Золотий м'яч 1973 — Вікіпедія

«Золотий м'яч 1973»

25 грудня 1973

Найкращий футболіст Європи:
Йоган Кройф
(вдруге)

← 1972 * Золотий м'яч * 1974 →

Золотий м'яч 1973 року — 18-те щорічне вручення нагороди найкращому футболісту Європи, за підсумками опитування від журналу «Франс Футбол».

Процедура голосування[ред. | ред. код]

Участь у голосуванні за визначення найкращого футболіста в Європі взяли представники 24 футбольних асоціацій УЄФА, зокрема: Австрії, Англії, Бельгії, Болгарії, Греції, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Люксембурга, Нідерландів, НДР, Польщі, Португалії, Румунії, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Франції, ФРН, Чехословаччини, Швейцарії, Швеції та Югославії. Франс Футбол не отримав список від представника СРСР, який був запрошений взяти участь у голосуванні.

Кожен із членів журі обирав п'ятьох футболістів, які, на його думку, є найкращими гравцями Європи. За перше місце нараховували 5 очок, за друге — чотири, за третє — три, за четверте — два, за п'яте — одне очко. Переможець максимально міг отримати 120 очок.

Результати голосування були опубліковані 25 грудня 1973 року в журналі France Football (№ 1447).

Підсумки голосування[ред. | ред. код]

Вдруге володарем нагороди став 26-річний нідерландський атакувальний півзахисник клубів «Аякс» та «Барселона» Йоган Кройф. Йохан Кройф зрівнявся за кількістю нагород з Альфредо Ді Стефано (по дві нагороди).
Також Кройф став першим в історії володарем «Золотого м'яча», який протягом виграшного року змінив клуб.

Місце	Гравець	Клуб	Країна	Очки	%	Місця					К-ть голосів
Місце	Гравець	Клуб	Країна	Очки	%	1-ше	2-ге	3-тє	4-те	5-те	К-ть голосів
1	Йоган Кройф	Аякc Барселона	Нідерланди	96	80 %	15	2	3	2		22
2	Діно Дзофф	Ювентус	Італія	47	39.2 %	3	3	5	1	3	15
3	Герд Мюллер	Баварія	ФРН	44	36.7 %	2	5	2	3	2	14

4	Франц Бекенбауер	Баварія	ФРН	30	25 %	2	3	2		2	9
5	Біллі Бремнер	Лідс Юнайтед	Шотландія	22	18.3 %		2	3	2	1	8
6	Казімеж Дейна	Легія	Польща	16	13.3 %		3		2		5
7	Еусебіу	Бенфіка	Португалія	14	11.7 %		2	1	1	1	5
8	Джанні Рівера	Мілан	Італія	12	10 %		1	2	1		4
9	Гюнтер Нетцер	Боруссія (Менхенгладбах) Реал Мадрид	ФРН	11	9.2 %	1	1		1		3
9	Ральф Едстрем	Отвідабергс ПСВ	Швеція	11	9.2 %			2	2	1	5

11	Улі Генесс	Баварія	ФРН	8	6.7 %		1	1		1	3
12	Джачінто Факкетті	Інтернаціонале	Італія	7	5.8 %	1				2	3
12	Христо Бонев	Локомотив (Пловдив)	Болгарія	7	5.8 %		1		1	1	3
14	Хуан Мануель Асенсі	Барселона	Іспанія	5	4.2 %			1	1		2
	Сандро Маццола	Інтернаціонале	Італія						2	1	3
	Ян Томашевський	ЛКС (Лодзь)	Польща						1	3	4
17	Влодзімеж Любанський	Гурник	Польща	4	3.3 %			1		1	2
18	Вольфганг Оверат	Кельн	ФРН	3	2.5 %			1			1
19	Баррі Гюльсгофф	Аякс	Нідерланди	2	1.7 %				1		1
	Ганс-Юрген Крайше	Динамо (Дрезден)	НДР						1		1
	Боббі Мур	Вест Гем	Англія						1		1
	Роланд Сандберг	Отвідабергс Кайзерслаутерн	Швеція						1		1
23	Владислав Богичевич	Црвена Звезда	Югославія	1	0.8 %					1	1
	Драган Джаїч	Црвена Звезда	Югославія							1	1
	Пет Дженнінгс	Тоттенгем Готспур	Північна Ірландія							1	1
	Деніс Лоу	Манчестер Сіті	Шотландія							1	1
	Іво Віктор	Дукла	Чехословаччина							1	1

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Розподіл по амплуа серед 27 футболістів згаданих в анкетах наступний: 4 воротарі, 5 захисників, 9 півзахисників та 9 нападників.^[1]
Йоган Кройф став другим (після Альфредо Ді Стефано) футболістом, який мінімум двічі ставав володарем нагороди найкращому футболісту Європи.
«Барселона» стала четвертим (після «Реала», «Манчестер Юнайтед» та «Баварії») клубом, чий футболіст мінімум двічі вигравав «Золотий м'яч». «Манчестер Юнайтед» та «Реал» (Мадрид) також залишалися лідерами за цим показником — по 3 нагороди.
27 гравців згадані в анкетах представляли 14 країн, з них найбільше було від ФРН — 5, Італії — 4, Польщі — 3, від Нідерландів, Югославії, Шотландії та Швеції — по 2 гравці.
Вдруге за час проведення опитування в списках номінантів не виявилося представників СРСР, втретє — Угорщини, вчетверте — Франції. Усього за 18 років проведення опитування найменше по разу в анкетах були відсутні представники Англії, Іспанії, Італії, ФРН. Причому гравці Німеччини 17 років поспіль є серед номінантів на нагороду.
Італійські футболісти найчастіше попадали в загальний залік опитувань — 56 разів, англійські — 55, німецькі — 50, угорські — 42, іспанські — 38, радянські — 36 разів.
Вп'яте лауреатом трофею став представник іспанської першості. За цим показником іспанський чемпіонат став одноосібним лідером, у англійської першості — 4 трофеї.
Всього в анкетах були названі гравці з 22 клубів, серед них найбільше було представників «Баварії» — 3, «Інтернаціонале», «Барселони» та «Црвени Звезди» — по 2, ще 18 клубів — по 1 гравцю.
Всього за 18 років в анкетах був згаданий 221 футболіст зі 112 клубів. Футболісти мадридського «Реала» були згадані в опитуваннях хоча б одного разу у 15-ти випадках, «Манчестер Юнайтед», «Мілана» та «Інтернаціонале» — у 14-ти, московського «Динамо», «Бенфіки» та «Тоттенгем Готспур» — в 11-ти випадках.
Вперше в опитуваннях були згадані гравці 3 клубів, зокрема: «ПСВ», «ЛКС» (Лодзь) та «Кайзерслаутерна».
Еусебіу вийшов на перше місце за кількістю номінацій — 11, у Льва Яшина та Джанні Рівери — по 10, Боббі Чарлтона, Сандро Маццоли та Франца Бекенбауера — по 9 номінацій.
Діно Дзофф став лише другим воротарем, після Яшина (1963 — 1 місце), який посів призове місце.
Жоден французький гравець не попадав в десятку найкращих за підсумками опитування уже протягом 13 років. Останнім таким гравцем був Раймон Копа — 6 місце у 1960 році.