Закон про особливий статус Донбасу — Вікіпедія

Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей
Закон України
Малий Державний Герб України
Загальна інформація
Номер: 1680-VII
Номер проєкту: 5081
Ініціатор(и): Президент України П. Порошенко
Дати
Прийнятий: 16 вересня 2014
Остання редакція: 31 березня 2023
Ви можете прочитати цей закон у Вікіджерелах:
Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»
Статус: Чинний

Закон України № 1680-VII «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», відомий також як Закон про особливий статус Донбасу[1] — закон України, ухвалений 16 вересня 2014 року. Цей закон був створений у рамках Мінських домовленостей, і полягає в запровадженні особливого порядку місцевого самоврядування терміном на 3 роки для окремих районів Донецької та Луганської областей — територій, які не контролювали українські сили станом на день ухвалення закону.[2]

Повний перелік районів і населених пунктів, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, визначений постановою Верховної Ради України, яка була ухвалена 17 березня 2015 року.[3]

З 2017 року термін дії закону щорічно продовжувався[4][5][6][7][8][9][10]. Через невиконання російською стороною умов пункту 4 статті 10 Закону, особливий порядок місцевого самоврядування так і не був запроваджений.

Востаннє дія особливого порядку місцевого самоврядування згідно з Законом була продовжена до 31 грудня 2022 року.

Норми закону[ред. | ред. код]

Амністія[ред. | ред. код]

  • «Недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності і покарання осіб — учасників подій на території Донецької, Луганської областей»
  • «Забороняється дискримінація, переслідування та притягнення до відповідальності осіб з приводу подій, які мали місце в Донецькій, Луганській областях».

Статус російської мови[ред. | ред. код]

  • «В суспільному та приватному житті, вивчення і підтримка російської та будь-якої іншої мови, їх вільний розвиток і рівноправність».

Про вибори[ред. | ред. код]

  • призначення на 7 грудня 2014 року позачергових виборів депутатів районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад, сільських, селищних, міських голів в окремих районах;
  • неможливість дострокового припинення повноважень депутатів місцевих рад і посадових осіб, обраних на цих позачергових виборах;

Чиновники та інші державні кадри[ред. | ред. код]

Вводиться особливий порядок призначення суддівського корпусу та прокуратури. Призначення будуть прийматися за згодою місцевої, а не центральної влади.

  • Кабмін, інші центральні органи виконавчої влади можуть підписувати з відповідними органами місцевого самоврядування угоди щодо економічного, соціального та культурного розвитку окремих районів.
  • Передбачається підписання угоди щодо економічного, соціального та культурного розвитку окремих районів.

Правоохоронці[ред. | ред. код]

Рішенням міських, селищних, сільських рад створюються загони народної міліції, координація їх діяльності здійснюється відповідною сільською, селищною, міською главою.

  • Загони народної міліції утворюються на добровільних засадах з числа громадян України, які постійно проживають у відповідних населених пунктах, — сказано в документі.

Економічна підтримка[ред. | ред. код]

Підтримку соціально-економічного розвитку Донбасу надає Україна, — сказано в законопроєкті.

Введуть спеціальний економічний режим (не такий, як по країні), щоб стимулювати інвестиції і допомогти підприємствам для відновлення об'єктів промисловості, транспортної та соціальної інфраструктури, житлового фонду, переорієнтації промислового потенціалу, створення нових робочих місць, залучення інвестицій і кредитів для відновлення і розвитку об'єктів, розташованих в окремих районах.

Росія[ред. | ред. код]

Документ передбачає «посилення і поглиблення добросусідських відносин між територіальними громадами, органами місцевого самоврядування окремих районів з адміністративно-територіальними одиницями Російської Федерації на основі угод про прикордонне співробітництво, які складаються територіальними громадами, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади України та територіальними громадами в межах компетенції, встановленої законом».

Територія[ред. | ред. код]

17 березня 2015 року Верховна Рада прийняла постанову, яка визначає територію окремих районів Донецької та Луганської областей де може бути запроваджений особливий статус[3].

Відповідно до пункту 1 постанови до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з РФ, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена переліком координат.[3]

Список населених пунктів[ред. | ред. код]

Нижче подано перелік населених пунктів, які розташовані на території, обмеженій державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена пунктом 1 постанови 252-VII:

Донецька область
Амвросіївський район
всі населені пункти
Бахмутський район
смт Олександрівське: смт Оленівка: с-ще Каютине
Бойківський район
всі населені пункти, крім сіл Біла Кам'янка, Новоласпа, Староласпа
Волноваський район
смт Оленівка: село Андріївка: село Доля: село Заїченко: село Пищевик: село Пікузи: село Старомар'ївка: село Червоне: с-ще Малинове: с-ще Новомиколаївка
Мар'їнський район
смт Старомихайлівка: село Кремінець: село Луганське: село Сигнальне
Новоазовський район
всі населені пункти
Старобешівський район
місто Кальміуське: смт Новий Світ: село Андріївка (Новозар'ївська с/р): село Андріївка (Олександрівська с/р): село Берегове: село Берестове: село Василівка*[11]
село Верхокам'янка: село Веселе: село Вишневе: село Вознесенка: село Глинка: село Горбатенко: село Зелене: село Кам'яне: село Кам'янка (Новозар'ївська с/р): село Краснопілля: село Культура: село Кумачове: село Лужки: село Любівка: село Мар'янівка: село Новозар'ївка: село Новокатеринівка: село Новомихайлівка: село Новоселівка: село Обільне: село Олександрівка: село Осикове: село Петрівське (Петрівська с/р): село Підгірне: село Побєда: село Придорожнє: село Прохорівське: село Ребрикове: село Світле: село Світлий Луч: село Сонцеве: село Чумаки: село Шевченко (Кумачівська с/р): село Шевченко (Новокатеринівська с/р): село Широке: село Шмідта: с-ще Бурне: с-ще Верезамське: с-ще Колоски: с-ще Манжиків Кут: с-ще Менчугове: с-ще Строїтель
Шахтарський район
всі населені пункти, крім сіл Комишатка, Малоорлівка, Нікішине, Новоорлівка, Орлово-Іванівка, селищ Рідкодуб, Славне, рзд Кумшацький[12]
Ясинуватський район
село Спартак: село Яковлівка: с-ще Каштанове: с-ще Лозове: с-ще Мінеральне
місто Горлівка з населеними пунктами Пантелеймонівка, П'ятихатки, Рясне, Федорівка
місто Донецьк з підпорядкованими населеними пунктами
місто Єнакієве з підпорядкованими населеними пунктами
місто Жданівка з підпорядкованими населеними пунктами
місто Макіївка з підпорядкованими населеними пунктами
місто Сніжне з підпорядкованими населеними пунктами
місто Харцизьк з підпорядкованими населеними пунктами
місто Хрестівка
місто Чистякове з підпорядкованими населеними пунктами
місто Шахтарськ з підпорядкованими населеними пунктами
місто Ясинувата
населені пункти, підпорядковані Маріупольській міськраді
село Гнутове
населені пункти, підпорядковані Торецькій міськраді
місто Залізне*[11]
с-ще Шуми
Луганська область
Антрацитівський район
всі населені пункти
Довжанський район
всі населені пункти
Лутугинський район
всі населені пункти
Новоайдарський район
село Лобачеве: село Лопаскине
Перевальський район
місто Зоринськ: місто Кипуче: місто Перевальськ: смт Байрачки: смт Бугаївка: смт Городище: смт Михайлівка: смт Селезнівка: смт Фащівка: смт Центральний: смт Ящикове: село Адріанопіль: село Городнє: село Кам'янка: село Малоіванівка: село Малокостянтинівка: село Новоселівка: село Оленівка: село Петрівка: село Тімірязєве: село Троїцьке: село Уткине: село Чорногорівка: с-ще Карпати: с-ще Новий: с-ще Селезнівське: с-ще Софіївка
Попаснянський район
місто Золоте*[13]
село Березівське: с-ще Голубівське: с-ще Молодіжне
Слов'яносербський район
всі населені пункти, крім сіл Знам'янка, Пришиб, Сміле
Сорокинський район
всі населені пункти
Станично-Луганський район
село Болотене: село Бурчак-Михайлівка: село Лобачеве: село Миколаївка: село Сизе: село Суходіл
місто Алчевськ
місто Антрацит з підпорядкованими населеними пунктами
місто Брянка із смт Глибокий
місто Голубівка з підпорядкованими населеними пунктами
місто Довжанськ з підпорядкованими населеними пунктами
місто Кадіївка з підпорядкованими населеними пунктами
місто Луганськ з підпорядкованими населеними пунктами
місто Первомайськ
місто Ровеньки з підпорядкованими населеними пунктами
місто Сорокине з підпорядкованими населеними пунктами
місто Хрустальний з підпорядкованими населеними пунктами.

Реакція[ред. | ред. код]

В Україні[ред. | ред. код]

В Україні Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» було сприйнято неоднозначно. Найбільше обурення викликали пункти законопроєкту, що передбачають «недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання осіб — учасників подій на території Донецької, Луганської областей» (стаття 3), а також легалізацію «загонів народної міліції» на цих територіях (стаття 9). Зокрема, Сергій Рахманін відзначає, що тим самим «Київ дає згоду на формування неконтрольованими регіонами Донбасу загонів „народної міліції“. Тобто фактично обіцяє узаконити НЗФ Гіві, Моторол, Косогорів et cetera, які нині вважаються незаконними збройними формуваннями»[14].

Протистояння загострились наприкінці серпня 2015 року, коли Президент України Петро Порошенко вніс до парламенту Проєкт Закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади), в якому зазначалось, що «особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом».[15] ВО «Свобода» закликала до акцій протесту, щоб не допустити змін до Конституції[16], до акції протесту приєдналися також Радикальна партія Олега Ляшка і партія «УКРОП»[17]. Акція закінчилася жорстким протистоянням протестувальників і правоохоронців, в ході якого більше ста осіб було поранено.[18]

«ДНР» та «ЛНР»[ред. | ред. код]

Перший «віце-прем'єр» «ДНР» Андрій Пургін в інтерв'ю одному з російських ЗМІ, зазначив, що все одно ніяких політичних союзів з Україною не буде, і «влада» «ДНР» буде шукати спосіб визнання її незалежності.[19]

2 листопада 2016 року Владислав Дейнего, функціонер «ЛНР» у статусі Міністра закордонних справ, трактував особливий статус так, що незаконні збройні формування «ДНР» та «ЛНР» будуть визнані Україною як легітимні, і таким чином продовжуватимуть утримувати контроль над російсько-українським кордоном вже як рівноправні з українською армією структури.[20][21][22]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Особливий статус Донбасу може бути закріплено в Конституції. Українська правда. 16 липня 2015. Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 6 лютого 2017. 
  2. Закон України від 16 вересня 2014 року № 1680-VII «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»
  3. а б в Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VIII «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування»
  4. Руденко, Сергій (6 жовтня 2017). Коментар: Донбас - бомба уповільненої дії для Порошенка. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017. 
  5. Драбок, Максим (6 жовтня 2017). Закони про Донбас: наслідки вилучення згадки про Мінськ. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017. 
  6. Чому питання Криму та Донбасу є розділеними в законі щодо реінтеграції: пояснення Геращенко. 24 канал. 8 жовтня 2017. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017. 
  7. Закон України від 4 жовтня 2018 року № 2588-VIII «Про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей"»
  8. Закон України від 12 грудня 2019 року № 364-IX «Про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей"»
  9. Балачук, Ірина (15 грудня 2020). Рада продовжила особливий статус Донбасу ще на рік. Українська правда. Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 15.12.2020. 
  10. Закон України від 2 грудня 2021 року № 1930-IX «Про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей"»
  11. а б Лінія розмежування проходить через населений пункт, проте в постанові не зазначено, чи належить цей населений пункт до окремих районів
  12. Селище Кумшацьке, в якому розташований роз'їзд Кумшацький, повністю знаходиться на території, обмеженій лінією розмежування, державним кордоном і урізом води Азовського моря, проте згідно з постановою рзд Кумшацький не належить до окремих районів.
  13. Населений пункт розділений лінією розмежування на дві частини, одна з яких належить до окремих районів, інша — не належить.
  14. Мінські домовленості. Реакція соцмереж. Українська правда. 12 лютого 2015. Архів оригіналу за 27 серпня 2015. Процитовано 1 вересня 2015. 
  15. пункт 18. Текст законопроєкту див. Проєкт Закону (доопрацьований) 15.07.2015 [Архівовано 10 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
  16. «Свобода» закликає до акцій протесту, щоб не допустити змін до Конституції — Олег Осуховський. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2015. 
  17. Свободівці, радикали та «УКРОП» протестують перед ВР проти ухвалення змін до Конституції України в частині децентралізації. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2015. 
  18. Поранення під Радою отримали 122 людини – Аваков. Укрінформ. 31 серпня 2015. Процитовано 5 січня 2024. 
  19. У «ДНР» відреагували на закон про спецстатус Донбасу. ТСН. 16 вересня 2014. Архів оригіналу за 19 вересня 2014. Процитовано 16 вересня 2014. 
  20. Потіха, Анастасія (7 листопада 2016). "Наша Народна міліція буде вже легітимною для України, як українська армія", - бойовики "ЛНР" про передання кордону з Росією під контроль України. Цензор.НЕТ. Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 6 лютого 2017. 
  21. В Луганске студентам рассказали, что «милиция ЛНР» станет украинской армией, а границу вернут Украине. Інформаційне агентство «Вчасно» (рос.). 5 листопада 2016. Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 6 лютого 2017. 
  22. Дейнего: После передачи границы Народная милиция ЛНР станет украинской армией. dnr-news.com (рос.). 4 листопада 2016. Архів оригіналу за 18 травня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]