Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (1 травня — 15 травня 2022) — Вікіпедія

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні, починаючи з 1 травня 2022 року по 15 травня 2022 року (включно).

Усі списки[ред. | ред. код]

Список загиблих з 1 по 15 травня 2022 року[ред. | ред. код]

Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по-батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті

Травень[ред. | ред. код]

1 травня[ред. | ред. код]

6738 Україна Калінченко Володимир Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01972-04-011 квітня 1972. Мешканець м. Черкаси. Солдат, старший водій комендантського відділення 118 ОБрТрО. 02022-05-011 травня 2022 Загинули внаслідок вогнепальних поранень під час відбиття наступу противника та обстрілу позицій, оборони зведеної групи управління поблизу міста Попасної на Луганщині[2]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
6739 Україна Гурняк Володимир Ярославович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-01-022 січня 1989, с. Стоділки Городоцького району Львівської області. Старший солдат, санітар евакуаційного відділення медичної роти 80 ОДШБр[4]. 02022-05-011 травня 2022 Загинув при виконанні бойового завдання поблизу міста Святогірськ, Донецької області[5]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].
6740 Україна Лавдир Юрій Онуфрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01975-05-022 травня 1975, м. Стебник Львівської області. Проживав з сім'єю у Дрогобичі. З 2014 року був добровольцем та воював у зоні АТО. З початком повномасштабного вторгнення росії на українські землі, був знову мобілізований та з 1 березня проходив службу у складі 80 ОДШБр ЗСУ[7][8]. 02022-05-011 травня 2022 Загинув у боях під Святогірськом, Донецької області. Похований 5 травня на Алеї Слави, що на вулиці 22 січня в Дрогобичі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[9].
6741 Україна Довгий Максим Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01997-01-066 січня 1997, с. Довгалівка, Білогірського району, Хмельницької області. Проживав у с. Миклаші, Шепетівського р-ну, Хмельницької області. Солдат, навідник 3 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону 80-ї десантно-штурмової бригади. Закінчив Хмельницький коледж електроніки. Проходив військову службу за контрактом у військовій частині А2900, приймав участь у бойових діях в АТО (ООС) в період з 16.12.2017 р. по 23.02.2018 р. на території Донецької та Луганської областей. З початком повномасштабного вторгнення сам прибув у військову частину (їхав на заробітки у Чехію, зійшов з автобуса у Львові і пішов до в/ч А0284)[10]. 02022-05-011 травня 2022 Загинув у боях під Святогірськом, Донецької області під час артилерійського обстрілу, при виконанні бойового завдання, отримав множинні травми органів грудної клітини. Похований 5 травня на кладовищі у с. Миклаші[11]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[9].
6742 Україна Волощук Михайло
(«Сампер»)
19 листопада 2001, м. Ковель, Волинська область. У 2014-му році об'єднався з однодумцями в спортивному клубі рукопашу гопак «Січ», там його наставником був Філон Олександр. Активіст ГО ВАТРА, був прихильником руху Straight Edge. З 2020 вступив до полку Азов. 02022-05-011 травня 2022 Загинув в Маріуполі. Ворожий танк влучив в бронеавтомобіль Spartan[12].
6743

6745
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-05-011 травня 2022 (для доповнення за 1 травня 2022 року)

2 травня[ред. | ред. код]

6746 Україна Мирончук Володимир Борисович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
54 роки, м. Кропивницький. Молодший сержант, військовослужбовець ССО ЗС України. В 2017 році вступив до ВО «Свобода». З 2019 року проходив службу в одному з підрозділів ССО України. Залишилися дружина та троє доньок. 02022-05-022 травня 2022 Загинув під час виконання службових обов'язків (місце — не уточнено)[13]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[14].
6747 Україна Ременяк Олександр Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
52 роки, смт Великий Любінь Львівська область. Солдат, командир добровольчого формування територіальної оборони Великолюбінської громади. З першого дня російського вторгнення в Україну захищав Україну вдома, а згодом відправився на фронт. 02022-05-022 травня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами на південному напрямку (місце — не уточнено)[15]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[16].
6748 Україна Сафонов Даниїл Юрійович
Герой України
01993-10-2424 жовтня 1993, м. Донецьк. Лейтенант підрозділу Національної поліції України (підрозділ — не уточнено). 2014 року виїхав до м. Маріуполя, де одружився. Коли стало неспокійно і там, переїхав до сестри у Теребовлю разом з дружиною і маленьким сином. Підписав контракт з 44-ю окремою артилерійською бригадою, у складі якої три роки воював на Сході України. 2019 року після закінчення контракту повернувся до Маріуполя, де жили його рідні і бабуся. Три роки був в АТО. Після цього повернувся до Маріуполя, де мав багато родичів. 2019 року вступив до патрульної поліції. 02022-05-022 травня 2022 Загинув об 11 годині дня під час оборони м. Маріуполя. Виконував бойове завдання, і під час повернення потрапив під мінометний обстріл на території заводу «Азовсталь»[17][18].
6749 Україна Котовенко Андрій
(«Кіт»)
39 років, с. Віта-Поштова, Київська область. Командир мінометного підрозділу 58 ОМПБр.[19] Учасник АТО (2015—2016), Кіборг. Отримав поранення під час просування замінованою територією, коли намагався зачистити один з об'єктів російської розвідки. Внаслідок поранень, отриманих у боях у районі донецького аеропорту, переніс 22 операції та відмовився від ампутації. Після реабілітації зайнявся спортом та невдовзі представив Україну на змаганнях «Ігри Нескорених». У жовтні 2021 року спортсмен виграв бронзову медаль у жимі лежачи, а за рік до того виграв срібну медаль на чемпіонаті Європи у Словаччині. Інвалід 2 групи. 02022-05-022 травня 2022 Загинув о 4-й ранку в боях під Харковом[20].
6750 Україна Кушнір Анатолій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992 1992, с. Говори Віньковецький район Хмельницька область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Провів своє дитинство та юність у рідному селі, навчався у місцевому училищі, потім мешкав у м. Хмельницькому. 02022-05-022 травня 2022 Загинув в бою з російськими окупантами поблизу м. Краматорська на Донеччині[21]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[22].
6751 Україна Крулів Володимир Михайлович 13 жовтня 1978, с. Черніїв Тисменицький район Івано-Франківська область. З 1986 по 1994 р навчався у школі с. Черніїв, вихованець пласту. Далі продовжив навчання в Коледжі електронних приладів при університеті Нафти і Газу з 1994 по 1998 р. По закінченню навчання влаштувався електриком у КП «Івано-Франківськводоекотехпром». Довгий час працював закордоном. Військовослужбовець військової частини А7091 ЗС України. До ЗС України був призваний за мобілізацією на початку російського вторгнення в Україну. Учасник Національної скаутської організації України «Пласт». 02022-05-022 травня 2022 Загинув у боях з російськими окупантами на Харківщині[23][24][25].
6752 Україна Меделян Георгій Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-05-1313 травня 1979, 40 років, мешканець м. Черкаси. Солдат, військовослужбовець 118 ОБрТрО. Закінчив черкаську школу № 17, потім — Черкаський політехнічний технікум, працював електриком. Навчався в Харківському авіаційному інституті. До ТрО доєднався 25 лютого 2022 року. Залишилися мати, брат дружина та племінники. 02022-05-022 травня 2022 Отримав важкі осколкові та кульові поранення у боях з російськими окупантами в м. Попасній на Луганщині, в результаті яких помер 2 травня 2022 року в лікарні м. Дніпро. Похований в м. Черкасах[26][27][28]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
6753 Україна Давидович Руслан
(«Гамлет»)
м. Мелітополь Запорізька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Був призваний на військову службу до ЗС України навесні 2014 року. У складі 23-го батальйону територіальної оборони Запорізької області виконував завдання у секторі «М». У листопаді 2015 року був нагороджений почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу ЗС України «За зразковість у військовій службі» ІІ ступеня. Писав власні пісні про війну, які виконував під гітару. 02022-05-022 травня 2022 Загинув, коли потрапив під ворожий вогонь, рятуючи поранених під містом Курахове Донецької області[29].
6754 Україна Супрун Артем Олексійович 01999-01-1010 січня 1999, м. Рівне. Старший лейтенант ДПСУ (підрозділ — не уточнено). Після навчання у Рівненській українській гімназії і Рівненському економіко-правовому ліцеї, навчався в Острозькому військовому ліцеї. Закінчив Національну академію прикордонної служби ім. Б. Хмельницького. З 2016 року проходив службу в ДПСУ. 02022-05-022 травня 2022 Пізно ввечері під час несення служби на передовій у Запорізькій області — стало зле. Був доставлений до пункту надання медичної допомоги, але медики врятувати прикордонника не зуміли[30].
6755 Україна Дідківський Вадим Юрійович
(«Черкаси»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995-10-1616 жовтня 1995, с. Гончариха Звенигородський район Черкаська область. Солдат, командир відділення ССО «Азов Київ». Здобув вищу освіту в Черкаському державному технологічному університеті, працював програмістом. З перших днів російського вторгнення в Україну став на захист рідної землі. Тримав оборону на Київщині, а згодом на Донеччині. 02022-05-022 травня 2022 Загинув в результаті поранень, які виявилися не сумісними з життям, під час оборони м. Маріуполя[31] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[32].
6756 Україна Ярославський Євгеній Валентинович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1997, селище Семенівка Полтавської області. Інспектор прикордонної служби. Після закінчення школи здобув фах автослюсаря у Черкаському професійно-технічному училищі. З 2005 року мешкав у Черкасах. З 2017 по 2019 роки проходив строкову військову службу в Полтавському військовому інституті зв'язку. На момент повномасштабного вторгнення Євгеній працював у приватному підприємстві «Деметра плюс» в Черкасах. У березні 2022 приєднався до лав 11-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України. 02022-05-022 травня 2022 Загинув 02 травня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Нижнє Луганської області. Похований в селі Яснозір'я на Черкащині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[33][34][35].
6757 Україна Мехеда Андрій («Тихий») 52 роки, селище Рокитне Київської області. Закінчив місцеву школу № 1. У 1988—1990 роках проходив строкову військову службу. Після початку російсько-української війни з 2015 року служив у Збройних силах України. Виконував бойові завдання на території проведення АТО/ООС. Служив у 130-му окремому розвідувальному батальйоні ЗСУ. Під час повномасштабного вторгнення перебував у Португалії, однак одразу вирішив повертатися в Україну, щоб знову стати на її захист. Цього разу Тихий у складі 132-го окремого розвідувального батальйону Десантно-штурмових військ Збройних сил України захищав Батьківщину від російських окупантів. Був командиром відділення. 02022-05-022 травня 2022 Загинув під час розвідувального виходу в районі міста Ізюм Харківської області. Похований в рідному селищі Рокитному[36].
6758

6760
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-05-022 травня 2022 Загинули об 11 годині дня під час під час оборони м. Маріуполя. Виконували бойове завдання, і під час повернення потрапили під мінометний обстріл на території заводу «Азовсталь» в м. Маріуполі[18].

3 травня[ред. | ред. код]

6761 Україна Малевський Олександр Вікторович
(«Берсерк»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
30 років, м. Львів. Старший сержант, військовослужбовець 80 ОДШБр. Випускник львівського ліцею № 80. 02022-05-033 травня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами на лиманському напрямку в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[37]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[38].
6762 Україна Стець Михайло Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
46 років, м. Новомосковськ Дніпропетровська область. Молодший сержант, оператор-навідник бойової машини підрозділу 93 ОМБр. Закінчив Новомосковський металургійний технікум. Воював поблизу міст Харкова і Києва. Залишилося четверо синів. 02022-05-033 травня 2022
(орієнтовно)
Отримав смертельне поранення у бою поблизу м. Ізюма на Харківщині[39]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[40].
6763 Україна Сербінов Олександр Євгенійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Коростень Житомирська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Кандидат у майстри спорту України, багаторазовий переможець та призер чемпіонатів України з бігу на 400 м та 800 м. Співпартнер незрячого спортсмена-бігуна Валерія Гаврилюка. Після початку російського вторгнення в Україну став на захист України. 02022-05-033 травня 2022 Отримав осколкове поранення і загинув на Харківщині[41]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[42].
6764 Україна Луговська Наталія Романівна
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
51 рік, м. Червоноград Львівська область. Молодший сержант, психолог ОЗСП «Азов». Працювала психологом в реабілітаційному центрі воїнів АТО в м. Соснівці, активно займалась волонтерською діяльністю. В 2018 році її син Юрій Луговський, що проходив службу в ОЗСП «Азов», загинув при виконанні бойового завдання. Після загибелі сина, Наталія закінчила курси військової психології і долучилась до полку «Азов». Після початку російського вторгнення в Україну також працювала медиком і допомагала у роботі штабу полку. 21 квітня 2022 року загинув її зять Олексій Ластович, боєць полку «Азов», того ж дня і вона отримала контузію. 02022-05-033 травня 2022 Загинула під час авіабомбардування заводу «Азовсталь» під час оборони м. Маріуполя. Бомба влучила в бункер і Наталію відкинуло в стіну, від чого вона й загинула[43]. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[44].
6765 Україна Курченко Володимир Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01999-01-2727 січня 1999, м. Черкаси. Улітку 2019 року призвався до лав Збройних Сил України. Потрапив у Національну гвардію, у військову частину м. Маріуполь. Після року військової служби уклав контракт і служив в роті РМТЗ водієм. Старший солдат за контрактом, водій автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення 12 БрОП НГУ. 02022-05-033 травня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами в ході оборони м. Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[44]. Похований 23 лютого 2023 року в с. Червона Слобода Черкаського району.[45]
6766 Україна Потяк Ярослав Іванович 47 років, с. Хімчин. Повернувся з Естонії після повномасштабного вторгнення для того щоб долучитися до ЗСУ. Дядько Потяка Степана командира танкової роти танкового батальйону 128 ОГШБр. Служив у 3-й роті 102-гої бригади ТРО. 02022-05-033 травня 2022 Загинув біля Гуляйполя. Похорон відбувся 7 травня[46].
6767
Україна Андрушевський Михайло Михайлович
(«Майкл»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
17 лютого 1986 року народження, житель села Підвербці Олешанської громади Івано-Франквіської о. 26 лютого 2022 р. добровільно мобілізувався у 8 ОГШБ 10 ОГШБр на посаду стрільця. Виконував бойові завдання на Київщині, Чернігівщині, Харківщині. 02022-05-033 травня 2022 В селі Прудянка Харківської області під час обстрілу села з БМ-21 «Град» отримав поранення несумісне з життям.[47]
6768 Україна Жирик Іван 42 роки, с. Морозівка на Луганщині. Проживав у Рава-Руській громаді. З 2000 року служив прикордонником і був старшим майстер-сержантом. Від початку повномасштабного вторгнення РФ воював на Луганському напрямку. 02022-05-033 травня 2022 Загинув 3 травня 2022 року під час артилерійського обстрілу біля села Воєводівка Луганської області. В нього залишилася дружина, двоє синів і батьки[48].
6769

6770
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-05-033 травня 2022 (для доповнення за 3 травня 2022 року)

4 травня[ред. | ред. код]

6771 Україна Махов Олександр Володимирович
(«Журналіст»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-04-1717 квітня 1986, м. Луганськ. Сержант, військовослужбовець підрозділу 95 ОДШБр. 02022-05-044 травня 2022 Загинув поблизу м. Ізюма на Харківщині внаслідок артилерійського обстрілу російських окупантів. Похований на Берковецькому кладовищі[49][50][51]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[52].
6772 Україна Савчин Юрій Павлович
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна)
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01974-01-011 січня 1974, м. Донецьк. Підполковник, військовослужбовець зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 92 ОМБр. В 1997 року закінчив ХВУ за програмою ВІРТА ППО СРСР. Після 20 років вислуги звільнився зі ЗС України, був у званні «майора» на посаді заступника командира зенітного ракетного полку системи С-300. Працював директором меблевої фабрики. З початком війни залишив роботу, пішов добровольцем на фронт, домігся направлення в піхоту, простим командиром взводу. Був командиром на опорному пункті «Фасад», зайшов на нього одним з перших. 27 листопада 2014 року зенітна обслуга 92 ОМБр під його керівництвом пострілами із ЗУ-23-2 поблизу м. Щастя збила російський безпілотник «Гранат-4». Був нагороджений орденами «Богдана Хмельницького» III та II ступенів. Демобілізувався наприкінці 2015 року. 02022-05-044 травня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання в результаті підриву на міні поблизу м. Харкова[53]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» I ступеня (посмертно)[54].
6773 Нідерланди Вогелар Рональд
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01966-01-2929 січня 1966, Нідерланди. Солдат, військовослужбовець 1-го батальйону «Вовкодав» Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. 02022-05-044 травня 2022 Загинув в результаті поранень, які отримав при артобстрілі біля села Молодова поблизу м. Харкова[55]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[56].
6774 Україна Геліконов Володимир Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01996-03-033 березня 1996, м. Черкаси. Старший солдат, стрілець — помічник гранатометника 118 ОБрТрО. 02022-05-044 травня 2022 Загинув поблизу м. Попасної Луганської області[57]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
6775 Україна Яковлєв Семен Сергійович
(«Лісничий»)
01985-05-055 травня 1985, м. Донецьк. Військовослужбовець 71 ОЄБр. 2014 року покинув свій дім у Донецьку на початку російської окупації. 24 лютого 2022 року після початку російського вторгнення в Україну вивіз сім'ю у безпечне місце і взяв до рук зброю. Без батька залишилися дві маленькі доньки. 02022-05-044 травня 2022 Був поранений під час артилерійського обстрілу. Після надання першої допомоги помер під час медичної евакуації[58].
6776 Україна Сеньків Анатолій Ярославович
(«Семен»)
01969-03-1616 березня 1969, с. Береславка Кіровоградська область. Молодший сержант, командир зенітно-ракетного відділення 57 ОМПБр. Був мобілізований 17 березня 2022 року. 02022-05-044 травня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Оріхове Луганської області[59].
6777 Україна Горпініч Оксана Леонідівна
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
2 травня 1978, с. Гордєєво Росія. У дитинстві разом із родиною переїхала в селище Благодатне на Волинь. Старший сержант, військова фельдшерка 14 ОМБр. Закінчила Ківерцівський медичний коледж. Працювала медсестрою. У 2016 році вирішила йти на фронт. Нагороджена медаллю «За військову службу Україні». 02022-05-044 травня 2022 Загинула біля с. Протопопівка Харківської області[60]. Надавала медичну допомогу побратиму, коли почався ворожий артилерійський обстріл. Приміщення, в якому вони перебували, обвалилася. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
6778 Україна Маслов Микола Вікторович («Капуста»)
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
27 листопада 1998, м. Маріуполь. Навчався у Маріупольській школі № 11. З дитинства займався дзюдо та кикбоксингом, був учасником міських змагань. У 2013 долучився до фанатського руху футбольного клубу «Металург» (Маріуполь). У 2018 році став до лав «Азову», де на той час перебували чимало його одноклубників. Брав участь у боях на Світлодарській дузі в складі артилерійського розрахунку. Одночасно з військовою службою продовжував навчання на заочній формі у Приазовському державному технічному університеті (ПДТУ). Під час оборони Маріуполя оскільки артилерії не було (вони стали піхотою), він командував групою хлопців, нищив техніку та постійно потрапляв у перестрілки, знищуючи ворога. Навіть під час найжорсткішого бомбардування Маріуполя, знайшов сили та можливість забрати рідних у безпечне місце, один з бункерів заводу «Азовсталь». Отримав контузію, але продовжував обороняти рідну землю, а також не забував провідувати своїх сусідів, яким допомагав продуктами та медикаментами. Завдяки цьому вони вижили і були евакуйовані спільними силами ООН 3 травня 2022 року, як і його мати та бабуся. 02022-05-044 травня 2022 Загинув дорогою на позиції потрапивши зі своєю групою під ворожий артилерійський обстріл на 71-й день оборони Маріуполя. Нагороджений орденами «За мужність» III ступеня (17.05.2022, посмертно) та «За мужність» ІІ ступеня (28.07.2022, посмертно)[61]. Похорон відбувся 17 листопада[62].
6779

6780
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-05-044 травня 2022 (для доповнення за 4 травня 2022 року)

5 травня[ред. | ред. код]

6781 Україна Заболотний Олександр Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Білопільський район Сумська область. Старший майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу ДПС України (підрозділ — не уточнено). 02022-05-055 травня 2022 Загинув під час захисту Державного кордону України (місце — не уточнено)[63]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[64].
6782 Україна Мамочка Віталій Олексійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Білопільський район Сумська область. Головний сержант, військовослужбовець ДПС України (підрозділ — не уточнено). 02022-05-055 травня 2022 Загинув під час захисту Державного кордону України (місце — не уточнено)[63][64].
6783 Україна Лапченко Ростислав Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Білопільський район Сумська область. Головний сержант, військовослужбовець ДПС України (підрозділ — не уточнено). 02022-05-055 травня 2022 Загинув під час захисту Державного кордону України (місце — не уточнено)[63][64].
6784 Україна Пелех Богдан Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
с. Сімаківка Ємільчинський район Житомирська область. Солдат, військовослужбовець 95 ОДШБр. Староста Сімаківського округу. 02022-05-055 травня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[65]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[66].
6785 Україна Сергій
(«Свєт»)
Військовослужбовець батальйону спеціального призначення «Донбас» НГУ. 02022-05-055 травня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами у м. Попасній на Луганщині[67].
6786 Україна Ковіта Сергій Валентинович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995-07-2424 липня 1995, с. Лебедин Шполянський район Черкаська область. Сержант, командир відділення механізованої роти 72 ОМБр. З 2014 року брав активну участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей. 02022-05-055 травня 2022 Загинув при звільненні населеного пункту Українка на Харківщині[68]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[69].
6787 Україна Сіваков Михайло Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995-05-2424 травня 1995, Звенигородський район Черкаська область. Старший солдат, командир відділення механізованої роти 72 ОМБр. З 2019 року брав активну участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей. 02022-05-055 травня 2022 Згідно з повідомленням Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, військовослужбовець загинув під час артилерійського обстрілу важкого калібру в районі села Перемога Харківської області[70]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[71].
6788 Україна Солонинка Роман Васильович 01980-04-088 квітня 1980, м. Житомир. Артилерист 72 ОМБр. Син колишнього військового, а нині священника Василя Солонинки. Фотограф-дизайнер. Автор логотипів Studena NGO, Хрулі-на-Сулі та Центр ветеранів АТО та їх сімей «Поруч». На другий день після початку російського вторгнення в Україну прибув до ТЦКтаСП у Києві, звідкіля його направили до 72-ї бригади. 02022-05-055 травня 2022 Загинув у бою поблизу с. Перемога Харківської області[72].
6789 Україна Янишин Микола Олександрович 01986-03-1515 березня 1986, Гнівань Вінницька область. Сержант взводу, командир танку 30 ОМБр. 02022-05-055 травня 2022 Загинув біля села Дронівка, що на Донеччині. У складі свого взводу зумів відбити спробу противника форсувати річку Сіверський Донець. Отримав осколкове поранення від снаряда, намагаючись евакуювати свій танк під вогнем противника[73].
6790 Україна Стеценко Святослав Олександрович 01965-10-088 жовтня 1965, с. Миролюбівка Піщанський район Вінницька область. Полковник, заступник начальника штабу 59 ОМПБр. Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у 2016—2018 роках, засновник ГО «Український легіон». 02022-05-055 травня 2022 Загинув у боях з російськими окупантами поблизу м. Лисичанська[74].
6791 Україна Анік'єва Олександра 02002-08-011 серпня 2002, 19 років. Стрілець підрозділу ЗС України (підрозділ — не уточнено). Середню освіту здобула у загальноосвітній школі № 282 Деснянського району м. Києва. Студентка групи СГ-92 видавничо-поліграфічного інституту Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського. З початком російського вторгнення в Україну добровольцем долучилася до ТрО ЗС України, а згодом — до ЗС України. 02022-05-055 травня 2022 Згідно повідомлення Видавничо-поліграфічного інституту Київського політехнічного інституту імені Ігора Сікорського, студентка загинула в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[75].
6792 Україна Єфімчук Олександр Михайлович
(«Єфім»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-05-1515 травня 1994, с. Переділи Рівненська область. Командир батальйону у складі добровольчого формування «Свобода». Навчався у Малошпаківському ліцеї. Під час навчання у школі померла його мати. Вступив до НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» на державну форму навчання. Згодом покинув навчання і працював у автомайстерні. Одружився у м. Києві. Мав певний досвід військової служби. З перших днів російського вторгнення в Україну долучився до батальйону «Свобода». Після звільнення Київщини разом з побратимами приєднався до складу НГУ (в/ч 3018), аби мати змогу захищати Україну на східному напрямку. 02022-05-055 травня 2022 Загинув під час оборони м. Рубіжного на Луганщині[76]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[77].
6793 Україна Дземан Роман Михайлович
(«Сепар»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-04-2424 квітня 1987, с. Крихівці Івано-Франківська область. Молодший сержант, сапер-розвідник 68 ОЄБр. З 2014 року воював у зоні АТО, спочатку у складі 128 ОГШБр, потім сапером у 58 ОМБр. Влітку 2015 року перейшов у розвідку, а в 2016 року був переведений до 10 ОГШБр. Саме в цей час отримав тяжку контузію, але продовжував чинити опір окупантам. Пройшов найгарячіші точки — Дебальцеве, Авдіївку, Піски та Мар'їнку. Працював на державному підприємстві «Антонов». 02022-05-055 травня 2022 Загинув в результаті підриву на керованій міні поблизу м. Вугледара на Донеччині. Розуміючи, що поруч з ним побратими, встиг прикрити вибухівку своїм тілом[78]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[79].
6794 Україна Гнилицький Максим Юрійович
(«Маца»)
01982-07-1717 липня 1982, м. Лисичанськ Луганська область. Військовослужбовець 3-ї роти 34-го батальйону 57 ОМПБр. Після початку російського вторгнення в Україну приєднався до добровольчого батальйону «Хорт», а згодов був переведений до складу ЗС України. 02022-05-055 травня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами на Луганщині[80].
6795 Україна Филинський Артур Юрійович 01975-09-055 вересня 1975. Військовослужбовець добровольчого формування № 29 територіальної громади Дніпровського району Києва спеціального призначення «Хорт». 02022-05-055 травня 2022 Загинув у боях з російськими окупантами[81].
6796 Україна Перон Ігор 01995-04-1111 квітня 1995, с. Старичі. Навчався в технологічному коледжі Національного лісотехнічного університету України за професією «Лісове господарство». Навчався у НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного за програмою підготовки офіцерів запасу за військовою спеціальністю «Бойове застосування інженерно-технічних з'єднань, військових частин». У вересні 2021 року одружився. З перших днів російського вторгнення в Україну пішов захищати Україну у складі територіальної оборони Яворівщини. 02022-05-055 травня 2022 Загинув в результаті ракетного обстрілу ворога[82].
6797 Україна Зінченко Віталій Віталійович
(«Ахім»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
«За безпеку народу» I ст. (МВС України)
«За безпеку народу» I ст. (МВС України)
01995-02-1313 лютого 1995, с. Устивиці Миргородський район Полтавська область. Майор, військовослужбовець ОЗСП «Азов» НГУ. У 2012 році закінчив Устивицьку ЗОШ I—III ступенів, а наступного року відбув на військову службу за контрактом до внутрішніх військ, яку проходив у військовій частині в м. Полтаві. У 2015 році вступив на навчання до Національної академії Національної гвардії України (м. Харків), по закінченні якої був направлений на Львівщину, до м. Золочева, як викладач Навчального центру Нацгвардії. У вересні 2020 року був переведений до ОЗСП «Азов» до м. Маріуполя. У 2021 році, з нагоди чергової річниці визволення Маріуполя, був нагороджений орденом «За безпеку народу», а в червні — присвоїли звання «старшого лейтенанта». З перших днів російського вторгнення в Україну став на захист м. Маріуполя. 30 квітня 2022 року позачергово отримав звання «майора». У той час «Азовсталь» була найгарячішою точкою нинішньої страшної війни. Залишилися батьки, бабуся та брат-близнюк Валентин. 02022-05-055 травня 2022 Загинув в бою з російськими окупантами на території заводу «Азовсталь» в результаті розриву ворожого танкового снаряду. Помітивши ворожий танк, що виїхав на пряму позицію, він накрив собою побратима, а сам отримав смертельні осколкові поранення[83]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[44].
6798 Україна Заращак Іванна 37 років, с. Коти (Яворівський район) Львівська область. Військовслужбовець 24 ОМБр. Батько рано пішов із життя. Мати, щоб поставити дитину на ноги, їздила на заробітки. Іванна виховувалась бабусею. Вийшовши заміж, вона дуже швидко овдовіла. Працювала у соцзахисті, доглядала одиноких громадян. Два роки тому записалася доброволицею в 24 бригаду ім. Короля Данила. Проходила військову службу в районі проведення АТО. Останні роки жила вдвох із матір'ю. 02022-05-055 травня 2022 Загинула в результаті ракетного обстрілу міста Сіверська на Донеччині[84].
6799 Україна Пекар Василь Миколайович
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено).
Повний кавалер ордена «„За мужність“».
02022-05-055 травня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно)[85].
6800

6806
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-05-055 травня 2022 (для доповнення за 5 травня 2022 року)

6 травня[ред. | ред. код]

6807 Україна Ковальський Павло Васильович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01977 1977, мешканець с. Чижівка (Новоград-Волинський район) Житомирська область. Капітан, заступник командира танкового батальйону 30 ОМБр. 02022-05-066 травня 2022 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу (місце — не уточнено)[86]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[87].
6808 Україна Військовослужбовці ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-05-066 травня 2022 Загинули під час евакуації цивільних з території заводу «Азовсталь» у м. Маріуполі. Один загинув від влучання ПТКР в евакуаційну машину, двоє загинули від бомб, які скидали БПЛА[88].
6809 Україна Васільєв Олександр Віталійович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01974-10-022 жовтня 1974, м. Чернівці. Старший лейтенант, командир артилерійського підрозділу Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. Закінчив Хмельницьке училище з артилерійської підготовки, згодом перевівся до Одеського загальновійськового училища за фахом «артилерія і міномет». Після здобуття військової освіти був розподілений до підрозділу морської піхоти, з яким уклав контракт. Учасник АТО/ООС, згодом звільнився у запас. 10 квітня 2020 року був призваний на військову службу до Окремої президентської бригади. Більшу частину свого життя присвятив військовій справі. Залишилися дружина та донька. 02022-05-066 травня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання в результаті підриву автомобіля на протитанковій міні (місце — не уточнено). Похований на Алеї Пам'яті Свіштовського кладовища у м. Кременчуці[89]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[56].
6810 Україна Перекрест Антон Леонідович
(«Панк»)
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
м. Запоріжжя. Старший солдат, боєць ОЗСП «Азов», до складу якого приєднався у 2015 році. В 2015 році брав участь у боях за Маріуполь. Одружився в 2020 році, подружжя мешкало в м. Маріуполі. 02022-05-066 травня 2022 Загинув під час проведення евакуації цивільного населення, яке переховувалось на території заводу «Азовсталь» у м. Маріуполі[90]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[44].
6811 Україна Максимов Микола Валерійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-07-1818 липня 1987, м. Глухів Сумська область. Сержант, командир відділення розвідувального взводу 15 ОМПБ «Суми» 58 ОМПБр. В ЗС України — з 2015 року. Учасник АТО та ООС. Залишилася рідна сестра. 02022-05-066 травня 2022 Загинув під час мінометного обстрілу поблизу м. Попасної на Луганщині. За словами побратимів, під час обстрілу він виводив людей в безпечне місце, але сам загинув. Похований на Веригинському кладовищі в м. Глухові[91]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[92].
6812 Україна Закалата Володимир 6 жовтня 1981, с. Ямниця. У 2014 році добровольцем став на захист Батьківщини. Був учасником АТО та ООС. 02022-05-066 травня 2022 Військовослужбовець з травня 2022 року вважався зниклим безвісти. Загинув внаслідок артилерійського обстрілу біля селища Прудянка Дергачівського району Харківської області[93].
6813 Україна Яровенко Максим Петрович («Шрам»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Солдат, військовослужбовець ЗС України ССО АЗОВ Київ. До повномасштабного вторгнення був підприємцем в Ірпені. 02022-05-066 травня 2022 Загинув при виконанні бойового завдання, після тяжкого поранення в селі Малинівка, що під Гуляйполем на Запоріжжі.. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Похований 12 травня на Алеї Слави в місті Буча[94][95].
6814

6816
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-05-066 травня 2022 (для доповнення за 6 травня 2022 року)

7 травня[ред. | ред. код]

6817 Україна Попов Руслан Юрійович
Герой України
44 роки, м. Очаків. Капітан І рангу ГУР МОУ. 18 липня 2022 р. указом № 505 присвоєно звання «Герой України» та нагороджено орденом «Золота зірка». 02022-05-077 травня 2022 Загинув під час прикриття відступу групи під час проведення спецоперації на півдні України[96].
6818 Україна Бедзай Ігор Володимирович
Герой України
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня
49 років, м. Миколаїв. Полковник, начальник служби безпеки польотів — старший інспектор-льотчик Командування ВМС ЗС України. З 2013 року протягом декількох років був командиром 10 морської авіаційної бригади. В 2014 році був нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня[97].
Герой України (посмертно).
02022-05-077 травня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання у складі екіпажу морського вертольота Мі-14 від ракети російського винищувача в районі гирла річки Дунай в Одеській області. Похований на Мішковському кладовищі у м. Миколаєві[98].
Україна Заремба Михайло Ігорович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
34 роки, с. Жуличі Львівська область. Майор, командир вертолітного загону вертолітної ескадрильї, льотчиком-інструктором ІІ класу 10 МАБр. Закінчив Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба. 02022-05-077 травня 2022 Загинув під час битви за острів Зміїний[99]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[100].
Україна Мущицький Сергій Миколайович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
5 лютого 1987, с. Високопілля Херсонської області. Капітан, член екіпажу вертольоту Мі-14 10-ї морської авіаційної бригади. 02022-05-077 травня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання у складі екіпажу морського вертольота Мі-14 від ракети російського винищувача в районі гирла річки Дунай в Одеській області. Похований на Мішковському кладовищі у м. Миколаєві.[101] Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[100].
6819 Україна Ільчук Василь Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-12-3131 грудня 1987, с. Оратів Вінницька область. Старший сержант, військовослужбовець 10 МАБр. Залишилася мати, дружина і донька. 02022-05-077 травня 2022 Загинув під час виконання надскладного бойового завдання в районі острова Зміїний[102]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[103].
6820 Україна Тукмачов Сергій Іванович 01989-11-088 листопада 1989. Член екіпажу десантно-штурмового катеру «Станіслав» ВМС ЗС України. 02022-05-077 травня 2022 Зник безвісти внаслідок влучання російської ракети і потоплення десантно-штурмового катеру «Станіслав» під час штурму острову Зміїний[104].
6821 Україна Моїсеєнко Олександр Олександрович
(«Богомол»)
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
01980-09-2828 вересня 1980, м. Чорноморськ Одеська область. Старший сержант, військовослужбовець розвідроти 24 ОМБр. У 2013—2014 роках брав активну участь в Революції Гідності[105]. Після Майдану пішов воювати на Донбас — добровольцем, спочатку в батальйоні парамедиків «Госпітальєри». Із 2016 року приєднався до строю 24 ОМБр. Спочатку був бойовим медиком, пізніше став займатися аеророзвідкою. Залишились дружина, батьки та дві сестри[106]. 02022-05-077 травня 2022 Загинув в результаті вибуху снаряду при виконанні бойового завдання в районі м. Попасної на Луганщині[107]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[108].
6822 Україна Турпетко Сергій Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Луганська область. Сержант, військовослужбовець 24 ОМБр. Мешкав у Криму. В 2014 році відбув добровольцем до АТО. В подальшому оселився в м. Львові. Філософ, скульптор. В перший день російського вторгнення в Україну, без вагань, став на захист Батьківщини[105]. 02022-05-077 травня 2022 Загинув у боях з російськими окупантами в м. Золотому на Луганщині[107]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[108].
6823 Україна Сапегін Анатолій Сергійович 02000-06-1212 червня 2000. Військовослужбовець 25 ОПДБр. 02022-05-077 травня 2022 Загинув у боях з російськими окупантами поблизу м. Ізюм на Харківщині[109].
6824 Україна Цендра Роман 01973-03-2020 березня 1973, м. Мукачево Закарпатська область. Майор, старший офіцер відділення морально-психологічного забезпечення Сил ТрО ЗС України Закарпаття (м. Ужгород). Правозахисник, виявляв і боровся з корупціонерами, з контрабандистами, які нищили й вивозили ліс із Закарпаття. Був головою обласного осередку «Громадянської Позиції». З перших днів російського вторгнення в Україну був у територіальній обороні м. Ужгорода. 02022-05-077 травня 2022 Загинув у боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя[110].
6825 Україна Колганов Олександр Гарійович
(«Барні»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
45 років, м. Херсон. Головний сержант, військовослужбовець 87 ОАеМБ 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. В 2014 році відстоював незалежність України у складі 30 ОМБр. У 2015 році був демобілізований. Після початку російського вторгнення в Україну встиг вивезти сім'ю з м. Херсону до м. Чернівців та одразу прибув до місцевого ТЦК та СП. Залишились дружина та 15-річна донька. 02022-05-077 травня 2022 Загинув в боях поблизу м. Попасної від влучання у пікап, в якому він перебував[111]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[112].
6826 Україна Лунич Ігор Ярославович 01985-11-1818 листопада 1985, м. Червоноград Львівська область. Кулеметник 122 ОАеМБ 81 ОАеМБр. 02022-05-077 травня 2022
(орієнтовно)
Загинув, коли прикривав відхід групи з семи побратимів, біля науково-виробничого підприємства «Зоря», що в Рубіжному (Луганська область)[113].
6827 Україна Чернілевський Ілля Станіславович 01991-06-1010 червня 1991, м. Київ. Військовослужбовець 110 ОБрТрО Сил ТрО ЗС України. Сценарист, музикант і бард. Брав участь у фестивалях, зокрема, Sevama fest, «Відкриті небеса», публікував поезію. Автор збірки поезії «Розділимо простір» (2011). Працював як перекладач — зокрема, пісень для дубляжу кіно й анімаційних фільмів. Серед них фільм «Щасливого Різдва» з Емілією Кларк, анімаційний серіал «Сімейка Казупсів» та багато інших. Понад 10 років перекладав пісні для багатьох серіалів і фільмів студій Disney, Universal, Sony, Netflix для студії Le Doyen Studio. В останні роки найбільше зосередився на музиці та авторських піснях. Брав участь у фестивалях, зокрема, це міжнародний фестиваль «Каштановий дім», «Поетичні вакації», фестиваль авторської пісні та сучасної української поезії «Відкриті небеса». Після початку російського вторгнення в Україну відбув добровольцем до ЗС України. Батько — Чернілевський Станіслав Болеславович. 02022-05-077 травня 2022 Загинув від артилерійського обстрілу в районі Авдіївки[114].
6828 Україна Братців Роман Військовослужбовець 110 ОБрТрО Сил ТрО ЗС України. 02022-05-077 травня 2022 Загинув в бою в районі Авдіївки[115].
6829 Україна Ходій Максим Ігорович
(«Max»)
01988-04-044 квітня 1988, мешканець м. Городище (Черкаська область). Військовослужбовець 1-го взводу 4-ї роти 110 ОБрТрО Сил ТрО ЗС України. 02022-05-077 травня 2022 Загинув в бою в районі Авдіївки[115].
6830 Україна Петренко Іван Анатолійович 01974-02-099 лютого 1974, Новосибірська область, РРФСР. Військовослужбовець 110 ОБрТрО Сил ТрО ЗС України. З 1996 року проживав у місті Сміла, Черкаська область. Тесть футболіста Івана Петряка[116]. 02022-05-077 травня 2022 Загинув в бою в районі Авдіївки[115].
6831 Україна Павлюк Ілля Військовослужбовець 110 ОБрТрО Сил ТрО ЗС України. 02022-05-077 травня 2022 Загинув в бою в районі Авдіївки на Донеччині[115].
6832 Україна Бондар Володимир Військовослужбовець 110 ОБрТрО Сил ТрО ЗС України. 02022-05-077 травня 2022 Загинув в бою в районі м. Авдіївки на Донеччині[115].
6833 Україна Самойлов Євген Військовослужбовець 110 ОБрТрО Сил ТрО ЗС України. 02022-05-077 травня 2022 Загинув в бою в районі м. Авдіївки на Донеччині[115].
6834 Україна Буцол Василь Військовослужбовець 110 ОБрТрО Сил ТрО ЗС України. 02022-05-077 травня 2022 Загинув в бою в районі м. Авдіївки на Донеччині[115].
6835 Україна Павловський Валерій Військовослужбовець 110 ОБрТрО Сил ТрО ЗС України. 02022-05-077 травня 2022 Загинув в бою в районі м. Авдіївки на Донеччині[115].
6836 Україна Антонов Олег Військовослужбовець 110 ОБрТрО Сил ТрО ЗС України. 02022-05-077 травня 2022 Загинув в бою в районі м. Авдіївки на Донеччині[115].
6838 Україна Луценко Олександр Петрович 01971-01-1818 січня 1971, м. Кам'янське Дніпропетровська область. Сержант 110 ОБрТрО Сил ТрО ЗС України. 1989 року закінчив ПТУ № 26. Упродовж 2004—2011 років працював в службі охорони заводоуправління металургійного комбінату. Був учасником АТО/ООС. Залишилися дружина, син та брат[117]. 02022-05-077 травня 2022 Загинув в бою в районі м. Авдіївки на Донеччині[115].
6840 Україна Кісельов Володимир Володимирович
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
м. Полтава. Капітан, керівник групи ЦСО «А» СБУ. На військовій службі з 2008 року, спочатку в підрозділах спеціального призначення ЗС України, а в 2012 році був прийнятий на військову службу до СБУ. З 2014 року постійно залучався до оперативно-бойових операцій в районі проведення АТО/ООС. Залишились матір, дружина та восьмимісячна донька. 02022-05-077 травня 2022 Загинув під час виконання оперативно-бойового завдання під час звільнення острова Зміїний[118]. 14 жовтня 2022 р. присвоєно звання «Герой України» та нагороджено орденом «Золота зірка»[119].
6841 Україна Огородник Юрій Михайлович 01999-02-066 лютого 1999, м. Червоноград Львівська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). З 2018 року працював електрослюсарем на шахті «Степова» ДП «Львіввугілля» на дільниці конвеєрного транспорту. У квітні 2019 року був призваний на строкову службу. З жовтня 2020 року проходив військову службу за контрактом у ЗС України. Залишились батьки. 02022-05-077 травня 2022 Загинув в бою поблизу м. Харкова[120].
6842 Україна Бондаренко Сергій Михайлович Мешканець с. Власівки Красноградського району Харківська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-05-077 травня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[121].
6843 Україна Биць Дмитро Святославович
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
02001-06-2121 червня 2001. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). У 2020 році закінчив Чортківський державний медичний коледж. До ЗС України був призваний 26 жовтня 2020 року. Проходив військову службу за контрактом, мав спеціальність військового медика. З перших днів російського вторгнення в Україну захищав Україну від окупантів. Брав участь у гуманітарних місіях, доставляв гуманітарні вантажі, допомагав евакуйовувати місцевих мешканців з районів бойових дій.
Повний кавалер ордена «„За мужність“».
02022-05-077 травня 2022 Загинув в результаті ворожого авіаудару в смт Білогорівці на Луганщині. Нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно)[85].
6844 Україна Оленін Андрій Юрійович 02000-12-055 грудня 2000, с. Великий Перевіз Шишацький район Полтавська область. Мешканець с. Русанівки Липоводолинської громади Сумської області. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Закінчив 9 класів Русанівської школи, далі навчався в Гадяцькому професійно-технічному училищі, де здобув фах кранівника. Після строкової служби в ЗС України, уклав контракт на подальшу службу. 02022-05-077 травня 2022 Згідно повідомлення Липоводолинської громади Сумської області, військовослужбовець загинув в боях з російськими окупантами на Донбасі (місце — не уточнено)[122].
6845 Україна Козелець Віталій Павлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-02-099 лютого 1978, Рівненська область. Проживав у селі Малий Ржавець на Черкащині. Брав участь в АТО на сході України. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-05-077 травня 2022 Загинув під час обстрілу.[123]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[124].
6846 Україна Семенов Максим Вікторович

(«Макс»)

01973-05-066 травня 1973, м. Дніпро. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Засновник ГО «Дніпровська асоціація велосипедистів». Спортсмен, лідер дніпровських велосипедистів. Багато років був президентом Дніпровської асоціації велосипедистів та Дніпровської асоціації екстремальних видів спорту. Організував сотні перегонів, пробігів, змагань, фестивалів, конкурсів, навчально-спортивних майданчиків для дітей, боровся за розвиток велосипедної інфраструктури у Дніпрі. Також займався бодібілдингом, і екстримом. Під порядкуванням командира було 11 хлопців. 02022-05-088 травня 2022 Загинув під час ворожого обстрілу біля селища Новоселівка в Донецькій області. Окоп, у якому був Максим, накрили снаряди і він загинув від міни, що розірвалась поряд. З ним поліг і його друг, дніпровець Євген Жандаров[125][126].
Україна Жандаров Євген

(«Карл»)

28 років, Таромське Дніпропетровської області. Навчався у школі № 124, потім закінчив коледж поліграфії та інформаційних технологій. У 2012-му вступив до Військового інституту танкових військ міста Харкова. На другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, поїхав у військкомат і записався добровольцем. 02022-05-077 травня 2022 Загинув разом з Максимом Семеновим в Донецькій області. Похований у рідному Таромському на Дніпропетровщині[127].
Україна Зайцев Олег Григорович
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
48 років, м. Жашків, Черкаська область. Брав участь в Революції гідності; згодом — у війні на сході України у складі добровольчих формувань, був у Правому секторі. Молодший лейтенент ГУР МОУ. 02022-05-077 травня 2022 Загинув під час звільнення острова Зміїний. 20 липня 2022 р. указом № 521 присвоєно звання «Герой України» та нагороджено орденом «Золота зірка».[128][129]

8 травня[ред. | ред. код]

6847 Україна
(«Бабай»)
Військовослужбовець батальйону спеціального призначення «Донбас» НГУ. 02022-05-088 травня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[130].
6848 Україна Андрій
(«Борода»)
Військовослужбовець ДПС України (підрозділ — не уточнено). 02022-05-088 травня 2022 Загинув з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя[131].
6849 Україна Дятьков Михайло Андрійович
(«Гусар»)
32 роки, м. Кременчук Полтавська область. Сержант, командир бойової машини підрозділу 25 ОПДБр. Захищав Україну з 2014 року у складі 95 ОДШБр, а в серпні 2021 року уклав новий контракт та продовжив службу. Був неодруженим. 02022-05-088 травня 2022 Згідно повідомлення Полтавського обласного центру комплектування та соцпідтримки, військовослужбовець загинув поблизу смт Новоселівки на Донеччині. За повідомленням Кременчуцької міської ради, похований на Алеї Героїв Свіштовського кладовища у м. Кременчуці[132].
6851 Україна Кудрін Григорій Миколаївська область. Військовослужбовець 24 ОШБ «Айдар». Член ВО «Свобода». 02022-05-088 травня 2022 Загинув у боях з російськими окупантами в Донецькій області[133].
6852 Україна Пробийголова Володимир Віталійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-03-088 березня 1985, с. Дмитренки Решетилівський район Полтавська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-05-088 травня 2022 Згідно повідомлення голови Полтавської обласної ради, військовослужбовець загинув поблизу м. Сіверськодонецька на Донеччині, де проходив військову службу[134]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[135].
6853 Україна Тараніна Алла Вікторівна
(«Руда»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989 1989, 33 роки, м. Красногорівка Донецька область. Солдат, діловод ОЗСП «Азов» Національної гвардії України. Працювала перукарем, робила манікюри. В 2014 році виїхала з рідного міста і стала волонтеркою. В полку «Азов» — майже від початку його створення. Спочатку працювала на кухні, а потім оформилася на службу. Чоловік, старший лейтенант Віталій Таранін («Таран») також загинув 15 квітня 2022 року на заводі «Азовсталь», син залишився сиротою. 02022-05-088 травня 2022 Загинула в результаті влучання авіабомби під час оборони м. Маріуполя[136][137]. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[61].
6854 Україна Гряник Олександр Сергійович
(«Грян»)
01994-01-088 січня 1994, м. Київ. Навчався у гімназії № 32, а згодом у КНЕУ, на факультеті МЕІМ у 3 групі з 2010 по 2014 рік. З 2016 року боєць ОЗСП «Азов» Національної гвардії України. Підтримував з фанатських трибун хокейний «Сокіл» та футбольне «Динамо». На початку війни захищав Київ та Бучу, потім добровільно поїхав до Маріуполя, коли місто вже було у кільці. Він прилетів вертольотом, щоб допомогти оточеним військовим, проте маршрут розсекретили окупанти і гелікоптер підбили. Олександр дивом пробрався до «Азовсталі» і доставив Starlink. 02022-05-088 травня 2022 Загинув від падіння авіабомби на заводі «Азовсталь» під час оборони м. Маріуполя[138].
6855 Україна Моша Артем Сергійович
(«Кракен»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01999 1999, м. Київ. Солдат, боєць ОЗСП «Азов» Національної гвардії України. Чемпіон м. Києва з боксу. 02022-05-088 травня 2022 Загинув на території заводу «Азовсталь» під час оборони м. Маріуполя[139]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[61].
6856 Україна Блажко Віталій Олегович
(«Хват»)
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)Герой України

22 липня 1989, м. Одеса. Майор, командир снайперської групи ОЗСП «Азов» Національної гвардії України. З 2011 року розбудовував Одеський осередок організації Патріот України, на базі якої навесні 2014 року виник батальйон Азов. Він ніс службу у складі полку «Азов» та захищав Україну після початку війни на Донбасі у 2014 році. А до війни служив у одеському «Беркуті». 2019 року під час виконання бойового завдання на Світлодарській дузі частково втратив ступні. Після лікування та протезування повернувся в стрій. Під час оборони Маріуполя отримав четверте поранення, але продовжив боротись з ворогами. Повний кавалер ордену «За мужність». 02022-05-088 травня 2022 Загинув в бункері на території заводу «Азовсталь» під час оборони м. Маріуполя[139][140].
6857 Україна Узіков Станіслав Вадимович
(«Ріхтер»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Одеса. Старший солдат, боєць ОЗСП «Азов» Національної гвардії України. Приєднався до організації Патріот України під час Революції гідності. 02022-05-088 травня 2022 Загинув на території заводу «Азовсталь» під час оборони м. Маріуполя[139]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[61].
6858 Україна Мельниченко Сергій Михайлович («Раннер»)