Хемометрика — Вікіпедія

Хемоме́трика — це наука на стику прикладної математики та хімії. Аналізує залежності, досліджує табличний матеріал, вилучення інформації з хімічних систем, керованих даними засобами.

Часто використовуються в основних даних аналітичних дисциплін, таких як багатовимірної статистики, прикладної математики та інформатики, з метою вирішення проблем в області хімії, біохімії та хімічної технології. Хемометрика використовується для вирішення описових та інтелектуальних проблем в хімічній галузі. В описовій проблемі моделюються властивості хімічної системи для вивчення основних структур і відносин системи (наприклад, ідентифікація моделі).

У режимі інтелектуальної проблеми вивчають властивості хімічних систем і моделюють для прогнозування нових властивостей. В обох випадках дані часто дуже великі і складні, за участю від кількох сотень до десятків тисяч змінних і сотні мільйонів випадків або спостережень. Хемометричні методи особливо активно використовуються в аналітичній хімії для розробки досконаліших хемометричних методів аналізу, аналітичних приладів та методик.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
  • Деркач Ф. А. Хімія. — Львів : Львівський університет, 1968. — 312 с.