French
DeutschУве Зеелер — Вікіпедія
 | ||
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | нім. Uwe Seeler | |
| Народження | 5 листопада 1936 | |
.svg){kind=small} Гамбург, Третій Рейх | ||
| Смерть | 21 липня 2022 (85 років) | |
| Нордерштедт, Зегеберг, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина[1] | ||
| Поховання | Ольсдорфський цвинтар | |
| Зріст | 169 см | |
| Вага | 76 кг | |
| Прізвисько | Несамовитий Уве, Наш Уве (нім. Uns Uwe) | |
| Громадянство |  Німеччина | |
| Позиція | нападник | |
| Юнацькі клуби | ||
| 1946—1953 | «Гамбург» | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1953—1963 (ОЛ) 1953—1972 1978 | «Гамбург» «Гамбург» «Корк Селтік» | 237 (267) 239 (137) 1 (2) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | І (г) |
| 1954—1970 |  Німеччина | 72 (43) |
| Звання, нагороди | ||
| Нагороди | ||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||
Уве Зеелер (нім. Uwe Seeler; 5 листопада, 1936, Гамбург — 21 липня 2022)[4] — німецький футболіст, більшу частину кар'єри виступав за «Гамбург», капітан збірної ФРН. Бізнесмен.
Біографія[ред. | ред. код]
Дитинство[ред. | ред. код]
Батько — Ервін Зеелер, працював у Гамбургській гавані, 57 разів грав за збірну Гамбурга з футболу, найкращий бомбардир робітничої Олімпіади 1933 року (Відень), грав за «Гамбург», тренував «Альтон», помер в кінці Другої світової війни. Старший брат Дітер грав у «Гамбурзі» на позиції лівого півзахисника, був вчителем брата. У важкий повоєнний час 3-м братам Зеелерам, які залишилися без батька, довелося шукати засоби до існування, адже необхідно було годувати також сестер і матір. За свої виступи юний Уве отримував яйця, борошно і картоплю. Потім Уве потрапив у футбольну школу відродженого «Гамбурга». Своє прізвисько Несамовитий Уве Зеелер отримав 1953 року, коли у 16-річному віці блискуче відіграв на Міжнародному юнацькому клубному турнірі у Віареджо. На юнацькому турнірі УЄФА в Бельгії 1954-го він забив 12 з 20 м'ячів збірної Німеччини. Про юного вундеркінда заговорила вся країна.
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
Майже всю свою клубну кар'єру, за винятком одного матчу Уве Зеелер провів у «Гамбурзі». Дебют гравця відбувся 5 серпня 1953 року в матчі проти «Геттінгена». Головний тренер Гюнтер Мальманн перетворив потужного таранного форварда в хитрого і розумного гравця. У 1957-му кар'єра Уве могла завершитися через проблеми з хребтом, але незабаром біль пройшов. Найкращим матчем Уве за «Гамбург» вважається фінал Кубка Німеччини 1963 року, коли він забив усі 3 м'ячі у ворота дортмунської «Боруссії». Прощальний матч Зеелера відбувся 1 травня 1972 року, суперником «Гамбурга» була Збірна Європи, на матч прийшли 62 тисячі глядачів.
Виступи за збірну[ред. | ред. код]
Тренер збірної Німеччини Зепп Хербергер довго шукав наступника лідерові збірної Фріцу Вальтеру, доки не натрапив на молодого Уве. Але тут виникла проблема: добре граючи правою ногою, Зеелер майже не використовував ліву, що істотно збіднювало його гру. Однак незабаром Уве подолав цей свій недолік, працюючи на тренуваннях. 16 жовтня 1954 року Уве дебютував у складі збірної в матчі проти Франції (1:3), відзначившись гольовою передачею. Після гри Хербергер сказав:«Цей клубок, витканий з м'язів, енергії і азарту, далеко піде». Але в подальших іграх Уве не забивав, граючи настирливо, але прямолінійно, і Хербергер змушений був відсторонити Зеелера від ігор. А незабаром почалися і болі в області хребта, але незабаром вони пройшли і Уве взяли на Чемпіонат світу 1958. І преса, і партнери були незадоволені Уве, називаючи його «товстуном», і він навіть, образившись, виїхав у Гамбург, але Фріц Вальтер умовив його повернутися. 2 м'ячі Уве, забиті під час групового турніру, допомогли німцям вийти до чвертьфіналу, де їх здолала Югославія. На чемпіонаті світу 1962 та 1966 Уве також забив по 2 голи. На останньому, в чвертьфіналі, один з двох вилучених футболістів команди Уругваю Торре вдарив Уве за симуляцію. У півфіналі німці здолали збірну СРСР, але потім програли англійцям. На мундіалі 1970 Зеелер помстився за фінал, забивши англійцям в чвертьфіналі у ворота Пітера Бонетті потилицею на останніх секундах матчу, однак і в цьому чемпіонаті Німеччина не змогла виграти, посівши 3-е місце.
Бізнес[ред. | ред. код]
1961 року Зеелеру надійшов ряд вигідних пропозицій з клубів Півдня Європи, і Уве цілком міг піти, адже в Німеччині футболістові тоді платили невеликі гроші. Щоб запобігти цьому, Хербергер домігся призначення Зеелера на пост головного представника на півночі Німеччини однієї фірми з виробництва спортивного обладнання. 1995-го Зеелер став президентом «Гамбурга» і вирішив тодішні фінансові труднощі клубу, однак 1997 року його звинуватили в махінаціях. Також у послужному списку Зеелера є одне комедійне камео.
Досягнення[ред. | ред. код]
Командні[ред. | ред. код]
У складі Гамбурга[ред. | ред. код]
- Фіналіст Кубка Кубків: 1968.
- Чемпіон Німеччини: 1960.
- Володар Кубка Німеччини: 1963.
У складі збірної ФРН[ред. | ред. код]
- Півфіналіст Чемпіонату світу 1958.
- Учасник Чемпіонату світу 1962.
- Срібний призер Чемпіонату світу 1966.
- Бронзовий призер Чемпіонату світу 1970.
Особисті[ред. | ред. код]
- Футболіст року в Німеччині: 1960, 1964, 1970.
- Найкращий бомбардир Бундесліги: 1963-64.
- Найкращий бомбардир «Оберліги-Північ» (регіонального підрозділу чемпіонату Німеччини): 1955 (28 голів), 1956 (32), 1957 (31), 1959 (29), 1960 (36), 1961 (29), 1962 (28).
- Один з двох, разом з Пеле футболістів, які забивали голи на чотирьох чемпіонатах світу: 1958—1970.
- Уве входить в список «ФІФА 100», але він відмовився фотографуватися для буклета.
- Один з 4-х почесних капітанів збірної Німеччини.
- 3-й футболіст Європи: 1960.
- До 1998 року, коли це досягнення побив на чемпіонаті світу співвітчизник Зеелера Маттеус, Уве був рекордсменом за кількістю матчів, проведених на подібних змаганнях — 21.
- Вищий орден Німеччини «За заслуги».
Статистика[ред. | ред. код]
Статистика клубних виступів:[5][6]
| Клуб | Сезон | Чемпіонат | Оберліга «Північ» | Кубок | Єврокубки | Всього | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
| «Гамбург» | 1954/55 | 5 | 1 | 26 | 28 | 1 | 2 | — | — | 32 | 31 |
| 1955/56 | 5 | 3 | 29 | 32 | 2 | 2 | — | — | 36 | 37 | |
| 1956/57 | 4 | 2 | 26 | 31 | 1 | 0 | — | — | 31 | 33 | |
| 1957/58 | 4 | 2 | 24 | 22 | — | — | — | — | 28 | 24 | |
| 1958/59 | 4 | 5 | 27 | 29 | 1 | 0 | — | — | 32 | 34 | |
| 1959/60 | 7 | 13 | 26 | 36 | 1 | 0 | — | — | 34 | 49 | |
| 1960/61 | 6 | 8 | 23 | 29 | — | — | 7 | 5 | 36 | 42 | |
| 1961/62 | 2 | 4 | 28 | 28 | — | — | — | — | 30 | 32 | |
| 1962/63 | 6 | 2 | 28 | 32 | 4 | 6 | — | — | 38 | 40 | |
| 1963/64 | 30 | 30 | — | — | 2 | 2 | 6 | 5 | 38 | 37 | |
| 1964/65 | 19 | 14 | — | — | 1 | 1 | — | — | 20 | 15 | |
| 1965/66 | 23 | 11 | — | — | 2 | 1 | — | — | 25 | 12 | |
| 1966/67 | 23 | 10 | — | — | 5 | 3 | — | — | 28 | 13 | |
| 1967/68 | 30 | 12 | — | — | 1 | 0 | 9 | 8 | 40 | 20 | |
| 1968/69 | 33 | 23 | — | — | 3 | 1 | 4 | 3 | 40 | 27 | |
| 1969/70 | 30 | 17 | — | — | 2 | 0 | — | — | 32 | 17 | |
| 1970/71 | 25 | 9 | — | — | 2 | 3 | 2 | 0 | 29 | 12 | |
| 1971/72 | 26 | 11 | — | — | 4 | 3 | 1 | 0 | 31 | 14 | |
| Усього | 282 | 177 | 237 | 267 | 32 | 24 | 29 | 21 | 580 | 489 | |
| «Корк Селтік» | 1977/78 | 1 | 2 | — | — | — | — | — | — | 1 | 2 |
| Усього за кар'єру | 283 | 179 | 237 | 267 | 32 | 24 | 29 | 21 | 581 | 491 | |
Статистика виступів на чемпіонатах світу:[7]
Статистика виступів у національній збірній:[8]
| Рік | Ігри | Голи |
|---|---|---|
| 1954 | 3 | 0 |
| 1955 | 0 | 0 |
| 1956 | 1 | 0 |
| 1957 | 0 | 0 |
| 1958 | 9 | 5 |
| 1959 | 5 | 6 |
| 1960 | 5 | 4 |
| 1961 | 6 | 5 |
| 1962 | 7 | 2 |
| 1963 | 3 | 3 |
| 1964 | 3 | 4 |
| 1965 | 1 | 1 |
| 1966 | 12 | 7 |
| 1967 | 3 | 1 |
| 1968 | 1 | 0 |
| 1969 | 3 | 0 |
| 1970 | 10 | 5 |
| Всього | 72 | 43 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Hamburg und der HSV trauern: Uwe Seeler ist tot — 2022. — ISSN 0949-4618
- ↑ BDFutbol
- ↑ National-Football-Teams.com
- ↑ https://www.abendblatt.de/sport/fussball/hsv/article235955879/hsv-idol-uwe-seeler-ist-gestorben.html
- ↑ Профіль на сайті WorldFootball.net
- ↑ Чем знамениты топ-снайперы из европейских лиг [1] (рос.)
- ↑ Профіль (анг.) . EU-Football.info. Процитовано 1 липня 2017.
- ↑ Uwe Seeler – Goals in International Matches. RSSSF. 2 November 2002. Процитовано 4 November 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
- Уве Зеелер. Король акробатических голов // Игорь Гольдес. 100 легенд мирового футбола. Выпуск второй. М., 2003. С. 15-21.
- Зеелер на сайті «Все про німецький футбол»
- Зеелер на сайті «Футболісти світу»
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
