Данієль Пассарелла — Вікіпедія

	Данієль Пассарелла
Особисті дані
Повне ім'я	Данієль Альберто Пассарелла
Народження	25 травня 1953 (70 років)
	Чакабуко, Аргентина
Зріст	178
Вага	74
Громадянство	Аргентина
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Національна збірна**
Тренерська діяльність***
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті. ; Інформацію оновлено 24 березня 2008.
	** Інформацію про ігри та голи за національну збірну ; оновлено 24 березня 2008.
	*** Тільки на посаді головного тренера.
Данієль Пассарелла у Вікісховищі

Данієль Пассарелла (ісп. Daniel Passarella, нар. 25 травня 1953, Чакабуко) — аргентинський футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Як гравець насамперед відомий виступами за клуби «Рівер Плейт» та «Фіорентина», а також за національну збірну Аргентини.

Семиразовий чемпіон Аргентини. Чотириразовий чемпіон Аргентини (як тренер). У складі збірної — дворазовий чемпіон світу.

Включений до переліку «125 найкращих футболістів світу» (відомого як «ФІФА 100»), складеного у 2004 році на прохання ФІФА до сторіччя цієї організації легендарним Пеле.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1971 року виступами за команду клубу «Атлетіко Сарм'єнто», в якій провів два сезони, взявши участь у 36 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Рівер Плейт», до складу якого приєднався в 1974 році. Відіграв за команду з Буенос-Айреса наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Рівер Плейта», був гравцем захисту основного складу команди. У складі «Рівер Плейта» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,4 голу за гру першості. За цей час сім разів виборював титул чемпіона Аргентини.

У 1982 році перебрався до Італії, уклавши контракт з клубом «Фіорентина», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Фіорентини» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.

Протягом 1986–1988 років захищав кольори команди клубу «Інтернаціонале».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Рівер Плейт», у складі якого вже виступав раніше. Увійшов до складу команди 1988 року, захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 1989 році.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

У 1975 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 70 матчів, забивши 22 голи.

У складі збірної був учасником трьох чемпіонатів світу: 1978 року в Аргентині, 1982 року в Іспанії та 1986 року у Мексиці. У 1978 та 1986 роках ставав у складі аргентинців чемпіоном світу.

Учасник розіграшу Кубка Америки 1979 року.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, у 1988 році, очоливши тренерський штаб клубу «Рівер Плейт» як граючий тренер. Загалом пропрацював з командою до 1994 року.

1994 року був призначений головним тренером національної збірної Аргентини, очолював національну команду під час розіграшу Кубка Конфедерацій 1995 року у Саудівській Аравії, де аргентинці здобули «срібло», Кубка Америки 1995 року в Уругваї, Кубка Америки 1997 року в Болівії, а також фінального турніру чемпіонату світу 1998 року у Франції.

Протягом 2000—2001 років працював з національною командою Уругваю, з якою був учасником розіграшу Кубка Америки 2001 року в Колумбії, після чого повернувся до клубної роботи. Працював нетривалий час в Італії з «Пармою», згодом у Мексиці з клубами «Монтеррей» та «Толука».

Наразі останнім місцем тренерської роботи був клуб «Рівер Плейт», команду якого Данієль Пассарелла очолював як головний тренер до 2007 року.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за італійські клуби:

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
Сезон	Команда	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1982-83	«Фіорентина»^[2]	A	27	3	КІ	5	-	КУЄФА	2	-	-	-	-	34	3
1983-84		A	27	7	КІ	7	1	-	-	-	-	-	-	34	8
1984-85		A	26	5	КІ	6	3	КУЄФА	3	1	-	-	-	35	9
1985-86		A	29	11	КІ	7	4	-	-	-	-	-	-	36	15
Усього за «Фіорентину»			109	26		25	8		5	1		-	-	139	35
1986-87	«Інтернаціонале»^[3]	A	23	3	КІ	8	4	КУЄФА	7	1	-	-	-	38	8
1987-88	«Інтернаціонале»^[3]	A	21	6	КІ	8	1	КУЄФА	6	-	-	-	-	35	7
Усього за «Інтернаціонале»			44	9		16	5		13	1		-	-	73	15
Усього в Італії			153	35		41	13		18	2		-	-	212	50