Мануель Флейтас Соліч — Вікіпедія

Ф
Мануель Флейтас Соліч
Мануель Флейтас Соліч
Мануель Флейтас Соліч
Особисті дані
Повне ім'я Мануель Агустін Флейтас Соліч
Народження 30 грудня 1900(1900-12-30)[1]
  Асунсьйон, Парагвай
Смерть 24 березня 1984(1984-03-24) (83 роки)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст 193 см
Громадянство  Парагвай
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1918–1926 Парагвай «Насьйональ»  ? (?)
1927–1931 Аргентина «Бока Хуніорс» 99 (15)
1931 Аргентина «Расинг» (Авельянеда) 3 (0)
1932–1933 Аргентина «Платенсе» (Вісенте-Лопес) 10 (2)
1933 Аргентина «Тальєрес» (Ремедіос) 1 (0)
1933–1936 Аргентина «Бока Хуніорс» 17 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1919–1926 Парагвай Парагвай 32 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1922–1929 Парагвай Парагвай
1932 Аргентина «Ланус»
1933 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз»
1934–1935 Аргентина «Кільмес»
1936 Аргентина «Тальєрес» (Ремедіос)
1937 Аргентина «Ланус»
1937–1938 Парагвай «Насьйональ»
1939 Парагвай Парагвай
1940–1941 Парагвай «Рівер Плейт» (Асунсьйон)
1942 Парагвай «Олімпія» (Асунсьйон)
1942 Парагвай Парагвай
1943–1944 Парагвай «Лібертад»
1945 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз»
1945–1946 Парагвай Парагвай
1946 Аргентина «Ланус»
1947 Аргентина «Кільмес»
1947–1953 Парагвай Парагвай
1953–1957 Бразилія «Фламенго»
1958–1959 Бразилія «Фламенго»
1959–1960 Іспанія «Реал Мадрид»
1960–1962 Бразилія «Фламенго»
1962 Бразилія «Корінтіанс»
1963 Бразилія «Флуміненсе»
1966 Бразилія «Палмейрас»
1967–1968 Бразилія «Атлетіко Мінейру»
1970–1971 Бразилія «Баїя»
1971 Бразилія «Фламенго»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Мануель Флейтас Соліч (ісп. Manuel Fleitas Solich, нар. 30 грудня 1900[2], Асунсьйон — пом. 24 березня 1984, Ріо-де-Жанейро) — парагвайський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Насьйональ» та «Бока Хуніорс», а також національну збірну Парагваю.

Чемпіон Аргентини.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Мануель Соліч народився в сім'ї великого парагвайського журналіста. Він почав свою кар'єру у віці 17-ти років у клубі «Насьйональ» з Асунсьйона. З цим клубом Флейтас виграв два чемпіонати Парагваю, у 1924 і 1926 роках.

У 1927 році Соліч перейшов в аргентинський клуб «Бока Хуніорс», ставши першим парагвайцем, який виступав за межами Парагваю. Соліч провів за «Бока» 99 матчів, забивши 15 м'ячів. У 1930 році, в якому «Бока» виграла свій перший професійний чемпіонат Аргентини, Мануель отримав важку травму (зламав ногу), від якої відновлювався тривалий термін.

У 1931 році Соліч покинув «Бока Хуніорс» (після травми не провівши жодного матчу за клуб) і перейшов в інший аргентинський клуб «Расинг» (Авельянеда), де провів всього лише 3 гри. Через рік Соліч перейшов у клуб «Платенсе» (Вісенте-Лопес), де провів на полі 10 матчів, забивши 2 м'ячі.

Закінчив кар'єру Соліч у 1936 році в «Боці», куди повернувся після того, як потренував декілька аргентинських команд, за «Боку» в останній свій футбольний рік Соліч провів 17 матчів і забив 2 голи.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1919 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Парагваю. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 32 матчі, забивши 3 голи[3]. У декількох матчах Соліч виводив Парагвай на поле з капітанською пов'язкою.

На Чемпіонаті Америки 1926 року Соліч був граючим тренером збірної.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1922 року, очоливши тренерський штаб збірної Парагваю. 1932 року став головним тренером команди «Ланус», тренував команду з Лануса лише один рік. Згодом протягом 1933 року очолював тренерський штаб клубу «Ньюеллс Олд Бойз». 1937 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Ланус». Проте вже того ж року залишив команду з Лануса. Протягом 1937 року був головним тренером команди «Насьйональ».

1939 року був запрошений керівництвом Федерації футболу Парагваю знову очолити місцеву збірну, з якою пропрацював до 1939 року. 1942 року знову очолив тренерський штаб збірної Парагваю. 1945 року став головним тренером команди «Ньюеллс Олд Бойз», тренував команду з Росаріо лише один рік. Протягом 1945—1946 років очолював тренерський штаб парагвайської збірної. 1946 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Ланус». Залишив команду з Лануса того ж року.

Протягом 6 років, починаючи з 1947 року, знову був головним тренером команди Парагвай. На чолі збірної був учасником чемпіонату світу 1950 року у Бразилії, а також Чемпіонату Південної Америки 1953 року у Перу, на якому його підопічні здобули титул континентальних чемпіонів.

1953 року був запрошений керівництвом клубу «Фламенго» очолити його команду, з якою пропрацював до 1957 року. З 1958 і по 1959 рік знову очолював тренерський штаб «Фламенго».

1959 року став головним тренером команди «Реал Мадрид», тренував королівський клуб лише один рік. Згодом протягом 1960—1962 років очолював тренерський штаб клубу «Фламенго». 1962 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Корінтіанса». Залишив команду з Сан-Паулу того ж року. Протягом одного року, починаючи з 1963, був головним тренером команди «Флуміненсе». 1966 року був запрошений керівництвом клубу «Палмейрас» очолити його команду, але на цій посаді пропрацював лише один рік. З 1967 по 1968 рік очолював тренерський штаб команди «Атлетіко Мінейру».

Протягом тренерської кар'єри також очолював команди клубів «Кільмес», «Тальєрес» (Ремедіос), «Рівер Плейт» (Асунсьйон), «Олімпія» (Асунсьйон), «Лібертад» та «Баїя».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Фламенго», головним тренером команди якого Мануель Флейтас Соліч був протягом 1971 року.

Помер 24 березня 1984 року на 84-му році життя у місті Ріо-де-Жанейро.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

Насьйональ
Бока Хуніорс
збірна Парагваю

Як тренера[ред. | ред. код]

Лібертад
збірна Парагваю
Фламенго
  • Турнір чотирикутника Куритиби
    • Чемпіон (1): 1953
  • Бразилія Міжнародний турнір у Ріо-де-Жанейро
    • Володар (1): 1954
  • Бразилія Міжнародний турнір Жілберту Кардосу
    • Володар (1): 1955
  • Трофей Посла Освалду Аранья
    • Володар (1): 1956
  • Бразилія Трофей Понтуфріу
    • Володар (1): 1957
  • Бразилія Трофей АІКа
    • Володар (1): 1957
  • Аргентина Літній турнір 8-ми
    • Володар (1): 1961
  • Турнір Пінту Магалаєша
    • Володар (1): 1961
  • Кубок Президента Медічі
    • Володар (1): 1971
Реал (Мадрид)
Палмейрас
  • Бразилія Турнір чотирикутника Жоау Хавеланже
    • Володар (1): 1966
Атлетико Мінейро
  • Бразилія Кубок Бразилії — зона «Центр»
    • Володар (1): 1967
  • Кубок Інвіктуш
    • Володар (1): 1967
Баїя

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. За іншими даними 1901
  3. Парагвай — Досягнення гравців національної збірної. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 1 квітня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]