракета потрапила прямо в один з житлових будинків. Загинула сім'я з 4 осіб, чотирирічна дитина поранена – Синєгубов [34].

Квітень[ред. | ред. код]

1 квітня[ред. | ред. код]

Ворог був зупинений на Ізюмщині. Морпіхи з НГУ зупинили танки, грамотно використовуючи міни та РПГ [35].

Кількісна перевага російських окупантів та віроломство місцевих зрадників призвели до встановлення 1 квітня 2022 року тимчасового контролю ворога над Ізюмом[36].

За час боїв авіабомбуванням було знищено, а після того розграбовано російськими окупантами важливе підприємство вітчизняного оборонно-промислового комплексу — Ізюмський приладобудівний завод[37].

2 квітня[ред. | ред. код]

2 квітня ГУР повідомило, що місцеві жителі Ізюмського району пригостили росіян 3-ї мотострілецької дивізії отруєними пиріжками, в результаті чого 2 особи загинули одразу, а ще 28 потрапили до реанімації. Також повідомлялося, що ще близько 500 військовослужбовців дивізії знаходяться в лікарнях внаслідок важкого отруєння алкоголем невідомого походження.[38]

За період 1—4 квітня російське командування зосередило близько 12—15 БТГ в районі Ізюма, і вело наступ на південь. Це були майже всі БТГ 1-ї танкової армії та 20-ї загальновійськової армії:[39][40]

10 квітня повідомлялося про розгортання великої колони російської армії вздовж дороги, що веде з смт Великий Бурлук до Ізюма, і того ж дня українська сторона заявила про її знищення.[41]

Впродовж 9—11 квітня південніше від Ізюма не повідомлялося про значні події, з чого Том Купер робив висновок, що українські сили вибивали окремі російські танки та піхоту, застосовуючи безпілотники, артилерію та протитанкові керовані ракети.[41]

За даними видання Defense Express, станом на середину квітня 2022 року найнебезпечнішим напрямком російського наступу в східній операційній зоні є Ізюмський. На ньому зосереджений головний танковий кулак — найбільша кількість ударних військ ЗР РФ (10 полків, у тому числі 5 Тп, 3 МСп та 2 ПДп), а також особового складу та ударного озброєння, у тому числі танків та БМП/БМД (18,2 тис. осіб, понад 570 танків, до 520 БМП та до 220 БМД). Крім того, Ізюмське угруповання, вочевидь, має вирішити головне завдання — завдати удару на південь та спробувати оточити донецьке угруповання ЗСУ, з'єднавшись з Південно-західним угрупованням ЗС РФ[42].

19 квітня[ред. | ред. код]

Див. також: Битва за Донбас (2022)

З початком битви за Донбас ворог активізував наступальні дії на напрямі Ізюм-Барвінкове[43].

ЗСУ та Нацгвардія ведуть вогонь по російських позиціях на ізюмському напрямку, квітень 2022

Травень[ред. | ред. код]

7 травня[ред. | ред. код]

Як повідомив начальник управління молоді, спорту та іміджевих проєктів Ізюмської міської ради Максим Стрельник, російські військові почали обстрілювати місто касетними снарядами з установок БМ-27 «Ураган» а російські пропагандисти переконувати місцевих мешканців, що обстріли здійснюють українські військові. Попри те, жодної причини робити це українським військовим не було[44].

14 травня[ред. | ред. код]

Після здобутої перемоги у битві за Харків та розгрому так званого «Білогорівського плацдарму» при спробі росіян форсувати Сіверський Донець Сили оборони України перейшли у контрнаступ в напрямку на Ізюм[45][46].

27 травня[ред. | ред. код]

27 травня воїни 95 окремої десантно-штурмової бригади з ПЗРК «Piorun» знищили в районі Ізюма російський гелікоптер Ка-52[47].

Червень[ред. | ред. код]

1 червня[ред. | ред. код]

1 червня Військові 93 ОМБр Холодний Яр з ПЗРК «Ігла» збили російський гелікоптер Ка-52 «Алігатор»[48]

18 червня[ред. | ред. код]

На Ізюмщині окупанти обстріляли газопереробне підприємство. За попередніми даними, росіяни влучили кількома ракетами. Постраждали також приватні будинки. Виникла масштабна пожежа[49].

26 червня[ред. | ред. код]

26 червня 2022 року високоточним ударом з установок HIMARS був знищений командний пункт 20-ої армії Західного військового округу збройних сил РФ, який обрав для місця своєї дислокації школу. За неофіційними даними ліквідовано понад 40 рашистів, включно із високопоставленими офіцерами та черговою зміною 533 командно-розвідувального центру ГРУ ГШ РФ[50].

Вересень[ред. | ред. код]

6 вересня[ред. | ред. код]

Зосередивши необхідні сили на північ від Балаклії в районі Вербівки, українські війська перейшли в наступ у напрямках Балаклія — Волохів Яр — Шевченкове — Куп'янськ і на схід від Балаклії, в районах Савинці, Куньє тощо. На лінії зіткнення їм протистояли легкоозброєні сили НМ ДНР.[41] Хоча російські військові блогери попереджали про неминучий український контрнаступ на північний захід від Ізюма за кілька днів до наступу українських військ, жодних дій вжито не було.[51]

7 вересня[ред. | ред. код]

Українські війська на південному сході Харківської області просунулися щонайменше на 20 км на територію, контрольовану Російською Федерацією, на сході Харківської області в напрямку Куп'янська та Ізюма, відвойовуючи близько 400 квадратних кілометрів території.[52]

8 вересня[ред. | ред. код]

Українські війська просунулися на 50 км углиб російських оборонних позицій на північ від Ізюма. Сили Нацгвардії Російської Федерації втратили контроль над містом Балаклія, що приблизно за 44 км на північний захід від Ізюма.[51]

У місті Балаклія підрозділи СОБР Росгвардії потрапили в оточення, після чого росгвардійці були виведені, а місто перейшло під контроль Збройних сил України. Також Збройні сили України зайняли понад 20 населених пунктів.[53] Поблизу міста українські війська повернули найбільшу базу зберігання боєприпасів Центрального ракетно-артилерійського управління Збройних Сил України.[41]

Українські військові вибили російських окупантів з Шевченкового[54], Борщівки, Волохів Яру, Іванівки та низці інших населених пунктів.[55]

9 вересня[ред. | ред. код]

Український БТР МТ-ЛБ під час контрнаступу на Харківщині 9 вересня 2022.
Розбита російська машина в Ізюмі

Окупаційна адміністрація Харківської області заявила про «евакуацію» населення з Ізюма, Куп'янська і Великого Бурлука.[56]

Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що 237-й гвардійський десантно-штурмовий полк армії Російської Федерації припинив своє існування.[57]

10 вересня[ред. | ред. код]

10 вересня українські війська відвоювали Куп'янськ та Ізюм і просувалися до Лиману.[58] Радник голови Харківської облради Наталія Попова опублікувала у Facebook фото військових з українським прапором біля мерії Куп'янська. За словами Олексія Арестовича, російські війська в Ізюмі «майже» ізольовані. Крім того, Міністерство оборони Великої Британії заявило у своєму щоденному оновленні, що російські війська в Ізюмі «ймовірно, дедалі більше ізольовані». Російський відступ описується як такий, що потенційно може стати розгромом.[59] Українські силовики та поліція рушили до відвойованих населених пунктів, щоб перевірити особи тих, хто залишився під російською окупацією.[60]

Ексгумація тіл із масових поховань, 16 вересня 2022

Масові поховання[ред. | ред. код]

Докладніше: Масові поховання під Ізюмом

Після звільнення міста біля нього було виявлене масове поховання, де було 447 тіл людей, загиблих у боях і вбитих під час окупації. Тіла ексгумували і відправили на судово-медичну експертизу[61][62][63].

Знищення культурної спадщини[ред. | ред. код]

У травні російська армія пошкодила обстрілами меморіал загиблим у Другій світовій війні на горі Кременець[64][65]. Постраждали й розташовані поруч половецькі баби 9—13 століть, одна з яких зруйнована вщент[66][67][68]. Крім того, за даними ЮНЕСКО, в ході боїв були зруйновані або пошкоджені Вознесенський собор Ізюма, церква в селі Кам'янка Ізюмського району, палац культури «Залізничник», будівля управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради (XIX ст.), музична школа (будівля другої половини XIX ст.)[69] та школа 1882 року побудови (колишнє реальне училище)[69][70]. Постраждав також краєзнавчий музей (було пошкоджено дах та вибито вікна)[71].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Росіяни контролюють Ізюм – Генштаб ЗСУ. mil.in.ua.
  2. ↑ Российские войска оставили Изюм. eadaily.com.
  3. ↑ Українські війська взяли Ізюм. glavcom.ua.
  4. ↑ а б в г д е Russian Offensive Campaign Assessment, May 9. Institute for the Study of War (англ.). 9 травня 2022. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
  5. ↑ а б в г д е ж и Cooper, Tom (6 квітня 2022). Ukraine War, 4–5 April, 2022. Medium (англ.). Архів оригіналу за 6 апреля 2022. Процитовано 8 липня 2022.
  6. ↑ а б в г Тотальний наступ РФ у зоні ООС та атака ЗСУ на Херсон із трьох сторін — розбір військового аналітика. ФОКУС (укр.). 6 квітня 2022. Архів оригіналу за 13 апреля 2022. Процитовано 9 липня 2022.
  7. ↑ а б в Russian Campaign Assessment, May 5. Institute for the Study of War (англ.). 5 травня 2022. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  8. ↑ Ukraine resists Russia's invasion. Day 23: Russian troops not able to advance, more terror against civilians, Russia to brandish nuclear weapons (англ.). Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 28 червня 2022.
  9. ↑ Matthew Dresch (23 березня 2022). Vladimir Putin loses 15th top commander in Ukraine near city besieged by Russia. Mirror (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
  10. ↑ Russian Offensive Campaign Assessment, May 23. Institute for the Study of War (англ.). 23 травня 2022. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  11. ↑ David Axe (18 квітня 2022). Ukraine Has Mobilized Its Tank Reserves. They’re Already On The Attack. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 25 травня 2022.
  12. ↑ Exhausted Ukrainian soldiers return from eastern front (англ.). France 24. 1 травня 2022. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 28 червня 2022.
  13. ↑ RUSSIAN OFFENSIVE CAMPAIGN ASSESSMENT, MARCH 18. Institute for the Study of War. 18 березня 2022. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  14. ↑ Ще одна Буча: в Ізюмі росіяни вбили щонайменше 1000 місцевих, 80% міста зруйновано – шокуючі знахідки після видворення рашистів. 5 канал. 12 вересня 2022.
  15. ↑ а б Ключ к Донбассу. Как выживали люди в Изюме, пока российская армия месяц штурмовала город. BBC. 22 квітня 2022. Архів оригіналу за 13 травня 2022.
  16. ↑ а б в Украина: гуманитарная катастрофа в городе Изюм. Участь гражданского населения в условиях бомбардировок и практически осадного положения (PDF). Amnesty International. 22 березня 2022. Архів оригіналу (PDF) за 10 травня 2022.
  17. ↑ Російська армія обстріляла місто Ізюм на Харківщині. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  18. ↑ Ситуація в Харкові прямо зараз: що відбувається в місті. РБК-Україна. Архів оригіналу за 24 лютого 2022.
  19. ↑ Верещака, Марина (26 лютого 2022). На Харківщині обстріляли автобус з пасажирами — є загиблий. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  20. ↑ На трасі Ізюм-Харків окупанти обстріляли пасажирський автобус: є жертва, 14 поранених. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  21. ↑ Ворог бомбардує Ізюм: є загиблі серед цивільного населення. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  22. ↑ Цензор.НЕТ. Російські окупанти всю ніч обстрілювали Ізюм та здійснили декілька авіанальотів. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  23. ↑ Фейк: Київ робить з Ізюма «Бучу 2.0». Частина 1. Gwara Media. 2 листопада 2022.
  24. ↑ Ізюм! Це родина Столпакових, які загинули від рук окупантів. Факти ICTV. 17 вересня 2022. Архів оригіналу за 14 січня 2023.
  25. ↑ «Я не міг повірити, що всі загинули. Що ні дружини, ні дітей, ні онуків — нікого»: на очах у мешканця Ізюма всю сім’ю вбила російська ракета. Факти. 23 вересня 2022.
  26. ↑ Воєнні злочини рф: в Ізюмі під завалами знайшли тіла 44 цивільних. Укрінформ. 10 травня 2022. Архів оригіналу за 10 травня 2022.
  27. ↑ У тимчасово окупованому Ізюмі знайшли тіла 44 загиблих у завалах зруйнованого будинку — ОВА. Суспільне. 10 травня 2022.
  28. ↑ Від авіаудару РФ в Ізюмі загинули 54 людини – омбудсмен (відео). Об'єктив. 17 вересня 2022. Архів оригіналу за 4 січня 2023.
  29. ↑ Украина. События 2022 года. Human Rights Watch. 2023. Архів оригіналу за 12 січня 2023.
  30. ↑ ЗСУ змогли зробити контрнаступ під Ізюмом, - Денисенко. РБК-Украина. Архів оригіналу за 14 березня 2022.
  31. ↑ Окупанти вже не сіпаються: ЗСУ під Дергачами та Ізюмом розгромили ворога [Архівовано 21 березня 2022 у Wayback Machine.]. apostrophe.ua. 20 березня 2022.
  32. ↑ Найбільше від окупантів страждає місто Ізюм, — депутатка про ситуацію на Харківщині [Архівовано 25 березня 2022 у Wayback Machine.]. espreso.tv. 23 березня 2022.
  33. ↑ ЗСУ знищили російський винищувач Су-34 на Харківщині [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.]. zaxid.net. 27 березня 2022.
  34. ↑ Українська армія в Харківській області перейшла в контрнаступ [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.]. www.rbc.ua. 27 березня 2022.
  35. ↑ Використовували міни та РПГ: на Харківщині українські військові зупинили ворожі танки. Фото [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]. news.obozrevatel.com. 1 квітня 2022.
  36. ↑ Окупанти встановили контроль над Ізюмом через чисельну перевагу та місцевих зрадників, але битва за місто не закінчена [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]. interfax.com.ua. 1 квітня 2022.
  37. ↑ Рашисти розбомбили та розграбували "Ізюмський приладобудівний завод". Defense Express. 8 квітня 2022. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  38. ↑ На Харківщині місцеві «пригостили» росіян отруєними пиріжками: двоє окупантів загинули, 28 перебувають у реанімації — розвідка [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]. nv.ua. 2 квітня 2022.
  39. ↑ Cooper, Tom (6 квітня 2022). Ukraine War, 4–5 April, 2022. Medium (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  40. ↑ Тотальний наступ РФ у зоні ООС та атака ЗСУ на Херсон із трьох сторін — розбір військового аналітика. ФОКУС (укр.). 6 квітня 2022. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  41. ↑ а б в г Том Купер: «Російській армії критично бракує солдатів». tyzhden.ua. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
  42. ↑ Напередодні битви за Донбас: скільки військ, зброї та на яких напрямках збирає армія рашистів (аналіз). Defense Express. 14 квітня 2022. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
  43. ↑ Російська армія пішла в наступ на Харківщині, Луганщині та Донеччині, – Міністерство оборони. Мілітарний. 19 квітня 2022.
  44. ↑ Загарбники обстрілюють окупований Ізюм касетними снарядами, звинувачуючи у цьому ЗСУ. Укрінформ. 7 травня 2022. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
  45. ↑ ЗСУ перейшли у контрнаступ на Ізюмському напрямку — Синєгубов. Мілітарний. 14 травня 2022. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  46. ↑ Росіяни втопили танкову роту при втечі з “Білогорівського плацдарму”. Мілітарний. 14 травня 2022. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  47. ↑ “Хєровий дєнь” авіації рашистів – збили ще й Ка-52. Мілітарний. 27 травня 2022. Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
  48. ↑ Українські війська збили ще один російський гелікоптер. Українська Правда. 1 червня 2022.
  49. ↑ росіяни вдарили ракетами по газопереробному підприємству на Харківщині. Укрінформ. 18 червня 2022.
  50. ↑ Схоже HIMARS працюють 24/7: знищені склади боєприпасів, бази, штаби та пункти управління армії РФ (відео). Defense Express. 27 червня 2022.
  51. ↑ а б Russian Offensive Campaign Assessment, September 8
  52. ↑ Russian Offensive Campaign Assessment, September 7
  53. ↑ Жители Балаклеи сообщили, что ВСУ вошли в город. Радио Свобода. 8 вересня 2022. Процитовано 9 вересня 2022.
  54. ↑ Рогальська, Надія (9 вересня 2022). У Шевченковому – український прапор: мешканці Харківщини зафарбовують символіку окупантів (фото). StopCor (укр.). Процитовано 9 вересня 2022.
  55. ↑ Над міськрадою Балаклії і у Волоховому Яру та ще у низці сіл на Харківщині синьо-жовті прапори. 24 Канал (укр.). Процитовано 9 вересня 2022.
  56. ↑ Окупанти оголосили «евакуацію» з Ізюма, Куп'янська і Великого Бурлука на Харківщині. Слово і Діло (укр.). Процитовано 9 вересня 2022.
  57. ↑ 237-го гвардійського десантно-штурмовий полку РФ більше не існує: всі мертві чи поранені - ГУР. Українська правда (укр.). Процитовано 9 вересня 2022.
  58. ↑ Украинские войска вошли в ранее оккупированный Купянск в Харьковской области. Также сообщается, что ВСУ взяли Изюм и наступают на Лиман. Meduza. Архів оригіналу за 10 вересня 2022. Процитовано 10 вересня 2022.
  59. ↑ Ukraine retakes railway hub as Kharkiv counteroffensive gains ground. Yahoo Finance. 10 вересня 2022. Процитовано 10 вересня 2022.
  60. ↑ Max Hunder and Vitalii Hnidyi (10 вересня 2022). Ukraine troops reach railway hub as breakthrough threatens to turn into rout. reuters.com. Архів оригіналу за 10 вересня 2022. Процитовано 10 вересня 2022.
  61. ↑ "Я не хочу називати це Бучею". В Ізюмі знайшли масові поховання людей. BBC. 16 вересня 2022.
  62. ↑ Поблизу Ізюма відбувається ексгумація тіл жертв російської окупації. АрміяInform. 16 вересня 2022.
  63. ↑ В Ізюмі закінчили ексгумацію – підняли 447 тіл, серед них багато жінок, є діти. Українська правда. 23 вересня 2022.
  64. ↑ ‘Only fascists can destroy World War II and Holocaust memorials’. Euractiv. 1 квітня 2022. Архів оригіналу за 12 квітня 2022.
  65. ↑ Like the Nazis in 1943: the Russian Federation fired on a mountain near Izyum, the World War II memorial was destroyed. Newsreadonline.com. 17 березня 2022. Архів оригіналу за 17 березня 2022.
  66. ↑ Российские войска разрушили в Изюме памятники сакрального искусства – половецких каменных баб. Настоящее время. 19 вересня 2022. Архів оригіналу за 22 вересня 2022.
  67. ↑ Война. Двести десятый день. Фотографии Защитники «Азовстали» в Анкаре. Половецкие «каменные бабы» в Изюме. Привыкшие к обстрелам животные в харьковском дельфинарии. Meduza. 22 вересня 2022. Архів оригіналу за 23 вересня 2022.
  68. ↑ Ukrainian stone statues—likened to Easter Island's Moai—destroyed during Russian invasion. The Art Newspaper. 21 вересня 2022. Архів оригіналу за 22 вересня 2022.
  69. ↑ а б Damaged cultural sites in Ukraine verified by UNESCO. UNESCO. 10 травня 2022. Архів оригіналу за 3 січня 2023.
  70. ↑ Ukraine's cultural heritage under attack. Deutsche Welle. 19 серпня 2022. Архів оригіналу за 19 серпня 2022. (див. фото 7).
  71. ↑ На Харківщині реставрують Євангеліє початку XVIII століття. Харківська обласна військова адміністрація. 14 квітня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бої_за_Ізюм_(2022)&oldid=42329793