Делятинська селищна громада — Вікіпедія

Делятинська селищна громада
Основні дані
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Надвірнянський район
Код КАТОТТГ	UA26120030000018265
Утворена	17 серпня 2017 року
Адмін. центр	Делятин
Територія та населення
Площа	206,9 км²
Населення	21 451 особа (2021)
Густота	103,68 осіб/км²
Населені пункти
Міста	0
Селища	1
Села	4
Органи влади
Адреса	Делятинська селищна рада
	Офіційний сайт
Голова громади	Клим’юк Богдан Богданович
	Делятинська селищна громада у Вікісховищі
	; Мапа громади

Деля́тинська се́лищна територіа́льна грома́да — територіальна громада в Україні, в Надвірнянському районі Івано-Франківської області. Адміністративний центр — селище Делятин.

Площа громади — 206.9 км², населення — 21 451 мешканців (2021).^[1]

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Громада, центр селищної Ради, розташоване на віддалі 13 км від м. Надвірна, і 50 км від м. Івано-Франківськ.

Через Делятинщину між Делятином і Заріччям протікає річка Прут, яка впадає в Дунай. Крім того, протікають річки Любіжня,Перемийська, Мала Річка , Ослава Чорна, Ославка, потік Чорнянка, струмки Водичний і Раковець.

Історія[ред. | ред. код]

Утворена 17 серпня 2017 року шляхом об'єднання Делятинської селищної ради та Зарічанської, Чорноославської та Чорнопотоківської сільських рад Надвірнянського району.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Серед пам'яток Делятинщини, слід виділити Делятинську ратушу, довкола неї знаходився ринок. Вона була частково пошкоджена снарядом чи міною в останні тижні війни на Прикарпатті (в липні 1944 року) червоноармійців з німцями та угорцями.

Існує перший у світі пам'ятник відомій українській поетесі Марійці Підгірянці на її батьківщині в Білих Ославах.

Пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Кливський заказник — ботанічний заказник загальнодержавного значення.
Малевський комплекс — геологічна пам'ятка природи.
Водоспад Любіжнянський Гук
Водоспад Любіжнянський Гук малий

Релігійне життя[ред. | ред. код]

На території Делятинської громади функціонують близька п'ятнадцяти церковних організацій:

Українська греко-католицька церква «Різдва Пресвятої Богородиці»
Римо-католицька церква «Святого Франциска»
Православна церква України «Святих апостолів Петра і Павла»
Православна церква України «Трьох святителів»
Українська греко-католицька церква «Покрови Пресвятої Богородиці»
Православна церква України «Святої Покрови»
Українська греко-католицька церква «Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії»
Українська греко-католицька церква «Різдва пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Івана»
Православна церква України «Святого великомученика Дмитрія Мироточця»
Церква ЄХБ, пастор Василь Щерб'юк,
Церква Християн (АСД) пастор Степан Бойко.
Православна церква України «Архистратига Михаїла»
Українська греко-католицька церква «Святих первоверховних апостолів Петра і Павла»
Українська греко-католицька церква «Святого Василія»
Православна церква України «Святого Василія Великого»

Сьогодення[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Василь Турчиняк (1864—1939) — відомий своїми різьбярськими шедеврами, що прикрашають церкви і оселі району;
Фредерик Паутч (1877—1950) — відомий польський художник;
Марійка Підгірянка (1881—1963) — відома українська поетеса та освітянка;
Дмитро Якиміщак (1888—1958) — учитель, адвокат, посол;
Павло Вацик (1917—1958) — майор УПА;
Роман Панчук (1921—1947) — командир сотні УПА «Опришки»;
Степан Мочерний (1943—2005) — економіст, педагог, доктор економічних наук, професор;
Михайло Гнатюк (нар. 1947) — філолог-україніст, історик та теоретик літератури, літературознавець, доктор філологічних наук, голова Міжнародної асоціації франкознавців;
Іван Гаврилович (нар. 1952) — поет;
Михайло Косило (нар. 1955) — педагог, краєзнавець, заслужений працівник освіти України;
Василь Семенюк (нар. 1957) — український художник;
Мирослав Бабчук (нар. 1962) — український музикант.

Проживали, працювали, померли[ред. | ред. код]

Марко Черемшина — адвокат, письменник (у будинку, де він проживав у 1908—1912, створено літературно-меморіальний музей);
Микола Лагодинський — адвокат, голова Української радикальної партії;
Клапчук Михайло — історик, археолог, краєзнавець, діяч ОУН-УПА;
Леся Верховинка — поетеса;
Йосип Васьків — художник, графік;
В. Чайковська-Садова — співачка;
Софія Токар — співачка.

Померли, поховані[ред. | ред. код]

Григорій Голинський — четар УСС, поручник УГА, командир Гуцульської сотні УСС. Замучений НКВД. Останки знайшли в 1989 р. в Дем'яновому Лазі, перепоховали 25 лютого 1990 р.;
Микола Лагодинський — адвокат, голова Української радикальної партії;
Клапчук Михайло — історик, археолог, краєзнавець, діяч ОУН-УПА;
Гаркавенко Анатолій Олександрович «Морячок» — боєць підрозділу «ОУН» 93-ї ОМБр, загинув 30 січня 2016 року в районі шахти Бутовка Донецької області під час виконання бойового завдання.^[2]