Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (вересень — грудень 2014) — Вікіпедія

У статті наведено список втрат силових структур України у російсько-українській війні з 1 вересня по 31 грудня 2014 року (включно).

Список загиблих 1 вересня — 31 грудня 2014 року[ред. | ред. код]

№	Світлина Емблема	Прізвище, ім'я, по батькові	Про особу	Дата смерті	Обставини смерті
Вересень[ред. | ред. код]
1280		Наумов Вадим Олександрович	01992-09-1818 вересня 1992, Козятин Вінницька область. Солдат строкової служби, снайпер 8 роти 3 батальйону 1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України, в/ч 3027, колишній спецпідрозділ МВС «Барс» (Нові Петрівці). Екс-гітарист козятинського метал-гурту «AroS». Залишились батьки.	02014-09-011 вересня 2014	1 вересня після того, як ворог напав на колону військових під селом Василівка (Старобешівський район) Донецької області, по рації передав командиру, що поранений в ногу. Коли прийшло підкріплення, Вадима не знайшли. Майже через три місяці його тіло було виявлене пошуковцями в одному з моргів Донецька. Вадим загинув від гострої кровотечі від наскрізного поранення в стегно. Після проведення експертизи ДНК похований 23 грудня у Козятині.[1]
1281		Бакульманов Олег Васильович (Псевдо «Ленін»)	01963-09-2121 вересня 1963, Стаханів Луганська область. Боєць 5-го Окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор».	02014-09-011 вересня 2014	Загинув вночі у бою в с. Піски (Ясинуватський район) під Донецьком.[2]
1282		Андрієць Олег Анатолійович	01973-04-2323 квітня 1973, Одеса. Майор, начальник відділення супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем відділу зв'язку, автоматизації та захисту інформації штабу 26 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Залишилася дружина і 14-річна дочка.	02014-09-011 вересня 2014	О 21-й годині прикордонний наряд на автомобілі «УАЗ» у районі села Саханка поблизу міста Маріуполь вступив у бойове зіткнення із загоном бойовиків, які, за словами очевидців, під'їхали до перехрестя з боку Новоазовська на двох танках і БТРе. Прикордонники викликали підкріплення з батальйону «Азов» та до його приходу стримували натиск противника. Внаслідок бою 1 прикордонник загинув та 3 отримали поранення.[3][4] Репортери «Громадського» зняли репортаж на місці бою.[5][6][7]
1283		Борисенко Олександр Олегович	01993-03-2828 березня 1993, Рівне. Старший солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Грав на гітарі, із хлопцями співали рок, виступали на сцені. 2011 року закінчив Технічний коледж Національного університету водного господарства і природокористування. Хотів стати пожежником, тому спочатку пішов служити за контрактом до лав ЗСУ. У березні 2014 року його підрозділ перекинули на Херсонщину, охороняти адміністративний кордон з окупованим Кримом, у червні прийняв свій перший бій вже на Луганщині. Залишилися батьки, молодша сестра та наречена.	02014-09-011 вересня 2014	Поблизу села Круглик (Лутугинський район) Луганської області підрозділ Олександра потрапив в оточення і прийняв бій з переважаючими силами ворога, зайнявши кругову оборону. Близько 12:00, відбиваючи атаку, Сашко отримав несумісне з життям тяжке поранення, його доставили у військовий шпиталь, однак врятувати життя бійця не вдалося. Похований у Рівному на алеї «Небесної Сотні» кладовища «Нове».[8]
1284		Лукашук Андрій Степанович	01986-01-2121 січня 1986, Преображенка (Чаплинський район) Херсонська область. Проживав у місті Київ. Солдат, механік-водій танкового батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Шкільні роки Андрія пройшли у с. Курівка Хмельницької області, там проживає його мати. Під час строкової служби служив у караулі Президента. Працював на київському підприємстві ПАТ завод ЗБК «Бетон Ковальської». 19 червня був мобілізований Святошинським військкоматом. Залишилась дружина і двоє синів, 2009 та 2013 року народження.	02014-09-011 вересня 2014	Загинув близько 5:00 внаслідок численних кульових поранень, отриманих у бою. Поховали Андрія 6 вересня в селі Курівка на Хмельниччині.[9]
1285		Русаловський Сергій Миколайович	01972-02-2929 лютого 1972, Турчинівка Чуднівський район Житомирська область. Солдат, старший стрілець, заступник командира бойової машини 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією у березні. Залишилась дружина та троє дітей.	02014-09-011 вересня 2014	Загинув у районі Лутугине під Луганськом. За іншими даними біля міста Щастя. Похований у селі Турчинівка.[10]
1286		Колодій Зеновій Іванович	01993-11-2828 листопада 1993, Львів. Солдат 24-ї окремої Залізної механізованої бригади (Яворів). Закінчив Вище технічне училище № 20. У 2012 році проходив службу в десантних військах.	02014-09-011 вересня 2014	Загинув під час бойових дій на сході України. Поховали Зеновія 8 вересня на полі почесних поховань № 76 на Личаківському кладовищі.[11]
1287		Женжеруха Володимир Михайлович	01972-09-2222 вересня 1972, Юрківка (Звенигородський район) Чернігівська область. Прапорщик, інструктор з водіння взводу забезпечення навчального процесу військової частини А1414 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). В зоні АТО був відряджений до 1-ї танкової бригади.	02014-09-011 вересня 2014	Загинув біля смт Георгіївка (смт) під Луганськом. Під час розвідки шляхів виведення танків з-під Луганська військові потрапили під обстріл (або підірвались на «розтяжці»). Перебував у списку розшуку. Похований у селищі Десна.[12]
1288		Ротозій Дмитро Віталійович	01993-09-2929 вересня 1993, Городня Чернігівська область. Молодший сержант, командир танку 3 взводу 7 роти 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Призваний за мобілізацією 17 березня у званні молодшого сержанта, за час боїв отримав звання старшого сержанта, в свої 20 років став командиром танку, брав участь у деблокуванні Луганського аеропорту. Залишилися мати, сестра.	02014-09-011 вересня 2014	Загинув біля смт Георгіївка (смт) під Луганськом. Під час розвідки шляхів виведення танків з-під Луганська військові потрапили під обстріл (або підірвались на «розтяжці»). Був разом із Володимиром Женжерухою. Перебував у списку зниклих безвісти, за експертизою ДНК ідентифікований серед загиблих. Похований 29 серпня 2015 року в Городні.[13]
1289		Білець Петро Васильович	01986-05-2828 травня 1986, Нетреба (Рокитнівський район) Рівненська область. Солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). У хлопця лишилися мати та наречена.	02014-09-011 вересня 2014	Загинув 22 серпня[14] поблизу Іловайська, але офіційною датою смерті вважають 01.09.2014 (з напису на хресті). Його тіло довго ідентифіковували, згодом виникли проблеми із доставкою тіла загиблого військовослужбовця до рідного села.[15]
1290		Захарчук Олександр Петрович	01990-09-011 вересня 1990, Житомирська область. Проживав у смт Олишівка Чернігівська область. Боєць батальйону територіальної оборони «Айдар». Виріс у багатодітній сім'ї без батька. Активний учасник Революції Гідності, 22-ї сотні Самооборони Майдану. Після київського Майдану поїхав добровольцем на фронт, де кілька місяців захищав Батьківщину. Залишилися дружина та 6-місячний син.	02014-09-011 вересня 2014	Повернувся з фронту у відпустку. У свій день народження покінчив життя самогубством, поховали Олександра в Олишівці 3 вересня.[16]
1291		Коломієць Віталій Валентинович (Позивний «Танкіст»)	01970-05-2121 травня 1970, Стеблів Черкаська область. Проживав у місті Біла Церква на Київщині. Кулеметник резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». 1987 року вступив у Танкове училище. З 1990 по 1994 рік працював в органах МВС, а з 1994 року був приватним підприємцем. Брав активну участь у Революції Гідності. З квітня 2014 року став членом ВО «Свобода». Залишилось три доньки.	02014-09-011 вересня 2014	Загинув у боях під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Поховали Віталія в Білій Церкві на головній алеї Сухоярського цвинтаря біля монумента жертвам фашистського терору.[17]
1292		Лук'янченко Володимир Валерійович (Позивний «Терапевт»)	01964-07-1212 липня 1964, Красний Луч Луганська область. Мешкав у Донецьку. Лейтенант медичної служби, військовий лікар групи медичного забезпечення резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» НГУ.	02014-09-011 вересня 2014	Зник під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Останній раз виходив на зв'язок 1 вересня, перебував у селі Червоносільське, де його переховували місцеві мешканці. Селяни розповіли, що російські терористи ходили по хатах і шукали українських солдатів. Володимира знайшли і вивезли. Він їм повідомив, що він лікар. Телефон працював до 6 вересня, але ніхто не відповідав. Перебував у списках полонених.[18] 3 лютого 2017 року нагороджений орденом посмертно.[19]
1293		Марчук Олександр Григорович	01988-11-055 листопада 1988, Новоград-Волинський Житомирська область. Лейтенант, командир 3-го механізованого взводу 5-ї роти 2-го батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Закінчив Новоград-Волинський промислово-економічний технікум та Національний університет біоресурсів і природокористування, де навчався на факультеті енергетики і автоматики. На університетській військовій кафедрі отримав спеціальність командира взводу обслуговування і ремонту електрообладнання бронетанкової техніки. Призваний у першу хвилю мобілізації навесні. Залишились батьки та дружина.	02014-09-022 вересня 2014	Загинув у районі Лутугине (Луганська область). Поховали Олександра 4 вересня у Новоград-Волинському на Алеї Слави міського кладовища по вул. Чехова.[20]
1294		Артюх Юрій Іванович	01980-08-044 серпня 1980, Київ (район Дарниця). Сержант, боєць 12-го батальйону територіальної оборони Збройних Сил України «Київ» (м. Київ). Будівельник за професією, студент механіко-машинобудівного інституту НТУУ «КПІ». Відбув у зону проведення АТО 14 травня 2014 року.	02014-09-022 вересня 2014	Отримав смертельні поранення під час артилерійського обстрілу оборонних позицій взводного опорного пункту в районі Червоний Яр міста Луганськ.[21][22]
1295		Сусваль Петро Остапович	01990-12-2626 грудня 1990, Сусваль (село) Волинська область. Солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).	02014-09-022 вересня 2014	Помер у Дніпровському госпіталі, не приходячи до свідомості після важкого поранення в боях під висотою Савур-Могила на Донеччині.[23]
1296		Шептицький Ігор Олексійович (Псевдо «Шип»)	01968-11-2222 листопада 1968, Київ. Боєць Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Залишилась дружина та 10-річний син.	02014-09-033 вересня 2014	Помер від тяжкого поранення, отриманого під час мінометного обстрілу поблизу м. Донецька.[24]
1297		Осипов Микола Іванович	01968-08-044 серпня 1968, Суми. Старший лейтенант, військовослужбовець 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку.	02014-09-033 вересня 2014	Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч». З місця обстрілу вивезли 9 загиблих та сильно обгорілі останки ще 6 бійців, які потребують ідентифікації. Ще один вважається зниклим безвісти.[25][26]
1298		Бей Віталій Миколайович	01983-12-044 грудня 1983, Суми. Старший лейтенант, військовослужбовець 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. Випускник Військового інституту Ракетних військ та артилерії ім. Б. Хмельницького 2004 р.	02014-09-033 вересня 2014	Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25][26]
1299		Брисенко Богдан Миколайович	01993-09-3030 вересня 1993, Лебедин Сумська область. Молодший сержант, військовослужбовець 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. У 2010 році закінчив Вище професійне училище лісового господарства, працював верстатником та муляром у ТОВ «Укртранспневматика», в травні 2012 був призваний на строкову військову службу, з 2013 року служив за контрактом. Залишились батьки та брат-близнюк.	02014-09-033 вересня 2014	Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч». Похований в Лебедині.[25][27]
1300		Андра Руслан Романович	01994-04-088 квітня 1994, Суми. Сержант, військовослужбовець 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку.	02014-09-033 вересня 2014	Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25][26]
1301		Завальний Ігор Юрійович	01992-06-033 червня 1992, Суми. Молодший сержант 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку.	02014-09-033 вересня 2014	Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25][26]
1302		Переяслов Володимир Євгенович	01983-08-2323 серпня 1983, Стецьківка (Сумський район) Сумська область. Старший солдат 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку.	02014-09-033 вересня 2014	Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25][26]
1303		Авраменко Сергій Григорович	01977-08-2424 серпня 1977, Ромни Сумська область. Сержант 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку.	02014-09-033 вересня 2014	Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25]
1304		Матвієвський Іван Володимирович	01986-08-2525 серпня 1986, Зіньків Полтавська область. Солдат 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. Коли почалася війна, добровольцем пішов захищати Україну. В мирному житті обрав професію кухаря.	02014-09-033 вересня 2014	Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25][28]
1305		Вихристюк Сергій Григорович	01976-09-099 вересня 1976, Добра Маньківський район Черкаська область. З трьох років проживав у с. Пустовійтове Глобинський район Полтавська область. Прапорщик, командир евакуаційного відділення взводу МТЗ 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. До мобілізації працював водієм у АФ «Пустовійтове». Мобілізований у березні. Залишилися мама, дружина та двоє синів, 16 і 6 років.	02014-09-033 вересня 2014	Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25][29]
1306		Куценко Сергій Вікторович	01981-12-044 грудня 1981, Суми. Солдат 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку.	02014-09-033 вересня 2014	Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25][26]
1307		Площик Роман Вікторович	01980-03-099 березня 1980, Ромни Сумська область. Солдат 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку.	02014-09-033 вересня 2014	Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25][30]
1308		Буйвало Олександр Миколайович	01986-07-1818 липня 1986, Товста (Білопільський район) Сумська область. Старший сержант 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. Служив у полку 6 років.	02014-09-033 вересня 2014	Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч». Ідентифікований в 2018 році за ДНК знайдених решток тіла, поряд були знайдені залишки маршового двигуна реактивного снаряда зі збереженим серійним номером. Прощання 16.08.2018 у Сумах[25][31][32]
1309		Колот Микола Миколайович	01977-05-011 травня 1977, Миколаївка (Буринський район) Сумська область. Солдат 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку.	02014-09-033 вересня 2014	Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч». Ідентиікований за експертизою ДНК.[25]Похований 3 квітня 2015 року в с. Миколаївка, Буринського р-ну, Сумської обл.
1310		Грибеник Сергій Вікторович	01988-04-1818 квітня 1988, Кулішівка (Недригайлівський район) Сумська область. Солдат, старший механік-водій 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. Мобілізований у березні 2014 року. Залишилися мати і сестра.	02014-09-033 вересня 2014	Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч». Ідентифікований за експертизою ДНК. Похований 26 травня 2015 року в с. Кулешовка.[25][33]
1311		Шовтута Олександр Іванович	01984-10-2121 жовтня 1984, Недригайлів Сумська область. Старший солдат 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку.	02014-09-033 вересня 2014	Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч». Не ідентифікований.[25]
1312		Калюжний Олексій Володимирович	01989-10-099 жовтня 1989, Суми. Молодший сержант 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. Закінчив Сумський професійний ліцей харчових технологій і торгівлі. Призваний за мобілізацією у березні.	02014-09-033 вересня 2014	Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч». Вважався зниклим безвісти, ідентифікований у березні 2015 року за експертизою ДНК. 26 березня поховання воїна на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища міста Суми.[25][34]
1313		Козак Борис Сергійович	01990-05-3131 травня 1990, Київ. Невдовзі родина переїхала до с. Прихідьки Пирятинський район Полтавська область. Старший солдат, військовослужбовець військової служби за контрактом підрозділу 156-го зенітно-ракетного полку Повітряних Сил ЗС України, м. Авдіївка Донецька область. Після школи продовжив навчання у Пирятинській філії Європейського університету. Був призваний на строкову службу до ЗС України у травні 2011 року, потім продовжив службу за контрактом.	02014-09-033 вересня 2014	Загинув біля с. Піски (Ясинуватський район) Донецької області. Зенітники вирушили на допомогу бійцям батальйону «Дніпро-1», які потрапили в засідку на автошляху Авдіївка — Донецьк. Завдяки надання вогневої підтримки за допомогою зенітної установки ЗУ-23-2, встановленої на автомобілі «Урал», засідка була знищена. Борис загинув у бою від снайперської кулі під час обстрілу автомобіля.[35] Внесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради, Указом Президента України № 817/2014 від 21 жовтня 2014 р., нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[36]
1314		Ставський Віталій Миколайович	01991-09-033 вересня 1991, Костопіль Рівненська область. Молодший сержант 80-ї окремої аеромобільної бригади. Вихованець Костопільського обласного ліцею-інтернату спортивного профілю, чемпіон України-2007, майстер спорту з греко-римської боротьби. Із жовтня 2011 року проходив службу за контрактом у військовій частині А0284 (Львів).	02014-09-033 вересня 2014	Загинув у день свого народження під час атаки російських бойовиків на аеропорт Луганська, який десантники обороняли кілька місяців.[37]
1315		Ухарський Федір Валерійович	01976-09-1717 вересня 1976, Тептіївка Богуславський район Київська область. Прапорщик резерву, офіцер взводу інструкторів в/ч 3066 Північного ОТО Національної гвардії України. Пішов добровольцем на фронт. Залишилася молода дружина і двоє неповнолітніх дітей.	02014-09-033 вересня 2014	28 серпня потрапив у засідку поблизу міста Дебальцеве (Донецька область) та отримав тяжкі поранення від вибуху міни. Від отриманих поранень помер у Харківському військовому шпиталі.[38]
1316		Камаганцев Анатолій Валерійович	01981-07-2121 липня 1981, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, лінійний наглядач 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух опору». 1985 року родина переїхала в Амурську область, де проживала у військовому містечку. 1987 року батько Анатолія загинув на будівництві Байкало-Амурської магістралі, і сім'я повернулася до Кривого Рогу, а з 1995 року переїхала до села Грузьке (Криворізький район). 1997 року Анатолій пішов працювати різноробочим рільничої бригади № 2 КСП Новолозуватське. В селі Лозуватка закінчив курси тракториста. Строкову службу проходив на Одещині. Працював у Криворізькому таксопарку водієм. Закінчив курси електромонтера і працював на підприємствах Кривого Рогу. Мобілізований 14 червня 2014 року.	02014-09-033 вересня 2014	Загинув у районі міста Іловайськ (Донецька область) під час обстрілу механізованої колони. Похований в с. Грузьке.[39]
1317		Шик Олександр Геннадійович	01981-07-011 липня 1981, Чернігів. Старший сержант, навідник-оператор танку 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Мобілізований у березні. Працював будівельником. Не одружений.	02014-09-044 вересня 2014	Загинув у ніч на 4 вересня близько 2-ї години від осколкового ураження під час обстрілу з РСЗВ «Смерч» поблизу с. Дмитрівка (Новоайдарський район) Луганської області, снаряд влучив у танк.[40][41] За словами очевидців обстріл вівся з території РФ.[42]
1318		Безгубченко Сергій Борисович	01989-01-077 січня 1989, Сухополова Прилуцький район Чернігівська область. Солдат 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Призвався на військову службу за частковою мобілізацією 19 березня 2014 року.	02014-09-044 вересня 2014	Загинув у зоні АТО у ніч з 3 на 4 вересня біля с. Дмитрівка (Новоайдарський район) Луганської області під час обстрілу.[40][43] За словами очевидців обстріл вівся з території РФ.[42]
1319		Ющенко Володимир Михайлович	01991-08-2424 серпня 1991, Чернігів. Солдат 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Мобілізований 19 березня. Був гарним технічним спеціалістом, і його хотіли залишити в Гончарівському готувати техніку, але він поїхав на передову. Не одружений.	02014-09-044 вересня 2014	Загинув під час обстрілу із РСЗВ «Смерч» у ніч із 3 на 4 вересня у селі Дмитрівка (Новоайдарський район) Луганської області.[40][44] За словами очевидців обстріл вівся з території РФ.[42]
1320		Задоянчук Олег Іванович	01971-07-1010 липня 1971, Хабаровськ РРФСР. Солдат 12-го батальйону територіальної оборони міста Київ. Призваний за мобілізацією 29.08.2014 р. Проживав у місті Київ. Журналіст інформаційного агентства «Укрінформ». У 1995 році закінчив Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, політична журналістика. Працював в інформагентстві УНІАН, був головним редактором «Післямови», редактором проекту «Обличчя світу», випусковим редактором новин «Нового каналу», «5 каналу», ТСН, СІТІ.	02014-09-044 вересня 2014	У ніч на 4 вересня російські збройні формування з ракетного комплексу «Смерч» знищили табір батальйону в с. Дмитрівка (Новоайдарський район) Луганської області.[45] За словами очевидців обстріл вівся з території РФ.[42]
1321		Ощепков Олексій Вікторович	01974-08-3030 серпня 1974, Київ. Старший лейтенант 12-го батальйону територіальної оборони (Київ). Залишились дружина та троє дітей.	02014-09-044 вересня 2014	У ніч на 4 вересня російські збройні формування з ракетного комплексу «Смерч» обстріляли табір батальйону в с. Дмитрівка (Новоайдарський район) Луганської області. Більша частина особового складу була відведена з табору напередодні. Загинули двоє бійців батальйону, понад 20 отримали поранення, знищена техніка, що залишилась.[46] (По втратах — в коментарях на Фейсбук-сторінці батальйону.[47]) За словами очевидців обстріл вівся з території РФ.[42][48].
1322		Трохимчук Євген Олександрович	01992-11-2424 листопада 1992, Українка (Жовтневий район) Миколаївська область. Молодший лейтенант, командир взводу 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух опору» ЗСУ. У 2014 році цього року закінчив МНУ імені В. О. Сухомлинського. Мріяв бути військовим, поки служив у Жовтневому райвійськкоматі, 7 разів писав заяву на відправлення в зону АТО, але рапорт йому підписали тільки на 8-й раз, на початку серпня. Поруч із Євгеном у батальйоні служив і його батько.	02014-09-044 вересня 2014	У Краматорську перекинулась БРДМ, на броні якої знаходилось декілька бійців, у результаті чого двоє з них загинули.[49][50]
1323		Іванов Анатолій Анатолійович	01976-09-055 вересня 1976, Радушне Криворізький район Дніпропетровська область. Сержант, військовослужбовець десантно-розвідувальної роти 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух опору» ЗСУ.	02014-09-044 вересня 2014	У Краматорську перекинулась БРДМ, на броні якої знаходилось декілька бійців, у результаті чого двоє з них загинули.[49][51]
1324		Григорюк Кирило Олександрович	01989-01-2424 січня 1989, Херсон. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Після закінчення школи вступив до Херсонської державної морської академії. У 2013 році поїхав до Іспанії, але як тільки почалася війна, повернувся на Батьківщину. В липні 2014 добровольцем прибув до Херсонського військкомату.	02014-09-044 вересня 2014	Загинув під Донецьком, під час виконання бойового завдання.[52]
1325			01984 1984, Донецька область. Старший прокурор прокуратури Донецької області.	02014-09-044 вересня 2014 орієнтовна дата	Був захоплений бойовиками-кавказцями терористичної організації «ДНР» на трасі біля Зугресу (Донецька область). Через кілька днів, 4 вересня, тіло прокурора бойовики привезли до місця проживання його матері. На тілі були чисельні кульові поранення та ознаки жорстоких катувань.[53]
1326		Писарук Сергій Миколайович	01986-04-1515 квітня 1986, Піддубці (Луцький район) Волинська область. Солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Сергія одним з перших мобілізували в АТО. Спочатку він служив гранатометником, потім працював водієм БТР, зрештою пересів на «УРАЛ» і возив боєприпаси. Сергій був слюсарем і в зоні АТО займався також ремонтом техніки. Залишилась дружина і 9-місячний син.[54]	02014-09-044 вересня 2014	За повідомленням Самооборони Волині, хлопець вже їхав у відпустку, але авто з солдатами, яких везли додому, розстріляли терористи.[55] За інформацією інших джерел, на блок-посту біля с. Орли (Покровський район) у Дніпропетровській області, бійці спецроти міліції «Січеслав» намагалися зупинити автомобіль «ВАЗ» для перевірки документів, але водій не виконав сигнали щодо зупинки транспортного засобу та почав погрожувати міліціонерам застосуванням бойової гранати. У відповідь міліціонери відкрили вогонь на ураження, у підсумку — водій загинув. За документами — ним виявився військовослужбовець 51-ї бригади ЗС України, рядовий, 28-річний Писарук. У його машині виявили дві бойові гранати: Ф-1 і РГД-5. Порушено кримінальне провадження за ст. 115 «Умисне вбивство» КК України.[56][57]
1327		Гуц Сергій Сергійович	01990-08-2020 серпня 1990, Лугини Житомирська область. Старший солдат, військовослужбовець військової служби за контрактом 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади, служив за контрактом з 2009 року. Залишилися батьки та старший брат. Його батько також захищає суверенітет України у східних областях.	02014-09-044 вересня 2014	Загинув на сході України, виконуючи військовий обов'язок у зоні проведення антитерористичної операції.[58]
1328		Тарасенко Юрій Геннадійович	01974-10-2121 жовтня 1974, Черкаси. Молодший сержант, зенітник 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Залишились дружина та 4 дітей.	02014-09-044 вересня 2014	Близько 4:30 отримав травму, несумісну з життям, поблизу села Павлівка (Мар'їнський район) Донецької області внаслідок збройного нападу із засідки російських бойовиків.[59]
1329		Яковенко Денис Олександрович	01989-04-099 квітня 1989, с. Чаган, Семипалатинська область Казахстан. Проживав у Ніжині Чернігівська область. Старший солдат, снайпер-розвідник 41-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-2». З 1996 року по 2006 рік навчався в Ніжинській ЗОШ І—ІІІ ступенів № 7. 10 травня 2014 року добровільно пішов на військову службу за частковою мобілізацією. З початку подій в Іловайську, Денис за власної ініціативи перервав відпустку і відбув у район проведення АТО. Залишилась дружина.	02014-09-044 вересня 2014	Загинув під час артилерійського обстрілу російськими збройними формуваннями під Дебальцеве (Донецька область). Дениса поховали на Троїцькому кладовищі Ніжина.[40][60]
1330		Попов Володимир Геннадійович	01993-03-2323 березня 1993, Якимівка (смт) Запорізька область. Старший солдат, механік-радіотелефоніст 23-го батальйону територіальної оборони Запорізької області «Хортиця». Після строкової служби в армії працював у Борисполі під Києвом. Призваний за мобілізацією влітку.	02014-09-055 вересня 2014	Загинув вранці в результаті мінометного обстрілу в районі с. Заїченко Новоазовського району. Бійці 23-го БТО з танкістами рушили у бік Новоазовська і, пройшовши Комінтернове, потрапили під масований обстріл. Володимир їхав на броні танку, коли в нього влучив снаряд.[61] Тіло бійця було захоронене в селі Заїченко. Після довгих перемовин 24 жовтня його вдалося вивезти до запорізького моргу.[62] Після проведення експертизи ДНК воїна поховали в смт Якимівка 1 грудня.[63]
1331		Демидов Юрій Геннадійович	01983-02-033 лютого 1983, Радивонівка Якимівський район Запорізька область. Солдат, гранатометник 23-го батальйону територіальної оборони Запорізької області «Хортиця».	02014-09-055 вересня 2014	Загинув вранці в результаті мінометного обстрілу в районі с. Заїченко Новоазовського району. Бійці 23-го БТО з танкістами рушили у бік Новоазовська і, пройшовши Комінтернове, потрапили під масований обстріл. Юрій їхав на броні танку, коли в нього влучив снаряд.[61] Тіло бійця було захоронене в селі Заїченко Новоазовського району. Після довгих перемовин 24 жовтня його вдалося вивезти до запорізького моргу.[62] Після проведення експертизи ДНК воїна поховали 28 листопада в с. Родіонівка.[64]
1332		Комар В'ячеслав Степанович	01984-04-2626 квітня 1984, Новомиколаївський район Запорізька область. Старший солдат, командир відділення 23-го батальйону територіальної оборони Запорізької області «Хортиця».	02014-09-055 вересня 2014	Загинув вранці в результаті мінометного обстрілу в районі с. Заїченко Новоазовського району. Бійці 23-го БТО з танкістами рушили у бік Новоазовська і, пройшовши Комінтернове, потрапили під масований обстріл. Ситуація в цьому районі загострилась після 25 серпня із вторгненням російських військ на півдні Донецької області.[61]
1333		Бардась Сергій Миколайович	01976-02-011 лютого 1976, Катеринівка Кіровоградська область. Проживав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, механік-водій 2-го танкового батальйону 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Призваний за мобілізацією у липні 2014 року.	02014-09-055 вересня 2014	Загинув поблизу села Комінтернове (Волноваський район Донецька область). Перебував у списках зниклих безвісти. Навесні 2015 року ідентифікований серед загиблих. 26 травня захисника поховали у Кривому Розі.[65]
1334		Юркевич Андрій Михайлович (Позивний «Грізлі»)	01982-04-1818 квітня 1982, 33 роки, Білозірка (Лановецький район) Тернопільська область. Проживав у м. Тернопіль. Командир 2-го взводу 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Член УНСО. Активний учасник Революції Гідності, витягував поранених з вул. Інститутської 20 лютого.[66] Залишилась дружина. В сюжеті «Громадське» Андрій «Грізлі» розповідав про героїчні подвиги свого товариша та вітав українців із Днем Незалежності.[67]	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами.[68][69] Поминальні служби відбулися 11 вересня у с. Підгороднє Тернопільського району та в Архікатедральному соборі Тернополя, похований на Микулинецькому цвинтарі.[70]
1335		Вишневський Олег Анатолійович (Позивний «Вишня»)	01978-08-2121 серпня 1978, Луцьк. Боєць 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Без батька залишився п'ятирічний син.	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами. Похований у Луцьку на Алеї почесних поховань кладовища Гаразджа.[68][71][72].
1336		Атаманчук Андрій Вікторович (Позивний «Атаман»)	01978-05-066 травня 1978, Червоноград Львівська область. Проживав у Луцьку з 2012 року. Боєць 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Був активним учасником Революції Гідності у складі Автомайдану. Залишились 7-річний син та 13-річна донька.	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами. Похований у Луцьку на Алеї почесних поховань кладовища Гаразджа.[68][71][73][72].
1337		Богуш Андрій Васильович	01977-03-1818 березня 1977, Чернігів. Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Був гарним майстром по дереву. Брав активну участь у Революції Гідності.	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами.[68][74]
1338		Коломієць Федір Федорович (Позивний «Шахтар»)	01981-04-099 квітня 1981, Алчевськ Луганська область. Боєць 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Він служив у Збройних Силах України. Був активним учасником Революції Гідності, пізніше пішов добровольцем до батальйону «Айдар».	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами.[68] У зв'язку з ситуацією в рідному Алчевську близькі загиблого попросили поховати його в Західній Україні. Похований 12 вересня на Микулинецькому кладовищі в Тернополі поряд із бойовим побратимом Андрієм Юркевичем, який загинув у тому ж бою.[75]
1339		Хомяк Дмитро Валерійович	01993-11-1111 листопада 1993, Луцьк. Боєць 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». З багатодітної родини, де виховувалось 7 дітей. Зниклий безвісти.[76]	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами. Після бою диверсанти продемонстрували тіла та документи вбитих Андрія Юркевича та Дмитра Хомяка. Мати не визнає своїх синів загиблими.[68][77]
1340		Хомяк Володимир Валерійович	01990-08-099 серпня 1990, Луцьк. Боєць 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». З багатодітної родини, де виховувалось 7 дітей. Рідний брат Дмитра Хомяка. Зниклий безвісти.[76]	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами. Мати не визнає своїх синів загиблими.[68][77]
1341		Король Юрій Васильович (Позивний «Король»)	01978-12-2121 грудня 1978, Заріччя (Іршавський район) Закарпатська область. Солдат, сапер-розвідник 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Залишились мати, дружина та три доньки, старшій 14 років, а двом близнючкам по 9.	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами.[68] Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий герой АТО. Імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш.[78][79] Після ідентифікації за експертизою ДНК 12 лютого 2015 року воїна перепоховали на батьківщині.[80]
1342		Кондратюк Юрій Володимирович	01984-02-1818 лютого 1984, Борщів (Радомишльський район) Житомирська область. Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Зниклий безвісти.	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами.[68] Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий герой АТО. Імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш. Проводиться експертиза ДНК.[78]
1343		Скиба Олександр Сергійович (Позивний «Термінатор»)	01974-01-055 січня 1974, Сутиски Тиврівський район Вінницька область. Командир розвідгрупи «Вікінги» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Працював у міліції, звільнився через астму. Займався громадською діяльністю. Був активним учасником Революції Гідності. Член громадського формування з охорони громадського порядку «Патріоти Тиврівщини». З початком АТО добровольцем пішов на фронт. Залишились батьки та сестра.	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами.[68] Впізнаний за експертизою ДНК серед похованих у Старобільську невідомих героїв. 7 лютого 2015 року з воїном прощались на Майдані у Києві (в статті за посиланням помилково названий Андрієм).[81] 8 лютого 2015 року Олександра перепоховали у рідному селищі.[82]
1344		Стулов Олексій Валерійович (Позивний «Гвоздь»)	01991-01-011 січня 1991, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, снайпер 2 відділення 1-го взводу 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Закінчив Криворізький професійний гірничо-електро-механічний ліцей. З 2009 по 2011 рік працював на шахті «Жовтневий» ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». З початком АТО пішов добровольцем на фронт.	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами.[68] Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий герой АТО, імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш. Після проведення експертизи ДНК 10 липня 2015 року воїна перепоховали на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу.[78][83]
1345		Якимчук Владислав Сергійович (Позивний «Шаман»)	01996-04-2222 квітня 1996, 18 років, Бердичів Житомирська область. Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Залишилася мати.	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами.[68] Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий герой АТО. Імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш.[78] У січні 2016 року упізнаний за експертизою ДНК.[84]
1346		Якубовський Назар Олександрович (Позивний «Назарчик»)	01996-12-2020 грудня 1996, 17 років, село Шаровечка, Хмельницька область. Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». У серпні сказав матері, що поїхав шукати роботу в Києві, а сам відправився на фронт. Юний патріот не був офіційно оформлений у батальйоні.	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами[68]. Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий герой АТО. Упізнаний за експертизою ДНК у березні 2015 року. Волонтери зі Старобільська зібрали кошти на цинкову труну для бійця, щоб доставити його до Хмельницького[78][85]. 25 березня 2015 року з бійцем попрощались у Києві на Майдані Незалежності, 26 березня в Хмельницькому. Перепоховали Назара на кладовищі рідного села[86].
1347		Шалатовський Вадим Володимирович	01983-03-055 березня 1983, Пасічна (Старосинявський район) Хмельницька область. Проживав у м. Хмельницький. Старший солдат, боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Займався спортом. Строкову службу проходив у повітрянодесантних військах. Активний учасник Революції Гідності. Під час другої хвилі мобілізації залишив свій бізнес і пішов на фронт. Із серпня 2014 року брав участь у бойових діях у зоні АТО. Залишилася дружина, син та донька.[87]	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами[68]. Був похований у Старобільську як невідомий герой АТО, у березні 2015 року упізнаний за експертизою ДНК[88]. 25 березня 2015 року з бійцем попрощались у Києві на Майдані Незалежності, 26 березня перепохований у Хмельницькому на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове[86].
1348		Пархоменко Сергій Леонідович (Позивний «Рейнджер»/«Пархом»)	01975-08-1111 серпня 1975, Суми. Солдат, гранатометник, боєць розвідгрупи 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Закінчив Сумський національний аграрний університет, мав фах бухгалтера. Працював у приватних фірмах. Під час Революції Гідності був активним учасником сумського Майдану, в лютому 2014 року чергував на блок-постах під Сумами. У квітні з початком формування 15-го БТО «Суми» записався добровольцем до батальйону, згодом перейшов в «Айдар», щоб воювати за Україну на передовій. Залишилася дружина та 3-річний син.	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами[68]. Була інформація, що Сергій з важким пораненням у живіт потрапив до бойовиків у Луганськ, з листопада ніяких звісток про нього не було. У червні 2015 року тіло Сергія знайшли за експертизою ДНК у 1-му морзі м. Дніпра. Поховання 15 червня 2015 року на Центральному кладовищі Сум на Алеї Почесних громадян.[89]
1349		Рожков Дмитро Анатолійович (Позивний «Димок»)	01979-06-1010 червня 1979, Котовськ Одеська область. Солдат, кулеметник, боєць розвідгрупи 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Активний учасник Революції Гідності, був у 12-й сотні Самооборони Майдану. Під час подій у Києві отримав поранення, після лікування у Львові одразу поїхав на східний фронт. Брав участь у боях за Щастя і Металіст під Луганськом. Поблизу Лутугине був поранений, лікувався у Харкові, і знову вирушив на передову. Залишилася мати.	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами[68]. Дмитро вважався зниклим безвісти. В лютому 2015 року експертиза ДНК підтвердила, що він загинув і похований під Старобільськом як невідомий герой АТО, матері воїна видали свідоцтво про смерть.[90]
1350		Кумецький Віктор Володимирович (Позивний «Кум»)	01973-02-1111 лютого 1973, Луцьк Волинська область. Старший сержант, боєць розвідгрупи 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Працював водієм у «Максим-таксі». Одним з перших пішов добровольцем захищати Батьківщину, пізніше, вже на Луганщині, оформив мобілізацію через Сватівський військкомат. Залишилися дружина та двоє дітей, 13 і 17 років.	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами[68]. Віктор вважався зниклим безвісти. В серпні 2015 року експертиза ДНК підтвердила, що Віктор загинув і похований під Старобільськом як невідомий герой АТО. 23 вересня 2015 року воїна перепоховали на Алеї почесних поховань міського кладовища Луцька у селі Гаразджа.[91]
1351		Білоус Олександр Севаст'янович (Позивний «Льотчик»)	01966-08-1212 серпня 1966, Ковель Волинська область. Проживав у м. Київ. Солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Закінчив льотне училище у Ставрополі. Підполковник СБУ у відставці. Залишилася дружина та двоє дітей.	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами[68]. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих біля Старобільська невідомих Героїв АТО. 04.09.2019 проведено ексгумацію. 05.09.2019 перепохований у Луцьку[92]
1352		Грибков Сергій Миколайович (Позивний «Прокурор»)	01981-10-011 жовтня 1981, Луцьк Волинська область. Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Молодший радник юстиції. Закінчив Волинський державний університет імені Лесі Українки. З 2005 працював в органах прокуратури Володимира-Волинського, Луцька та Волинської області, остання посада — прокурор відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Волинської області. У липні 2014 взяв відпустку і добровольцем пішов на фронт, 28.08.2014 був оформлений у батальйон через Сватівський РВК. Неодружений, залишилися батьки.	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами[68] Був похований під Старобільськом як невідомий солдат, упізнаний за експертизою ДНК. Перепохований 08.04.2016 на Алеї почесних поховань луцького міського кладовища у селі Гаразджа.[93]
1353		Сльота Володимир Васильович	01967-05-1616 травня 1967, Кожухівка (Теплицький район) Вінницька область. Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Активний учасник Революції Гідності, з перших днів на Майдані, був у 7-й сотні Самооборони Майдану. Приїхавши додому, вступив до ГФ «Народна самооборона» Теплицького району. Потім пішов добровольцем на фронт. Близьких рідних немає, залишилася двоюрідна сестра.	02014-09-055 вересня 2014	Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами[68] Був похований під Старобільськом у могилі невідомого героя АТО під № 257, в подальшому був упізнаний за експертизою ДНК. Перепоховання пройшло 19 квітня 2016 року в с. Кожухівка.[94]
1354		Слісенко Михайло Михайлович (Позивний «Сєдой»)	01958-05-2828 травня 1958, 56 років, проживав у с. Боровиця (Чигиринський район) Черкаська область. Водій, боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Молодість Михайла пройшла на Донеччині, там він працював шахтарем, мав сім'ю. Потім розлучився з дружиною, приїхав на Черкащину, донька залишилась з мамою. Кваліфікований водій, працював на будівництві. Пішов добровольцем до батальйону «Айдар» у липні 2014 року. Залишилися мати 95 років, дочка 18 років, двоюрідна сестра з дитиною інвалідом. Зниклий безвісти. За повідомленням на сторінці батальйону у Фейсбук, в машині було 23 бійці батальйону (група Грізлі з 2-ї роти «Захід» і група Термінатора «Вікінги»), трьом із пораненнями вдалося вибратися до своїх, троє потрапили в полон (Іван Ісик в полоні помер, Микола Аніщенко звільнений у листопаді, Михайло Слісенко вбитий у полоні). 9 вересня останки бійців було вивезено з поля бою, 5 з них було ідентифіковано. Тіла бійців, які не вдалося ідентифікувати, поховали з військовими почестями у Старобільську 1 жовтня. Станом на 5 вересня 2015 року ідентифікованими є 14 загиблих воїнів батальйону, інші вважаються зниклими безвісти.[95]	02014-09-077 вересня 2014	Російські диверсанти (ДРГ «Русич») здійснили атаку із засідки на бійців батальйону під Луганськом поблизу с. Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів, в одній з машин вибухнув бензобак. Потім російські бойовики добивали поранених пострілами. Станом на 11 вересня після важких перемовин з російськими бойовиками вдалося вивезти з місця бою останки тіл бійців (батальйону Айдар і десантників 80-ї аеромобільної бригади). Судмедексперти встановили їх кількість — 33, проводиться ідентифікація. Серед них можуть бути і воїни з інших підрозділів.[68] 14 жовтня терористи передали в районне ТМО Старобільська тіла двох айдарівців, які були в полоні і померли у Луганську. Один з них Іван Ісик (помер 14.09), другий невстановлений (помер 06.09).[96] Є свідки загибелі Михайла, після двох днів у полоні його (та розвідника зі Львова з позивним «Борода») підвісили наручниками на спортивній перекладині та забили до смерті. Рідні Михайла через суд доводять, що він загинув у полоні луганських терористів.[97]
1355		Степула Руслан Іванович	01983-04-1414 квітня 1983, Костільники Бучацький район Тернопільська область. Солдат 5-ї аеромобільної роти аеромобільно-десантного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади, військова частина А0284 (Львів). Руслан пішов до армії добровольцем, рідним казав, що служить у Львові. Залишились батьки, брат, дружина та 6-річна донька.	02014-09-055 вересня 2014	Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски, під обстріл з двох боків із лісосмуги. Десантники зайняли кругову оборону і після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя. За результатами бою 5 військовослужбовців загинули, 19 зникли безвісти (один БТР підірвався на фугасі і з'їхав у лісосмугу, залишившись на місці бою).[98] Група двічі потрапляла у ворожу засідку, з однієї вдалось вирватись, а в другій граната влучила у БТР, де перебував Руслан. Похований 11 вересня у с. Костільники[99]
1356		Гаврилюк Анатолій Петрович	01980-11-1111 листопада 1980, Корець Рівненська область. Прапорщик, командир взводу 5-ї аеромобільної роти аеромобільно-десантного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. Залишилась дружина та донька.	02014-09-055 вересня 2014	Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски, під обстріл з двох боків із лісосмуги. Десантники зайняли кругову оборону і після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя.[98] Анатолій загинув у бою. Похований 9 вересня в Корці.[100]
1357		Лемещук Іван Михайлович	01993-01-2020 січня 1993, Гайки-Ситенські Радивилівський район Рівненська область. Сержант, головний сержант-командир відділення, заступник командира взводу 2-ї роти 5-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. Закінчив Кременецький лісотехнічний коледж. Після строкової служби в армії вирішив залишитись за контрактом у десантних військах. У зоні АТО перебував із серпня. Не одружений, залишились батьки.	02014-09-055 вересня 2014	Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски, під обстріл з двох боків із лісосмуги. Десантники зайняли кругову оборону і після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя.[98] Ворожий снаряд влучив у бойову машину, в якій був Іван. 11 вересня 21-річного воїна поховали в селі Ситне.[101]
1358		Бродяк Степан Миколайович	01985-02-1414 лютого 1985, Ясениця-Сільна Дрогобицький район Львівська область. Молодший сержант, командир відділення 80-ї окремої аеромобільної бригади, військова частина А0284 (Львів). Закінчив Ясеницьку середню школу, Бориславське професійно-технічне училище, служив в армії у підрозділах спецпризначення в Кропивницькому, а в серпні 2014 року — мобілізований у 80-ту аеромобільну бригаду. Залишилась дружина, 6-річна донька та 1-річний син.	02014-09-055 вересня 2014	Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски, під обстріл з двох боків із лісосмуги. Десантники зайняли кругову оборону і після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя.[98] В незахищений решітками БТР попав кумулятивний снаряд, трьох бійців, які перебували на борту, розірвало. Степан у цей момент був посередині, він прийняв на себе решту енергії вибуху, тим самим зберіг життя трьох воїнів, що сиділи навпроти, вони були важко поранені, але живі. Поховали Степана 12 вересня в Ясениці-Сільній на почесному місці біля Храму Різдва Пресвятої Богородиці.[102]
1359		Сова Іван Васильович	01976-01-1919 січня 1976, Бригадирівка (Радивилівський район) Рівненська область. Молодший сержант, старший навідник гранатомета 80-ї окремої аеромобільної бригади. Залишились батьки, брат та дружина.	02014-09-055 вересня 2014	Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски, під обстріл з двох боків із лісосмуги. Десантники зайняли кругову оборону і після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя.[98] Іван загинув у бою. Похований 9 вересня в Бригадирівці.[103]
1360		Воробель Іван Володимирович	01981-05-1111 травня 1981, Кам'янки (Підволочиський район) Тернопільська область. Солдат 80-ї окремої аеромобільної бригади.	02014-09-055 вересня 2014	Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски, під обстріл з двох боків із лісосмуги. Десантники зайняли кругову оборону і після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та по інерції проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти. Після бою доля 19 бійців лишилася невідомою. Знайдені на місці боїв тіла були поховані під Старобільськом разом із невпізнаними «айдарівцями» 1 жовтня 2014 року.[98] Іван вважався зниклим безвісти. Знайдений за експертизою ДНК та 1 лютого 2015 року похований у рідному селі.[104]
1361		Бражнюк Віктор Михайлович	01981-08-2323 серпня 1981, Броди Львівська область. Молодший сержант, командир відділення 80-ї окремої аеромобільної бригади. Був мобілізований наприкінці липня 2014 року, 26 серпня зі своїм підрозділом був переведений під Новоайдар. З 2 по 4 вересня 2014 року брав участь у боях.	02014-09-055 вересня 2014	Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98] Віктор вважався зниклим безвісти. Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Старобільськом. 30 березня 2015 року перепохований на місці почесних поховань, поряд з іншими загиблими учасниками АТО в м. Броди.[105]
1362		Федус Микола Миколайович	01995-09-2929 вересня 1995, 18 років, Йоничі Жовківський район Львівська область. Солдат, гранатометник 80-ї окремої аеромобільної бригади. Закінчив Рава-Руський професійний ліцей. Служив у Збройних силах України за контрактом.	02014-09-055 вересня 2014	Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98] Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Старобільськом. 15 липня 2015 року перепохований на цвинтарі у Старому Селі.[106]
1363		Соломчук Володимир Володимирович	01992-10-3030 жовтня 1992, Деражня Хмельницька область. Старший солдат, командир відділення 80-ї окремої аеромобільної бригади.	02014-09-055 вересня 2014	Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98] Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих на Краснопільському кладовищі, та 14 лютого 2015 року перепохований у Деражні.[107]
1364		Ващук Олексій Олександрович	01980-05-2222 травня 1980, Львів. Старший сержант, військовослужбовець 5-ї аеромобільної десантної роти 80-ї окремої аеромобільної бригади. Залишились батьки, сестра та племінниця.	02014-09-055 вересня 2014	Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98] Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Старобільськом. Перепохований 29 серпня 2016 року на Личаківському цвинтарі у Львові.[108]
1365		Боднар Сергій Володимирович	01995-10-2020 жовтня 1995, Івано-Франківськ. Солдат 80-ї окремої аеромобільної бригади.	02014-09-055 вересня 2014	Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98] За даними Книги пам'яті, ідентифікований за експертизою ДНК та визнаний загиблим слідчими органами. Поховання № 234 на кладовищі під Старобільськом.[109]
1366		Симпович Роман Володимирович	Сержант, військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади.	02014-09-055 вересня 2014	Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98] За даними Книги пам'яті, ідентифікований за експертизою ДНК. Поховання № 247 на кладовищі під Старобільськом.[110]
1367		Корнач Сергій Сергійович	Солдат 80-ї окремої аеромобільної бригади. Зниклий безвісти.[76]	02014-09-055 вересня 2014	Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98] За даними Книги пам'яті, ідентифікований за експертизою ДНК. Поховання № 236 на кладовищі під Старобільськом.
1368		Пилипчук Юрій Юрійович	01991-05-1313 травня 1991, Корделівка Калинівський район Вінницька область. Старший лейтенант, військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади. Кадровий офіцер. Закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Залишилися батьки.	02014-09-055 вересня 2014	Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98] Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, похованих під Старобільськом. Вважається, що згорів у БТР. 23 вересня 2016 року Юрія перепоховали у с. Корделівка.[111]
1369		Слободян Едуард Геннадійович	01986-05-2929 травня 1986, Гринчук Кам'янець-Подільський район Хмельницька область. Молодший сержант, кулеметник 5-ї роти 2-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. Мобілізований 01.08.2014. Після навчання на Яворівському полігоні, наприкінці серпня, вже був на Луганщині. Залишилась мати.	02014-09-055 вересня 2014	Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але БТР № 129 підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98][112] Для Едуарда це був перший бій. Ідентифікований у березні 2018 за кількома експертизами ДНК серед загиблих, похованих під Старобільськом. Перепохований 14.04.2018 на кладовищі Кам'янця-Подільського, на Алеї слави.[113]
1370		Турчин Михайло Степанович	01979-11-2222 листопада 1979, Озеряни (Галицький район) Івано-Франківської області. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 5-ї роти 2-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. В червні 2014 добровільно прийшов у Галицький РВК, але був призваний лише в серпні 2014. Відомо, що підрозділ Михайла 30 серпня прибув у селище Побєда (Новоайдарський район)	02014-09-055 вересня 2014	Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але БТР № 129 підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98][112]. Вважався зниклим безвісти. У лютому 2016 рішенням Галицького райсуду був визнаний померлим. Лише після третьої ДНК-експретизи останків у 2020 було отримано 99 % збіг. Перепохований 21.02.2020 у с. Озеряни[114].
1371 ... 1375			Військовослужбовці 80-ї окремої аеромобільної бригади. Зниклі безвісти: лейтенант Петрівський (Петровський) Ігор Петрович, молодший сержант Гураль Олег Володимирович, солдат Цікайло Степан Ярославович[76], солдат Ватаманюк Сергій Миколайович, солдат Підгайний Микола Йосипович. Вважаються такими, що перебувають у полоні: капітан Кондрацький Віталій Володимирович, солдат Гринюк Микола Володимирович, солдат Клим'юк Олександр Юрійович.[115][116]	02014-09-055 вересня 2014	Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски, під обстріл з двох боків із лісосмуги. Десантники зайняли кругову оборону і після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та по інерції проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти. Після бою доля 19 бійців лишилася невідомою. Знайдені на місці боїв тіла були поховані під Старобільськом разом із невпізнаними «айдарівцями» 1 жовтня 2014 року.[98] Прим. У Старобільську 1 жовтня поховали 28 неупізнаних героїв, з них орієнтовно 14 айдарівців та 14 бійців ЗСУ.
1376		Степанченко Дмитро Андрійович	01970-05-2424 травня 1970, Уссурійськ РРФСР. Проживав у Луганську. Майор, заступник командира батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). У 1990 році закінчив Новосибірське вище командне училище. Служив у Гончарівському на Чернігівщині.	02014-09-055 вересня 2014	Був смертельно поранений у бою під Луганськом у районі с. Стукалова Балка та Шишкове. Похований у Луганську.[117]
1377		Власенко Дмитро Миколайович	01990-10-2525 жовтня 1990, Стара Басань Бобровицький район Чернігівська область. Солдат, гранатометник механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Після закінчення школи навчався у технічному коледжі у м. Київ, де потім працював на одному з авторемонтних підприємств слюсарем. У 2009—2010 роках проходив строкову військову службу у Харкові. Певний час працював у Старобасанській загальноосвітній школі-інтернаті. Мобілізований 19 березня 2014 року.	02014-09-055 вересня 2014	Загинув у бою під Луганськом у районі с. Стукалова Балка та Шишкове. Вважався зниклим безвісти, ідентифікований за експертизою ДНК у серпні 2015 року. Похований у селі Стара Басань.[118]
1378		Норенко Андрій Петрович	01980-08-2828 серпня 1980, Ярославка (Бобровицький район) Чернігівська область. Солдат, гранатометник механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Залишився син.	02014-09-055 вересня 2014	Загинув у бою під Луганськом в районі с. <