Давор Шукер — Вікіпедія

Давор Шукер
Особисті дані
Народження	1 січня 1968(1968-01-01) (56 років)
	Осієк, СФРЮ
Зріст	181 см
Вага	78 кг
Громадянство	СФРЮ  Хорватія
Позиція	нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1984—1989 1989—1991 1991—1996 1996—1999 1999—2000 2000—2001 2001—2003 Усього:	«Осієк» «Динамо» (Загреб) «Севілья» «Реал» (Мадрид) «Арсенал» «Вест Хем Юнайтед» «Мюнхен 1860»	91 (40) 60 (34) 153 (76) 86 (38) 22 (8) 11 (2) 25 (5) 448 (203)
Національна збірна**
Роки	Збірна	І (г)
1987 1991 1990—2002	Югославія U-20  Югославія  Хорватія	6 (6) 2 (1) 69 (45)
Звання, нагороди
Нагороди	Honorary citizen of Osijekd (2008)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 8 вересня 2010 року.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 8 вересня 2010 року.
Давор Шукер у Вікісховищі

Давор Шукер (хорв. Davor Šuker, * 1 січня 1968, Осієк, СФРЮ) — колишній югославський та хорватський футболіст, нападник. Після завершення ігрової кар'єри — бізнесмен, фундатор Футбольної академії Давора Шукера.

Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший хорватський футболіст 50-річчя (1954—2003). Включений до переліку «100 найкращих футболістів світу», складеного у 2004 році на прохання ФІФА легендарним Пеле. Володар Золотого бутса найкращого бомбардира чемпіонату світу 1998 року. Найкращий бомбардир в історії збірної Хорватії.

Кар'єра футболіста[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець футболу рідного Осієка. Почав дорослу кар'єру у складі місцевого клубу «Осієк» в сезоні 1985—86. Відіграв за команду клубу в чемпіонатах Югославії у 4 сезонах. Молодий форвард почав відзначатися високою результативністю і в сезоні 1988-89, забивши 17 голів в іграх чемпіонату, став найкращим бомбардиром національної першості. Вже з наступного сезону продовжив виступи у престижнішому клубі — загребському «Динамо». У Загребі провів два сезони, продовжував регулярно відзначатися забитими голами, чим привернув увагу скаутів іноземних клубів.

1991 року переїхав до Іспанії, уклавши контракт з клубом «Севілья». У новій команді досить швидко завоював місце в основі, поступово ставши головною зіркою нападу «Севільї». В сезоні 1993—94 забив за команду 24 голи у матчах Прімери, поступившись таким чином у суперечці найкращих бомбардирів чемпіонату лише нападнику «Барселони» бразильцю Ромаріо. Усього протягом п'яти сезонів у «Севільї» з 1991 по 1996 забив 76 м'ячів у 153 іграх чемпіонату.

Один з найкращих бомбардирів національного чемпіонату зацікавив гранда іспанського футболу — мадридський «Реал», який уклав з ним контракт перед початком сезону 1996-97. Того ж сезону Шукер, який разом з іншим футболістом з колишньої Югославії Предрагом Міятовичем складав атакувальний тандем команди, повторив своє бомбардирське досягнення — 24 голи в іспанській першості і допоміг «Реалу» вибороти чемпіонський титул. Наступного сезону став разом з командою переможцем Ліги чемпіонів УЄФА. Після завершення сезону 1998-99, в якому почав поступово втрачати місце у складі команди, вирішив залишити Мадрид.

Послугами хорватського нападника зацікавився лондонський «Арсенал», у складі якого він провів сезон 1999-2000. По-справжньому стати гравцем основи «канонірів» не вдалося і наступний сезон Шукер розпочав вже виступами за «Вест Хем Юнайтед». У цій команді справи пішли ще гірше — за весь сезон гравець зміг записати до активу лише 11 зіграних матчів у Прем'єр-лізі і 2 голи.

2001 року 33-річний нападник залишив Англію та переїхав до Німеччини, де протягом 2 сезонів захищав кольори клубу «Мюнхен 1860», який на той час змагався в елітній Бундеслізі. Нерегулярно виходив на поле у складі команди, за два роки провів лише 25 ігор чемпіонату, відзначився 5 забитими голами. Після завершення сезону 2002-03 у віці 35 років завершив ігрову кар'єру.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Виступав за юнацькі збірні команди Югославії різних вікових категорій. 1987 року у складі молодіжної збірної Югославії U-20 став переможцем світової першості, що проходила у Чилі. Наступного року брав участь у футбольному турнірі на Літніх Олімпійських іграх у Сеулі. 1990 року у складі молодіжної збірної Югославії U-21 став віце-чемпіоном Європи.

Того ж 1990 року отримав виклик до національної збірної Югославії, був включений до її складу для участі у чемпіонаті світу 1990 року, однак під час фінального турніру світової першості на поле жодного разу не виходив. У складі головної югославської збірної провів лише 2 матчі, обидва 1991 року.

У складі національної збірної Хорватії дебютував ще 1990 року, коли хорватська футбольна федерація не була визнана ані ФІФА, ані УЄФА, і її збірна проводила неофіційні поєдинки. Під час кваліфікаційного раунду до чемпіонату Європи 1996 року відзначився 12 голами у 10 матчах, допомігши збірній Хорватії зайняти перше місце у своїй відбірковій групі та потрапити на перший у своїй історії провідний міжнародний турнір. Безпосредньо під час фінального турніру континентальної першості, на якій хорвати дійшли до стадії чвертьфіналів, Шукер забив 3 голи у 4 зустрічах та потрапив до символічної збірної турніру.

На чемпіонаті світу 1998 року став володарем Золотого бутса найкращого бомбардира турніру, забивши 6 м'ячів у 7 іграх та допомігши команді досить сенсаційно вибороти бронзові нагороди світової першості. У трьох матчах турніру голи Шукера виявлялися вирішальними для перемоги хорватської збірної — у матчі групового етапу проти збірної Японії (1:0), у грі 1/8 фіналу проти збірної Румунії (1:0) та у матчі за 3-є місце проти збірної Нідерландів (2:1). За результатами турніру Шукер також отримав «Срібний м'яч» — приз другому найкращому гравцеві чемпіонату («Золотий м'яч» дістався бразильцеві Роналду).

До участі у чемпіонату Європи 2000 року хорватам кваліфікуватися не вдалося, а останнім турніром у кар'єрі Шукера в збірній став чемпіонаті світу 2002, на якому він відіграв лише у першому матчі турніру проти збірної Мексики. Ця гра, яку хорвати програли з рахунком 0:1, і стала для Шукера останньою у збірній.

Усього за збірну Хорватії з 1990 по 2002 рік зіграв у 69 іграх та відзначився 45 забитими голами, що робить його найкращим бомбардиром в історії хорватської національної команди.

Досягнення та нагороди[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

• Переможець Ліги чемпіонів УЄФА: 1997-98
• Володар Міжконтинентального кубка: 1998
• Чемпіон Іспанії: 1996-97
• Володар Суперкубка Іспанії: 1997
• Бронзовий призер чемпіонату світу: 1998
• Чемпіон світу (U-20): 1987
• Віце-чемпіон Європи серед молодіжних команд U-21: 1990

Особисті[ред. | ред. код]

• Найвидатніший хорватський футболіст 50-річчя (1954—2003)
• Включений до переліку «100 найкращих футболістів світу» (2004)
• Володар Золотого бутса найкращого бомбардира чемпіонату світу 1998 року
• Срібний м'яч «France Football»: 1998

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Давор Шукер

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Давор Шукер

• Біографія [Архівовано 30 липня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Академії Давора Шукера. (англ.)
• Статистика виступів [Архівовано 5 червня 2010 у Wayback Machine.] на national-football-teams.com (англ.)
• Матчі за збірну Хорватії [Архівовано 1 січня 2011 у Wayback Machine.] на сайті Хорватської футбольної федерації. (англ.)

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво The Trading Card Database Спорт BDFA · BDFutbol · eu-football.info · FBref · Footballdatabase.eu · Kicker.de · Kicker.de · L'Équipe · Munzinger Sport · National-Football-Teams.com · Olympedia · Olympic Channel Services · PlaymakerStats.com · Soccerbase.com · Soccerway · Sports Reference, LLC · Transfermarkt.de · Transfermarkt.de · worldfootball.net · ФІФА Словники та енциклопедії Хорватська енциклопедія · Prabook Довідкові видання Fandom (англ.) Нормативний контроль Freebase: /m/02wb1z · GND: 1271312409 · GTAA: 159194 · VIAF: 3949166717398727150006

п о р Лауреати Ювілейних нагород УЄФА — найкращі футболісти 50-річчя (1954—2003)  Прохазка |  Банішевський |  Пано |  Мур |  Кольдо |  Алейніков |  ван Гімст |  Стоїчков |  Сушич |  Оганесян |  Хадзіпанагіс |  Хурцилава |  Лаудруп |  Поом |  Шпіглер |  Джайлс |  Сігурвінссон |  Ді Стефано |  Дзофф |  Квочкін |  Каяфас |  Старковс |  Нарбековас |  Гаслер |  Піло |  Панчев |  Бусуттіл |  Чебану |  Кройф |  Вальтер |  Братсет |  Дженнінгс |  Любанський |  Еусебіу |  Яшин |  Хаджі |  Боніні |  Джаїч |  Поплугар |  Облак |  Шюкюр |  Пушкаш |  Чарлз |  Блохін |  Локін |  Літманен |  Фонтен |  Шукер |  Масопуст |  Шапюїза |  Ларссон |  Лоу

п о р Склад збірної Югославії на Літніх Олімпійських іграх 1988 1 Лекович (в) • 2 Станойкович • 3 Спасич • 4 Катанець • 5 Йозич • 6 Брнович • 7 Шабанаджович • 8 Савевскі • 9 Барбарич • 10 Стойкович • 11 Милошевич • 12 Стоянович (в) • 13 Милинкович • 14 Шукер • 15 Туце • 16 Джюкич • 17 Михич • 18 Якшич • Тренер: Івиця Осим

п о р Склад збірної Югославії на чемпіонаті світу 1990 1 Івкович (в) • 2 Станойкович • 3 Спасич • 4 Вулич • 5 Хаджибегич • 6 Йозич • 7 Брнович • 8 Сушич • 9 Панчев • 10 Стойкович • 11 Вуйович (к) • 12 Омерович (в) • 13 Катанець • 14 Бокшич • 15 Просинечки • 16 Шабанаджович • 17 Ярні • 18 Бальїч • 19 Савичевич • 20 Шукер • 21 Панадич • 22 Лекович (в) • Тренер: Осим

п о р Склад збірної Хорватії на чемпіонаті Європи 1996 1 Ладич (в) • 2 Юрчевич • 3 Ярні (к) • 4 Штимаць • 5 Єркан • 6 Билич • 7 Асанович • 8 Просинечки • 9 Шукер (в-к) • 10 Бобан • 11 Бокшич • 12 Мрмич (в) • 13 Станич • 14 Сольдо • 15 Павличич • 16 Младенович • 17 Памич • 18 Брайкович • 19 Влаович • 20 Шимич • 21 Цвитанович • 22 Габрич (в) • Тренер: Блажевич

п о р Склад збірної Хорватії на чемпіонаті світу 1998 — 3-тє місце 1 Ладич (в) • 2 Крпан • 3 Шерич • 4 Штимаць • 5 Юрич • 6 Билич • 7 Асанович • 8 Просинечки • 9 Шукер • 10 Бобан (к) • 11 Марич • 12 Мрмич (в) • 13 Станич • 14 Сольдо • 15 Тудор • 16 Кознику • 17 Ярні • 18 Мамич • 19 Влаович • 20 Шимич • 21 Юрчич • 22 Василь (в) • Тренер: Блажевич

п о р Склад збірної Хорватії на чемпіонаті світу 2002 1 Плетикоса (в) • 2 Шерич • 3 Шимунич • 4 Томас • 5 Рапаїч • 6 Живкович • 7 Вугринець • 8 Просинечки • 9 Шукер • 10 Н. Ковач • 11 Бокшич • 12 Бутина (в) • 13 Станич • 14 Сольдо • 15 Шарич • 16 Вранєш • 17 Ярні (к) • 18 Олич • 19 Влаович • 20 Шимич • 21 Р. Ковач • 22 Балабан • 23 Василь (в) • Тренер: Мірко Йозич

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.