Герд Мюллер — Вікіпедія

Ф
Герд Мюллер
Герд Мюллер
Герд Мюллер
Особисті дані
Повне ім'я Гергард Мюллер (Gerhard Müller)
Народження 3 листопада 1945(1945-11-03)[2][3]
  Нердлінген, Округ Швабія, Баварія, Американська зона окупації Німеччини[4]
Смерть 15 серпня 2021(2021-08-15)[1] (75 років)
  Вольфратсгаузен, Бад-Тельц-Вольфратсгаузен, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Зріст 176 см
Вага 80 кг
Прізвисько Бомбардир, Бомбардир нації[5]
малий грубий Мюллер[6]
Громадянство  Німеччина
Позиція нападник
Номер 13
Юнацькі клуби
1958–1963 Німеччина «1861 Нердліген»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1963–1964 Німеччина «1861 Нердлінген» 31 (51)
1964–1979 Німеччина «Баварія» (Мюнхен) 453 (398)
1979–1981 США «Форт Лодердейл Страйкерс» 71 (38)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1966 Німеччина ФРН U-23 1 (1)
1966–1974 Німеччина ФРН 62 (68)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Герд Мю́ллер (нім. Gerd Müller; 3 листопада 1945, Нердлінген, Американська зона окупації Німеччини — 15 серпня 2021) — німецький футболіст. Колишній нападник «Баварії» (Мюнхен) та збірної Німеччини. Найкращий бомбардир збірної Німеччини за всі часи. Один із найрезультативніших бомбардирів в історії бундесліги і «Баварії» (Мюнхен). Семиразовий найкращий бомбардир чемпіонату Німеччини. Чемпіон світу 1974. Чемпіон Європи 1972. «Золотий м'яч» 1970. «Золотий бутс» 1970 і 1972. Найкращий нападник німецького футболу всіх часів, один з найкращих гравців в історії футболу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Бомбардир із Нердлінгена[ред. | ред. код]

Народився 3 листопада 1945 року у Нердлінгені, у Баварії. Кумиром юного Герда був таранний нападник «Нюрнберга» і збірної Німеччини, чемпіон світу 1954 Макс Морлок. В 1964 до 18-річного Мюллера зверталися з пропозиціями представники «Мюнхена-1860» та «Баварії». Перші радили ще рік пограти у команді любителів, другі ж відразу бажали підписати професіональний контракт. Важливим чинником була й велика кількість зірок у складі «Мюнхена-1860», тому молодому гравцеві було б непросто пробитися до головної команди.

У сезоні 1964/65 Мюллер забив 22 м'ячі за 32 гри. «Баварія» вийшла у бундеслігу. Мюллер став лідером атак команди. Перший сезон у всенімецькій лізі баварці завершили на 3 позиції, але виграли Кубок Німеччини. Цей успіх дозволив клубу боротися у Кубку володарів кубків сезону 1966/67. Німецький клуб здобув трофей, перемігши у фіналі шотландський «Рейнджерс» — 1:0. З 16 голів у тому турнірі 8 забив Мюллер. У чемпіонаті нападник забив 28 голів (у 32 іграх) та поділив звання найкращого снайпера ліги з Лотаром Емеріхом з «Боруссії» (Дортмунд). «Ротгозе» вдруге поспіль беруть Кубок країни — Мюллер забив 2 м'ячі у фінальному розгромі «Гамбурга» (4:0). За підсумками 1967 року Герда визнали найкращим футболістом бундесліги.

У сезоні 1967/68 він забив «тільки» 19 голів, а від чемпіонату 1968/69 до 77/78 Мюллер кожного сезону забиватиме понад 20 голів.

Пік кар'єри — титули з «Баварією» та збірною Німеччини[ред. | ред. код]

1969-го року «Баварія» робить перший в історії «дубль» — перемігши і в бундеслізі і в Кубку. «Бомбер» відзначився 30 разів і став найкращим бомбардиром чемпіонату.

На чемпіонаті світу 1970 він діяв у нападі разом з Уве Зеелером. Одним з найцікавіших матчів кубка світу став півфінал з італійцями — 2 голи Мюллера не допомогли команді ФРН пробитися до фіналу і німці посіли 3-є місце. Герд став найкращим бомбардиром турніру, вразивши ворота суперників 10 разів (у 6 матчах).

Того ж 1970 року він забив 38 голів у німецькій лізі і отримав «Золотий бутс» найкращого бомбардира європейських національних чемпіонатів та «Золотий м'яч» найкращого футболіста континенту.

Сезон 1971/72 став дуже вдалим для мюнхенців: команда виграла чемпіонат ФРН, провівши у ворота суперників 101 гол (досі непобитий рекорд), а Герд Мюллер забив 40 м'ячів (теж не перевершений і досі показник). Це дозволило йому вдруге отримати «Золотий бутс». А влітку 1972 на бельгійських стадіонах пройшли ігри чемпіонату Європи. У півфіналі ФРН перемогла Бельгію — 2:1 (два голи Мюллера), а в фіналі СРСР пропустив 3 сухих м'ячі. Герд Мюллер знову зробив дубль.

Німецьку першість 1972/73 знову здомінувала «Баварія» (перемога у чемпіонаті, забила 93 голи, 36 — «мюллерових»). «Бомбер» вп'яте став найкращим бомбардиром бундесліги і отримав «Срібний бутс» («золотий» дістав португалець Еусебіу).

У складі збірної Німеччини під час матчу проти Нідерландів на Чемпіонаті світу 1974 року

Наступного року «баварці» втретє поспіль виграли чемпіонат, а 6 гравців команди були у складі збірної ФРН, яка грала у чемпіонаті світу, що відбувався саме у Західній Німеччині. Груповий етап був не важким — перемоги від Австралії та Чилі і поразка від «ідейного ворога» — Східної Німеччини. Регламент того турніру передбачав ще й другий груповий етап, переможець якого виходив у фінал, а 2-а команда грала за третє місце. У новій групи фаворитами були Польща та господарі — Німеччина. Розклад ігор звів їх у очному двобої тільки у вирішальному матчі. Обидві команди по 2 рази виграли (від Югославії і Швеції) і 3 липня 1974 грали між собою. Поляки, які мали у складі прекрасних швидкісних футболістів: Казімєж Дейна, Гжегож Лято, Роберт Гадоха і воротаря Яна Томашевські (який увійшов до символічної збірної турніру), були тоді одною з найсильніших збірних світу. Злива, яка пройшла напередодні, знівелювала переваги Польщі у техніці та швидкості. Перший тайм пройшов з перевагою «кадри», але у другій половині гри «манншафт» таки забив — на 53 хв. Томашевскі взяв пенальті від Генесса, а на 76-й хв. гол забив Герд Мюллер. Таким чином у німецького нападника до фіналу було 3 голи (австралійцям, югославам і полякам) плюс ще 10 на попередньому ЧС і він побив рекорд Пеле (12 голів) й зрівнявся з французом Жюстом Фонтеном (13).

У фіналі німці зустрілися із Голландією, яка демонструвала т. зв. «тотальний» футбол зі швидкими переміщеннями та взаємозамінами позицій між гравцями. Рахунок був нічийним — 1:1. На 43-й хвилині з правого флангу м'яч послали в центр штрафного майданчика, де було 2 голландців і Мюллер. «Мале грубе» розвернулося і проштовхнуло шкіряного повз воротаря у сітку воріт. Німеччина стала чемпіоном світу, а гравець «Баварії» довів кількість своїх голів чемпіонатах світу до 14. Той рекорд тримався 32 роки — протягом чемпіонату світу 2006 його побив бразилець Рональду.

У 1974—1976 роках «Баварія» тричі поспіль вигравала Кубок європейських чемпіонів, а «Бомбер» провів 66 єврокубкових голів — рекорд, який не побито й досі.[7]

Америка[ред. | ред. код]

Закінчував ігрову кар'єру у NASL — Північно-Американській Футбольній Лізі. Три сезони нападник провів у «Форт Лодердейл Страйкерс» з Флориди. В Сполучених Штатах у 1970-х, 80-х роках закінчували виступи чимало футбольних «зірок». Там у одній команді змогли вийти на поле Джордж Бест («Золотий м'яч» 1968), найкращий перуанський футболіст у історії Теофіло Кубільяс і Герд Мюллер («Золотий м'яч» 1970). Згодом разом з Мюллером також грав колишній збірник Голландії, воротар Ян ван Беверен. У сезонах 1979 і 1980 «Бомбардир» ставав найкращим голеадором команди і зумів увійти до символічної збірної «Страйкерс» за всі роки [1] [Архівовано 2 лютого 2009 у Wayback Machine.]. Всього в Америці він зіграв 71 матч і забив 38 голів у регулярній першості NASL.

Згодом почалися серйозні проблеми з алкоголем, сімейні негаразди і госпіталізація. Колишні товариші з «Баварії» допомогли і ті негаразди залишились у минулому, згодом Мюллер тренував юнаків[8].

Стиль гри[ред. | ред. код]

Він був невисоким (176 см), але міцним нападником, якого важко було збити з ніг. Чудово грав головою, мав «вибуховий» стартовий ривок.

Франц Беккенбауер про гру Мюллера: «З ним було легко грати. Коли я підхоплював м'яча і йшов вперед, я завжди тримав в полі зору Герда. Ось я помічаю, як у нього напружилися м'язи ніг для ривку, ось він вже своєю „задньою частиною“ відтирає захисника і звільняє собі шлях, тут я і роблю йому передачу. Головне було віддати пас так, щоб м'яч до нього дійшов. І все. Від сили пасу залежала його наступна дія — чи буде він сам загострювати, чи поверне м'яча мені. До речі, Мюллер віддавав дуже зручні передачі…Чомусь цей бік його таланту відмічають рідко, говорячи лише про забиті м'ячі»

Мюллер не володів віртуозними фінтами, проте передбачити наступну його дію було дуже важко. Часто мюллерівські голи називали «кривими», «незграбними» і «негарними». Нападник виринав саме у тому місці, де опинявся м'яч і заштовхував його до сітки воріт головою, коліном, ногою, спиною або й стегном. Головним була їхня кількість — результативність «Бомбера» була захмарною, як на теперішній час. Всіх найкращих німецьких форвардів після 70-х років будуть порівнювати саме з Мюллером.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • На відкриття мюнхенського стадіону «Олімпіаштадіон» збірна ФРН запросила на товариську гру команду СРСР. Матч відбувся 26 травня 1972 року і закінчився розгромом 4:1. Всі 4 голи забив Герд Мюллер за 16 хвилин на початку другого тайму (на 49, 51, 63 і 65 хвилинах). Всього в іграх за збірну він тричі забивав по 4 м'ячі за гру, зробив 4 гет-трики і 10 разів відзначився дублем.

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Герд Мюллер (1967) ставить автограф на футбольному м'ячі. На задньому плані: Зепп Майєр і Франц Беккенбауер

Статистика[ред. | ред. код]

Клубна статистика[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів:[9][10][11]

Сезон Команда Чемпіонат Національні
кубки
Єврокубки Всього
Ліга Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
1964-65 «Баварія»
(Мюнхен)
Д-2
ФТ
26
6
33
6
32 39
1965-66 Д-1 33 15 КН 6 1 39 16
1966-67 Д-1 32 28 КН 4 7 КК 9 8 45 43
1967-68 Д-1 34 19 КН 4 4 КК 8 7 46 30
1968-69 Д-1 30 30 КН 5 7 35 37
1969-70 Д-1 33 38 КН 3 4 КЧ 2 0 38 42
1970-71 Д-1 32 22 КН 7 10 КЯ 8 7 47 39
1971-72 Д-1 34 40 КН 6 5 КК 8 5 48 50
1972-73 Д-1 33 36 КН
КЛ
5
5
7
12
КЧ 6 12 49 67
1973-74 Д-1 34 30 КН 4 5 КЧ 10 8 48 43
1974-75 Д-1 33 23 КН 3 2 КЧ 7 5 43 30
1975-76 Д-1 22 23 КН 6 7 КЧ
СК
6
1
5
0
35 35
1976-77 Д-1 25 28 КН 4 11 КЧ
СК
МК
4
2
2
5
3
1
37 48
1977-78 Д-1 33 24 КН 3 4 КУ 6 4 42 32
1978-79 Д-1 19 9 КН 2 4 21 13
Всього Д-1 427 365 67 90 79 70 605 564
Д-2 32 39
1979 «Форт Лодердейл
Страйкерс»
Д-1 27 19 27 19
1980 Д-1 36 16 36 16
1981 Д-1 17 5 17 5
Всього 80 40 0 0 0 0 80 40
Загалом за кар'єру 539 444 67 90 79 70 685 604
Вольфганг Оверат і Герд Мюллер

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

Зведена[ред. | ред. код]

Статистика виступів у національній збірній:[12]

Рік Офіційні турніри Товариські
матчі
Всього
Назва Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
1966 1 0 1 0
1967 Чемпіонат Європи (відбір) 3 5 1 1 4 6
1968 Чемпіонат світу (відбір) 2 2 1 0 3 2
1969 Чемпіонат світу (відбір) 4 7 3 2 7 9
1970 Чемпіонат світу 6 10 5 2 12 13
Чемпіонат Європи (відбір) 1 1
1971 Чемпіонат Європи (відбір) 4 5 4 7 8 12
1972 Чемпіонат Європи (відбір) 2 1 3 8 7 13
Чемпіонат Європи 2 4
1973 8 7 8 7
1974 Чемпіонат світу 7 4 5 2 12 6
Всього 31 39 31 29 62 68

Усі матчі за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — ФРН ФРН
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
12-10-1966 Анкара Туреччина Туреччина 0 – 2 ФРН ФРН товариський матч -
8-4-1967 Дортмунд ФРН ФРН 6 – 0 Албанія Албанія Відбір до ЧЄ 1968 4
3-5-1967 Белград Югославія Югославія 0 – 1 ФРН ФРН Відбір до ЧЄ 1968 -
27-9-1967 Берлін ФРН ФРН 5 – 1 Франція Франція товариський матч 1
7-10-1967 Гамбург ФРН ФРН 3 – 1 Югославія Югославія Відбір до ЧЄ 1968 1
25-9-1968 Марсель Франція Франція 1 – 1 ФРН ФРН товариський матч -
13-10-1968 Відень Австрія Австрія 0 – 2 ФРН ФРН Відбір до ЧС 1970 1
23-11-1968 Нікосія Кіпр Кіпр 0 – 1 ФРН ФРН Відбір до ЧС 1970 1
26-3-1969 Франкфурт-на-Майні ФРН ФРН 1 – 1 Уельс Уельс товариський матч 1
16-4-1969 Глазго Шотландія Шотландія 1 – 1 ФРН ФРН Відбір до ЧС 1970 1
10-5-1969 Нюрнберг ФРН ФРН 1 – 0 Австрія Австрія Відбір до ЧС 1970 1
21-5-1969 Ессен ФРН ФРН 12 – 0 Кіпр Кіпр Відбір до ЧС 1970 4
21-9-1969 Відень Австрія Австрія 1 – 1 ФРН ФРН товариський матч 1
24-9-1969 Софія (місто) Болгарія Болгарія 0 – 1 ФРН ФРН товариський матч -
22-10-1969 Гота ФРН ФРН 3 – 2 Шотландія Шотландія Відбір до ЧС 1970 1
11-2-1970 Севілья Іспанія Іспанія 2 – 0 ФРН ФРН товариський матч -
8-4-1970 Штутгарт ФРН ФРН 1 – 1 Румунія Румунія товариський матч -
9-5-1970 Берлін ФРН ФРН 2 – 1 Ірландія Ірландія товариський матч -
13-5-1970 Ганновер ФРН ФРН 1 – 0 Югославія Югославія товариський матч -
3-6-1970 Леон ФРН ФРН 2 – 1 Марокко Марокко ЧС 1970 - 1-й етап 1
7-6-1970 Леон ФРН ФРН 5 – 2 Болгарія Болгарія ЧС 1970 - 1-й етап 3
10-6-1970 Леон ФРН ФРН 3 – 1 Перу Перу ЧС 1970 - 1-й етап 3
14-6-1970 Леон ФРН ФРН 3 – 2 Англія Англія ЧС 1970 - чвертьфінал 1
17-6-1970 Мехіко Італія Італія 4 – 3 ФРН ФРН ЧС 1970 - півфінал 2 «Матч століття»
20-6-1970 Мехіко ФРН ФРН 1 – 0 Уругвай Уругвай ЧС 1970 - матч за 3-тє місце -
9-9-1970 Нюрнберг ФРН ФРН 3 – 1 Угорщина Угорщина товариський матч 2
17-10-1970 Кельн ФРН ФРН 1 – 1 Туреччина Туреччина Відбір до ЧЄ 1972 1
17-2-1971 Тирана Албанія Албанія 0 – 1 ФРН ФРН Відбір до ЧЄ 1972 1
25-4-1971 Стамбул Туреччина Туреччина 0 – 3 ФРН ФРН Відбір до ЧЄ 1972 2
22-6-1971 Осло Норвегія Норвегія 1 – 7 ФРН ФРН товариський матч 3
27-6-1971 Гетеборг Швеція Швеція 1 – 0 ФРН ФРН товариський матч -
30-6-1971 Копенгаген Данія Данія 1 – 3 ФРН ФРН товариський матч 1
8-9-1971 Ганновер ФРН ФРН 5 – 0 Мексика Мексика товариський матч 3
10-10-1971 Варшава Польща Польща 1 – 3 ФРН ФРН Відбір до ЧЄ 1972 2
17-11-1971 Гамбург ФРН ФРН 0 – 0 Польща Польща Відбір до ЧЄ 1972 -
29-3-1971 Будапешт Угорщина Угорщина 0 – 2 ФРН ФРН товариський матч -
29-4-1972 Лондон Англія Англія 1 – 3 ФРН ФРН ЧЄ 1972 - чвертьфінал - перша гра 1
13-5-1972 Берлін ФРН ФРН 0 – 0 Англія Англія ЧЄ 1972 - чвертьфінал - грав-відповідь -
26-5-1972 Мюнхен ФРН ФРН 4 – 1 СРСР СРСР товариський матч 4
14-6-1972 Антверпен Бельгія Бельгія 1 – 2 ФРН ФРН ЧЄ 1972 - півфінал 2
18-6-1972 Брюссель ФРН ФРН 3 – 0 СРСР СРСР ЧЄ 1972 - Фінал 2 Чемпіони Європи
15-11-1972 Дюссельдорф ФРН ФРН 5 – 1 Швейцарія Швейцарія товариський матч 4
28-3-1973 Дюссельдорф ФРН ФРН 3 – 0 Чехословаччина Чехословаччина товариський матч 2
9-5-1973 Мюнхен ФРН ФРН 0 – 1 Югославія Югославія товариський матч -
12-5-1973 Гота ФРН ФРН 3 – 0 Болгарія Болгарія товариський матч -
16-6-1973 Берлін ФРН ФРН 0 – 1 Бразилія Бразилія товариський матч -
5-9-1973 Москва СРСР СРСР 0 – 1 ФРН ФРН товариський матч 1
10-10-1973 Ганновер ФРН ФРН 4 – 0 Австрія Австрія товариський матч 2
13-10-1973 Гельзенкірхен ФРН ФРН 2 – 1 Франція Франція товариський матч 2
24-11-1973 Штутгарт ФРН ФРН 2 – 1 Іспанія Іспанія товариський матч -
23-2-1974 Барселона Іспанія Іспанія 1 – 0 ФРН ФРН товариський матч -
26-2-1974 Рим Італія Італія 0 – 0 ФРН ФРН товариський матч -
27-3-1974 Франкфурт-на-Майні ФРН ФРН 2 – 1 Шотландія Шотландія товариський матч -
17-4-1974 Дортмунд ФРН ФРН 5 – 0 Угорщина Угорщина товариський матч 2
1-5-1974 Гамбург ФРН ФРН 2 – 0 Швеція Швеція товариський матч -
14-6-1974 Берлін ФРН ФРН 1 – 0 Чилі Чилі ЧС 1974 - 1-й етап -
18-6-1974 Гамбург Австралія Австралія 0 – 3 ФРН ФРН ЧС 1974 - 1-й етап 1
22-6-1974 Гамбург НДР НДР 1 – 0 ФРН ФРН ЧС 1974 - 1-й етап -
26-6-1974 Дюссельдорф Югославія Югославія 0 – 2 ФРН ФРН ЧС 1974 - 2-й етап 1
30-6-1974 Дюссельдорф ФРН ФРН 4 – 2 Швеція Швеція ЧС 1974 - 2-й етап -
3-7-1974 Франкфурт-на-Майні Польща Польща 0 – 1 ФРН ФРН ЧС 1974 - 2-й етап 1
7-7-1974 Мюнхен Нідерланди Нідерланди 1 – 2 ФРН ФРН ЧС 1974 - Фінал 1 2-й титул чемпіонів світу
Усього Матчів 62 Голів (2 місце) 68

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б FC Bayern mourns the passing of Gerd MüllerБаварія, 2021.
  2. Augustyn A. Encyclopædia Britannica
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118737465 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. нім. «Bomber der Nation»,
  6. нім. «kleines dickes» Müller
  7. Голи гравця у єврокубках. Архів оригіналу за 10 червня 2008. Процитовано 5 лютого 2008. 
  8. Помер легендарний німецький футболіст Герд Мюллер. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021. 
  9. Статистика в національних чемпіонатах [Архівовано 23 лютого 2020 у Wayback Machine.] на сайті RSSSF
  10. Статистика в єврокубках [Архівовано 14 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті RSSSF
  11. Профіль [Архівовано 13 червня 2017 у Wayback Machine.] на сайті WorldFootball.net
  12. Статистика у національній збірній [Архівовано 22 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті RSSSF

Література[ред. | ред. код]

  • Малов В. И. 100 великих футболистов. — М.: Вече, 2004. — 432 с. («100 великих») ISBN 5-9533-0265-7
  • «Великие клубы» (Приложение к еженедельнику «Футбол») — 2005 — № 10, листопад

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]