Обирання моделі — Вікіпедія

Обира́ння моде́лі (англ. model selection) — задача обирання статистичної моделі з множини моделей-кандидатів на заданих даних. В найпростіших випадках розглядають вже наявний набір даних. Проте до цієї задачі входить і планування таких експериментів, щоби збирані дані добре підходили для задачі обирання моделі. За заданих моделей-кандидатів подібної передбачувальної або пояснювальної сили найкращим вибором, швидше за все, буде найпростіша модель.

Конісі та Кітагава, (2008, с. 75) заявляють, що «Більшість задач у статистичному висновуванні можна розглядати як задачі, пов'язані зі статистичним моделюванням». Пов'язано з цим, Кокс, (2006, с. 197) сказав: «Як здійснюється перенесення з моделі предметної області на статистичну модель, часто є найкритичнішою частиною аналізу». Вибір моделі може також стосуватися завдання вибору кількох моделей з великого набору обчислювальних моделей з метою ухвалення рішення або оптимізації в умовах невизначеності.

Введення[ред. | ред. код]

Цикл наукового спостереження.

У своєму найпростішому вигляді, обирання моделі є однією з основних задач наукового дослідження. Визначення принципу, який пояснює ряд спостережень, часто безпосередньо пов'язано з математичною моделлю, що передбачує ці спостереження. Наприклад, коли Галілей виконував свої експерименти з похилою площиною, він показував, що рух куль відповідав параболі, передбаченій його моделлю.

Як хоча би почати обирати найкращу модель з незліченного числа можливих механізмів та процесів, що могли породити дані? Загальний математичний підхід полягає у виборі моделі серед множини кандидатів; цю множину мусить обрати дослідник. Часто використовують прості моделі, такі як поліноміальні, принаймні спочатку. Бернем та Андерсон, (2002) у своїй книзі підкреслюють важливість обирання моделі на основі правильних математичних принципів, таких як розуміння феноменологічних процесів або механізмів (наприклад, хімічних реакцій), що лежать в основі даних.

Щойно обрано множину моделей-кандидатів, статистичний аналіз дає нам можливість обирати найкращу з них. Розуміння того, що таке найкраща, є спірним. Добра методика обирання моделі балансуватиме між допасованістю та простотою. Складніші моделі матимуть кращу здатність допасовувати свою форму до даних (наприклад, многочлен п'ятого степеня може точно допасуватися до шести точок), але ці додаткові параметри можуть не представляти нічого корисного. (Можливо, ці шість точок насправді просто випадково розкидано по прямій ліній.) Допасованість, як правило, визначають застосуванням підходу відношення правдоподібностей, або його наближення, що веде до критерію хі-квадрат. Складність, як правило, вимірюють шляхом підрахунку числа параметрів моделі.

Методики обирання моделі можна розглядати як оцінки деякої фізичної величини, такої як ймовірність моделі, що виробляє задані дані. Важливими мірами якості цієї оцінки є як зсув, так і дисперсія, також розглядають й ефективність[en].

Стандартним прикладом обирання моделі є допасовування кривої[en], в якому для заданої множини точок та інших знань про обстановку (наприклад, що точки є результатом НОР-вибірки) ми мусимо обирати криву, яка описує функцію, що породила ці точки.

Методи обирання множини моделей-кандидатів[ред. | ред. код]

Критерії для обирання моделі[ред. | ред. код]

Найширше вживаними критеріями є (i) інформаційний критерій Акаіке та (ii) коефіцієнт Баєса та/або баєсів інформаційний критерій (який до певної міри наближує коефіцієнт Баєса).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Aho, K.; Derryberry, D.; Peterson, T. (2014), Model selection for ecologists: the worldviews of AIC and BIC, Ecology, 95: 631—636, doi:10.1890/13-1452.1. (англ.)
  • Anderson, D.R. (2008). Model Based Inference in the Life Sciences. Springer. (англ.)
  • Ando, T. (2010). Bayesian Model Selection and Statistical Modeling. CRC Press. (англ.)
  • Breiman, L. (2001). Statistical modeling: the two cultures. Statistical Science[en]. 16: 199—231. doi:10.1214/ss/1009213726. (англ.)
  • Burnham, K.P.; Anderson, D.R. (2002). Model Selection and Multimodel Inference: A Practical Information-Theoretic Approach (вид. 2nd). Springer-Verlag. ISBN 0-387-95364-7. (англ.) [Це має понад 31000 цитувань на Google Scholar.]
  • Chamberlin, T.C. (1890). The method of multiple working hypotheses. Science. 15: 93. (передруковано 1965, Science 148: 754–759 [1].) (англ.)
  • Claeskens, G. (2016), Statistical model choice (PDF), Annual Review of Statistics and Its Application, 3: 233—256, doi:10.1146/annurev-statistics-041715-033413[недоступне посилання з квітня 2019]. (англ.)
  • Claeskens, G.; Hjort, N.L. (2008). Model Selection and Model Averaging. Cambridge University Press. (англ.)
  • Cox, D.R. (2006). Principles of Statistical Inference. Cambridge University Press. (англ.)
  • Konishi, S.; Kitagawa, G. (2008), Information Criteria and Statistical Modeling, Springer. (англ.)
  • Lahiri, P. (2001). Model Selection. Institute of Mathematical Statistics[en]. (англ.)
  • Leeb, H.; Pötscher, B. M. (2009). Model selection. У Anderson, T. G. (ред.). Handbook of Financial Time Series. Springer. с. 889—925. doi:10.1007/978-3-540-71297-8_39. (англ.)
  • Lukacs, P. M.; Thompson, W. L.; Kendall, W. L.; Gould, W. R.; Doherty, P. F. Jr.; Burnham, K. P.; Anderson, D. R. (2007), Concerns regarding a call for pluralism of information theory and hypothesis testing, Journal of Applied Ecology, 44 (2): 456—460, doi:10.1111/j.1365-2664.2006.01267.x. (англ.)
  • Massart, P. (2007). Concentration Inequalities and Model Selection. Springer. (англ.)
  • Shmueli, G. (2010), To explain or to predict?, Statistical Science[en], 25: 289-310, doi:10.1214/10-STS330, MR 2791669{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з MR з іншим форматом (посилання). (англ.)
  • Wit, E.; van den Heuvel, E.; Romeijn, J.-W. (2012), ‘All models are wrong...’: an introduction to model uncertainty (PDF), Statistica Neerlandica, 66: 217—236, doi:10.1111/j.1467-9574.2012.00530.x. (англ.)