Еліптичний розподіл — Вікіпедія

Еліптичний розподіл — це будь-який член широкого сімейства розподілів ймовірностей, що узагальнює багатовимірний нормальний розподіл. Інтуїтивно зрозуміло, у спрощеному дво- і тривимірному випадку спільний розподіл утворює еліпс та еліпсоїд відповідно на графіках рівної щільності.

У статистиці нормальний розподіл використовується в «класичному» багатовимірному аналізі, тоді як еліптичні розподіли використовуються в узагальненому багатовимірному аналізі для вивчення симетричних розподілів з важкими хвостами[en], як багатовимірний t-розподіл[en], або легкими (у порівнянні з нормальним розподілом). Деякі статистичні методи, спочатку призначені для вивчення нормального розподілу, мають хороші показники для загальних еліптичних розподілів (зі скінченною дисперсією), особливо для сферичних розподілів (які визначені нижче). Еліптичні розподіли також використовуються в робастній статистиці для оцінки запропонованих багатовимірних статистичних процедур.

Визначення[ред. | ред. код]

Еліптичні розподіли визначаються з точки зору характеристичних функцій у теорії ймовірностей. Випадковий вектор на евклідовому просторі має еліптичний розподіл якщо його характеристична функція задовольняє наступному функціональному рівнянню (для кожного стовпця-вектора )

для деякого коефіцієнту зсуву , деякої невід’ємно-визначеної матриці[en] і деякої скалярної функції .[1] Визначення еліптичних розподілів для реальних випадкових векторів було розширено для розміщення випадкових векторів в евклідових просторах над полями комплексних чисел, що полегшує застосування в аналізі часових рядів.[2] Доступні обчислювальні методи для генерування псевдовипадкових векторів з еліптичними розподілами, для використання, наприклад, у методі Монте-Карло у комп'ютерному моделюванні.[3]

Деякі еліптичні розподіли мають альтернативне визначення з точки зору їх функції щільності. Еліптичний розподіл з функцією щільності f має вигляд:

де  — нормуюча константа[en], є -вимірною випадковою величиною з медіанним вектором (який також є вектором середніх значень, якщо останній існує), а є позитивно визначеною матрицею, яка є пропорційною до коваріаційної матриці, якщо остання існує.[4]

Приклади[ред. | ред. код]

Приклади включають такі багатовимірні розподіли ймовірностей:

Властивості[ред. | ред. код]

У двовимірному випадку, якщо щільність існує, кожен локус рівної щільності (множина пар x1, x2, які надають певне значення ) є еліпсом або об'єднанням еліпсів (звідси і назва еліптичний розподіл). Більш загально, для довільного n, локуси ізо-щільності є об'єднаннями еліпсоїдів. Усі ці еліпсоїди або еліпси мають спільний центр μ і є масштабованими копіями (гомотетами) один одного.

Багатовимірний нормальний розподіл — це особливий випадок, коли . Хоча багатовимірний нормальний розподіл необмежений (кожен елемент може приймати довільно великі позитивні або негативні значення з ненульовою ймовірністю, оскільки для всіх невід’ємних ), загалом еліптичні розподіли можуть бути обмеженими або необмеженими — такий розподіл обмежений, якщо для всіх більше деякого значення.

Існують еліптичні розподіли, у яких не визначене середнє, наприклад розподіл Коші (навіть у одновимірному випадку). Оскільки змінна x входить у функцію щільності квадратично, усі еліптичні розподіли є симетричними[en] відносно

Якщо дві підмножини спільного еліптичного випадкового вектора є некорельованими, то, якщо їх середні існують, вони є незалежними середніми[en] одне від одного (середнє значення кожного підвектора, обумовлене значенням іншого підвектора, дорівнює безумовному середньому).[8]

Якщо випадковий вектор X розподілений еліптично, то це вірно і для DX для будь-якої матриці D із повним рангом рядка. Таким чином, будь-яка лінійна комбінація компонентів X є еліптичною (хоча і не обов'язково з однаковим еліптичним розподілом), а будь-яка підмножина X є еліптичною.[8]

Застосування[ред. | ред. код]

Еліптичні розподіли використовуються в статистиці та економіці.

У математичній економіці еліптичні розподіли використовувались для опису портфелів[en] у фінансовій математиці.[9][10]

Статистика: Узагальнений багатовимірний аналіз[ред. | ред. код]

У статистиці багатовимірний нормальний розподіл (Гаусса) використовується в класичному багатофакторному аналізі, в якому мотивовано більшість методів оцінки та перевірки гіпотез для нормального розподілу. На відміну від класичного багатовимірного аналізу, узагальнений багатовимірний аналіз відноситься до досліджень еліптичних розподілів не обмежених вимогою нормальності.

Для відповідних еліптичних розподілів деякі класичні методи продовжують володіти хорошими властивостями.[11][12] З припущенням про скінченну дисперсію виконується розширення теореми Кокрана[en] (про розподіл квадратних форм).[13]

Сферичний розподіл[ред. | ред. код]

Еліптичний розподіл із нульовим середнім значенням та дисперсією у формі , де є матрицею ідентичності, називається сферичним розподілом.[14] Для сферичних розподілів були розширені класичні результати з оцінки параметрів та перевірки гіпотез.[15][16] Подібні результати справедливі для лінійних моделей,[17] а також для складних моделей (особливо для моделі кривої зростання[en]). В аналізі багатовимірних моделей використовуються багатолінійна алгебра (зокрема добутки Кронекера і векторизація[en]) та матричне числення[en].[12][18][19]

Робастна статистика: Асимптотика[ред. | ред. код]

Іншим використанням еліптичних розподілів є робастна статистика, де досліджується як статистичні процедури виконуються для класу еліптичних розподілів, щоб отримати уявлення про ефективність процедур щодо ще більш загальних проблем,[20] наприклад, за допомогою теорії асимптот статистики[en].[21]

Економіка та фінанси[ред. | ред. код]

Еліптичні розподіли мають важливе значення в теорії портфеля, оскільки, якщо прибутковість усіх активів, доступних для формування портфеля, розподіляється спільно еліптично, то всі портфелі можуть бути повністю охарактеризовані за своїм місцезнаходженням та масштабом – тобто будь-які два портфелі з однаковим розташуванням і масштабом доходності портфеля мають однаковий розподіл прибутковості портфеля.[22][8] Різні особливості аналізу портфеля, включаючи теорему про розподіл пайових фондів[en] та модель ціноутворення капіталу, мають місце для всіх еліптичних розподілів.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cambanis, Huang та Simons, (1981, с. 368)
  2. Fang, Kotz та Ng, (1990, Chapter 2.9 "Complex elliptically symmetric distributions", pp. 64-66)
  3. Johnson, (1987, Chapter 6, "Elliptically contoured distributions, pp. 106-124): Johnson, Mark E. (1987). Multivariate statistical simulation: A guide to selecting and generating continuous multivariate distributions. John Wiley and Sons., «an admirably lucid discussion» according to Fang, Kotz та Ng, (1990, с. 27).
  4. Frahm, G., Junker, M., & Szimayer, A. (2003). Elliptical copulas: Applicability and limitations. Statistics & Probability Letters, 63(3), 275—286.
  5. Nolan, John (29 вересня 2014). Multivariate stable densities and distribution functions: general and elliptical case. Процитовано 26 травня 2017.
  6. Pascal, F. та ін. (2013). Parameter Estimation For Multivariate Generalized Gaussian Distributions. IEEE Transactions on Signal Processing. 61 (23): 5960—5971. arXiv:1302.6498. doi:10.1109/TSP.2013.2282909. S2CID 3909632.
  7. а б Schmidt, Rafael (2012). Credit Risk Modeling and Estimation via Elliptical Copulae. У Bol, George та ін. (ред.). Credit Risk: Measurement, Evaluation and Management. Springer. с. 274. ISBN 9783642593659.
  8. а б в г Owen та Rabinovitch, (1983)
  9. (Gupta, Varga та Bodnar, 2013)
  10. (Chamberlain 1983; Owen and Rabinovitch 1983)
  11. Anderson, (2004, The final section of the text (before "Problems") that are always entitled "Elliptically contoured distributions", of the following chapters: Chapters 3 ("Estimation of the mean vector and the covariance matrix", Section 3.6, pp. 101-108), 4 ("The distributions and uses of sample correlation coefficients", Section 4.5, pp. 158-163), 5 ("The generalized T2-statistic", Section 5.7, pp. 199-201), 7 ("The distribution of the sample covariance matrix and the sample generalized variance", Section 7.9, pp. 242-248), 8 ("Testing the general linear hypothesis; multivariate analysis of variance", Section 8.11, pp. 370-374), 9 ("Testing independence of sets of variates", Section 9.11, pp. 404-408), 10 ("Testing hypotheses of equality of covariance matrices and equality of mean vectors and covariance vectors", Section 10.11, pp. 449-454), 11 ("Principal components", Section 11.8, pp. 482-483), 13 ("The distribution of characteristic roots and vectors", Section 13.8, pp. 563-567))
  12. а б Fang та Zhang, (1990)
  13. Fang та Zhang, (1990, Chapter 2.8 "Distribution of quadratic forms and Cochran's theorem", pp. 74-81)
  14. Fang та Zhang, (1990, Chapter 2.5 "Spherical distributions", pp. 53-64)
  15. Fang та Zhang, (1990, Chapter IV "Estimation of parameters", pp. 127-153)
  16. Fang та Zhang, (1990, Chapter V "Testing hypotheses", pp. 154-187)
  17. Fang та Zhang, (1990, Chapter VII "Linear models", pp. 188-211)
  18. Pan та Fang, (2007, с. ii)
  19. Kollo та von Rosen, (2005, с. xiii)
  20. Kariya, Takeaki; Sinha, Bimal K. (1989). Robustness of statistical tests. Academic Press. ISBN 0123982308.
  21. Kollo та von Rosen, (2005, с. 221)
  22. Chamberlain, (1983)

Посилання[ред. | ред. код]