Рандомізоване контрольоване дослідження — Вікіпедія

Рандомізоване або довільно контрольоване[1] дослідження (РКД, англ. randomized controlled trial, randomized control trial, RCT) — тип наукового (часто медичного) експерименту, при якому його учасники у довільному порядку діляться на групи, в одній з яких проводиться досліджуване втручання, а в іншій (контрольній) застосовуються стандартні методики або плацебо[2].

Довільно-контрольовані дослідження проводяться з середини XX сторіччя. Вони є основою доказової медицини. При аналізі результатів РКД застосовують статистичні методи, що визначають наукову обґрунтованість отримуваних висновків. РКД є найоптимальнішим для оцінки ефективності лікування і має низьку ймовірність виникнення систематичної похибки. Недоліками РКД є складність проведення і неможливість поширення результатів на деякі сукупності.

Еталоном клінічних досліджень є довільно-контрольовані подвійно сліпі дослідження, при яких довільність здійснюється таємно, а контрольна група отримує плацебо, що не відрізняється від досліджуваного втручання[3][4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Єрченко, Олег Владиславович (2015). Структурно-композиційні та лінгвокогнітивні принципи наукової медичної статті та анотації (PDF) (дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук). Львів: ЛНУ. Процитовано 24 жовтня 2022.[сторінка?]
  2. РАНДОМІЗАЦІЯ | Фармацевтична енциклопедія. www.pharmencyclopedia.com.ua. Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 5 липня 2017.
  3. М, Передерій В. Г. , Ткач С. Основи внутрішньої медицини. Том 2.: Підручник для ВМНЗ IV р.а. (укр.). Нова Книга. ISBN 9789663822273.
  4. ред.), Колеснікова І. П. (за. Епідеміологія.: Підручник для ВМНЗ IV р.а. (укр.). Нова Книга. ISBN 9789663824123.