І́гор Іва́нович Бєла́нов ( 25 вересня 1960, Одеса) — український футболіст, нападник. Володар «Золотого м'яча» 1986 р. Віце-чемпіон Європи-1988. Володар Кубка кубків-1986. Заслужений майстер спорту СРСР (1986).
Вихованець ДЮСШ СКА (Одеса). Перший тренер — Едуард Іванович Масловський.
Кар'єру гравця Беланов розпочав у складі одеського СКА (1979—1980). В 1981—1984 роках грав за «Чорноморець» з Одеси, у складі якого входив в списки найкращих футболістів УРСР (1984). Будучи гравцем одеської команди, почав залучатися до матчів олімпійської збірної СРСР, зігравши в 1983 році в її складі в двох офіційних матчах[1].
На початку 1985 року перейшов до київського «Динамо». Успішно грав за першу збірну СРСР. На чемпіонаті світу у Мексиці у 1986 році Бєланов забив 3 голи збірній Бельгії в 1/8 фіналу і став єдиним радянським футболістом, який забив три голи в одному матчі фінальної стадії чемпіонату світу. Третій гол був забитий з пенальті. За блискавичну гру на чемпіонаті світу і неабиякі швидкісні якості Бєланова прозвали «кульова блискавка». У фіналі Чемпіонату Європи 1988 р. не забив пенальті в основний час за рахунку 2:0 на користь голландців — м'яч улучив у бутс воротаря.
8 квітня 2017 року стартував перший чемпіонат Ігоря Бєланова — «Belanov Football League»[2].
У квітні 2022 року під час нової фази російсько-української війни він записався до лав територіальної оборони для захисту України[3].
Клуб | Сезон | Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | Інші | Разом |
Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи |
СКА Одеса | 1979 | 32 | 5 | — | — | — | — | — | — | 32 | 5 |
1980 | 36 | 11 | — | — | — | — | — | — | 36 | 11 |
Чорноморець | 1981 | 27 | 6 | 2 | 0 | — | — | — | — | 29 | 6 |
1982 | 29 | 2 | 4 | 1 | — | — | — | — | 33 | 3 |
1983 | 27 | 7 | 1 | 0 | – | — | — | — | 28 | 7 |
1984 | 33 | 11 | 5 | 3 | — | — | — | — | 38 | 14 |
Динамо |
1985 | 31 | 10 | 4 | 2 | 4 | 1 | — | — | 39 | 13 |
1986 | 22 | 10 | 1 | 0 | 8 | 4 | 1 | 0 | 32 | 14 |
1987 | 23 | 8 | 6 | 3 | 6 | 1 | 2 | 1 | 37 | 13 |
1988 | 27 | 9 | 4 | 1 | — | — | — | — | 31 | 10 |
1989 | 18 | 3 | 4 | 1 | — | — | — | — | 22 | - |
Боруссія Менхенгладбах | 1989–90 | 14 | 4 | 1 | 0 | — | — | — | — | 15 | 4 |
1990–91 | 10 | 0 | 2 | 1 | — | — | — | — | 12 | 1 |
Айнтрахт Брауншвейг | 1990–91 | 9 | 3 | — | — | — | — | — | — | 9 | 3 |
1991–92 | 29 | 10 | 1 | 1 | — | — | — | — | 30 | 11 |
1992–93 | - |
1993–94 | 26 | 8 | 1 | 0 | — | — | 4 | 0 | 31 | 8 |
Чорноморець | 1995–96 | 3 | 1 | — | — | — | — | — | — | 3 | 1 |
Металург Маріуполь | 1995–96 | 1 | 0 | — | — | — | — | — | — | 1 | 0 |
1996-97 | 4 | 4 | — | — | — | — | — | — | 4 | 4 |
Разом за кар'єру | 404 | 111 | 36 | 13 | 18 | 6 | 7 | 1 | 465 | 131 |
- Інші — Кубок Сезону СРСР, Кубок Федерації футболу СРСР та Плей-офф Бундесліги
|
---|
| Найкращий футболіст Європи (1956—1994) | | |
---|
| Найкращий футболіст європейського клубу (1995—2006) | |
---|
| Найкращий футболіст світу (2007—2009) | |
---|
| Найкращий футболіст світу (Золотий м'яч ФІФА: 2010—2015) | |
---|
| Найкращий футболіст світу (2016 — н.ч.) | |
---|
|
|
---|
| 1961: Хамрін | 1962: Гереч | 1963: Аспарухов, Грівз | 1964: Машкареньяш | 1965: Керкгоффс, Машек, Мраз | 1966: Еммеріх | 1967: Классен | 1968: Зеелер | 1969: Рюль | 1970: Любанський | 1971: Любанський | 1972: Осгуд | 1973: К'яруджі | 1974: Гайнкес | 1975: ван дер Кейлен | 1976: Ренсенбрінк | 1977: Міланов | 1978: Гріттер, Келлер, ван дер Ельст | 1979: Альтобеллі | 1980: Кемпес | 1981: Кросс | 1982: Шенгелія, Вордекерс | 1983: Сантільяна | 1984: Грачов, Макгі, Морозов | 1985: Газзаєв, Грей, Паненка | 1986: Бєланов, Блохін, Заваров, Ліппманн | 1987: Босман | 1988: Каскавел | 1989: Стоїчков | 1990: Віаллі | 1991: Баджо | 1992: Ліпчеї | 1993: Чернятинскі | 1994: Андонов, Джесс, Кірстен, Мізрахі | 1995: Райт | 1996: Самець | 1997: Фаулер | 1998: Луїсо | 1999: Мізрахі |
|